Пневмококки: взгляд сквозь призму истории
Современные подходы к профилактике пневмококковой инфекции
В 1911 г. группа А. Райта разработала неочищенную цельноклеточную пневмококковую вакцину, которая была использована для иммунизации золотоискателей в Южной Африке [672].
Результаты выявили некоторое снижение частоты пневмонии и летальных исходов вследствие этого заболевания среди вакцинированных по сравнению с аналогичными показателями среди неиммунизированных лиц.
После описания в 1923 г. М. Хейдельбергом и О. Эвери полисахаридного строения капсулы [311] уже в 1927 г. О. Шиманном и В. Каспером на животной модели было установлено, что введение пневмококковых полисахаридов стимулирует иммунитет [573].
Позднее, к 1945 г., стало возможным проведение Ц. Мак-Леодом первого успешного клинического исследования 4-валентной пневмококковой вакцины в военном тренировочном лагере [402].
Через несколько месяцев началось исследование 6-валентной вакцины, которое, однако, вскоре было прекращено. Примерно в это же время в клиническую практику были внедрены противомикробные препараты, активные в отношении пневмококков, что привело к значительному улучшению исходов терапии.
Высокая эффективность пенициллина в эти годы способствовала распространению мнения о том, что пневмококковые инфекции больше не представляют клинической проблемы, вследствие чего две имевшиеся коммерческие 6-валентные вакцины к началу 1950-х гг. были сняты с производства.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Проблема когнітивних розладів є однією з найважливіших у сучасній клінічній медицині. Це зумовлено не тільки збільшенням частки людей старшого віку серед населення, а й посиленням ролі стресу та інших патогенетичних чинників. У березні відбувся семінар «Академія сімейного лікаря. Біль в грудній клітині. Алгоритм дій сімейного лікаря та перенаправлення до профільного спеціаліста», у якому прийняли участь провідні вітчизняні науковці і фахівці різних галузей. У рамках заходу професор кафедри військової терапії Української військово-медичної академії Міністерства оборони України, кандидат медичних наук Мар’яна Миколаївна Селюк представила доповідь «Війна та когнітивні порушення. Причина чи наслідок? Як вирішити проблему?». Подаємо огляд цієї доповіді у форматі «запитання – відповідь»....
Гостра лімфобластна лейкемія (ГЛЛ) є найпоширенішим онкогематологічним захворюванням у дітей і складає значну частку серед лейкемій у дорослих. Незважаючи на значні успіхи в лікуванні ГЛЛ у дітей, де рівень виліковності сягає 90%, результати терапії у дорослих залишаються незадовільними. У рамках науково-практичної конференції з міжнародною участю «Діагностика та лікування гематологічних захворювань: підведення підсумків 2023 року» (15-16 грудня 2023 року) проведено секцію, присвячену ГЛЛ....
Відтворення майбутнього здорової нації – один з найважливіших сенсів існування теперішнього покоління. День боротьби з ожирінням нагадує нам про поширеність цього проблемного явища і важливість попередження його наслідків. Ожиріння може мати вплив на різні аспекти здоров'я, включаючи репродуктивне....
Хронічна лімфоцитарна лейкемія (ХЛЛ) залишається актуальною проблемою сучасної онкогематології. Незважаючи на певні досягнення в терапії, ХЛЛ є невиліковним захворюванням. Стандартна хіміотерапія не забезпечує стійкої відповіді, а трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин можлива лише для окремої когорти пацієнтів. Тому пошук нових підходів до терапії ХЛЛ, зокрема таргетної, є нагальним завданням. ...