Пульмодайджест
Кардиоваскулярные и воспалительные маркеры в определении кратко- и долгосрочного прогноза выживаемости больных с внегоспитальной пневмонией
Целью исследования S. Kruger было сравнение прогностической ценности различных биомаркеров относительно риска летального исхода у больных внегоспитальной пневмонией (ВП). В исследовании приняли участие 728 пациентов (средний возраст – 59,0±18,2 года) с ВП. Уровни предшественника адреномедуллина (MR-proADM), среднерегионарного предшественника предсердного натрийуретического пептида (MR-proANP), проаргинин-вазопрессина (копептина), проэндотелина-1 (CT-proET-1), прокальцитонина (РСТ), С-реактивного белка (СРБ), лейкоцитов, частоты дыхательных движений, артериального давления, показатели специализированной шкалы количественной оценки тяжести и прогноза у больных ВП (CRB-65) были определены при установлении диагноза и через 180 дней.
У пациентов, которые умерли по любой причине к 28-му и 180-му дню (2,5 и 5,1%, соответственно) исследования, уровни MR-proADM, MR-proANP, копептина, CT-proET-1, PCT, CRB-65 были достоверно выше по сравнению с таковыми у выживших больных. Наиболее высокой прогностической ценностью в отношении смертности пациентов как к 28-му дню (относительный риск (ОР) 3,67), так и к 180-му дню (ОР 2,84) обладал MR-proADM. Этот маркер был признан независимым прогностическим показателем кратко- и долгосрочной смертности. Авторы пришли к заключению, что комбинация CRB-65 и MR-proADM обладает наибольшей прогностической ценностью относительно риска смерти пациентов с ВП.
Kruger S. Cardiovascular and Inflammatory Biomarkers to Predict Short- and Long-Term Survival in Community-acquired Pneumonia// Am J Respir. Crit Care Med 2010. Vol. 182, pp. 1426-1434.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Як відомо, біль у спині ускладнює рух і чинить негативний вплив на якість життя та психічне благополуччя людини. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), від болю в нижній частині спини страждають близько 619 млн людей у всьому світі, і за прогнозом, до 2050 року переважно через збільшення чисельності населення та його старіння кількість таких випадків може зрости до 843 млн (WHO, 2020). Попри проведення численних досліджень причини дорсалгій досі лишаються суперечливими, а результат лікування – здебільшого незадовільним....
Полінейропатії – це захворювання всього організму з реалізацією патологічного процесу на рівні периферичної нервової системи як множинного ураження периферичних нервів із порушенням їх функції. Більшість полінейропатій є хронічними станами, що значно порушують якість життя пацієнтів. Це зумовлює актуальність пошуку ефективних підходів до лікування цих захворювань....
Головний біль (ГБ) як один із найчастіших неврологічних розладів є причиною стану, що характеризується порушенням повсякденної життєдіяльності людини. Поширеність цефалгій і значний їх вплив на якість життя свідчать про важливість проблеми діагностування та лікування ГБ. За даними Глобального дослідження тяжкості хвороб, оновленими 2019 р., ГБ посідає третє місце (після інсульту та деменції) серед неврологічних причин за загальним тягарем захворювань (виміряним роками життя з поправкою на інвалідність [DALY]) (WHO, 2014). При цьому лише незначна кількість осіб із ГБ у всьому світі проходять відповідну діагностику та отримують адекватне лікування....
Біль є однією з найчастіших причин звернення по медичну допомогу. На хронічний біль, який чинить негативний вплив на загальний стан здоров’я, страждають щонайменше четверо з п’яти хворих із хронічною патологією спинного мозку. Основними типами болю, на який скаржаться такі пацієнти, є ноцицептивний і нейропатичний (у 49 і 56% випадків відповідно) (Felix et al., 2021). Пропонуємо до вашої уваги огляд доповіді директорки Інституту медичних та фармацевтичних наук Міжрегіональної академії управління персоналом, д.мед.н., професорки Наталії Костянтинівни Свиридової, присвяченої особливостям ведення хворих із ноцицептивним і нейропатичним болем у практиці сімейного лікаря, яку вона представила у лютому цього року під час Науково-практичної конференції «Дискусійний клуб сімейного лікаря»....