Оптимальное ведение гепаторенального синдрома у пациентов с циррозом
Гепаторенальный синдром (ГРС) представляет собой функциональную почечную недостаточность, развивающуюся у пациентов с циррозом и асцитом. Распространенность ГРС у таких больных составляет 18% через год после установления диагноза цирроза и повышается до 39% через 5 лет.
Почти в половине случаев ГРС присутствует один или более провоцирующих факторов, среди которых к основным относятся бактериальные инфекции (57%), желудочно-кишечное кровотечение (36%) и терапевтический парацентез (7%). ГРС сопровождается нарушением кровообращения, а именно низким артериальным давлением (АД) прежде всего вследствие дилатации периферических артерий.
Причиной артериальной вазодилатации является повышенное высвобождение эндогенных вазодилататорных факторов, вызываемое портальной гипертензией. До 1999 г. прогноз пациентов с циррозом, у которых развился ГРС, был крайне неблагоприятным: летальность – около 100%, средняя продолжительность жизни – 2 нед с момента манифестации симптомов ГРС. В последующем благодаря появлению новых эффективных методов лечения выживаемость таких больных улучшилась.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Проблема когнітивних розладів є однією з найважливіших у сучасній клінічній медицині. Це зумовлено не тільки збільшенням частки людей старшого віку серед населення, а й посиленням ролі стресу та інших патогенетичних чинників. У березні відбувся семінар «Академія сімейного лікаря. Біль в грудній клітині. Алгоритм дій сімейного лікаря та перенаправлення до профільного спеціаліста», у якому прийняли участь провідні вітчизняні науковці і фахівці різних галузей. У рамках заходу професор кафедри військової терапії Української військово-медичної академії Міністерства оборони України, кандидат медичних наук Мар’яна Миколаївна Селюк представила доповідь «Війна та когнітивні порушення. Причина чи наслідок? Як вирішити проблему?». Подаємо огляд цієї доповіді у форматі «запитання – відповідь»....
Гостра лімфобластна лейкемія (ГЛЛ) є найпоширенішим онкогематологічним захворюванням у дітей і складає значну частку серед лейкемій у дорослих. Незважаючи на значні успіхи в лікуванні ГЛЛ у дітей, де рівень виліковності сягає 90%, результати терапії у дорослих залишаються незадовільними. У рамках науково-практичної конференції з міжнародною участю «Діагностика та лікування гематологічних захворювань: підведення підсумків 2023 року» (15-16 грудня 2023 року) проведено секцію, присвячену ГЛЛ....
Відтворення майбутнього здорової нації – один з найважливіших сенсів існування теперішнього покоління. День боротьби з ожирінням нагадує нам про поширеність цього проблемного явища і важливість попередження його наслідків. Ожиріння може мати вплив на різні аспекти здоров'я, включаючи репродуктивне....
Хронічна лімфоцитарна лейкемія (ХЛЛ) залишається актуальною проблемою сучасної онкогематології. Незважаючи на певні досягнення в терапії, ХЛЛ є невиліковним захворюванням. Стандартна хіміотерапія не забезпечує стійкої відповіді, а трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин можлива лише для окремої когорти пацієнтів. Тому пошук нових підходів до терапії ХЛЛ, зокрема таргетної, є нагальним завданням. ...