Влияние ограничения приема пищи дневными часами на структуру и функцию печени
С точки зрения эволюции циркадианные системы как механизм естественного отбора обеспечивали преимущества в выживании путем оптимизации поведенческой и физиологической адаптации к периодическим событиям, возникающим примерно каждые 24 ч. Конечной целью этой адаптации является увеличение репродуктивного успеха (количества копий генов, переданных следующему поколению, которое также способно к размножению) и продолжительности жизни благодаря более эффективному доступу к источникам пищи.
Циркадианные ритмы позвоночных являются результатом координированного действия светозависимого главного водителя ритма, расположенного в супрахиазматическом ядре (СХЯ) гипоталамуса, и субординированных биологических часов периферических органов. Суточные программы центрального и периферических осцилляторов основаны на подобных, но не идентичных молекулярных транскрипционно-трансляционных контурах обратной связи. Нормальная синхронизация между главными и периферическими часами может быть нарушена вследствие изменения режимов сна, бодрствования и кормления.
В качестве примера можно привести ситуацию, когда кормление ограничивается короткими периодами времени, в частности в экспериментальных протоколах, в которых грызунам, ведущим ночной образ жизни, пища предлагается только в дневное время. В таких условиях периферические часы теряют зависимость от ритмичности СХЯ, а ключевую роль в работе циркадианной системы световой фактор уступает эффектам периодичности кормления. Главным механизмом такой адаптации является экспрессия осциллятора, руководимого пищей (FEO – food-entrainable oscillator), который следующий после СХЯ контролирует суточные ритмы поведенческой, физиологической и метаболической активности.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Реімбурсація – це повне або часткове відшкодування аптечним закладам вартості лікарських засобів або медичних виробів, що були відпущені пацієнту на підставі рецепта, за рахунок коштів програми державних гарантій медичного обслуговування населення. Серед громадськості програма реімбурсації відома як програма «Доступні ліки». Вона робить для українців лікування хронічних захворювань доступнішим....
Хронічна кропив’янка (ХК) – це патологія, яка характеризується рецидивними нестійкими висипаннями з/без ангіоневротичного набряку, які виникають мало не щодня впродовж більш як 6 тиж [1]. Розрізняють два варіанти ХК – хронічна індукована кропив’янка (ХІК), або фізична кропив’янка, зумовлена певними фізичними подразниками, такими як тиск, тепло або холод, і більш поширена хронічна спонтанна кропив’янка (ХСК), яка розвивається у 80-90% випадків і характеризується відсутністю відомих екзогенних чинників і причин [2]. На це захворювання страждає від 0,5 до 1% населення світу, переважно особи жіночої статі [3]. Повторні симптоми часто призводять до порушень сну та чинять виражений негативний вплив на якість життя (QoL) [4]. ...
Метаболічноасоційована жирова хвороба печінки (МАЖХП) є однією з найактуальніших проблем сучасної гепатології та внутрішньої медицини в цілому. Стрімке зростання поширеності ожиріння та цукрового діабету (ЦД) 2 типу в популяції призвело до істотного збільшення кількості хворих на МАЖХП, яка охоплює спектр патологічних станів від неускладненого стеатозу до алкогольної хвороби печінки та цирозу, що розвиваються на тлі надлишкового нагромадження ліпідів у гепатоцитах. ...
Інфекція Helicobacter pylori (H. pylori) офіційно визнана інфекційним захворюванням і включена до Міжнародної класифікації хвороб (МКХ) 11-го перегляду, тому рекомендовано лікувати всіх інфікованих пацієнтів. Проте, зважаючи на широкий спектр клінічних проявів, пов’язаних із гастритом, викликаним H. pylori, лишаються специфічні проблеми, які потребують регулярного перегляду для оптимізації лікування. ...