Итоги встречи экспертов по проблемным вопросам лечения урогенитальных расстройств у женщин в период постменопаузы

27.03.2015

Отмечая актуальность проблемы УГР у женщин Украины старше 50 лет в Украине, следует учитывать:
урогенитальные расстройства в постменопаузальном периоде рассматриваются как симптомокомплекс вторичных осложнений, связанный с развитием атрофических и дистрофических процессов в эстрогензависимых тканях и, в том числе, структурах нижней трети мочеполового тракта – мочевом пузыре, уретре, влагалище, связочном аппарате малого таза и мышцах тазового дна вследствие дефицита эстрогенов.
Развитие атрофических процессов в перечисленных структурах урогенитального тракта в постменопаузальном периоде лежит в основе формирования синдромов УГР: атрофического вагинита, атрофического цистоуретрита, истинного недержания мочи, опущения стенок влагалища (пролапса гениталий).
Основные проявления УГР, обусловленные дефицитом эстрогенов, ухудшают самочувствие и снижают качество жизни женщин. На фоне атрофических процессов развивается нарушение целостности слизистых оболочек с активизацией бактериальной микрофлоры, что усугубляет тяжесть УГР и ухудшает прогноз лечения.
Лечение УГР у женщин в постменопаузальном периоде при наличии эстрогенового дефицита должно проводиться комплексно с соблюдением принципов междисциплинарного подхода: с привлечением гинеколога, уролога, терапевта и сексолога.
Патогенетически обоснованным лечением и профилактикой УГР является корригирующая гормонотерапия – местная, системная* и комбинированная. Базисная схема лечения при всех степенях тяжести УГР должна включать постоянное применение местных гормональных препаратов (на протяжении минимум 3-6 мес).
Среди всех эстрогенсодержащих препаратов местного действия предпочтение следует отдавать лекарственным средствам, отличающимся коротким периодом связывания с эстрогеновыми рецепторами (до 4 ч), быстрым достижением терапевтического эффекта, доказанной эффективностью как в отношении уротелия, так и влагалищного эпителия, а также безопасностью – отсутствием системного влияния на организм.
Дополнительными преимуществами являются возможность комбинирования в процессе лечения различных фармацевтических форм выпуска, удобство в применении (например, наличие приспособления для точного дозирования).
Материалы, представленные на встрече, следует положить в основу подготовки методических указаний для студентов, интернов и врачей указанных специальностей. Итоги встречи положить в основу резолюций конференций и съездов специалистов в области гинекологии, урологии, терапии, включить препараты на основе эстриола в протоколы лечения УГР, а также в Национальное Формулярное Руководство.
* Для применения системной гормональной терапии необходимо предварительное исследование гормонального статуса.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

20.04.2024 Урологія та андрологія Інтеграція вірусу гепатиту В у геном сперматозоїдів: клінічні ризики з позицій репродуктології

Кількість людей, які страждають і помирають від вірусного гепатиту В (ВГВ), можна порівняти з кількістю хворих на коронавірусну хворобу 2019 року (COVID‑19), яка наразі викликає велике занепокоєння в усьому світі. Тому вкрай важливим залишається питання передачі вірусу, у тому числі через статеві клітини. Попередніми дослідженнями встановлено, що гени ВГВ, інтегровані в людські сперматозоїди, здатні до реплікації та експресії після передачі ембріонам. Однак досі це явище не було підтверджено клінічними дослідженнями у пацієнтів. Автори вивчали особливості інтеграції ВГВ у геном сперматозоїдів пацієнтів та аналізували можливі клінічні наслідки для потомства ...

20.04.2024 Урологія та андрологія Лікування ХП/СХТБ: фокус на антиноцицептивні та протизапальні механізми дії диклофенаку натрію

За визначенням робочої групи Міжнародного товариства з проблем утримання сечі (ICS), у чоловіків термін «урологічний синдром хронічного тазового болю (СХТБ)» включає хронічний простатит (ХП) або СХТБ (ХП/СХТБ). Серед пацієнтів, які перебувають під амбулаторним спостереженням із приводу простатиту, понад 90% осіб мають діагноз ХП/СХТБ, що свідчить про високу поширеність цього урологічного захворювання в загальній структурі (Yang C.C. et al., 2018). Саме з наявністю ХП пов’язують підвищений ризик розвитку нетримання сечі, доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ), запальних процесів сечостатевої системи, утворення каменів, кіст у ПЗ та виникнення раку ПЗ (РПЗ). Адже відомо, що в генезі останнього відіграють роль різні фактори, зокрема ампліфікація та мутація генів, що кодують гени-супресори пухлини, онкогени, а також фактори росту та цитокіни [1, 2]. Учені довели, що інгібування запалення, у тому числі за допомогою нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), може зменшувати прогресування ХП та опосередковано впливати на зменшення ризику виникнення РПЗ. Водночас потужні анальгетичні властивості НПЗП дозволяють ефективно усувати хронічний тазовий біль та асоційовані з ним симптоми...

20.04.2024 Урологія та андрологія Сучасні тенденції в нехірургічному лікуванні хвороби Пейроні

Хвороба Пейроні (ХП) — це захворювання сполучної тканини, що вражає білкову оболонку статевого члена, може спричиняти біль і пенільну деформацію; при цьому відомо, що поширеність патології зростає з віком. Хоча хірургічне втручання є золотим стандартом лікування хронічної фази ХП, існує низка методів консервативної терапії, однак оптимальний менеджмент пацієнтів із гострою фазою захворювання залишається предметом дискусії. У статті узагальнено дані останніх досліджень, що стосуються тенденцій нехірургічного лікування ХП ...

20.04.2024 Урологія та андрологія Оновлення в лікуванні доброякісної гіперплазії передміхурової залози та роль мінімально інвазивних хірургічних процедур

Симптоми з боку нижніх сечових шляхів (СНСШ), викликані доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ), суттєво впливають на якість життя чоловіків. Динамічне спостереження та медикаментозне лікування з використанням широкого спектра препаратів можуть давати терапевтичний ефект. Проте хірургічне втручання залишається одним із найбільш ефективних рішень у пацієнтів із тяжкими формами цього захворювання. Трансуретральна резекція простати (ТУРП) є золотим стандартом хірургічного лікування. Утім з’являються й альтернативні методи, зокрема лазерна абляція простати за допомогою гольмієвого й тулієвого лазера (HoLEP і ThuLEP), а також роботизована водоструминна терапія (акваабляція), спрямовані на зниження післяопераційної захворюваності. Мінімально інвазивні хірургічні процедури (МІХП), що проводяться амбулаторно під місцевою анестезією або седацією, мають усе ширше застосування, особливо у хворих із високим хірургічним ризиком через супутню патологію. ...