Присуждена Нобелевская премия в области медицины 2008 года

27.03.2015

6 октября Нобелевский комитет Королевской шведской академии наук в г. Стокгольме объявил имена лауреатов Нобелевской премии 2008 г. по медицине и физиологии. Престижной премии были удостоены немецкий вирусолог и онколог, профессор Харальд цур Хаузен (Harald zur Hausen) за открытие вируса папилломы человека, вызывающего рак шейки матки, а также французские вирусологи Франсуаза Барре-Синусси и Люк Монтанье за открытие вируса иммунодефицита человека, вызывающего СПИД.

Профессор Харальд цур Хаузен родился 11 марта 1936 г. в г. Дюссельдорфе (Германия). В 1960 г. окончил университет в г. Дюссельдорфе, получив диплом врача. Работал в Институте микробиологии при Дюссельдорфском университете, затем в США, а с 1969 г. занимался преподавательской деятельностью в ряде университетов Германии. В 1983-2003 гг. возглавлял Немецкий центр по изучению рака (DKFZ); в настоящее время – почетный профессор этого центра и главный редактор журнала International Journal of Cancer.
Заслуга профессора Харальда цур Хаузена состоит не только в идентификации вируса, вызывающего у человека образование папиллом (HPV), но и в выявлении связи между этим вирусом и развитием рака шейки матки. Науке известно более сотни разновидностей HPV как совершенно безопасных, так и представляющих опасность для человека. На сегодня доказано, что вирусную природу имеют около 20% онкологических заболеваний, то есть почти каждый пятый случай. Среди различных форм злокачественных опухолей, вызываемых вирусной инфекцией, одной из самых распространенных является рак шейки матки. Это вторая по частоте форма рака у женщин: только в Германии ежегодно рак шейки матки диагностируется у 6,5 тыс. женщин и почти 1700 женщин в год умирают от этой болезни; в мире эти показатели составляют соответственно 500 и 300 тыс. Благодаря открытию профессора Харальда цур Хаузена немецким ученым удалось разработать профилактическую вакцину, существенно снижающую риск заражения вирусом. Правда, действует она только до инфицирования. «Вакцина против HPV производится с использованием методов генной технологии. Мы получаем пустые оболочки вирусов, затем посредством инъекций вводим их пациенту, организм которого начинает вырабатывать антитела. Если в дальнейшем происходит заражение живыми вирусами, присутствующие в крови антитела не позволяют им внедриться в здоровые клетки», – объясняет нобелевский лауреат.
Вторую часть премии разделили директор отдела регуляции ретровирусных инфекций Института Пастера в г. Париже 61-летняя Франсуаза Барре-Синусси, а также президент Парижского института исследования СПИДа 76-летний Люк Монтанье. В 1983 г. они обнаружили и описали новый вирус у пациентов с воспалением лимфатических желез. Основываясь на морфологических, биохимических и иммунологических свойствах вируса, ученые отнесли его к семейству ретровирусов и роду лентивирусов. Именно этот возбудитель сегодня называют вирусом иммунодефицита человека, вызывающим СПИД. Кроме того, Франсуаза Барре-Синусси и Люк Монтанье смогли доказать, что на ранней стадии заболевания вирус иммунодефицита человека размножается именно в лимфоцитах крови, что помогло частично объяснить, как именно ВИЧ ослабляет иммунную систему человека и приводит к смерти. Открытие французских ученых стало предпосылкой для создания препаратов, замедляющих репликацию вируса. И хотя существующая антиретровирусная терапия не приводит к полной элиминации вируса, лечение позволяет существенно замедлить течение болезни. По мнению профессора Люка Монтанье, создание эффективной вакцины против «чумы XX века» станет возможным в ближайшие три-четыре года при условии продолжающейся финансовой поддержки. «Лечение, скорее всего, будет проводиться с помощью терапевтической вакцины, предупреждающей развитие болезни у заразившегося человека. Повсеместное использование профилактических прививок маловероятно», – утверждает ученый. 
Напомним, что Нобелевская премия, которую разделили известные вирусологи, по регламенту не может присуждаться более чем трем лицам одновременно, а также уже умершим ученым. 

Подготовила Катерина Котенко

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

15.04.2024 Неврологія Діагностика та лікування когнітивних розладів

Проблема когнітивних розладів є однією з найважливіших у сучасній клінічній медицині. Це зумовлено не тільки збільшенням частки людей старшого віку серед населення, а й посиленням ролі стресу та інших патогенетичних чинників. У березні відбувся семінар «Академія сімейного лікаря. Біль в грудній клітині. Алгоритм дій сімейного лікаря та перенаправлення до профільного спеціаліста», у якому прийняли участь провідні вітчизняні науковці і фахівці різних галузей. У рамках заходу професор кафедри військової терапії Української військово-медичної академії Міністерства оборони України, кандидат медичних наук Мар’яна Миколаївна Селюк представила доповідь «Війна та когнітивні порушення. Причина чи наслідок? Як вирішити проблему?». Подаємо огляд цієї доповіді у форматі «запитання – ​відповідь»....

15.04.2024 Онкологія та гематологія Сучасні підходи до лікування гострої лімфобластної лейкемії у дітей і дорослих

Гостра лімфобластна лейкемія (ГЛЛ) є найпоширенішим онкогематологічним захворюванням у дітей і складає значну частку серед лейкемій у дорослих. Незважаючи на значні успіхи в лікуванні ГЛЛ у дітей, де рівень виліковності сягає 90%, результати терапії у дорослих залишаються незадовільними. У рамках науково-практичної конференції з міжнародною участю «Діагностика та лікування гематологічних захворювань: підведення підсумків 2023 року» (15-16 грудня 2023 року) проведено секцію, присвячену ГЛЛ....

12.04.2024 Гастроентерологія Дієта для покращення репродуктивного здоров’я

Відтворення майбутнього здорової нації – один з найважливіших сенсів існування теперішнього покоління. День боротьби з ожирінням нагадує нам про поширеність цього проблемного явища і важливість попередження його наслідків. Ожиріння може мати вплив на різні аспекти здоров'я, включаючи репродуктивне....

12.04.2024 Онкологія та гематологія Стратегії мінімізації ризиків та керування ускладненнями при лікуванні хронічної лімфоцитарної лейкемії

Хронічна лімфоцитарна лейкемія (ХЛЛ) залишається актуальною проблемою сучасної онкогематології. Незважаючи на певні досягнення в терапії, ХЛЛ є невиліковним захворюванням. Стандартна хіміотерапія не забезпечує стійкої відповіді, а трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин можлива лише для окремої когорти пацієнтів. Тому пошук нових підходів до терапії ХЛЛ, зокрема таргетної, є нагальним завданням. ...