На прийомі у юриста

Маю дитину 1991 року народження, розлучена. Прошу дати роз’яснення з приводу пільг як одинокій матері (додаткової відпустки, соціальної податкової пільги).
Н.В. Науменко, м. Київ

Відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки» одинокій матері за наявності однієї дитини і більше до 18 років надано право на додаткову оплачувану відпустку тривалістю сім календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.
Пункт 5 частини 12 статті 10 Закону України «Про відпустки» визначає одиноку матір як таку, що виховує дитину без батька. Тому участь батька або інших осіб в утриманні дитини не позбавляє матері статусу одинокої.
До категорії одинокої матері належать: жінка, яка не перебуває в шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдова; жінка, яка виховує дитину без батька (у тому числі й розлучена жінка, яка виховує дитину без батька, незважаючи на факт одержання аліментів, і жінка, яка одружилася, але її дитина новим чоловіком не усиновлена).
У даному випадку для одержання додаткової оплачуваної відпустки згідно зі статтею 19 Закону України «Про відпустки» подаються такі документи: свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про розірвання шлюбу.
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» право на соціальну податкову пільгу, підвищену на 150% (у 2005 році – 196,5 грн.), має самотня матір, яка виховує дітей до 18 років (одну або декілька). Самотньою матір’ю вважають особу, яка на момент застосування працедавцем пільги, маючи дитину (дітей) віком до 18 років, не перебуває у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом. При цьому платник податку, який одержує оподаткований дохід, додатково має право на застосування податкової соціальної пільги на себе в розмірі 131 грн.
Для застосування податкової пільги на дітей слід ураховувати, що розмір нарахованої місячної заробітної плати не має перевищувати граничного рівня 570 грн. на кількість дітей, на яких надається пільга. У даному випадку граничний розмір доходу, за якого надається пільга, дорівнює 570 грн.
Аби одержувати таку соціальну пільгу, платник податку – самотня матір – має подати працедавцю заяву про застосування пільги і документи, що підтверджують право платника на податкову соціальну пільгу, а саме:
• копію свідоцтва про народження дитини, або документ про підстави запису про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану, чи документи, які підтверджують наявність і вік дитини;
• копію свідоцтва про розлучення.

З 1972 по 1989 рік пропрацювала медичною сестрою в лікувальних закладах, з 1989 по 2002 рік – старшою медичною сестрою в санаторії-профілакторії. З 2002 року по теперішній час працюю медичною сестрою в медичному пункті заводу. Чи можу я оформити пенсію за вислугу років? 
В.М. Коваленко, м. Київ 

Право на пенсію за вислугу років мають працівники охорони здоров’я при наявності спеціального стажу роботи 25 років. Періоди навчання в медичних навчальних закладах до спеціального стажу для призначення пенсії за вислугу років не входять.
Перелік закладів і установ охорони здоров’я і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909 (зі змінами від 26.09.2002 р.). 
Право на цю пенсію мають лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад).
Відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров’я від 28.10.2002 р. № 385 «Про затвердження переліків закладів охорони здоров’я, лікарських провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров’я» санаторії-профілакторії незалежно від відомчої належності відносяться до санаторно-курортних закладів, які у свою чергу належать до закладів охорони здоров’я. 

За численними запитаннями медичних працівників ще раз надаємо роз’яснення щодо питання про робочий час.

Відповідно до Постанови № 2499 Ради Народних Комісарів СРСР від 11.12.1940 р. «Про тривалість робочого дня медичних працівників» установлений скорочений робочий день 6,5 або 5,5 години при шестиденному робочому тижні (відповідно 7 годин 48 хвилин та 6 годин 36 хвилин при п’ятиденному тижні), яка знайшла підтвердження в статті 51 Кодексу законів про працю України. 
У відповідності з додатком № 3 Постанови робочий день тривалістю 6,5 години встановлюється лікарям лікарень, пологових будинків, клінік та інших стаціонарних лікувальних установ, спеціалізованих санаторіїв, станцій переливання крові, амбулаторно-поліклінічних установ (за винятком лікарів, які зайняті виключно амбулаторним прийомом хворих), лікарських кабінетів, здоровпунктів та станцій швидкої та невідкладної медичної допомоги, жіночих консультацій, установ судово-медичної експертизи, санітарно-профілактичних та інших установ охорони здоров’я.
Робочий день тривалістю 5,5 години відповідно до додатку № 4 встановлений: лікарям амбулаторно-поліклінічних установ, які зайняті виключно амбулаторним прийомом хворих; лікарям лікарсько-трудових експертиз та лікарсько-консультаційних комісій (МСЕК); лікарям-стоматологам (за винятком стоматологів-хірургів стаціонарів); зубним лікарям та зубним лікарям-протезистам; медперсоналу, який протягом усього робочого часу працює на медичних генераторах УВЧ потужністю понад 200 Вт. 
За роз’ясненням Міністерства охорони здоров’я виключно амбулаторним прийомом займаються лікарі-консультанти.
Лікарям лікарень, диспансерів, поліклінік, які згідно з функціональними обов’язками зайняті виключно амбулаторним прийомом хворих, установлюється робочий день тривалістю 5,5 години. Якщо у функціональні обов’язки, скажімо, офтальмолога, отоларинголога, невропатолога чи іншого спеціаліста входить лише ведення амбулаторного прийому хворих, то такі лікарі мають право на робочий день тривалістю 5,5 години. Але, як правило, в їхні обов’язки, крім ведення амбулаторного прийому хворих, входить обслуговування хворих на дому, робота з диспансерною групою хворих, проведення санітарно-освітньої та іншої роботи. Тому тривалість їхнього робочого дня має становити 6,5 години. Якщо в правилах внутрішнього трудового розпорядку та в колективному договорі установи для них будуть виділені певні дні тижня, коли ці лікарі будуть зайняті виключно амбулаторним прийомом хворих, то відповідно в ці дні тривалість їх робочого часу має становити 5,5 години, а решта днів тижня – 6,5 години. У такому випадку економіст установи повинен розрахувати індивідуальну норму тривалості робочого тижня.