Детский туберкулез — состояние проблемы (укр)

Актуальність проблеми боротьби з туберкульозом визначається значним поширенням цієї інфекції серед населення та швидкими темпами зростання, високими показниками інвалідності і смертності.

Захворюваність туберкульозом дітей в Україні тісно пов’язана з туберкульозом у дорослих, її показники за останні роки збільшилися в 1,9 разу (з 4,7 до 9 на 10 тис. населення), що є несприятливою прогностичною ознакою. Щорічно серед дітей реєструється 700 нових випадків туберкульозу. Так, у 2001 році вперше було встановлено діагноз туберкульозу 788 дітям, що становило 9,3 на 10 тис. населення. У найближчі роки ще не слід очікувати поліпшення епідемічної ситуації з туберкульозу в країні, оскільки не зменшується кількість бактеріовиділювачів серед уперше виявлених хворих, і тому резервуар туберкульозної інфекції постійно збільшується. Це зумовлює збільшення первинного інфікування туберкульозом дитячого населення.

З проханням прокоментувати несприятливу ситуацію, що склалася на сьогодні, та відповісти на деякі питання стосовно цієї проблеми ми звернулися до головного лікаря Київської міської дитячої туберкульозної лікарні Інни Леонідівни Рубан.

— У різні вікові періоди показники інфікованості дитячого населення різні. Після вакцинації БЦЖ у пологовому будинку на першому році життя інфікованість не визначається, реєструються лише поодинокі випадки БЦЖ-оститів. На 2-му році життя вже виявляється близько 2% інфікованих дітей. З 3 до 7 років їх кількість починає зростати і в 7 років становить до 30%, тобто до першої ревакцинації БЦЖ інфікована кожна третя дитина. Після другої ревакцинації в 7 років інфікованість зростає і становить більше ніж 50%. Від 10 до 14 років цей показник стабілізується.

У Києві діє чітко розроблена система диспансерного нагляду за дітьми, інфікованими туберкульозом, і тому показник захворюваності серед дитячого населення в місті нижчий, ніж у середньому по Україні. Захворюваність на активні форми туберкульозу в 2002 році зменшилася з 6,3 до 6,2 на 100 тис. дитячого населення. Але зниження захворюваності, у першу чергу, пояснюється відсутністю протягом останніх 6 місяців туберкуліну, необхідного для проведення туберкулінодіагностики. Захворюваність на туберкульоз органів дихання становить 5,6 (у 2001 році — 4,5), захворюваність на позалегеневий туберкульоз — 0,7 (у 2001 році — 1,8). Показник захворюваності у дітей, що проживають в тубконтакті — 2,6. На сьогодні в місті нараховується 1336 вогнищ туберкульозної інфекції, у яких проживають більше тисячі дітей.

— Хто найчастіше хворіє на туберкульоз?

— Аналіз епідемічних показників свідчить, що хворіють на туберкульоз в основному діти з груп ризику, а саме: невакциновані БЦЖ у зв’язку з протипоказаннями; у яких відсутні знаки після щеплення БЦЖ; з природженим імунодефіцитом; ВІЛ-інфіковані; частохво-ріючі на хронічні неспецифічні захворювання органів дихання, дитячі інфекції; діти з соціально неблагополучних сімей. У групи ризику входять також діти, які відносяться до IV та VI груп диспансерного нагляду, тобто контактуючі з туберкульозними хворими (IV група) та інфіковані туберкульозом (VI група), а саме діти в ранньому періоді туберкульозної інфекції, з гіперергічними реакціями на туберкулін, інфіковані з супутньою патологією, інфіковані з несприятливими побутовими умовами, невакциновані БЦЖ у пологовому будинку, з післявакцинальними ускладненнями БЦЖ.

— Як проводиться діагностика туберкульозної інфекції в дітей та, у разі необхідності, подальше їх лікування?

— В умовах епідемії туберкульозу велику роль відіграє щорічна туберкулінодіагностика, яка проводиться кожній дитині. Діти з позитивними туберкуліновими пробами направляються до фтизіопедіатра в протитуберкульозні диспансери та дитячі поліклініки, де проводиться амбулаторне комплексне обстеження і, у разі необхідності, дитина направляється на стаціонарне лікування.

Усі вперше виявлені хворі з підозрою на локальний процес поступають на лікування в нашу лікарню, яка розрахована на 140 ліжок: 90 ліжок — для хворих на легеневий туберкульоз, 50 — кістково-суглобовий. Лікування хворих проводиться згідно із «Стандартами обсягів діагностичних досліджень, лікувальних заходів та критеріїв якості лікування дітей», затверджених наказом МОЗ України від 27.07.1998 року № 226 залежно від форми туберкульозу, фази процесу, його активності, наявних ускладнень з обов’язковим урахуванням супутньої патології. У стаціонарі забезпечується проведення тривалого (від 6 до 12 місяців) контрольованого безперервного основного курсу хіміотерапії. У подальшому дитина направляється на санаторно-курортне лікування, яке здійснюється в санаторії «Ялинка», розрахованому на 360 місць. Протягом усього періоду диспансерного нагляду діти перебувають, залежно від віку, у санаторних дошкільних дитячих комбінатах або в санаторній школі-інтернаті.

Крім того, на базі лікарні працює кафедра фтизіатрії з курсом пульмонології НМУ ім. О. О. Богомольця під керівництвом професора В. І. Петренка. Співробітники кафедри разом із завідуючими відділеннями проводять консультативний прийом 2 рази на тиждень (вівторок і четвер) за направленнями лікарів-фтизіопедіатрів як мешканців Києва, так і регіонів України.

— Відомо, що фінансування медичних закладів обмежене. Чи отримує лікарня матеріальну допомогу від благодійних фондів?

— Лікарня в повному обсязі забезпечена необхідними препаратами, що дозволяє проводити лікування дітей безкоштовно. Але, безумовно, коштів, передбачених бюджетом, на все не вистачає і, в першу чергу, на медичне обладнання та інвентар. У вирішенні цих питань нам допомагають англійський благодійний фонд «Знедолені діти України» та військовий відділ посольства США. Так, наприклад, у квітні цього року представниками фонду «Знедолені діти України» лікарні було передано напівавтоматичний біохімічний аналізатор — це вкрай необхідне лабораторне обладнання. Крім того, діти отримують гуманітарну допомогу у вигляді іграшок, канцтоварів, одягу тощо.

— На вашу думку, як взагалі можна запобігти поширенню такої небезпечної хвороби, як туберкульоз?

— Зменшення поширення туберкульозу найбільш ефективне за умови впровадження світового досвіду боротьби з цією недугою, сучасних технологій профілактики, діагностики та лікування, державного фінансування протитуберкульозних заходів, а також формування здорового способу життя, підвищення рівня життя населення. Значне поширення туберкульозу серед дитячого населення обумовлює необхідність проведення медичними та педагогічними працівниками постійної санітарно-просвітньої роботи серед школярів та їх батьків.

З метою підвищення якості та своєчасності виявлення туберкульозу серед дитячого населення Києва, в усіх лікувально-профілактичних закладах працюють дільничні лікарі-фтизіатри, які надають організаційно-методичну допомогу з формування груп ризику та питань якості обстеження пацієнтів.