Украина — Литва: сердцем к сердцу

До всіх нагород, які мають всесвітньо відомі хірурги приватного Вільнюського кардіохірургічного центру академік Вітаутас Сірвідіс і професор Гендрюс Уждавініс, додалися недавно й наші, українські. Грамоти Верховної Ради України вручив їм під час свого перебування у Литві спікер парламенту України Володимир Литвин. Так відзначено не тільки внесок вільнюських кардіохірургів у теорію і практику охорони здоров’я Литви, а й заслуги у врятуванні наших громадян.

«Україна, до речі, перша держава, що нагородила провідних хірургів нашої клініки», — не без гордості відзначають її працівники.

Що ж, по-справжньому заслужена винагорода (навіть дуже скромна…). Хто із наших земляків цього не скаже?! Майже третина пацієнтів Вільнюського кардіохірургічного центру приїздять нині з України. Зауважимо: ішемічна хвороба серця стала у нас однією з найпоширеніших, за останні роки відбулося її «помолодшення».

Литва, Вільнюський кардіоцентр — тепер друга батьківщина, скажімо, для Анатолія Чигринця, професора Київського транспортного університету. Після кількох інфарктів, «майже у безнадійному стані», як висловлюється Анатолій Дмитрович, приїхав до знаменитих вільнюських кардіохірургів. Професор Г. Уждавініс провів унікальну операцію — тотальну артеріальну реваскуляризацію міокарда з використанням радіальних артерій. Комплексне хірургічне лікування — коронарне шунтування, пластика мітрального клапана і відновлення лівого шлуночка — разом із кваліфікованим післяопераційним лікуванням дало позитивні результати. Анатолій Дмитрович, колишній хворий, повернувся до нормального способу життя, радіє йому.

Після двох перенесених інфарктів, маючи аневризму лівого шлуночка, «дискомфортно» почував себе і лікар-кардіолог Київської обласної поліклініки № 2, «чорнобильської», Костянтин Синиця. І якщо київські кардіохірурги братися за операцію відмовились, то Вільнюський кардіоцентр провів її, як буденну, на високому рівні. Немає зараз у київського медика проблем із здоров’ям. «Наче вдруге на світ народився, — жартує. — Уклін колегам із Литви». Так. Багато сотень громадян України, Росії, Білорусі, Латвії, Румунії та інших країн безмежно вдячні литовським кардіохірургам за врятовані життя, відновлене здоров’я.

Про успішну діяльність видатних вільнюських лікарів — професорів В. Сірвідіса і Г. Уждавініса — членів Європейського та Міжнародного товариств серцево-судинної хірургії, міжнародної колегії хірургів засвідчують цифри. У них за плечима 30-літній досвід роботи й понад 15 тисяч операцій на відкритому серці. В останні роки кожен із кардіохірургів проводить по 5-10 операцій на тиждень.

То в чому ж привабливість Вільнюської кардіохірургічної клініки, її особливість? Розмову про це веде наш кореспондент із генеральним директором Вільнюського кардіохірургічного центру Семіонасом Фінкельштейнасом.

— Ця привабливість грунтується на традиційно високому рівні медицини Литви. Згадаймо: першу в Східній Європі операцію на відкритому серці виконано в Литві в 1900 році. Саме тоді хірург Г. Ромас вилікував 9-річного хлопчика, хворого на гнійний перикардит, розітнувши навколосерцеву сумку і випустивши гній. Пізніше операції на серці проводили найталановитіші та найсміливіші хірурги. Так, у 1926 році хірург із міста Панявежис Й. Гусевас успішно зашив рану серця, у 1953 році хірург Вільнюського університету А. Сучила врятував хворого з констриктивним перикардитом, видаливши звапнений перикард. У 1958 році хірург Вільнюської залізничної лікарні Б. Ефрос провів комісуротомію мітрального клапана.

Є знаменним і 1964 рік, адже у Литві вперше проводять оперативні втручання на відкритому серці: в умовах гіпотермії усувається дефект стінки передсердя, в умовах штучного кровообігу — дефект шлуночка. Перші операції професору А. Марцинкявічюсу допомагає провести його вчитель — академік Є. Мєшалкін. Отриманий успіх підігріває ентузіазм не лише у керівника клініки, але й у всього колективу. Кількома місяцями пізніше операції на відкритому серці починають проводити і в Каунаській клініці хірургії серця, якою керує професор Ю. Бредікіс.

Того ж часу вільнюські хірурги під керівництвом А. Марцинкявічюса досягають все нових висот у розвитку кардіохірургії. У 1965 році здійснюється радикальна корекція тетради Фалло; у 1966 році — резекція аневризми серця; у 1967 році розпочинають операції з протезування серцевих клапанів, пізніше переходять до операцій з приводу реконструкції коронарних артерій, усування аневризми висхідного відділу і дуги аорти. До клініки приїздять пацієнти з патологією серця з Росії, України, республік Середньої Азії та Кавказу.

Коли у Вільнюсі було відкрито нову Сантаришкську лікарню, клініка кардіохірургії отримала значно сприятливіші умови для роботи — просторі операційні, палати, задовільне реанімаційне відділення, набула розвитку хірургія природжених вад серця у новонароджених і малюків. У 1987 році виконано першу операцію з приводу пересадки серця. Останнім часом у практику впроваджуються новітні методи пластики серцевих клапанів, успішно виконуються операції Россо, виправлення найскладніших природжених вад серця, при реконструкції коронарних артерій використовуються артеріальні кондуїти, що функціонують довше ніж аутовени.

— Скільки ж операцій проведено загалом вільнюськими кардіохірургами?

— До 2001 року в нашій клініці проведено 16156 операцій на серці, з них — 5809 з приводу реконструкції та протезування клапанів, 3864 — з реконструкції коронарних судин, 4121 — з виправлення природжених вад і 2110 операцій з іншого приводу. Матеріал, накопичений у ході інтенсивної роботи, узагальнюється, видається багато статей, готуються кандидатські й докторські дисертації. До академіка А. Марцинкявічюса і його учнів прийшло визнання міжнародного рівня, він є почесним членом Міжнародної асоціації хірургів і Японського товариства серцево-судинних хірургів, членом Всесвітнього товариства серцево-судинних хірургів.

Велика заслуга академіка А. Марцинкявічюса не лише в тому, що він є засновником у Литві хірургії серця високого рівня, але й у тому, що зумів виховати цілу плеяду висококваліфікованих спеціалістів — хірургів, анестезіологів, кардіологів, фізіологів, біохіміків, імунологів та інших, без яких високий рівень хірургії серця просто неможливий. Зараз усі вони широко застосовують свій досвід, знання і талант на благо пацієнтів.

— Тобто, пане генеральний директоре, головне у Вільнюській клініці — це добре підготовлені професіонали, її спеціалісти.

— Безумовно. Школа академіка Марцинкявічюса, що дала талановитих учнів — професорів В. Сірвідіса і Г. Уждавініса разом зі здібною молоддю — ось ті лікарі, які дають змогу нашим пацієнтам сподіватися на якнайвищий успіх усіх без винятку операцій. Наші кардіохірурги, а також медичні сестри пройшли або проходять тривале стажування у клініках Західної Європи та США, де менеджер і служба маркетингу, соціальний працівник та адміністратор «доповнюють» кардіолога і кардіохірурга, медичну сестру і службу реабілітації. Усі вони дружною командою беруть участь у процесі відновлення найважливішого для пацієнта — його серця. Скажу так: за п’ять років роботи наш кардіоцентр став широкопрофільним, а професійний рівень персоналу підтверджено міжнародними сертифікатами вищої категорії. За показниками надійності операцій кардіоцентр давно досяг рівня кращих клінік Західної Європи.

— Мабуть, варто сказати про окремі, найважливіші операційні набутки кардіохі-рургів Вільнюської клініки.

— Нині у кардіоцентрі можливий повний спектр кардіохірургічних та ортопедичних операцій високого рівня — як у дорослих, так і в дітей. Успішно проводяться, зокрема, операції аортокоронарного шунтування як в умовах штучного кровообігу, так і на працюючому серці. У практику широко впроваджено чисельне аутоартеріальне шунтування. Регулярно здійснюються хірургічні втручання з приводу ускладнених форм ішемічної хвороби серця, що включають у себе аневризму лівого шлуночка серця.

Проводяться унікальні операції Jatene-Dor — тотальна артеріальна реваскуляризація міокарда з використанням радіальних артерій, які блискучо виконує професор Г. Уждавініс. Операції з відновлення форми і об’єму лівого шлуночка за методом Jatene-Dor (останнього часу виконано більше ніж 60 таких операцій) дозволяють пацієнтам навіть після такої важкої серцевої патології, як ішемічна хвороба серця з вираженою серцевою недостатністю після кількох інфарктів міокарда повернутися до нормального життя. Комплексне хірургічне лікування — коронарне шунтування, пластика мітрального клапана і відновлення лівого шлуночка разом із кваліфікованим післяопераційним лікуванням дає дуже добрі результати.

Професор Центру В. Сірвідіс проводить операції Росса при аортальних вадах серця, операції на серцевих клапанах із відновленням синусового ритму за методом Сox/MAZE III.

Зрозуміло, що це далеко не повний перелік можливостей вільнюських кардіохірургів. У клініці можна пройти повну діагностику і з інших захворювань, отримати консультацію лікаря у будь-якій галузі медицини.

— Чи можете ви згадати конкретний випадок складної операції, який би продемонстрував можливості Центру і спеціа-лістів?

— Нещодавно до нас потрапив пацієнт віком 54 роки, який скаржився на дискомфорт у грудній клітці й задишку при найменшому фізичному навантаженні. Кілька років він страждав на стенокардію. У 2000 році переніс Q-інфаркт міокарда передньоперегородкової і бічної стінок лівого шлуночка, ускладнений набряком легенів і порушенням серцевого ритму. Останнім часом у нього посилилися ознаки стенокардії, непокоїли часті перебої серцевого ритму і напади задухи. Хворого обстежили і провели хірургічне лікування.

Під час коронарографії було встановлено коронарну хворобу всіх судин серця з множинними стенозами (60-90%) і оклюзіями. За результатами вентрикулографії виявлено збільшення лівого шлуночка, не скорочувалося 2/3 лівого шлуночка під час систоли. Фракція викиду лівого шлуночка — 21%. Ці дані свідчать про необхідність оперативного лікування.

Оперував хворого професор Г. Уждавініс. Він сформував сім аортокоронарних шунтів аутовенами, провів резекцію субендокарда за радіусом усього лівого шлуночка до папілярних м’язів на початку, змінюючи форму і об’єм лівого шлуночка за допомогою заплати, а потім — використовуючи кисетні шви за методом Jatene-Dor. Післяопераційний період був подовжений з використанням інтрааортальної контрапульсації, а також тривалої інфузії вазопресорних препаратів.

На двадцяту добу після операції внаслідок облітеруючого атеросклерозу нижніх кінцівок, закупорки лівої загальної клубової артерії й хронічної ішемії лівої кінцівки хворому проведено інтимотромбектомію загальної клубової артерії з відновлюванням магістрального кровотоку. Операцію виконав професор Е. Баркаускас. Подальше післяопераційне лікування пройшло без ускладнень, фракція викиду лівого шлуночка збільшилася до 30%.

— Без сумніву, досягти успіху в хірургічному лікуванні не можна без надійного медичного обладнання.

— Звичайно. Кардіоцентр оснащено найсучаснішим японським та німецьким обладнанням, у тому числі і системами кондиціонування та бактерицидного очищення повітря. Це допомагає знизити операційний ризик. Одне слово, надійність і гарантія поставлені у нас на службу пацієнтові.

У сучасному семиповерховому приміщенні Вільнюського кардіоцентру маємо дві операційні зали, стаціонар на 42 місця з одномісними і двомісними палатами, включаючи категорію люкс. Чисельність медичного персоналу визначена із розрахунку: один лікар на трьох пацієнтів, а в інтенсивній терапії — одна медсестра на одного хворого. І така деталь: весь наш персонал вільно володіє російською мовою. Тобто, мовний бар’єр відсутній.

Доречно сказати й про те, які витрати чекають тих, хто звернеться до вільнюських кардіохірургів за допомогою, а можливо, й за врятуванням свого життя. Вартість лікування у Вільнюському кардіоцентрі набагато нижча, ніж у клініках Німеччини і Західної Європи. Десь удвічі... Багато чинників щодо цього ми вирішуємо, тісно співпрацюючи останнім часом із лікарями та страховими компаніями низки держав, у тому числі й України. Своїх регіональних представників маємо нині в Києві, Москві, Мінську.

— Дякую за розмову й вичерпні відповіді.

— Усім українцям бажаю міцного здоров’я!