«Актуальные проблемы терапии» — летопись десяти лет одной конференции

Щорічно, вже десять років поспіль, науково-практична конференція «Актуальні проблеми терапії» збирає у Вінниці своїх друзів. Інакше учасників цього заходу ініціатор і організатор його проведення, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова Юрій Михайлович Мостовий просто не називає. І кожен рік він «хворіє» однією й тією ж проблемою — знайти нові цікаві рішення проведення заходу, зацікавити всіх його учасників. Адже цьогорічна конференція, наприклад, зібрала більше ніж 600 спеціалістів із різних куточків України. Тож розпочнемо літопис.

Травень, 1994 рік

За ініціативою кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова та адміністрації клінічної лікарні № 4 перші учасники конференції зібралися в конференц-залі вищезгаданої лікарні. Особливе зацікавлення викликав виступ О. П. Мостової на тему «Діагностика і лікування психогенних задишок», адже цією проблемою десять років тому мало хто займався. Результатами власних досліджень поділилися лікарі пульмонологічного відділення, теми доповідей яких — ефективність специфічної гіпосенсибілізації у хворих з атопічною та інфекційно-алергічною формами бронхіальної астми; діагностика та лікування аспіринової астми; холтерівське моніторування у хворих на бронхіальну астму, які тривало приймають b₂-адреноміметики, — не втратили актуальності й сьогодні. Але головним слід вважати прийняте на пленарному засіданні рішення зробити такі конференції щорічними.

Травень, 1995 рік

До участі у конференції запрошено провідних науковців Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, головних спеціалістів області. Різноманітною й насиченою виявилася тематика секційних засідань «Кардіологія», «Пульмонологія», «Гастроентерологія», «Терапія», де загалом було представлено близько п’ятидесяти доповідей провідних та молодих спеціалістів з різних регіонів України. Слід зазначити, що вже в ті роки, задовго до прийняття офіційних узгоджувальних документів, співробітники кафедри спиралися у своїх виступах на міжнародні консенсуси, знайомили аудиторію зі світовим поглядом на визначення, класифікацію та лікування пневмоній, серцеву недостатність та хронічні гепатити.

Лютий, 1996 рік

Третя науково-практична конференція співпала одразу з двома ювілеями: 60-річчям кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб та 100-річчям з дня народження фундатора кафедри, професора Б. С. Шкляра, життя якого було висвітлено в меморіальному збірнику «Борис Соломонович Шкляр», який включив у себе автобіографічну повість «Лоскутки жизни», статті деонтологічного напряму та спогади його учнів і співробітників. До дня відкриття конференції вийшли у світ історично-документальний нарис професора Ю. М. Мостового «Кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб 1936-1996 років», «Актуальні лекції з терапії», книга, в якій зібрані лекції таких провідних учених, як академік Л. Т. Малая, професори К. М. Амосова, О. Я. Бабак, Ю. І. Фещенко, В. З. Нетяженко, І. І. Дегтярьова, В. М. Коваленко, Г. В. Дзяк, В. П. Бобров та багато інших.

Такими були перші кроки. Починаючи з 1997 року конференція «Актуальні проблеми терапії» набула державного рівня й увійшла до переліку заходів, що проводяться під патронатом МОЗ та АМН України. Кожен рік найбільші аудиторії Вінниці зустрічають провідних кардіологів, гастроентерологів, пульмонологів, терапевтів, які доносять до широкої лікарської аудиторії все те нове, що є у світі. Доброю традицією стали виступи молодих учених, для яких доповіді в присутності лікарів вищої кваліфікації — чудова школа, добре випробування перед офіційними захистами кандидатських та докторських дисертацій. Ініціатор заходу, професор Ю. М. Мостовий, впевнений: колись шанувальники історії медицини повернуться до доповідей, що були озвучені на конференціях протягом десяти років її існування, до надрукованих статей і матеріалів, адже ті здатні віддзеркалити певні етапи еволюції терапії, фармацевтичного маркетингу, розвитку наукових ідей.

Щодо найбільш яскравих подій останніх років, він визначив наступні. Вихід у світ довідника-посібника «Сучасні класифікації, стандарти лікування розповсюджених захворювань внутрішніх органів» за редакцією професора Ю. М. Мостового при підтримці доцентів І. П. Алексєєвої та Л. В. Кульчевич. Він став першою спробою надати лікарям загальної практики інформацію про існуючі у світі узгоджувальні документи і ще раз нагадати про класифікації і стандарти, які затверджені в Україні. Авторами був розроблений єдиний підхід до кожного розділу, який співпадав з моделями, за якими такого плану довідники видаються за кордоном. Про вдалість проекту говорять його шість видань, кожне з яких з нетерпінням очікують лікарі з усіх регіонів України. У рамках конференції 2000 року за підтримки компанії «GlaxoSmithCline» уперше була проведена науково-практична акція «Астма-день у Вінниці».

Напередодні конференції в 2002 році інформаційним спонсором «Медична газета «Здоров’я України» надруковано своєрідний огляд про роботу кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб ВНМУ у вигляді інтерв’ю з її співробітниками, кожен з яких розповів про той чи інший аспект наукового форуму, що вже став частиною їхнього життя. На цій конференції також була запроваджена нова форма подання інформації лікарям, а саме проведена «Клінічна година ВАТ «Київмедпрепарат», під час якої заслуховувалися результати власних досліджень, проводився клінічний розгляд, обмін думками лікарів про використання лікарських засобів вітчизняної компанії, на запитання відповіли представники заводу-виробника.

Цей рік для конференції «Актуальні проблеми терапії» став ювілейним. Напередодні професор Ю. М. Мостовий зробив своєрідний підбір цікавих фактів, що мали місце упродовж цих років. З’ясувалося, наприклад, що найчастіше з лекціями на конференції виступали академік АМН України Ю. І. Фещенко і професор М. І. Лутай; найзірковіший лекторський склад завжди запрошує компанія «Sanofi-Sintelabo»; вітчизняною компанією, що найчастіше приймала участь у конференції, є «Київмедпрепарат»; першою іноземною фармацевтичною компанією, що взяла участь у заході та провела сателітний симпозіум — компанія «Оріон», яка, до речі, є постійним учасником конференції; найкращі проекти подачі інформації для лікарів загальної практики з подальшим нагородженням переможців призами створила компанія «КRКА»; компанією, яка найактивніше впроваджує нові оригінальні форми подачі інформації за рейтингом стала «GlaxoSmithCline»; серед медичних видань, які найвдаліше висвітлювали роботу конференції, було наше видання — «Медична газета «Здоров’я України».

На конференції цього року окрім лекційних програм з актуальних проблем кардіології, пульмонології, терапії пройшла наукова година кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб, де молоді вчені мали змогу поділитися результатами оригінальних досліджень. Відбулася презентація вибраних статей журналу «Вісник Вінницького державного медичного університету». Склад лекторів знову ж таки був зірковий — професори М. І. Лутай, Л. Г. Воронков, Ю. М. Сіренко, В. К. Сєркова, О. Я. Бабак, Т. О. Перцева, Л. О. Яшина та інші. У роботі взяли участь близько 20 зарубіжних та вітчизняних фармацевтичних компаній, продукція яких була представлена в доповідях спеціалістів у рамках розділу «Корпоративна інформація». Наприкінці конференції, яка, до речі, обидва дні проходила при повному залі, ми запросили до розмови її ініціатора, завідувача кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, доктора медичних наук, професора Юрія Михайловича Мостового.

—Хочу сказати, що десять років — це великий етап життя нашої кафедри та кожного з її співробітників, велика професіональна школа вміння сприймати та аналізувати інформацію, налагодження контактів, обміну досвідом, вміння переконати всіх присутніх у необхідності, цікавості цього заходу. Я абсолютно переконаний — аби такий проект жив багато років, до нього не можна підходити формально, у нього треба вкладати душу, серце, нові ідеї, треба постійно модернізувати, оскільки два-три повтори зроблять його нудним. Ось чому кожна наступна конференція у нас не схожа на попередню. Ми завжди намагаємося вносити щось нове, і такий підхід, на щастя, не залишається непоміченим, він окупається повагою та прихильністю людей, які є постійними учасниками наших конференцій.

Якщо зробити ретроспективний аналіз цих десяти років, фактично можна відслідкувати еволюцію розвитку цілих напрямів вітчизняної медицини. Візьміть програму десятирічної давності й сьогоденну і ви побачите, наскільки змінилася ідеологія, проблематика, рівень знань лікарів. Ми стали більш європейською країною, оперуємо термінами, з якими раніше не були знайомі — стандарти лікування, доказова медицина, комплайєнс, якість життя. І ці терміни ми вже промовляємо не заради красного слівця, а розуміючи і вкладаючи в них потрібний зміст. Тож сьогодні ми маємо можливість вчити велику аудиторію лікарів новій термінології, новим діагностичним та медичним технологіям, таким чином навчаючи їх не стояти на місці, не думати «містечково», а правильно розуміти проблему і працювати на рівні світових стандартів. Цій стратегії ми, організатори, будемо дотримуватися і далі.

Взагалі про нюанси нововведень можна говорити нескінченно — якщо раніше це були цікаві сателітні симпозіуми, то зараз вони перетворилися на великі тематичні блоки, які складаються з клінічних розборів — проекту «Астма-день», з освітніх програм, наукових годин кафедри, презентації вибраних статей, книг, учбових посібників. На цій конференції, наприклад, відбулася презентація чергового видання довідника-посібника «Сучасні класифікації, стандарти лікування розповсюджених захворювань внутрішніх органів», яким я дуже пишаюся, оскільки це одне з найкращих довідкових видань нашої країни. Доказом цьому слугує те, що ми не встигаємо його переробляти. Це видання — кропітка праця, яка під силу лише згуртованому колективу. На підтвердження своїх слів хочу додати, що на нашій кафедрі останнім часом захистилося 7 кандидатських дисертацій, ще 5 «на підході», заплановано 2 докторські дисертації. Співробітниками кафедри видано близько десятка монографій, тобто ми є творчим колективом, який працює як єдиний цілісний механізм.

Наша конференція єдина, де молоді спеціалісти, які працюють над кандидатськими чи докторськими дисертаціями, теми яких є актуальними, мають можливість протягом п’яти хвилин доповісти свої результати на так званій науковій годині кафедри. На жаль, не всі організатори на це йдуть, оскільки така інформація є не заангажованою. Це той пласт, на який сьогодні не залишається часу на великих конференціях, оскільки за таку інформацію не платять фірми-спонсори. А ми виділяємо час. Нехай втратимо гроші, але таким чином ми надаємо українським лікарям можливість почути результати нашої роботи, оцінити наше вміння і досягнення. До речі, чи часто вам доводиться бачити з’їзди з кількістю учасників більше ніж 600 людей? Наша конференція збирає таку кількість учасників уже не перший рік.

Ми дуже дорожимо гостями, спонсорами, людяним ставленням до всіх нас, хто бере участь у наших конференціях і, звичайно, намагаємося відповідати тим же, підтримувати теплі дружні стосунки.

—Юрію Михайловичу, що нового можна чекати в майбутньому, адже повторень ви не любите?

—Я вже сьогодні відчуваю зупинку росту. Мені здається, те, що робимо зараз ми, роблять усі. Чи вірніше, всі роблять так, як ми. Звичайно, у нас завжди збирається багато лікарів, ми маємо нові мініпроекти. Але мені хотілося б чогось принципово нового. Я маю певні задумки, але поки що про них рано говорити, адже ідеї витають у повітрі. Якщо вдасться зробити задумане, обіцяю, що ваше видання стане першим, хто про це дізнається, оскільки ви наш генеральний інформаційний спонсор, причому не на словах.

—Єдине, що, мабуть, залишається незмінним, — це традиційне проведення конференції «Актуальні проблеми терапії» у місті Вінниці?

—Безперечно, тут навіть не може бути двох поглядів.