Перший крок у глобальний медичний простір: в Україні створено платформу для лікарів IMRO

06.11.2016
2215 вересня в ІА «УНІАН» з ініціативи народного депутата, заступника голови Комітету Верховної Ради (ВР) України з питань охорони здоров’я Ірини Володимирівни Сисоєнко відбувся захід, присвячений презентації нового інформаційного майданчика для українських лікарів IMRO (International Medical Relations Organization). «Наша мета – формування позитивного іміджу України на ринку глобальної медицини шляхом презентації напрацювань вітчизняних вчених, видатних лікарів та розробників медичних технологій, забезпечення широкого співробітництва з провідними світовими ержавами, організації тематичних заходів, налагодження комунікацій.  Фактично IMRO – свого роду «трамплін» для українських лікарів на світову медичну арену, чудова можливість для фахівців розповісти про власні досягнення та збільшити кількість пацієнтів за рахунок медичних туристів», – зазначила І. В. Сисоєнко, засновник IMRO. Медичний туризм: місце під сонцем Ринок глобальної медицини характеризується надзвичайно стрімким темпом зростання: згідно зі статистичними даними, оприлюдненими під час Global Wellness Tourism Congress, з 2004 по 2014 р. його грошовий обсяг збільшився приблизно в 10 разів – з 40 до 500 млрд доларів США. Одним із найбільш показових є приклад Туреччини. Протягом 2014 р. країну відвідало 620 тис. медичних туристів, завдяки чому бюджет поповнився на 4,5 млрд доларів. Слід розуміти, що ринок глобальної медицини формують три складові:
  1. медична інфраструктура (клініки, медичні центри та ін.);
  2. винаходи, інновації та технології;
  3. комунікації та популяризація медичного туризму.
Оцінюючи перспективи України в аспекті розвитку медичного туризму, слід враховувати як безсумнівні переваги (зручне розташування на мапі світу, висока якість і доступна вартість послуг, ін.), так і існуючі труднощі (бойові дії на сході країни, незадовільний матеріально-технічний стан більшості державних медичних закладів). Чи спроможна Україна конкурувати зі світовими лідерами у сегменті медичного туризму? Думками з цього приводу поділилися відомі урядовці та провідні українські фахівці. Колиска талантів «Як свідчить історія, нам дійсно є чим пишатися: золотими буквами у світовому медичному літописі викарбувані такі славетні імена, як Микола Іванович Пирогов, засновник військово-польової хірургії та автор першого у світі атласу з топографічної анатомії; Ілля Ілліч Мечніков, відомий мікробіолог й імунолог, лауреат Нобелівської премії в області фізіології та медицини; Володимир Аронович Хавкін, видатний бактеріолог і епідеміолог, розробник вакцин проти чуми та холери, які врятували мільйони людських життів; Володимир Петрович Філатов, легендарний офтальмолог, винахідник численних методик оперативних втручань і офтальмологічного інструментарію; Микола Михайлович Амосов, геній кардіохірургії, піонер у здійсненні надскладних операцій на серці, зокрема протезуванні мітрального клапана. Україна, безумовно, має славетне медичне минуле, це колиска талантів. У нашій державі є медики-професіонали найвищого рівня, які варті того, аби про них дізнався світ. Наприклад, автору методики лікування дитячого церебрального паралічу Володимиру Іллічу Козявкіну вже сьогодні аплодує стоячи парламент Німеччини», – розповіла І. В. Сисоєнко. Українські надбання в палітрі світових інновацій «Перелік талановитих українців та постатей із українським корінням, які зробили значний внесок у світову скарбницю інновацій, можна продовжувати досить довго. Це і співзасновник компанії Apple, програміст Стів (Степан) Возняк, і авіаконструктор Ігор Сікорський, і зірки кінематографу Стівен Спілберг й Ольга Куриленко… Зерна української ДНК, посіяні у світі, зійшли і принесли колосальні плоди», – зазначив заслужений лікар України, віце-президент Всеукраїнської асоціації пластичних, реконструктивних і естетичних хірургів, засновник і директор Valikhnovski MD Medical Center, кандидат медичних наук Ростислав Любомирович Валіхновський. Він підкреслив, що деякі досягнення українських медиків мають потенціал стати винаходами. Досить амбітною галуззю в нашій державі є пластична та реконструктивна хірургія. Нещодавно було створено профільну професійну асоціацію, до складу якої увійшло понад 350 фахівців. Вражаючі результати роботи вітчизняних спеціалістів, деякі українські ноу-хау демонструються у рамках телевізійних проектів на каналах СТБ, 1+1 та ін., презентуються під час міжнародних форумів і конгресів. Вирішення таких клінічних завдань, без перебільшення, є викликом навіть для провідних світових центрів. Тож не дивно, що до українських пластичних хірургів звертаються пацієнти з різних країн, що в першу чергу свідчить про високу якість і професійність надання медичних послуг. На потребі зміни уявлень щодо вітчизняної медицини як всередині держави, так і поза її межами акцентував увагу присутніх заслужений лікар України, член Європейського товариства репродукції і ембріології і Американського товариства репродуктивної медицини, президент Українського союзу ембріологів Віктор Михайлович Зінченко: «У сфері репродуктивних технологій ми не лише не поступаємося, а багато в чому навіть переважаємо західні клініки. В Україні теж є сучасне обладнання, висококласні фахівці, в икористовуються найновіші терапевтичні методи, а ще вітчизняним лікарям притаманні самовіддача, вміння забезпечити індивідуальний підхід і бажання працювати, як кажуть, з душею. Українські медики допомогли відчути щастя материнства і батьківства пацієнтам більш ніж із 50 країн світу. Особисто мені запам’ятався випадок, коли медикам вдалося допомогти досягти бажаного результату жінці, яка в анамнезі мала 8 невдалих спроб завагітніти (варто зазначити, що процедури штучного запліднення виконувалися в елітних закордонних центрах). Поширеним міфом є думка, що ключовий аргумент звернення іноземців до українських клінік – низька вартість послуг. Як свідчить мій власний досвід, основною причиною візиту здебільшого є довіра до наших лікарів і надія на позитивний результат, особливо за наявності попередніх невдалих спроб. Я вірю, що IMRO стане поштовхом до розвитку в’їзного медичного туризму, удосконалення медичних послуг і безперервної самоосвіти». На необхідності популяризувати Україну на міжнародному рівні наголосила й доцент кафедри ортодонтії та пропедевтики ортопедичної стоматології Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця (м. Київ), засновник і директор клініки «ІриС-денТ», кандидат медичних наук Ірина Леонідівна Скрипник: «Під час відвідування спеціалізованих виставок, конференцій я завжди розповідаю про здобутки української медицини загалом і стоматології зокрема. На сьогодні в нашій державі впроваджені унікальні методики, які варті того, щоб про них говорили.Це, наприклад, авторські розробки корифея хірургічної стоматології В. О. Маланчука та імплантолога М. М. Угрина». «За останні 20 років в Україні вдалося досягти суттєвого прогресу у сфері естетичної медицини та косметології: вітчизняні фахівці користуються авторитетом у закордонних колег, а їх рейтинг серед іноземних пацієнтів є традиційно високим, – запевнив директор Shagov Aesthetic Medicine, кандидат медичних наук Євген Анатолійович Шагов. – Саме українські спеціалісти виступають модераторами складних секцій («Корекція ускладнень» та ін.) під час найпрестижніших міжнародних конгресів. Особливим приводом для гордості є створений нами Aesthetic Consilium – інформаційне поле, що об’єднує понад 4 тис. профільних експертів. Україна, безсумнівно, є місцем, де народжуються тренди світового масштабу, та прикладом висококласної діяльності в естетичній медицині. Ми маємо усі складові, аби заявити про себе у світі; не вистачає лише активної й етичної промоції. Саме з цією метою створено IMRO. Варто надати перший поштовх, а надалі спрацює принцип «сарафанного радіо».   Питання – відповіді На завершення заходу засновник IMRO І. В. Сисоєнко та присутні спікери відповіли на численні запитання аудиторії. – Чи є в IMRO плани щодо розвитку державної медицини? – Для залучення закордонних інвестицій слід забезпечити правильне позиціонування вітчизняної медицини шляхом промоції та налагодження державно-приватного партнерства. Не секрет, що до надання послуг медичним туристам нині готові здебільшого приватні медичні заклади з комфортними умовами перебування, хоча деякі лікувальні установи державної форми власності – Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова, Інститут серця – теж активно приймають медичних туристів (надскладні втручання виконують В. В. Лазоришинець, Б. М. Тодуров та ін.). В якості кінцевої мети ми розглядаємо стимулювання розвитку й вдосконалення сектора державної медицини. – Чи передбачена популяризація на майданчику IMRO вітчизняних центрів трансплантації кісткового мозку, забезпечених сучасним обладнанням? – Тема трансплантації кісткового мозку надзвичайно болюча для українців: щороку на лікування за кордоном наших співвітчизників, які потребують вказаного втручання, витрачаються шалені кошти. Як народний депутат і член профільного Комітету ВР я активно працюю над відповідним законопроектом. Безумовно, членами IMRO приділятиметься увага питанням пересадки кісткового мозку (зокрема, найближчим часом заплановано проведення спеціалізованого українсько-турецького форуму). – Як приєднатися до IMRO? Чи можливе партнерство IMRO зі спеціалістами у сфері народної та нетрадиційної медицини (гомеопатами, фіто- й фізіотерапевтами, біоенергетиками й т. ін.)? – Ми повністю відкриті до співпраці. Звісно, чекаємо на лікарів з визначними здобутками та розробками, що представляють цінність у світовому масштабі. Рішення щодо вступу в IMRO обговорюватимуться й прийматимуться колегіально. Підкреслю, що IMRO промотуватиме не окремих фахівців, а українську медицину в цілому. Головний критерій і найбільш переконливий аргумент для початку спільної діяльності з тим чи іншим фахівцем – результативність його роботи. – Які законодавчі ініціативи планується реалізувати в межах правого поля, аби механізм запрацював? Як відомо, надати медичну допомогу медичному туристу непросто як в державній установі, так і в приватній клініці… – Законодавчі зміни напрацьовують члени профільного Комітету ВР, зокрема я очолюю робочу групу з питань розвитку в’їзного медичного туризму в Україну, тоді як сфера впливу IMRO – промоція, комунікації, організація івентів. – Що є надійним дороговказом для закордонних страхових компаній стосовно направлення пацієнтів в українські клініки? – «Зелене світло» для відомих західних компаній – сертифікація ISO, Joint Commission International (JCI) і т. п. Деякі українські клініки (як приватні, так і державні) – «перші ластівки», які вже завершили процес сертифікації. Це дозволяє спілкуватися з закордонними партнерами «на одній мові»; саме у таких закладах отримують допомогу співробітники посольств, консульств. Наразі досягнута домовленість з провайдером послуг сертифікації медичних закладів, що, як очікується, значно полегшить і прискорить процес. – Вітчизняні стандарти й протоколи лікування подеколи не співпадають з зарубіжними підходами, алгоритми терапії деяких патологій досі не розроблені. Як уникнути складнощів, пов’язаних з існуючими розбіжностями? – Україна поступово крокує до широкого впровадження доказової медицини. Підходи до лікування повинні бути узгоджені з загальновизнаними в медичних закладах усіх форм власності. – У разі виконання оперативних втручань принципово важливим є питання тривалого спостереження і попередження віддалених наслідків. Чи передбачає це медичний туризм? – Світовий медичний ринок працює за принципом надання допомоги т. зв. замкненого циклу. Неодмінним його компонентом є телемедицина: надсучасні інформаційні технології дають змогу проведення консультацій на будь-якій відстані. Крім того, у кожній державі функціонують фахові спілки, члени яких в разі необхідності і за умови попередніх домовленостей здатні надати пацієнту допомогу. Ексклюзивні коментарі
23аРостислав Любомирович Валіхновський, кандидат медичних наук, директор Valikhnovski MD Medical Center:   – Потенційний член IMRO – це… – …медичний заклад або фізична особа-підприємець, представник медичної спеціальності, що має ліцензію та дозвіл на провадження економічної та медичної діяльності (зокрема, стоматолог, косметолог, вертебролог, масажист, фізіо- та рефлексотерапевт й ін.). – Відсутність у клініці комфортних умов для перебування медичних туристів розглядається як несуттєвий недолік чи вагома перешкода для вступу до IMRO? – Один із ключових критеріїв відбору – сертифікація Joint Commission International (JCI). Звісно, важливі і професійний рівень, і зручні умови перебування, і доступність готельєрських послуг, і якісне харчування, і кваліфікований догляд, і належна забезпеченість розхідними матеріалами. – Скільки лікувальних установ об’єднує IMRO? – На сьогодні – близько 10 учасників, серед яких – клініки ilaya, Valikhnovskі MD, ISIDA, «ІриС-денТ», Shagov Aesthetic Medicine, Міжнародна клініка відновного лікування (під керівництвом В. І. Козявкіна, м. Трускавець), КЛ «Феофанія» ДУС та ін. – Який відсоток з доходів приватних клінік від медичного туризму надходитиме до державного бюджету? – ПДВ – 20% від чистого прибутку. – Які ноу-хау доступні в Україні вже сьогодні? – Якщо говорити про реконструктивну хірургію, неможливо обійти увагою лікування надскладних вад, зокрема нейрофіброматозу (синдрому Реклінгхаузена). Невипадково у народі його називають «жорстоким діагнозом»: у таких хворих виявляються множинні пухлини, часто деформоване обличчя. Повноцінна відновна терапія патології є доступною опцією лише в кількох світових клініках, у той же час в Україні це питання вирішується досить успішно. Нами розроблена методика комбінованого лікування синдрому Мелькерсона-Розенталя, планується виконання першої в Україні пересадки обличчя. Варто зазначити, що у нашій державі на рівні зі світовими лідерами у даному сегменті – В’єтнамом, США, Швейцарією – доступні унікальні технології з вирощування шкіри та кісткової тканини зі стовбурових клітин. Завдяки технологіям вирощування шкіри вдається рятувати дітей з опіковими ураженнями 60-70% поверхні тіла, відновлювати зовнішність після рубців. Зараз на лікуванні у нашій клініці перебуває дівчинка з тяжкими вадами внаслідок опіку 18 років тому (деформації та контрактури суглобів рук і ніг та ін.; через безгрошів’я її не прооперували раніше). Українські фахівці демонструють вищий пілотаж в реконструктивній хірургії – відновлюють втрачені вухо/ніс із використанням аутогенного реберного хряща. Накопичено величезний досвід в хірургії великих і гігантських пухлин (до 18-20 кг). Мова йде про гігантські гемангіоми, артеріовенозні мальформації обличчя, кінцівок, передньої черевної стінки, видалення яких загрожує небезпечною крововтратою. З такими пацієнтами працює міждисциплінарна команда – пластичні та реконструктивні хірурги, травматологи, судинні хірурги, щелепно-лицьові хірурги та ін. Та все ж головною перевагою є здобутки вітчизняних фахівців у реконструктивно-відновних втручаннях у постраждалих під час бойових дій в зоні АТО. Ми працюємо з такими ураженнями, про які світ ще навіть не чув! Дістаємо осколки, відновлюємо обличчя, втрачені кінцівки, м’які тканини та шкіру. Саме за рахунок такого роду інновацій Україна може подолати кризу у нинішній період нелегких випробувань. СисоєнкоІрина Володимирівна Сисоєнко, народний депутат, заступник голови Комітету ВР України з питань охорони здоров’я, засновник IMRO: – Я пишаюся українськими лікарями і водночас розумію, наскільки важливо зараз, з одного боку, сформувати довіру до них і розвивати їх можливості, з іншого – запроваджувати зміни у фінансуванні системи охорони здоров’я, в основі яких лежатиме оплата за медичну допомогу конкретному пацієнту. Кожен громадянин повинен усвідомлювати і бути впевненим, що держава забезпечить йому безкоштовне надання екстреної медичної допомоги, лікування інфекційної патології, педіатричні послуги, умови для народження дитини, тобто гарантований мінімум. Сьогодні деякі хворі бояться потрапляти в лікарні через відсутність коштів, відчувають певну упередженість щодо медиків. Моє завдання – зробити взаємодію спеціалістів та пацієнтів максимально ефективною. Я впевнена, що тривала напружена праця, яка нас чекає, правильне позиціонування і промоція дозволять у короткий термін залучити увагу світу до унікальних медичних можливостей України. Не варто чекати, що хтось зробить це за нас. Ми повинні самостійно боротися за успішне майбутнє і процвітання Батьківщини.   Свою діяльність IMRO планує розпочати з промоції та налагодження співпраці з державами Близького Сходу – ОАЕ, Катаром, Кувейтом; у листопаді члени організації візьмуть участь у заходах в рамках Тижня України в Лондоні. «IMRO – поза політикою та державними статусами. Це майданчик, який об’єднуватиме фахову спільноту задля розвитку вітчизняної медичної галузі в цілому», – підсумувала І. В. Сисоєнко.   Підготувала Ольга Радучич

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

27.03.2024 Алергія та імунологія Педіатрія Лікування алергічного риніту та кропив’янки: огляд новітнього антигістамінного препарату біластину

Поширеність і вплив алергічних захворювань часто недооцінюють [1]. Ключовим фактором алергічної відповіді є імуноглобулін (Ig) Е, присутній на поверхні тучних клітин і базофілів. Взаємодія алергену з IgЕ та його рецепторним комплексом призводить до активації цих клітин і вивільнення речовин, у тому числі гістаміну, які викликають симптоми алергії [2]. Враховуючи ключову роль гістаміну в розвитку алергічних реакцій, при багатьох алергічних станах, включаючи алергічний риніт і кропив’янку, пацієнту призначають антигістамінні препарати [3, 4]....

27.03.2024 Педіатрія 29 лютого – Всесвітній день орфанних захворювань

Рідкісні (або орфанні) захворювання є значною медико-соціальною проблемою в усьому світі. За даними EURORDIS-Rare Diseases Europe, близько 300 млн людей у світі страждають на рідкісні недуги. Попри те, що кожне окреме захворювання вражає невелику кількість людей, сукупно вони мають суттєвий вплив на систему охорони здоров’я та якість життя пацієнтів та їхніх сімей....

27.03.2024 Педіатрія Сучасні можливості для покращення якості життя у дітей з болісним прорізуванням зубів

Прорізування зубів є фізіологічним процесом і певним показником правильного чи порушеного розвитку дитини. Як фізіологічний акт, прорізування зубів не є болючим явищем і не може викликати жодних захворювань. Воно перебуває в прямому зв’язку із загальним станом здоров’я дитини, і своєчасний, у певній послідовності ріст зубів свідчить про нормальний розвиток малюка. ...

27.03.2024 Психіатрія Сучасне лікування негативних симптомів при шизофренії

У березні відбулася науково-практична конференція «Мультидисциплінарний підхід до проблемних питань неврології та психіатрії: нові стратегії лікування. Стрес-асоційовані розлади – виклики сьогодення». Захід був присвячений питанням вирішення проблем психічного та неврологічного характеру як однієї з загроз сучасного суспільства. ...