Відносини «лікар–пацієнт» у правовому полі (На запитання читачів відповідає медичний адвокат, керівник Юридичного бюро Олена Бабич)

1. Яким чином з 2015 р. здійснюється прийняття працівників на роботу?
З набуттям чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 р. № 77-VIII була дещо змінена процедура прийняття працівників на роботу. Відповідно до ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (КМУ). Згідно зі ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін, проте необхідно зазначити, що форма такого договору законодавчо не визначена, тобто він може бути як в усній, так і в письмовій формі.

2. Яким чином призначається пенсія за вислугу років для медичних працівників? Чи мають вони право після виходу на пенсію працювати лікарем?
Відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-XII право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення незалежно від віку за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається КМУ, станом на сьогодні – не менше 25 років. Постановою КМУ від 04.11.1993 р. «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» визначено перелік медичних установ, лікарі та середній медичний персонал яких мають право на пенсію за вислугу років.
Проте слід пам’ятати, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за вислугу років призначають при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

3. За яких умов можливе проведення аборту та чи може лікар відмовити пацієнтці у виконанні цієї процедури?
В Україні штучне переривання вагітності за бажанням пацієнтки можливе лише до 12-го тижня вагітності. Переривання вагітності, строк якої становить від 12 до 22 тижнів, здійснюється в акредитованих закладах охорони здоров’я на підставах, передбачених постановою КМУ від 15.02.2006 р. «Про реалізацію статті 281 Цивільного кодексу України».
Переривання небажаної вагітності за наявності підстав немедичного характеру здійснюють за заявою вагітної або її законних представників (для неповнолітньої, недієздатної особи) та згідно з наданими документами, які підтверджують ці обставини.
У разі виявлення у пацієнтки медичних показань, що не зазначені в постанові КМУ від 15.02.2006 р. «Про реалізацію статті 281 Цивільного кодексу України», але за наявності яких продовження вагітності та пологи становлять загрозу для її здоров’я або життя, операція (процедура) штучного переривання вагітності здійснюється на підставі висновку консиліуму лікарів. У випадку виникнення невідкладних станів (маткової кровотечі тощо) медична допомога надається за місцем звернення пацієнта. За відсутності зазначених вище підстав для переривання вагітності з 12-го тижня така операція буде вважатися незаконною, за виконання якої передбачена кримінальна відповідальність. У такому випадку лікар може відмовити в проведенні аборту. Також лікар має право відмовитися від подальшого ведення пацієнтки, якщо остання не виконує медичних призначень або правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров’я, за умови, що це не загрожуватиме життю хворої та здоров’ю населення згідно зі ст. 34 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 р.

4. Чи правомірна відмова диспетчера направити бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги у зв’язку з відсутністю лікарів?
Згідно з постановою КМУ «Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події» від 21.11.2012 р. диспетчер оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф направляє до пацієнта бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги невідкладно після отримання звернення, що належить до категорії екстрених.
Проте необхідно зазначити, що до категорії неекстрених належать звернення пацієнтів, стан яких не є невідкладним та супроводжується раптовим підвищенням температури тіла з кашлем, нежитем, болем у горлі; головним болем, запамороченням, слабкістю; болем у попереку, суглобах (радикуліт, остеохондроз, артрит, артроз тощо); підвищенням артеріального тиску; больовим синдромом у онкологічних хворих; алкогольним, наркотичним, токсичним абстинентним синдромом і зумовлений загостренням хронічних захворювань у пацієнтів, які перебувають під наглядом сімейного або дільничного лікаря з приводу гіпертонічної хвороби, виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічного запалення печінки, жовчного міхура, кишківника, хвороби нирок, суглобів тощо.
У такому випадку диспетчер оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф перенаправляє звернення, що належить до категорії неекстрених, до відповідного закладу охорони здоров’я первинної медико-санітарної допомоги у порядку, затвердженому Міністерством охорони здоров’я України, а за відсутності такої можливості скеровує до пацієнта бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, що не виконує екстрені виклики, протягом 1 год з моменту отримання звернення. Однак диспетчер не має права відмовити у реєстрації виклику у зв’язку з відсутністю лікарів та зобов’язаний направити бригаду швидкої допомоги.