ДО ОБГОВОРЕННЯ МЕДИЧНОЇ СПІЛЬНОТИ

Урядовий вісник: про проблеми та шляхи їх вирішення

Плідною та швидкою роботою депутатського корпусу відзначилося засідання Комітету Верховної Ради (ВР) з питань охорони здоров’я (далі – Комітету), яке відбулося 5 квітня.

Міжнародні закупівлі 2016: актуальна інформація

Традиційно обговорювалися результати закупівель лікарських засобів, імунобіологічних препаратів і медичних виробів, здійснених через спеціалізовані міжнародні організації за кошти Державного бюджету України 2016 р.

Як повідомив заступник міністра охорони здоров’я Роман Романович Ілик, на міжнародні закупівлі 2016 з державного бюджету виділено 3  944  079 200 грн. «ЮНІСЕФ поставлено на склади державних підприємств Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) 22% від запланованого (на суму близько 844 млн грн) обсягу ліків, до регіонів – 21%; ПРООН (заплановано закупівлі на 2 млрд 34 млн грн) – 18 і 15% відповідно. Crown Agents (отримані кошти – майже 1 млрд 66 млн грн) – 0%. Загалом до ДП МОЗ надійшло 14% із запланованого обсягу ліків на суму 557 млн грн; у регіони – 12%. Наразі формується номенклатура на 2017 р., погоджуються цінові пропозиції, кошториси. Ми намагаємося «наздогнати» закупівлі, що запізнюються приблизно на 1 рік. На жаль, допоки не буде повністю завершено закупівлі за 2016 р., відповідно до діючого законодавства ініціювати процедуру 2017 року неможливо», – підсумував Р. Р. Ілик.

Оприлюднений звіт викликав активну дискусію серед присутніх: Ольга Вадимівна Богомолець, голова Комітету, попросила представників МОЗ регулярно надавати дані про терміни придатності поставлених ліків; Ігор Михайлович Шурма, член Комітету, висловив обурення з приводу того, що Crown Agents, ненадійність якого є очевидною, внесено до переліку закупівельних агентств у 2017 р.; Олег Степанович Мусій, заступник голови Комітету, категорично заперечив інформацію щодо неможливості паралельно здійснювати закупівлі 2016 та 2017 («Ця процедура дозволена і чинним законодавством, й елементарною логікою»); Олексій Миколайович Кириченко, член Комітету, акцентував увагу на невідповідності задекларованих МОЗ даних щодо закупівель 2016 і реального стану речей, а також виступив з критикою номенклатури лікарських засобів («До мене звертаються пацієнти з вродженим імунодефіцитом, які не можуть отримати ліки. Не забезпечені необхідними засобами пацієнти, які перенесли трансплантацію нирок, серця і т. ін., хворі на вірусні гепатити. Зрозумійте: люди, які віддали все, аби подовжити життя, й орієнтовані на певний імуносупресант чи інший препарат, не погодяться використовувати аналоги із сумнівною ефективністю! Зафіксовано факти тиску керівництва МОЗ на фахівців, які формують номенклатуру (зокрема, вилучення зі складу робочих груп), та спеціалістів у регіонах, які надають інформацію, необхідну для планування процесу закупівель»).

«Скарги стосуються переліку препаратів за 2015 р. Щоб уникнути подібних проблем, створюються нові групи експертів, формується нова номенклатура», – надав пояснення заступник міністра охорони здоров’я Олександр Володимирович Лінчевський.
Більшістю голосів члени Комітету ухвалили рішення звернутися до Генеральної прокуратури України із заявою стосовно міжнародних закупівель 2015 та 2016, а також порушити перед головою ВР України питання про заслуховування на пленарному засіданні звіту в.  о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун стосовно проведеної у цьому напрямі роботи.

Законотворча діяльність: популізму – ні, реальним змінам на краще – так

Під час засідання підтримано такі законопроекти:

• про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання законодавства у сфері застосування запобіжних заходів до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосування (реєстраційний номер 1242, 2-ге читання), та про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання психіатричної допомоги (реєстраційний номер 4449, 2-ге читання), що, як очікується, змінять майбутнє вітчизняної психіатричної служби;
• про внесення зміни до ст. 9 Закону України «Про лікарські засоби» щодо доступу до результатів доклінічного вивчення та клінічних випробувань лікарських засобів (реєстраційний номер 4074, 2-ге читання).

Депутати ухвалили рішення внести їх на розгляд ВР та рекомендувати прийняти як закони в цілому.
Одноголосно відхилено законопроект про опіку та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, цивільна дієздатність яких обмежена (реєстраційний номер 4606). «Законопроект, який пропонує внести зміни в чинні нормативні акти, кодекси, містить багато положень, що дублюють норми діючого законодавства. Крім того, він містить статтю про стерилізацію особи, яка визнана недієздатною, що порушує права людини та міжнародні акти, які забороняють стерилізацію осіб з психічними захворюваннями»,  – підкреслила заступник голови Комітету Ірина Володимирівна Сисоєнко.

На доопрацювання відправлено законопроект про внесення доповнень до ст. 170 Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування доходів деяких категорій фізичних осіб (реєстраційний номер 4986). Цим законопроектом передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу медичних та фармацевтичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров’я, педагогічних, науково-педагогічних працівників й інших категорій працівників державних навчальних закладів освіти включається 50% отриманих ними доходів (їх пропонується оподатковувати на загальних умовах за ставкою 18%). «Законопроект суперечить ст. 24 Конституції України та Податкового кодексу»,  – зазначив член Комітету Андрій Федорович Шипко. «Попри бажання сподобатися маємо залишатися прагматиками. Податок на доходи фізичних осіб наповнює бюджети міст на 80%. Навіть у Києві це левова частка. Прийняттям законопроекту ми лише спровокуємо мітинги біля ВР», – запевнив член Комітету Сергій Іванович Березенко.

Члени профільного Комітету не підтримали й проект про внесення змін до ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо скасування тендерних процедур для закупівлі медичних засобів, товарів, послуг і робіт для здійснення санітарних та протиепідемічних заходів при виникненні інфекційних та масових неінфекційних захворювань (реєстраційний номер 4934) – його відправлено на доопрацювання авторам у зв’язку з можливими корупційними ризиками.
На завершення І. В. Сисоєнко анонсувала початок роботи над проектом Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безпеки медичним працівникам та працівникам системи екстреної медичної допомоги, які входять до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, під час надання медичної допомоги». «Я запрошую усіх стати співавторами цього вкрай важливого для медичної спільноти законопроекту», – закликала колег Ірина Володимирівна.

У Верховній Раді зареєстровано проект закону про забезпечення безпеки медичних працівників

6 квітня у ВР України зареєстровано проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безпеки медичним працівникам та працівникам системи екстреної медичної допомоги, які входять до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги під час надання медичної допомоги (реєстраційний номер 6311).

Ініціатором нового законопроекту, вкрай важливого для вітчизняної медицини, є Ірина Володимирівна ­Сисоєнко, заступник голови Комітету ВР з питань охорони здоров’я, до складу співавторів сьогодні входять 10 народних депутатів.

Про надзвичайну актуальність та своєчасність змін у сфері посилення заходів щодо захисту життя та здоров’я медиків переконливо свідчать цифри: за даними Міністерства внутрішніх справ України, упродовж 2002-2012 рр. в Україні було зареєстровано 192 злочини, вчинені проти життя і здоров’я медичних працівників під час виконання ними службових обов’язків. Складно уявити, скільки таких випадків залишилося «поза кадром», оскільки потерпілі не звернулися до правоохоронних органів через брак часу або «легкість» тілесних ушкоджень.

Сучасні реалії та особливі контингенти (психічнохворі, пацієнти з алкогольною, наркотичною залежністю), з якими медики (особливо співробітники системи екстреної медичної допомоги) стикаються практично щодня, вимагають від законодавців негайно вжити відповідних заходів, у першу чергу створити законодавчий фундамент для майбутніх змін і правового діалогу між державою та лікарем.

Які ж нововведення до чинного законодавства пропонує законопроект?

1. Передбачено запровадження до обов’язків Націо­нальної поліції України здійснення супроводу медичного працівника для забезпечення безпечних умов надання медичної допомоги пацієнту (за зверненням) та вживання заходів, спрямованих на усунення загрози для життя та здоров’я фахівців під час надання медичної допомоги.
2. Статтею 139 Кримінального кодексу України регламентується кримінальна відповідальність медичного працівника за ненадання допомоги хворому. При цьому завдати шкоди здоров’ю та життю медичного працівника можуть не тільки ненавмисно (недіє­здатні особи), а й умисно (і пацієнт, і його родичі, які за суб’єктивним припущенням можуть вважати, що медична допомога була надана неякісно або не в повному обсязі). У Кримінальному кодексі України передбачено посилену відповідальність за скоєння злочинів проти працівників правоохоронних органів, державних виконавців, журналістів. Законопроект передбачає включення в Кримінальний кодекс України аналогічних статей щодо медичних працівників (встановлення кримінальної відповідальності фізичних осіб за протиправні дії – погрози, нанесення тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, умисне знищення/пошкодження майна, замах на життя, вбивство, захоплення в заручники медичного працівника – під час надання медичної допомоги).
3. Працівник системи екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, під час надання медичної допомоги має право на захист від протиправного посягання на своє життя та здоров’я. Відповідно до норм нового законопроекту, на немедичного працівника екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, поширюються права медичних працівників на безпечні умови надання медичної допомоги.

Відповідальність лікаря за результати власної діяльності надзвичайно висока: від його рішень залежать самопочуття, зовнішній вигляд, а подеколи навіть життя хворого. Разом із тим медики абсолютно незахищені від протиправних дій агресивних хворих і їхніх неадекватних родичів. Очікується, що саме законопроект № 6311 стане тією «подушкою безпеки», на яку так давно чекають медичні фахівці.

Що буде з установами НАМН України?

Центральною темою засідання Комітету ВР з питань охорони здоров’я, яке відбулося 12 квітня, стало критичне недофінансування флагманів вітчизняної медицини – наукових інститутів, які входять до складу Національної академії медичних наук (НАМН) України (36 установ).

На сьогодні заклади перебувають на межі закриття – керівництво змушене скорочувати персонал, відправляти працівників у неоплачувані відпустки і т.  ін. За словами В. В. Лазоришинця, директора ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова НАМН України», ситуація катастрофічна: «На заробітну плату виділено лише 27% від минулорічного обсягу коштів, на медикаменти – 2%. Гроші за перше півріччя вже використано, ми навіть не маємо можливості придбати наркотичні засоби, необхідні для здійснення хірургічних втручань. Чим оперувати? Варто розуміти, що зупинка роботи нашого інституту – 5 тис., а Інституту Шалімова – 8,5 тис. життів щорічно. Аби відновити діяльність закладів, знадобиться щонайменше 6 місяців».
Обговорення ініціативи члена Комітету ­Олексія Миколайовича Кириченка про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюд­жет України на 2017 рік» щодо збільшення фінансового забезпечення ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова НАМН України» та ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова» НАМН України (реєстраційний номер 5723) трансформувалося в палку й тривалу дискусію.

Частина народних депутатів виступила проти запропонованого формулювання. На неможливості такого персоніфікованого підходу як з етичної, так і з юридичної точки зору наголосила Ірина Володимирівна Сисоєнко, заступник голови Комітету: «Я підтримую суть законопроекту № 5723, проте абсолютно переконана, що Комітет повинен зайняти державницьку позицію та наполягати на внесенні негайних змін до бюджету щодо збільшення фінансування усіх закладів НАМН, вимагаючи виділення коштів у повному обсязі – всієї суми, яка необхідна для інститутів НАМН».

«У разі прийняття позитивного рішення щодо зазначеного законопроекту я як президент НАМН не зможу виокремити лише 2 із 36 інститутів та розподілити між ними додаткове фінансування; усі заклади отримають однакову суму. Наразі НАМН, умовно кажучи, поставлено на коліна. Щоб вижити, зберегти на­уковий та кадровий потенціал, потрібно 1,16 млрд грн»,  – поінформував Віталій Іванович ­Цимбалюк, президент НАМН.

Члени Комітету ухвалили рішення підтримати прийняття ВР законопроекту № 5723 та запропонували збільшити розмір асигнувань із державного бюджету на 1,16 млрд грн (до 2,7 млрд грн).

Куріння: зона суворого режиму

У поле зору народних депутатів також потрапив законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту громадського здоров’я від шкідливого впливу тютюнового диму (реєстраційний номер 4030а).
«Реклама сигарет полює на дітей!» – стверджують законодавці. Викладка тютюнової продукції в пунктах продажу є потужною маркетинговою тактикою, яка створює в школярів враження, що сигарети – це доступний товар, суспільна норма. Зазвичай тютюнові вироби розміщуються поруч з привабливими для дітей та підлітків товарами – снеками, цукерками, іграшками; такий підступний хід забезпечує збільшення обсягів продажу тютюнової продукції на 12-28%. Більше третини курців, які хочуть відмовитися від шкідливої звички, зізнаються, що наявність яскравих дисплеїв у пунктах продажу, сигарет у вітринах спричиняє імпульсивне бажання придбати продукцію. Найбільш вразливою категорією є школярі та молодь. «Сьогоднішній підліток – наш потенційний клієнт завтра» – ця цитата із розсекречених матеріалів тютюнової корпорації Philip Morris (1981) досить показово ілюструє агресивність і неетичність маркетингових стратегій у зазначеній сфері (яка, до речі, займає 3-тє місце за прибутковістю у світовому масштабі).

Членами Комітету пропонується посилити вимоги та «правила гри» у сфері реалізації тютюнової продукції з метою зменшити кількість курців (у першу чергу серед дітей та підлітків).

Основні положення законопроекту № 4030а

• Повна заборона видимого розміщення пачок тютюнових виробів у місцях їхнього продажу (варто зазначити, що викладка сигарет заборонена в таких країнах, як Хорватія, Республіка Білорусь, Ісландія, Австралія, Канада, Фінляндія, Ірландія, Нова Зеландія, Норвегія, Таїланд, Велика Британія, Непал, Панама, Кенія, Росія та ін.).
• Зміни, що стосуються викладки тютюнових виробів, вносяться в Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення».
• Заборона відводити спеціальні місця для куріння в приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності (у т.  ч. офіси), у приміщеннях готелів та аналогічних місць розміщення громадян, у гуртожитках та на вокзалах (за виключенням аеропортів).
• Запровадження визначення терміну «приміщення».
• Запровадження відповідальності для всіх суб’єктів господарювання за порушення заборони куріння в приміщенні та на території.
• Запровадження чіткого повноваження Держпродспоживслужби здійснювати державний контроль за виконанням антитютюнового закону.
• Надання можливості органам місцевого самоврядування визначати вільні від куріння місця на постійній основі або лише на час проведення масових заходів.
• Запровадження контролю за діяльністю промоутерів.
• Запровадження норми про примусове виконання рішень (постанов) Державною виконавчою службою.
• Запровадження уніфікованого штрафу для фізичних осіб, які порушують норму куріння в заборонених місцях, у розмірі 340 грн.

Як відомо, Рамкова конвенція Всесвітньої організації охорони здоров’я із боротьби проти тютюну, ратифікована Україною, передбачає повну заборону куріння в закритих приміщеннях, проте різні держави різними темпами впроваджують заборони та обмежувальні заходи. Наприклад, в Австрії та Німеччині досі дозволено куріння в кафе, барах і ресторанах, проте в більшості розвинених країн (Велика Британія, Франція, Норвегія та ін.) вони є суттєво жорсткішими. У Страсбурзі, приміром, поблизу вокзалу нанесена червона лінія з попередженням про заборону куріння після її перетину. При цьому аеропорти – вільна зона, де існують спеціальні місця/зони для курців.
Загалом члени Комітету підтримали законопроект № 4030а в першому читанні, назвавши його прогресивним і потрібним, однак застерегли від можливих ризиків: І. В. Сисоєнко та член Комітету Сергій Петрович Мельничук наголосили на необхідності доопрацювання законопроекту щодо визначення, де і як саме мають бути обладнані спеціальні місця для куріння, а член Комітету Ігор Михайлович Шурма підкреслив, що шляхом повної заборони досягти мети буде вкрай важко. «Потрібно змінювати систему виховання. Доки в процес не втрутяться сім’я, школа, церква, усі закони носитимуть половинчастий характер і створюватимуть передумови для активізації тіньового ринку та реалізації тютюнової продукції сумнівної якості», – застеріг І. М. Шурма.

Міжнародні закупівлі: актуальна інформація

У лікарні чи на сміттєзвалища – куди потраплять медикаменти, закуплені Україною за державний кошт через міжнародні організації? Хто і на чиїй території утилізуватиме лікарські препарати, термін придатності яких завершився? (За даними, оприлюдненими на офіційному сайті МОЗ, у понад 10 тис. упаковок ліків, закуплених міжнародною організацією Crown Agents у 2015 р., закінчився термін придатності.)
Із вимогою надати відповідні пояснення члени Комітету звернулися до присутніх на засіданні заступників міністра охорони здоров’я Романа Романовича Ілика та Оксани Василівни Сивак. Представники МОЗ повідомили, що умови заміни препаратів із завершеним терміном придатності, закуплених за програмами «Онкологія» та «Онкогематологія», вже погоджено; ці ліки буде передано агенції Crown Agents, яка здійснюватиме утилізацію за власний рахунок. Відповідно до звітів медичних закладів, ліки такої ж номенклатури хорошої якості є в наявності. Більш детальну інформацію співробітники профільного міністерства пообіцяли надіслати членам Комітету в письмовій формі.

Станом на 12.04.2017 ситуація з міжнародними закупівлями 2016 виглядає таким чином: на уповноважені державні підприємства МОЗ надійшло 15% від запланованого обсягу продукції, поставлено в регіони – 13% (ЮНІСЕФ виконав зобов’язання на 22%, ПРООН – на 19%, показник Crown Agents – 0%).

Підготувала Ольга Радучич

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 9 (406), травень 2017 р.