I Міжнародний конгрес «Репродуктивне здоров’я: мультидисциплінарний підхід у безперервному професійному розвитку лікарів»

27-28 квітня 2017 р. у м. Києві за підтримки Міністерства охорони здоров’я України, ГО «Всеукраїнська асоціація безперервної професійної освіти лікарів та фармацевтів», Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика та Асоціації перинатологів України відбувся I Міжнародний конгрес «Репродуктивне здоров’я: мультидисциплінарний підхід у безперервному професійному розвитку лікарів». Захід вирізнявся високим рівнем організації та атмосферою особливої гостинності. У рамках конгресу зустрілися висококваліфіковані фахівці зі Швеції, Литви, Чехії, Польщі, Білорусії, Італії та України. На секційних засіданнях розглянуто актуальні проблеми акушерсько-гінекологічного профілю, перинатальної медицини та неонатології, представлено нові світові тенденції у забезпеченні репродуктивного здоров’я жінок. В обговоренні найбільш актуальних питань протягом двох днів узяли участь понад 600 учасників конгресу, які мали змогу не тільки перейняти досвід експертів міжнародного рівня, а й висловити власну позицію.

I Міжнародний конгрес проходив під гаслом ­необхідності безперервного професійного розвитку лікарів, адже здобуття нових теоретичних знань і вдосконалення професійних навиків є невід’ємною складовою успішної практики і запорукою ­довіри пацієнтів.
Конгрес розпочався з урочистого відкриття, під час якого провідні вітчизняні науковці акцентували увагу на актуальних проблемах надання кваліфікованої акушерсько-гінекологічної допомоги жіночому населенню України, необхідності реформування медичної освіти лікарів та шляхах досягнення поставлених ­цілей. Зарубіжні та вітчизняні фахівці у своїх доповідях поділилися власним досвідом впровадження ­інноваційних підходів у діагностиці та лікуванні ­захворювань жіночої репродуктивної системи та продемонстрували результати останніх досліджень щодо найбільш гострих питань сучасної репродуктології.

Із привітанням у вигляді стислої доповіді звернулася до учасників професор кафедри управління охорони здоров’я Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, доктор медичних наук Ніна Григорівна Гойда.

– Від імені академіка Націо­нальної академії медичних наук України, вельмишановного ректора НМАПО ім. П.Л. Шупика, доктора медичних наук, професора Юрія Васи­льовича Вороненка вітаю всіх присутніх із ­початком роботи І Міжнародного конгресу. Співробітники НМАПО ім. П.Л. Шупика спрямовують свою діяльність на збереження здоров’я нації та беруть безпосередню участь у реалізації національної політики стосовно зміцнення репродуктивного потенціалу держави. Цей напрям є пріоритетом не тільки для МОЗ України, а й для кожної ­медичної установи в нашій державі. Сьогоднішня подія – ​чудова нагода для вирішення багатьох проблем в акушерсько-гінекологічній сфері, адже їх актуальність змушує науковців усього світу наполегливо працювати над вдосконаленням системи ­охорони здоров’я. Індикаторами стану репродуктивного ­здоров’я населення є рівень і структура ­материнської та малюкової смертності.

На превеликий жаль, за цими показниками протягом останнього­ десятиліття Україна лідирує серед ­інших європейських країн, а їх стабільно негативна динаміка стала поштовхом для активізації державних програм, метою яких є поліпшення якості ­надання медичної допомоги. Результатом їх реалізації стало ухвалення нормативно-правових актів щодо планування сім’ї. В Україні існує законодавча база для ­збереження та підтримання репродуктивного здоров’я населення, яка відповідає міжнародним нормам. Важливим критерієм якості надання медичної допомоги населенню є відповідний кваліфікаційний рівень лікарів. Тому проведення ­таких заходів із залученням провідних зарубіжних ­науковців є необхідною умовою для зміцнення ­здоров’я нації, адже обмін знаннями та практичним досвідом дозволяє впроваджувати прогресивні підходи до ­ведення пацієнтів.

До офіційного відкриття І Між­народного конгресу долучився член-кореспондент Націо­наль­ної академії ­медичних наук України, президент Асоціа­ції перинатологів України, перший проректор – ­професор ­кафедри акушерства, ­гінекології та перинатології НМАПО ім. П.Л. Шупика, доктор медичних наук Юрій Петрович Вдовиченко, який ­висвітлив шляхи реформування ­післядипломної ­освіти та професійного розвитку лікарів на сучасному етапі.

– НМАПО ім. П.Л. Шупика вже понад 15 років працює над створенням ефективних схем реформування ­медичної галузі України. Спільними зусиллями нам вдалося здій­снити кілька кроків уперед у цьому напрямі, але попереду ще дуже багато роботи. Важливим критерієм­ розвитку медичної галузі в Україні є стандартизація освітнього процесу та підготовка кадрів відповідно до європейських норм, які включають три основні компоненти: додипломну та післядипломну освіту, а також безперервний професійний розвиток медичних працівників. Увагу науковців привертають дві останні складові. Окрім інтернатури як обов’язкової форми первинної спеціалізації, у Законі України «Про вищу освіту» ­йдеться про новий для нашої держави напрям освіти ­лікарів – ​резидентуру, який передбачає роботу медичного працівника в університетській клініці. Цей підхід широко застосовується в багатьох ­прогресивних європейських державах і є ефективним ­методом отримання практичних знань та досвіду роботи для по­дальшої ­самостійної практичної діяльності лікаря. Розроблена нашою академією нова структура після­дипломної освіти в Україні включає: навчання в ­інтернатурі­ за 16 лікарськими спеціальностями протягом 2-3 років (65-70% усіх посад), проходження резидентури за 47 лікарськими спеціальностями протягом двох років, наступну спеціалізацію (30-35% посад) та подальший безперервний професійний розвиток. Така схема навчання лікарів є прототипом європейської системи. Її впровадження в Україні – ​цільова мета ­реформування медичної галузі.

Представлені під час основної частини конгресу ­доповіді стосувалися менеджменту загрози переривання вагітності, гестозів вагітних, резус-конфлікту матері та плода, невідкладних станів в акушерстві та гінекології. Запрошені спікери обговорили проблеми, пов’язані з діагностикою та лікуванням екстрагенітальної патології вагітних, полікістозу яєчників, ендометріозу та онколо­гічних захворювань ­органів репродуктивної системи. Окрему секцію було ­присвячено ендоскопії, малоінвазивним та допоміжним репродуктивним ­технологіям, суперечливим ­питанням ультразвукової ­діагностики та медичної ­генетики. Для більш детального розгляду різних ­аспектів репродуктивного ­здоров’я ­жінки до участі в конгресі були запрошені не тільки ­акуше­ри-гінекологи, а й ­ендокринологи, гінеко­логи-онкологи, спеціалісти ультразвукової діагнос­­ти­ки та ­генетики, ­неонатологи та лікарі інших спеці­альностей.

Великий інтерес присутніх викликала доповідь почесної гості зі Швеції, доктора медицини та ­філософії, ­професора Інституту клінічних ­досліджень Департаменту акушерства і гінекології Каролінської університетської клініки та Каролінсь­кого ­інституту (м. Сток­гольм, Швеція) Соні Андерссон, яка поділилася з учасниками заходу власним досвідом впровадження скринінгової програми раку шийки матки у Швеції.

– Рак шийки матки характеризується високим рівнем поширеності серед жіночого населення світу і ­займає ­велику частку у структурі смертності від ­онкологічних ­захворювань. Тому профілактика цієї патології передбачає впровадження ефективної скринінгової програми. У Швеції протягом останніх десятиліть вдалося істотно знизити поширеність цього ­захворювання, що підтверджують дані статистичних досліджень. Кожна жінка повинна усвідомити, що рак шийки матки – ​це не захворювання «одного дня», а тривалий та багатоетапний процес. Тому важливою умовою ефективності скринінгу є періодичне проведення профілактичних досліджень. Виявлення патологічних змін епітелію шийки матки на ранніх стадіях дозволяє запобігти прогресуванню дисплазії та подальшій малігнізації. Ще один не менш важливий критерій якості скринінгу – ​це діапазон охоплення жіночого населення, який відповідно до європейських стандартів має ­становити не менше ніж 85%. Впровад­ження якісної ­скринінгової програми з метою виявлення преінвазивних захворювань шийки матки має бути пріоритетним ­напрямом надання кваліфікованої гінекологічної допомоги жіночому населенню у кожній країні.

Використання мультидисциплінарного підходу до вирішення суперечливих питань акушерсько-гінекологічної ­сфери – ​це прогресивний метод поліпшення ­надання ­медичної допомоги жіночому населенню України. Залучення ­експертів ­суміжних вузьких спеціальностей до участі в таких заходах дозволяє розширити усталені уявлення та пізнати нові аспекти певної проблеми. І Міжнародний конгрес «Репродуктивне здоров’я: мульти­дисциплінарний підхід у безперервному ­професійному ­розвитку ­лікарів» став майданчиком для ­обміну безцінним досвідом між вітчизняними науковцями, лікарями-практиками та представниками європейсь­кої ­медичної спільноти. Новітні досягнення науково-­технічного прогресу вимагають від медичних працівників відповідних знань та вмінь, тому безперервний ­професійний розвиток – ​це ­невід’ємна складова діяльності сучасного лікаря.

Із найбільш цікавими доповідями, представленими у рамках заходу, нашим читачам пропонуємо ознайомитися на сторінках цього і наступних тематичних номерів.

Підготувала Ілона Цюпа

Тематичний номер «Гінекологія, Акушерство, Репродуктологія» № 2 (26), червень-липень 2017 р.