0 %

I Міжнародний конгрес «Репродуктивне здоров’я: мультидисциплінарний підхід у безперервному професійному розвитку лікарів»

24.07.2017

27-28 квітня 2017 р. у м. Києві за підтримки Міністерства охорони здоров’я України, ГО «Всеукраїнська асоціація безперервної професійної освіти лікарів та фармацевтів», Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика та Асоціації перинатологів України відбувся I Міжнародний конгрес «Репродуктивне здоров’я: мультидисциплінарний підхід у безперервному професійному розвитку лікарів». Захід вирізнявся високим рівнем організації та атмосферою особливої гостинності. У рамках конгресу зустрілися висококваліфіковані фахівці зі Швеції, Литви, Чехії, Польщі, Білорусії, Італії та України. На секційних засіданнях розглянуто актуальні проблеми акушерсько-гінекологічного профілю, перинатальної медицини та неонатології, представлено нові світові тенденції у забезпеченні репродуктивного здоров’я жінок. В обговоренні найбільш актуальних питань протягом двох днів узяли участь понад 600 учасників конгресу, які мали змогу не тільки перейняти досвід експертів міжнародного рівня, а й висловити власну позицію.

I Міжнародний конгрес проходив під гаслом ­необхідності безперервного професійного розвитку лікарів, адже здобуття нових теоретичних знань і вдосконалення професійних навиків є невід’ємною складовою успішної практики і запорукою ­довіри пацієнтів.
Конгрес розпочався з урочистого відкриття, під час якого провідні вітчизняні науковці акцентували увагу на актуальних проблемах надання кваліфікованої акушерсько-гінекологічної допомоги жіночому населенню України, необхідності реформування медичної освіти лікарів та шляхах досягнення поставлених ­цілей. Зарубіжні та вітчизняні фахівці у своїх доповідях поділилися власним досвідом впровадження ­інноваційних підходів у діагностиці та лікуванні ­захворювань жіночої репродуктивної системи та продемонстрували результати останніх досліджень щодо найбільш гострих питань сучасної репродуктології.

Гойда_2

Із привітанням у вигляді стислої доповіді звернулася до учасників професор кафедри управління охорони здоров’я Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, доктор медичних наук Ніна Григорівна Гойда.

– Від імені академіка Націо­нальної академії медичних наук України, вельмишановного ректора НМАПО ім. П.Л. Шупика, доктора медичних наук, професора Юрія Васи­льовича Вороненка вітаю всіх присутніх із ­початком роботи І Міжнародного конгресу. Співробітники НМАПО ім. П.Л. Шупика спрямовують свою діяльність на збереження здоров’я нації та беруть безпосередню участь у реалізації національної політики стосовно зміцнення репродуктивного потенціалу держави. Цей напрям є пріоритетом не тільки для МОЗ України, а й для кожної ­медичної установи в нашій державі. Сьогоднішня подія – ​чудова нагода для вирішення багатьох проблем в акушерсько-гінекологічній сфері, адже їх актуальність змушує науковців усього світу наполегливо працювати над вдосконаленням системи ­охорони здоров’я. Індикаторами стану репродуктивного ­здоров’я населення є рівень і структура ­материнської та малюкової смертності.

На превеликий жаль, за цими показниками протягом останнього­ десятиліття Україна лідирує серед ­інших європейських країн, а їх стабільно негативна динаміка стала поштовхом для активізації державних програм, метою яких є поліпшення якості ­надання медичної допомоги. Результатом їх реалізації стало ухвалення нормативно-правових актів щодо планування сім’ї. В Україні існує законодавча база для ­збереження та підтримання репродуктивного здоров’я населення, яка відповідає міжнародним нормам. Важливим критерієм якості надання медичної допомоги населенню є відповідний кваліфікаційний рівень лікарів. Тому проведення ­таких заходів із залученням провідних зарубіжних ­науковців є необхідною умовою для зміцнення ­здоров’я нації, адже обмін знаннями та практичним досвідом дозволяє впроваджувати прогресивні підходи до ­ведення пацієнтів.

Вдовиченко_ЮП

До офіційного відкриття І Між­народного конгресу долучився член-кореспондент Націо­наль­ної академії ­медичних наук України, президент Асоціа­ції перинатологів України, перший проректор – ­професор ­кафедри акушерства, ­гінекології та перинатології НМАПО ім. П.Л. Шупика, доктор медичних наук Юрій Петрович Вдовиченко, який ­висвітлив шляхи реформування ­післядипломної ­освіти та професійного розвитку лікарів на сучасному етапі.

– НМАПО ім. П.Л. Шупика вже понад 15 років працює над створенням ефективних схем реформування ­медичної галузі України. Спільними зусиллями нам вдалося здій­снити кілька кроків уперед у цьому напрямі, але попереду ще дуже багато роботи. Важливим критерієм­ розвитку медичної галузі в Україні є стандартизація освітнього процесу та підготовка кадрів відповідно до європейських норм, які включають три основні компоненти: додипломну та післядипломну освіту, а також безперервний професійний розвиток медичних працівників. Увагу науковців привертають дві останні складові. Окрім інтернатури як обов’язкової форми первинної спеціалізації, у Законі України «Про вищу освіту» ­йдеться про новий для нашої держави напрям освіти ­лікарів – ​резидентуру, який передбачає роботу медичного працівника в університетській клініці. Цей підхід широко застосовується в багатьох ­прогресивних європейських державах і є ефективним ­методом отримання практичних знань та досвіду роботи для по­дальшої ­самостійної практичної діяльності лікаря. Розроблена нашою академією нова структура після­дипломної освіти в Україні включає: навчання в ­інтернатурі­ за 16 лікарськими спеціальностями протягом 2-3 років (65-70% усіх посад), проходження резидентури за 47 лікарськими спеціальностями протягом двох років, наступну спеціалізацію (30-35% посад) та подальший безперервний професійний розвиток. Така схема навчання лікарів є прототипом європейської системи. Її впровадження в Україні – ​цільова мета ­реформування медичної галузі.

Представлені під час основної частини конгресу ­доповіді стосувалися менеджменту загрози переривання вагітності, гестозів вагітних, резус-конфлікту матері та плода, невідкладних станів в акушерстві та гінекології. Запрошені спікери обговорили проблеми, пов’язані з діагностикою та лікуванням екстрагенітальної патології вагітних, полікістозу яєчників, ендометріозу та онколо­гічних захворювань ­органів репродуктивної системи. Окрему секцію було ­присвячено ендоскопії, малоінвазивним та допоміжним репродуктивним ­технологіям, суперечливим ­питанням ультразвукової ­діагностики та медичної ­генетики. Для більш детального розгляду різних ­аспектів репродуктивного ­здоров’я ­жінки до участі в конгресі були запрошені не тільки ­акуше­ри-гінекологи, а й ­ендокринологи, гінеко­логи-онкологи, спеціалісти ультразвукової діагнос­­ти­ки та ­генетики, ­неонатологи та лікарі інших спеці­альностей.

Андерсон Соня

Великий інтерес присутніх викликала доповідь почесної гості зі Швеції, доктора медицини та ­філософії, ­професора Інституту клінічних ­досліджень Департаменту акушерства і гінекології Каролінської університетської клініки та Каролінсь­кого ­інституту (м. Сток­гольм, Швеція) Соні Андерссон, яка поділилася з учасниками заходу власним досвідом впровадження скринінгової програми раку шийки матки у Швеції.

– Рак шийки матки характеризується високим рівнем поширеності серед жіночого населення світу і ­займає ­велику частку у структурі смертності від ­онкологічних ­захворювань. Тому профілактика цієї патології передбачає впровадження ефективної скринінгової програми. У Швеції протягом останніх десятиліть вдалося істотно знизити поширеність цього ­захворювання, що підтверджують дані статистичних досліджень. Кожна жінка повинна усвідомити, що рак шийки матки – ​це не захворювання «одного дня», а тривалий та багатоетапний процес. Тому важливою умовою ефективності скринінгу є періодичне проведення профілактичних досліджень. Виявлення патологічних змін епітелію шийки матки на ранніх стадіях дозволяє запобігти прогресуванню дисплазії та подальшій малігнізації. Ще один не менш важливий критерій якості скринінгу – ​це діапазон охоплення жіночого населення, який відповідно до європейських стандартів має ­становити не менше ніж 85%. Впровад­ження якісної ­скринінгової програми з метою виявлення преінвазивних захворювань шийки матки має бути пріоритетним ­напрямом надання кваліфікованої гінекологічної допомоги жіночому населенню у кожній країні.

Використання мультидисциплінарного підходу до вирішення суперечливих питань акушерсько-гінекологічної ­сфери – ​це прогресивний метод поліпшення ­надання ­медичної допомоги жіночому населенню України. Залучення ­експертів ­суміжних вузьких спеціальностей до участі в таких заходах дозволяє розширити усталені уявлення та пізнати нові аспекти певної проблеми. І Міжнародний конгрес «Репродуктивне здоров’я: мульти­дисциплінарний підхід у безперервному ­професійному ­розвитку ­лікарів» став майданчиком для ­обміну безцінним досвідом між вітчизняними науковцями, лікарями-практиками та представниками європейсь­кої ­медичної спільноти. Новітні досягнення науково-­технічного прогресу вимагають від медичних працівників відповідних знань та вмінь, тому безперервний ­професійний розвиток – ​це ­невід’ємна складова діяльності сучасного лікаря.

Із найбільш цікавими доповідями, представленими у рамках заходу, нашим читачам пропонуємо ознайомитися на сторінках цього і наступних тематичних номерів.

 

Підготувала Ілона Цюпа

Тематичний номер «Гінекологія, Акушерство, Репродуктологія» № 2 (26), червень-липень 2017 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Акушерство/гінекологія

Менструації у дівчаток і підлітків: характер менструального циклу як один з основних фізіологічних показників 02.07.2018 Акушерство/гінекологія Терапія та сімейна медицина Менструації у дівчаток і підлітків: характер менструального циклу як один з основних фізіологічних показників

Дівчаткам та їхнім батькам/опікунам часто складно оцінити, яким має бути нормальний менструальний цикл або характер кровотечі. Не знаючи, якою є норма, пацієнтки можуть не інформувати своїх близьких про порушення менструального циклу або відсутність місячних. Окрім того, вони часто не хочуть обговорювати цю тему з близькими, хоча можуть довіритися іншим дорослим. Трапляється, що дівчатка-підлітки звертаються ...

20.06.2018 Акушерство/гінекологія Терапія та сімейна медицина Уведення прикорму

Уведення прикорму необхідне як для поліпшення поживності харчування дитини, так і з міркувань її загального розвитку, і є важливим етапом у переході від годування молоком до «дорослої» їжі. Початок додавання нових продуктів припадає на період швидкого росту та розвитку, коли немовлята особливо чутливі до дефіциту або надлишку поживних речовин. ...

11.06.2018 Акушерство/гінекологія Профилактика и лечение синдрома гиперстимуляции яичников среднетяжелой и тяжелой степени

Синдром гиперстимуляции яичников (СГЯ) – это редкое, но весьма серьезное ятрогенное осложнение, в основе которого лежит гиперергический неконтролируемый ответ яичников на введение гонадотропинов в циклах стимуляции овуляции и программах вспомогательных репродуктивных технологий (ВРТ). ...