Кратал: корекція метаболічних розладів у комплексній терапії кардіоваскулярних і нейровегетативних захворювань

Стаття у форматі PDF.

Незважаючи на сучасні досягнення діагностики та терапії, кардіоваскулярна патологія, насамперед ішемічна хвороба серця (ІХС), коронарний атеросклероз та артеріальна гіпертензія (АГ), залишається основною причиною непрацездатності, інвалідизації та смертності населення в усьому світі. Відомо, що кардіоваскулярна патологія та нейровегетативні розлади є певною мірою взаємозалежними захворюваннями. Ознаки дисфункції серцево-судинної системи виявляються в переважної більшості пацієнтів з нейроциркуляторною дистонією (НЦД), а наявність нейровегетативних розладів є одним із предикторів кардіоваскулярних захворювань. У звя’зку зі складними мультифакторними механізмами розвитку серцево-судинної і нейровегетативної патології, що супроводжується різноманітними метаболічними розладами, у комплексній терапії пацієнтів присутня вимушена поліпрагмазія, особливо на пізніх стадіях захворювань, у разі ускладненого їх перебігу або за наявності коморбідності. Тому застосування препаратів з активною метаболічною дією в лікуванні дозволить зменшити дози та кількість базисних лікарських засобів у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (ССЗ) та НЦД.

АГ є найбільш поширеним кар­діоваскулярним захворюван­ням, яке прямо або опосередковано зумовлює високу смертність через ССЗ. Будучи серйозним прогнос­тичним фактором розвитку ІХС, ін­фаркту міокарда, аритмії, хронічної серцевої та ниркової недостатності, захворювань периферичних судин та цереброваскулярної патології, АГ є ключовим чинником множин­них патогенетичних механізмі в розвитку цих захворювань. У паці­єнта кардіологічного профілю АГ часто поєднана з іншою патологією (цукровий діабет 2 типу, ІХС, ате­росклероз та інші метаболічні роз­лади). Оскільки переважна більшість пацієнтів з АГ належить до групи ви­сокого та дуже високого кардіоваску­лярного ризику (КВР), клініцисти вважають недостатнім фокусуватися винятково на досягненні цільового рівня артеріального тиску (АТ); не­обхідно враховувати вплив базисної терапії на вуглеводний та ліпідний обмін, а також пряму або опосе­редковану дію на органи-мішені. За рекомендаціями ESH/ESC, при­ значена терапія повинна впливати на перебіг супутньої патолог і ї, ступінь ураження органів-міше­ней (гіпертрофії лівого шлуночка, нефропатії, ретинопатії, гіперплазії інтими тощо) та нівелювати негативну дію основних чинників ризику (Mancia G. et al., 2013). Відповідно, у комплексному лікуванні АГ із коморбідною патологією не­ обхідно зважати на різноманітні метаболічні ефекти та органопро­текторну дію препаратів.

Щодо НЦД та інших нейровеге­тативних розладів, основним меха­ нізмом їх патогенезу є дисбаланс усіх ланок вегетативної регуляції, пору­шення взаємодії між центральною нервовою системою (ЦНС) та гіпоталамо-гіпофізарно-наднирниковою системою. Розлади діяльності ЦНС при цьому проявляються психоемо­ ційними реакціями, що мають веге­тативне «забарвлення». Проте слід зазначити, що незважаючи на ті чи інші прояви захворювання, у пере­важної більшості хворих на НЦД виявляються ознаки серцево-судин­ної дисфункції. Численними дослі­ дженнями доведено, що при НЦД мають місце метаболічні порушення як у міокарді, так і в судинах. Тому на сьогоднішній день у комплексній терапії НЦД широко застосовуються препарати із цитопротекторними/ кардіопротекторними властивос­тями.

Сучасний арсенал лікарських засобів для лікування пацієнтів із кардіоваскулярною патологією містить біля 20 основних фармако­логічних груп, які налічують сотні препаратів із різними механізмами дії (Коваленко В.Н., 2008). Кардіо­ протекторами (цитопротекторами) є засоби, що усувають порушення ме­таболізму та функцій мембран, попе­реджуючи таким чином їх незворотні зміни (Astarie-Degnecker C. et al., 1994; Маколкін В.І. та співавт., 2001). Вони повинні впливати на клітин­ний метаболізм, іонний гомеостаз, а також на структуру і функцію мембран, запобігаючи їх незворот­ному ушкодженню при реперфузії. Існує й інше визначення кардіопро­текторів як засобів, що оптимізують функцію серця як за нормальних фі­ зіологічних умов, так і при патології, а також попереджають дію шкідли­ вих екзо- та ендогенних факторів. Серед цих засобів особливе місце посідають рослинні препарати, що містять комплекси біологічно актив­ них речовин, структурно близьких до метаболітів організму, не сприй­ маються ним як чужорідні, а також характеризуються низьким алер­гічним впливом та малою токсич­ністю порівняно із синтетичними сполуками (Мамчур Ф. І., 1984; Шабров А.В. та співавт., 2003).

Одним з таких засобів є Кратал, роз­роблений ДНЦЛЗ (м. Харків) та впро­ ваджений у фармацевтичну практику ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ». Одна таблетка препарату містить 0,867 г сірковмісної амінокислоти таурину, 0,043 г густого екстракту плодів глоду (Crataegiae fructus extractum spissum) та 0,087 г густого екстракту собачої кропиви (Leonuriae herba extractum spissum).

Унікальним компонентом пре­парату Кратал є таурин (2-аміно­ етансульфонова кислота) – кінцевий продукт обміну сірковмісних аміно­кислот. Таурин може синтезуватися ендогенно з метіоніну та цистеїну в присутності вітаміну В6, проте ос­новним ресурсом його синтезу зали­шається тваринний білок, що надхо­дить з їжею. Ця амінокислота задіяна в метаболічних процесах: впливає на синтез білка в мітохондріях клітин шляхом участі в модифікації тран­спортної рибонуклеїнової кислоти; регулює метаболізм основного компонента клітинної мембрани – фос­фоліпідів – та послаблює перекисне окислення ліпідів мембран, виявля­ючи тим самим потужну цитопро­текторну дію (Xu Y. J. et al., 2008). Антиатерогенний ефект таурину ре­алізується за рахунок гальмування секреції аполіпопротеїну В, який є складовою ліпопротеїнів низької та дуже низької щільності (Yanagita T. et al., 2008).

На відміну від інших амінокис­лот таурин найбільш розповсюдже­ний як вільна амінокислота в бага­тьох тканинах, включаючи мозок, м’язи та міокард. У міокарді таурин міститься у високій концентрації (25% пулавільних амінокислот) і є головним органічним осмолітом, який регулює внутрішньоклітин­ ний рівень іонів кальцію шляхом модулювання активності потенці­алзалежних кальцієвих та калій-на­трієвих каналів, внаслідок чого ре­алізується позитивний інотропний ефект. За допомогою інгібування швидких натрієвих, кальцієвих та АТФ-чутливих калієвих каналів проявляється антиаритмічна дія та­ урину. Також доведено, що таурин частково блокує ефект ангіотензину ІІ у кардіоміоцитах та зменшує гіпер­трофію міокарда (Xu Y.J. et al., 2008). Дослідження L.P. Ardisson і співавт., проведене у 2013 р., показало, що таурин зменшує ремоделювання серця після інфаркту міокарда. Цей ефект був пов’язаний зі зниженням апоптозу, зменшенням оксидатив­ного стресу й активності металопро­теїназ, а також із покращенням енер­гетичного метаболізму серця.

Нейромодуляторний ефект тау­рину реалізується шляхом гальму­вання вивільнення норадреналіну або ацетилхоліну та прискорення їх катаболізму.

Результати мультицентрового масштабного дослідження CARDIAC (Cardiovascular Diseases and Alimentary Comparison, 1982-2005 рр.), у якому проводилося вивчення виникнення ССЗ залежно від особливостей харчу­вання, показали зворотну кореляцію між вживанням таурину і смертністю населення від ІХС.

Надзвичайно важливим є те, що як ендогенна субстанція організму таурин не асоціюється з токсичністю або залежністю, тому має хорошу пе­реносимість при клінічному застосу­ванні (Wang J.X. et al., 2005).

Плоди глоду (Crataegiae fructus) вважаються найкращим рослинним кардіотоніком. Біофлавоноїди, три­ перпенові кислоти, глікозиди та інші численні біологічно активні сполуки цієї рослини мають спазмолітичну дію та підсилюють коронарний, мозко­вий і периферичний кровообіг. Най­більш важливим компонентом глоду є кратегова кислота, що має вазоди­латуючий ефект у коронарних суди­нах (Rigelsky J.M., Sweet B.V., 2002). Ця речовина разом із рештою біологічно активних складових препарату доз­ воляє широко використовувати Кра­тал у комплексній терапії хронічної ІХС. Водночас глід виявляє потужну антиоксидантну дію, покращує мета­ болізм міокарда і стимулює ваготонію (Zhang Z. et al., 2002; Verma S.K. et al., 2007). Проведений у 2013 р. метааналіз результатів 10 досліджень за участю 855 пацієнтів показав, що препарати глоду в складі комплексної терапії хронічної серцевої недостатності сприяли підвищенню толерантності до фізичного навантаження, зменшу­вали задишку та прояви втоми.

Лікувальні властивості трави собачої кропиви (Leonuriae herba) відомі протягом декількох століть. Рослина містить алкалоїди (леону­рин, леонуридин), протоалкалоїд ста­ хідрин, флавоноїди (квінквелозид, рутозид, кверцетин тощо), а також багато інших біологічно активних речовин. Існують дані, що алкалоїд леонурин ефективно знижує тонус непосмугових м’язів судин за рахунок інгібування тока іонів кальцію всере­дину клітини та вивільнення внут­ рішньоклітинного Са2+ (Chen C.X., Kwan C.Y., 2001). Важливими є також антиоксидантні властивості рослини, котрі проявляються тільки в умовах оксидативного стресу. Екстракт трави собачої кропиви є високоефективним скавенджером (поглиначем) вільних радикалів, селективно захищаючи активність супероксиддисмутази та глутатіонпероксидази та пригнічу­ючи формування малонового альде­гіду, особливо в гострій фазі інфаркту міокарда (Sun J. et al., 2005).

Екстракт собачої кропиви чинить заспокійливу дію на ЦНС; за характе­ром цієї дії він є близьким до препаратів на основі валеріани, проте у 2-3 рази перевищує її ефект (Білозір М.Й., Но­ віков В.П., 2008). Тривале застосування препаратів собачої кропиви знижує тривожність, неспокій, покращує емо­ційний статус, при цьому їх токсична та/або алергізуюча дія не виявляється.

Клініцисти підкреслюють доціль­ність включення препарату Кратал до схеми лікування всіх проявів ІХС на фоні базової терапії (антиангі­ нальні, ліпідознижувальні антитром­ боцитарні препарати). Дані клінічних випробувань продемонстрували, що ефективність базової терапії потен­ціюється за умови спільного використання із препаратом Кратал. Підси­лення терапевтичної дії реалізується за допомогою всіх трьох його компо­нентів: таурин проявляє позитивний інотропний, антиаритмічний та кар­діопротекторний ефект при ішемії/ реперфузії міокарда, а також антиа­грегантні властивості, що сприяють покращенню коронарного кровообігу (Бугаєнко В.В і співавт., 1999; Гор­ чакова Н.А., 2001; Xu Y.J. et al., 2008); плоди глоду містять кратегову кис­лоту, що має виражену вазодилатуючу дію, а флавоноїди та протоцианідини – позитивний інотропний та негативний хронотропний ефекти. Окрім симпто­ матичної дії при ІХС Кратал безпосе­ редньо впливає на атерогенез та дислі­підемію, що лежать в основі розвитку атеросклерозу. Таурин підсилює біотрансформацію та виведення холесте­рину з організму, а також гальмує секре­цію аполіпопротеїну В, послабляючи таким чином процес атерогенезу (Yanagita T. et al., 2008); флавоноїди та протоцианідини глоду здатні стабі­лізувати колагенові волокна судинної стінки, інгібують синтез тромбоксану А2 та адгезію тромбоцитів, що запобігає розвиткові тромбозу та сприяє регресу атеросклеротичних бляшок (Zhang Z. et al., 2002; Verma S.K. et al., 2007).

Препарат Кратал застосовується традиційно в складі комбінованої те­ рапії НЦД. Разом із тим дослідження І.С. Чекмана і співавт. (2002) продемон­струвало, що у хворих на НЦД, які от­ римували курсову монотерапію препа­ ратом Кратал, достовірно покращився загальний стан, зникла неврологічна симптоматика та соматовегетативні порушення, нормалізувалися частота серцевих скорочень, АТ, показники ЕКГ та серцевий ритм, підвищилася толе­рантність до фізичного навантаження.

Застосування препарату є патогене­тично виправданим при пострадіацій­ ному синдромі, позаяк одним з головних механізмів дії іонізуючого випроміню­вання на людину є наявність хронічного метаболічного стресу. В основі цих меха­нізмів лежать процеси розбалансування діяльності різноманітних функціональ­ них систем організму,що спричиняє роз­виток множинних нейродистрофічних змін органів та систем із формуванням пострадіаційного синдрому.

Таким чином, Кратал є ефектив­ ним комбінованим лікарським за­ собом з вираженою метаболічною дією, здатний оптимізувати ефекти стандартної антиангінальної, гіпо­ ліпідемічної та антигіпертензивної терапії. Активні компоненти пре­ парату Кратал обумовлюють його основні фармакологічні властивості та мають синергічну дію стосовно один до одного. Комплексний пре­ парат Кратал, створений на основі рослинної сировини (густі екстракти плодів глоду і трави собачої кропиви) та унікального метаболічного компо­нента (амінокислота таурин), має м’які кардіотонічні властивості, потужну антиоксидантну та антиангінальну дію, чинить виражений седативний та нейропротекторний ефекти.

Препарат Кратал добре переноситься пацієнтами і має високу доказову базу та комплаєнтність. Разом із тим Кратал не проявляє токсичної та алергізуючої дії навіть при тривалому застосуванні завдяки наявності в його складі аміно­кислоти таурин і натуральних рослин­ них компонентів, біологічно активні речовини яких є структурно близькими до метаболітів організму. Результати багаторічних досліджень та спостере­жень свідчать про високу ефективність препарату та доцільність його застосу­вання в щоденній клінічній практиці як у складі комплексного лікування, так і як монотерапії.

Підготувала Наталія Позднякова