Актуальні питання діагностики та лікування остеоартрозу: OARSI 2017

OARSI – це єдина міжнародна організація, яка опікується проблемами виключно остеоартрозу (ОА). За підтримки Асоціації, створеної у 1990 р., проводяться фундаментальні та прикладні дослідження з вивчення всіх аспектів ОА для подальшого поширення отриманих результатів і поліпшення лікування ОА. Щороку Асоціація організовує конференції, семінари, конгреси для лікарів, науковців, біологів, фармацевтів, дослідників, які вивчають кісткову систему, синовію і хрящ; видає науковий журнал «Остеоартроз і хрящ»; формує власні експертні групи, які здійснюють оцінку результатів опублікованих досліджень з ОА для їх систематизації та створення клінічних настанов.

Мультидисциплінарна група дослідників з Національної медичної академії післядипломної освіти (НМАПО) ім. П. Л. Шупика та Національного медичного університету (НМУ) ім. О. О. Богомольця на чолі з професорами Л. В. Хіміон та О. А. Бур’яновим за участю Л. О. Смоліної (кафедра сімейної медицини НМАПО ім. П. Л. Шупика), Т. О. Омельченко (НМУ ім. О. О. Богомольця) отримали грант оргкомітету конгресу та можливість представити результати оригінального дослідження щодо ефективності застосування аутологічної тромбоцитарної плазми в лікуванні ранніх стадій ОА колінних суглобів. Звіт українських учених викликав зацікавленість і дискусію серед провідних ревматологів і науковців, які працюють над проблемою ОА.

Загалом наукова програма заходу містила обговорення на рівні міжнародних експертів сучасних теоретичних підходів та найбільш актуальних проблем, пов’язаних з вивченням патогенезу, лікуванням, діагностикою, профілактикою, прогнозуванням виникнення та перебігу ОА різної локалізації.

У пленарних засіданнях конгресу, присвячених найбільш вагомим клінічним проблемам ОА, пролунали доповіді дослідницьких колективів з різних країн, що стосувались особливостей запального процесу при ОА, визначення ролі імунологічних та біохімічних чинників і маркерів деградації хрящової тканини. Важливо відзначити надзвичайно високий науковий та методологічний рівень представлених робіт. Під час клінічних досліджень, проведених у Німеччині, Великій Британії та Нідерландах, було виявлено запальні та імунологічні чинники, здатні визначати перебіг і прогресування ОА. Так, дослідники з Нідерландів (Blom A., van den Bosch M. H. et al., Утрехтський університет) виділили фактори синовіальної оболонки, що впливають на перебіг ОА, формування остеофітів та звуження суглобової щілини; встановлено також чинники, що обумовлюють особливості патогенезу посттравматичного ОА (Heilmeier U., Amano K., Tanaka M. et al., Каліфорнійський університет, м. Сан-Франциско; Struglics A., Sward P., Larsson S. et al., Лундський університет, Швеція).

У найбільшому та найцікавішому розділі програми конгресу розглядалися питання щодо ефективності застосування різних методів медикаментозної і немедикаментозної терапії ОА. Увагу присутніх привернув симпозіум, присвячений результатам вивчення ефектів експериментальної молекули – інгібітора сигнального шляху Wnt, що потенційно може стати хворобомодифікуючим препаратом для лікування ОА (Deshmukh V., Barroga C., Ibanez M. et al., США). Жвавий інтерес та обговорення викликали доповіді з оцінки результатів клінічних досліджень щодо ефективності застосування біологічних препаратів при ОА. У доповіді D. Aitken (Австралія) зазначено, що не доведено позитивного ефекту при застосуванні адалімумабу для лікування ерозивного ОА суглобів кистей порівняно із плацебо; не підтверджена результативність гідроксихлорохіну щодо впливу на біль та рентгенологічне прогресування ОА суглобів кистей (дослідження HERO, Велика Британія). Отримано неоднозначні дані стосовно ефективності етанерцепту в лікуванні симптомного ОА суглобів кистей – результати дослідження не показали суттєвого впливу етанерцепту на біль та сповільнення прогресування процесу порівняно з плацебо, однак проведений у подальшому аналіз у підгрупах хворих продемонстрував протизапальну дію засобу в пацієнтів з початковим/вираженим запаленням у суглобах кистей.

Враховуючи вищенаведені далеко не оптимістичні результати клінічних досліджень медикаментозного лікування ОА, увагу учасників конгресу привернули більш перспективні роботи, присвячені немедикаментозним стратегіям лікування ОА різної локалізації. Більшість доповідей і презентацій стосувалися різноманітних режимів фізичних навантажень, які довели здатність зменшувати інтенсивність больових відчуттів, позитивно впливати на показники функціональної активності при ОА колінних та кульшових суглобів. Дослідники з різних країн світу (Австралія, Канада, США, Японія) надали переконливі факти: помірні фізичні навантаження, за допомогою яких укріплюються навколосуглобові м’язи та підтримується нормальна маса тіла, сприяють поліпшенню функціонального стану хворих і навіть уповільнюють темпи прогресування ушкодження хряща. Спеціалісти наголошували на необхідності індивідуального підходу до визначення інтенсивності фізичних навантажень, оскільки як гіподинамія, так і надмірне фізичне навантаження є факторами, що спричиняють втрату хрящової тканини і прискорюють звуження суглобової щілини. При цьому рекомендувати помірні фізичні навантаження для профілактики ОА і забезпечення здоров’я суглобів слід ще з дитячого віку (Австралія, Канада, Велика Британія).

Декілька доповідей та постерів фокусувалися на дослідженні ефективності препаратів на основі аутологічної плазми. Зазначимо, що як в експериментальних випробуваннях на мишах (Нідерланди), так і в клініці (РФ) отримано схожі з даними українських авторів результати щодо позитивного впливу таких засобів на стан суглобового хряща, біль та запалення при ОА.

Очікувано велику частину програмних питань було присвячено розгляду підходів до хірургічного лікування хворих та методів реабілітації, а також експериментальних моделей артрозу.

Чільне місце в науковій програмі посіли питання генетики та епігенетики ОА. Так, дослідники з Китаю оприлюднили результати виявлення гена, який визначає формування генотипу з високою вірогідністю виникнення ОА кульшових суглобів; науковці з Гентського університету (Бельгія) виділили генетичні чинники, що впливають на формування больового синдрому при ОА; спеціалісти з Ньюкаслського університету (Велика Британія) описали генетичні маркери дисплазії суглобів; грецькі дослідники поінформували аудиторію про 5 нових генетичних предикторів, які вказують на збільшений ризик ОА.

Доповіді дослідників з Нідерландів (Boer С., Університет Еразма Роттердамського) стосувалися вивчення впливу мікробіому кишечнику на перебіг ОА. Встановлено зв’язок наявності в кишечнику деяких представників сімейства клостридій та стрептококів з показником WOMAC та рентгенологічною стадією ОА.

Важливим компонентом наукової програми заходу стали засідання молодих учених – як у форматі післядипломного навчання (базового і на рівні досліджень), так і у вигляді виступів початківців на ниві наукових розробок.

Слід зазначити, що всі фундаментальні доповіді містили дані щодо значної поширеності ОА, зростання рівня захворюваності та медико-соціальної актуальності цієї патології в глобальному масштабі. Це визначається не лише показниками інвалідизації і фінансових витрат на лікування ОА, але й підвищенням ризику передчасної смерті від різних причин, що реєструється серед хворих на ОА, зокрема колінних суглобів (Leyland K. M., Gates L. S., Sanches-Santos M.T. et al., Австралія).

Учасники конгресу OARSI 2017 поділилися досвідом, детально проаналізували найвагоміші результати клінічних, експериментальних, генетичних досліджень із проблеми ОА та визначили необхідність ініціювання подальших випробувань з метою вивчення особливостей захворювання і оптимізації тактики ведення таких пацієнтів.