I Міжнародний конгрес «Репродуктивне здоров’я: мультидисциплінарний підхід у безперервному професійному розвитку лікарів»

20.07.2017

27-28 квітня 2017 р. у м. Києві за підтримки Міністерства охорони здоров’я України, ГО «Всеукраїнська асоціація безперервної професійної освіти лікарів та фармацевтів», Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (НМАПО) та Асоціації перинатологів України відбувся I Міжнародний конгрес «Репродуктивне здоров’я: мультидисциплінарний підхід у безперервному професійному розвитку лікарів». Захід вирізнявся високим рівнем організації та атмосферою особливої гостинності. У рамках конгресу зустрілися висококваліфіковані фахівці зі Швеції, Литви, Чехії, Польщі, Білорусі, Італії та України. На секційних засіданнях розглянуто актуальні проблеми акушерсько-гінекологічного профілю, перинатальної медицини та неонатології, представлено нові світові тенденції у забезпеченні репродуктивного здоров’я жінок. В обговоренні найбільш актуальних питань протягом двох днів узяли участь понад 600 учасників конгресу, які мали змогу не тільки перейняти досвід експертів міжнародного рівня, а й висловити власну позицію.

I Міжнародний конгрес проходив під гаслом необхідності безперервного професійного розвитку лікарів, адже здобуття нових теоретичних знань і вдосконалення професійних навичок є невід’ємною складовою успішної практики і запорукою ­довіри пацієнтів.
Конгрес розпочався з урочистого відкриття, під час якого провідні вітчизняні науковці акцентували увагу на актуальних проблемах надання кваліфікованої акушерсько-гінекологічної допомоги жіночому населенню України, необхідності реформування медичної освіти лікарів та шляхах досягнення поставлених ­цілей. Зарубіжні та віт­чизняні фахівці у своїх доповідях поділилися власним досвідом впровадження ­інноваційних підходів у діагностиці та лікуванні ­захворювань жіночої репродуктивної системи та продемонстрували результати останніх досліджень щодо найбільш гострих питань сучасної репродуктології.

Гойда_2

Із привітанням у вигляді стислої доповіді звернулася до учасників професор кафедри управління охорони здоров’я Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук Ніна Григорівна Гойда.
– Від імені академіка Національ­ної академії медичних наук України, вельмишановного ректора НМАПО ім. П.Л. Шупика, доктора медичних наук, професора Юрія Васи­льовича Вороненка вітаю всіх присутніх із ­початком роботи І Міжнародного конгресу. Співробітники НМАПО ім. П.Л. Шупика спрямовують свою діяльність на збереження здоров’я нації та беруть активну участь у реалізації національної політики стосовно зміцнення репродуктивного потенціалу держави. Цей напрям є пріоритетом не тільки для МОЗ України, а й для кожної ­медичної установи в нашій державі. Сьогоднішня подія – ​чудова нагода для вирішення багатьох проблем в акушерсько-гінекологічній сфері, адже їх актуальність змушує науковців усього світу наполегливо працювати над удосконаленням системи ­охорони здоров’я. Індикаторами стану репродуктивного ­здоров’я населення є рівень і структура ­материнської та малюкової смертності. На превеликий жаль, за цими показниками протягом останнього­ десятиліття Україна лідирує серед ­інших європейських країн, а їх стабільно негативна динаміка стала поштовхом для активізації державних програм, метою яких є поліпшення якості ­надання медичної допомоги. Результатом їх реалізації стало ухвалення нормативно-правових актів щодо планування сім’ї. В Україні існує законодавча база для ­збереження та підтримання репродуктивного здоров’я населення, яка відповідає міжнародним нормам. Важливим критерієм якості надання медичної допомоги населенню є відповідний кваліфікаційний рівень лікарів. Тому проведення ­таких заходів із залученням провідних зарубіжних ­науковців є необхідною умовою для зміцнення ­здоров’я нації, адже обмін знаннями та практичним досвідом дозволяє впроваджувати прогресивні підходи до ­ведення пацієнтів.

Вдовиченко_ЮП
До офіційного відкриття І Між­народного конгресу долучився член-кореспондент Націо­наль­ної академії ­медичних наук України, президент Асоціа­ції перинатологів України, перший проректор – ­професор ­кафедри акушерства, ­гінекології та перинатології НМАПО ім. П.Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук Юрій ­Петрович Вдовиченко, який ­висвітлив шляхи реформування ­післядипломної освіти та професійного розвитку лікарів на сучасному етапі.
– НМАПО ім. П.Л. Шупика вже понад 15 років працює над створенням ефективних схем реформування ­медичної галузі України. Спільними зусиллями нам вдалося здійснити кілька кроків уперед у цьому напрямі, але попереду ще дуже багато роботи. Важливим критерієм­ розвитку медичної галузі в Україні є стандартизація освіт­нього процесу та підготовка кадрів відповідно до європейських норм, які включають три основні компоненти: додипломну та післядипломну освіту, а також безперервний професійний розвиток медичних працівників. Увагу науковців привертають дві останні складові. Крім інтернатури як обов’язкової форми первинної спеціалізації, у Законі України «Про вищу освіту» ­йдеться про новий для нашої держави напрям освіти ­лікарів – ​резидентуру, який передбачає роботу медичного працівника в університетській клініці. Цей підхід широко застосовується в багатьох ­прогресивних європейських державах і є ефективним ­методом отримання практичних знань та досвіду роботи для подальшої ­самостійної практичної діяльності лікаря. Розроблена нашою академією нова структура післядипломної освіти в Україні включає: навчання в інтернатурі за 16 лікарськими спеціальностями протягом 2-3 років (65-70% усіх посад), проходження резидентури за 47 лікарськими спеціальностями протягом двох років, наступну спеціалізацію (30-35% посад) та подальший безперервний професійний розвиток. Така схема навчання лікарів є прототипом європейської системи. Її впровадження в Україні – ​цільова мета ­реформування медичної галузі.
Представлені під час основної частини конгресу ­доповіді стосувалися менеджменту загрози переривання вагітності, гестозів вагітних, резус-конфлікту матері та плода, невідкладних станів в акушерстві та гінекології. Запрошені спікери обговорили проблеми, пов’язані з діагностикою та лікуванням екстрагенітальної патології вагітних, полікістозу яєчників, ендометріозу та онколо­гічних захворювань ­органів репродуктивної системи. Окрему секцію було ­присвячено ендоскопії, малоінвазивним та допоміжним репродуктивним ­технологіям, суперечливим ­питанням ультразвукової ­діагностики та медичної ­генетики. Для більш детального розгляду різних ­аспектів репродуктивного ­здоров’я ­жінки до участі в конгресі були запрошені не тільки ­акуше­ри-гінекологи, а й ­ендокринологи, гінеко­логи-онкологи, спеціалісти ультразвукової ­діагнос­тики та ­генетики, ­неонатологи та лікарі інших спеціальностей.

Андерсон Соня
Великий інтерес присутніх викликала доповідь почесної гості зі Швеції, професора Інституту клінічних ­досліджень Департаменту акушерства і гінекології ­Каролінської університетської клініки та Каролінсь­кого інституту (м. Сток­гольм, Швеція), доктора медицини та ­філософії Соні Андерссон, яка поділилася з учасниками заходу власним досвідом упровадження скринінгової програми раку шийки матки у Швеції.
– Рак шийки матки характеризується високим рівнем поширеності серед жіночого населення світу і ­займає ­велику частку у структурі смертності від ­онкологічних ­захворювань. Тому профілактика цієї патології передбачає впровадження ефективної скринінгової програми. У Швеції протягом останніх десятиліть вдалося істотно знизити поширеність цього ­захворювання, що підтверджують дані статистичних досліджень. Кожна жінка повинна усвідомити, що рак шийки матки – ​це не захворювання «одного дня», а тривалий та багатоетапний процес. Тому важливою умовою ефективності скринінгу є періодичне проведення профілактичних досліджень. Виявлення патологічних змін епітелію шийки матки на ранніх стадіях дозволяє запобігти прогресуванню дисплазії та подальшій малігнізації. Ще один не менш важливий критерій якості скринінгу – ​це діапазон охоплення жіночого населення, який, відповідно до європейських стандартів, має ­становити на менше ніж 85%. Упровадження якісної ­скринінгової програми з метою виявлення преінвазивних захворювань шийки матки має бути пріоритетним ­напрямом надання кваліфікованої гінекологічної допомоги жіночому населенню у кожній країні.

Використання мультидисциплінарного підходу до вирішення суперечливих питань акушерсько-гінекологічної ­сфери – ​це прогресивний метод поліпшення ­надання ­медичної допомоги жіночому населенню України. Залучення ­експертів ­суміжних вузьких спеціальностей до участі у таких заходах дозволяє розширити усталені уявлення та пізнати нові аспекти певної проблеми. І Міжнародний конгрес «Репродуктивне здоров’я: мульти­дисциплінарний підхід у безперервному ­професійному ­розвитку ­лікарів» став майданчиком для ­обміну безцінним досвідом між вітчизняними науковцями, лікарями-практиками та представниками європейсь­кої ­медичної спільноти. Новітні досягнення науково-­технічного прогресу вимагають від медичних працівників відповідних знань та вмінь, тому безперервний ­професійний розвиток – ​це ­невід’ємна складова діяльності сучасного лікаря.
Із найбільш цікавими доповідями, представленими у рамках заходу, нашим читачам пропонуємо ознайомитися на сторінках цього і наступних тематичних номерів.

Підготувала Ілона Цюпа

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Урологія та андрологія

12.03.2024 Терапія та сімейна медицина Урологія та андрологія Уролітіаз на тлі кальцієвих добавок: не більш ніж застарілий міф

Кальцій є одним із найважливіших елементів в організмі людини, оскільки підтримує належний стан кісток і зубів, зменшує ризик остеопорозу, а також знижує імовірність розвитку серцево-судинних хвороб і ожиріння (Institute of Medicine, 2011; Zhang F. et al., 2019; Teegarden D., 2003). Значна кількість людей потребує кальцієвих добавок, але водночас боїться каменеутворення. Сечокам’яна хвороба (СКХ) – ​поширене в наш час захворювання; більшість каменів становлять кальцій-оксалатні (Wei L. et al., 2022)....

09.01.2024 Онкологія та гематологія Урологія та андрологія Рак передміхурової залози

Рак передміхурової залози (РПЗ) – злоякісне новоутворення, що розвивається з епітелію передміхурової залози. РПЗ вважається одним із найпоширеніших видів раку у чоловіків та однією з головних причин смерті у чоловіків похилого віку в Україні і світі. Лікарі загальної практики – сімейної медицини, лікарі інших спеціальностей мають бути обізнані щодо основних факторів ризику та початкових клінічних проявів РПЗ з метою їх раннього виявлення та направлення пацієнта до закладу охорони здоров’я (ЗОЗ), що надає спеціалізовану медичну допомогу, а також сприяти виконанню усіх рекомендацій фахівців онкологічного профілю під час протипухлинного лікування та організації належної паліативної допомоги пацієнтам, які виявляють бажання перебувати вдома на термінальних стадіях захворювання. ...

08.01.2024 Урологія та андрологія Безпека застосування тестостерон-замісної терапії по відношенню до серцево-судинної системи

У статті представлено коментарі до дослідження TRAVERSE* , яке оцінювало ризик виникнення довгострокових серцево-судинних подій у чоловіків із гіпогонадизмом, що застосовують тестостерон-замісну терапію....

06.01.2024 Урологія та андрологія Диклофенак натрію в лікуванні больового синдрому в урологічній практиці: єдине рішення багатьох проблем

Переважна більшість хворих урологічного профілю страждають від больового синдрому. Гострий біль, який може виникнути внаслідок перенесеного хірургічного втручання на передміхуровій залозі або сечовому міхурі, при гострих запальних захворюваннях сечовивідних шляхів або при нирковій кольці (НК), вимагає невідкладної аналгезії з використанням ефективного та безпечного препарату, який не викликає серйозних побічних явищ. Хронічний біль, який є основним симптомом хронічного простатиту (ХП) та синдрому хронічного тазового болю (СХТБ) у чоловіків, суттєво впливає на якість життя, сексуальну сферу та психоемоційний стан пацієнтів, що також потребує проведення раціональної знеболювальної терапії. Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), зокрема диклофенак натрію, довели свою ефективність за рахунок вираженої знеболювальної й протизапальної дії при оперативних втручаннях в урології, у хворих урологічного профілю з хронічною патологією (ХП/СХТБ) або невідкладними станами. ...