До обговорення медичної спільноти

МОЗ розробляє нове положення стосовно головних позаштатних спеціалістів

У минулих номерах ми вже розповідали про ситуацію, що склалася навколо нещодавнього виключення зі складу головних позаштатних спеціалістів МОЗ України за спеціальністю «Фізіотерапія. Медична реабілітація» В. І. Козявкіна (7 листопада 2016 р. на цю посаду призначено В. А. Голика, директора Школи реабілітаційної медицини УВН «Український католицький університет»).

Під час розгляду в рамках засідання Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я (далі – Комітету) 8 лютого відповідного колективного звернення на підтримку Володимира Ілліча Козявкіна (надіслане від імені Валерія Карпунцова з підписами більш ніж 100 народних депутатів) заступник голови Комітету Ірина Володимирівна Сисоєнко акцентувала увагу на важливості адекватної реабілітаційної допомоги з огляду на велику кількість учасників бойових дій і дітей з інвалідністю та надзвичайній цінності інноваційних методик, автором яких є Володимир Ілліч.

В. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун зазначила, що кадрові зміни обумовлені необхідністю реформувати (а насправді майже з нуля побудувати в державі) систему реабілітації: «В. І. Козявкін має величезний досвід, але він вузький спеціаліст у дитячій реабілітації, а нам потрібна людина з ширшими знаннями та іншим баченням. Ми й надалі звертатимемося до В. І. Козявкіна та залучатимемо його до діяльності в групі експертів з реабілітації». Також вона повідомила, що наразі МОЗ займається створенням концептуально нового положення щодо позаштатних спеціалістів. Передбачається, що замість 1 фахівця з кожного напряму працюватиме група з 5-8 експертів, до функцій якої буде віднесено, зокрема, консультування стосовно визначення найменувань ліків та їх обсягу під час державних закупівель, участь у розробці міністерських законопроектів та протоколів лікування. Після підготовки проекту його оприлюднять на офіційному сайті для громадських обговорень.

«Депутати вже подали законопроект «Про поперед­ження інвалідності та систему реабілітації в Україні». Якщо ми хочемо побудувати систему, то повинні розробити відповідне законодавче поле, а МОЗ – підзаконні акти, а не самовільно намагатися створити те, що законодавством не обумовлено»,  – зробив ремарку заступник голови Комітету Олег Степанович Мусій.

Професор В. І. Козявкін підкреслив, що приблизно 80-90% хворих потребують реабілітації, вартість якої є досить високою (зокрема, день перебування в реабілітаційному відділенні у Європі коштує близько 1000 євро, у США – понад 1500 доларів), та висловив пропозицію щодо проведення в м. Трускавці круглого столу з питань реабілітації із залученням провідних вітчизняних і відомих світових експертів, під час якого буде продемонстровано унікальний досвід України в цій царині. (Нагадаємо, клініки відновного лікування функціонують у Трускавці та в Херсонській області (на Арабатській стрілці) і є надзвичайно популярними об’єктами в’їзного медичного туризму).

Володимир Ілліч відмовився від посади головного позаштатного фахівця МОЗ за спеціальністю «Фізіотерапія. Медична реабілітація», проте зазначив, що готовий за потреби надати колегам фахові консультації: «Сьогодні життя «кричить» про те, що слід залучати до процесу активних молодих спеціалістів, які мають практичний досвід роботи з особливими контингентами хворих – учасниками АТО, постраждалими під час бойових дій і т.  п.».

Член Комітету Ігор Михайлович Шурма попросив керівництво МОЗ не посилювати напругу та утриматися від прийняття рішень щодо зміни позаштатних фахівців до прийняття нового положення.

МОЗ відмовляється надати профільному Комітету контракти з міжнародними організаціями

Про це 8 лютого під час засідання Комітету повідомила Уляна Супрун.

Розпочинаючи обговорення, голова Комітету Ольга Вадимівна Богомолець оприлюднила результати аналізу закупівель у 2015 р., здійсненого секретаріатом Комітету за її дорученням, та перерахувала суттєві порушення. Зокрема, встановлено, що порівняно з референтними цінами при закупівлі препарату Куван^® переплачено 500 тис. грн, Орфадин – 126 тис. грн, Октагам – 18,8 млн грн, Велкейд^® – 343 тис. грн, Новосевен^® – 2,209 млн грн, Фейба – понад 10 млн грн. У багатьох випадках термін придатності поставленої продукції становив менше 3 міс.

«Цей аналіз не претендує на вичерпність та роль останньої інстанції. Його завдання – виявити, чому закон про міжнародні закупівлі допускає численні корупційні порушення. Я як один з авторів цього законопроекту відповідаю за те, щоб він виконав свою функцію, щоб закупівлі проводилися чесно та без зловживань. На жаль, Комітет не спроможний здійснювати контролюючу функцію, оскільки МОЗ відмовилося надати нам копії договорів з міжнародними організаціями у 2015-2016 рр. Тому не можна гарантувати, що подібні випадки не повторяться,  – підкреслила О. В. Богомолець.  – Я не проти закупівель із залученням міжнародних організацій. Я за те, щоб вони проводилися чесно».

Уляна Супрун заперечила озвучену інформацію і запропонувала узагальнити весь масив даних щодо закупівель, а не обмежуватися аналізом поодиноких випадків. Також вона повідомила, що торік МОЗ вдалося заощадити 118 млн грн і за ці кошти додатково закупити ліки. Ситуацію з міжнародними закупівлями керівник МОЗ прокоментувала так: «40% переможців тендерів 2015 р.  – нові постачальники й виробники, які раніше не мали доступу до участі в закупівлях. Переважна кількість ліків закуп­лена безпосередньо у виробників (зокрема, для терапії органних захворювань). За закупівлями 2016 р. в Україну поставлено 11% ліків, частково вони розподілені по регіонах. На сьогодні відбулося більше половини тендерів, а решта пройде цього місяця. Передоплата за ліки 2016 р.  – 3,9 млрд грн – знаходиться на рахунках міжнародних організацій (843 млн грн – ЮНІСЕФ; 1,066 млрд грн – Crown Agents; 2,034 млрд грн – ПРООН). Якщо на ці кошти нараховуватимуться відсотки, то вони накопичуватимуться на нашу користь і можуть бути спрямовані на закупівлю додаткових ліків. Що ж до закупівель 2017 р., триває підготовка номенклатури робочою групою експертів (роботу вже здійснено на 75%). Очікується, що підписання кон­трактів відбудеться в березні – квітні. Тоді ж буде закуплена валюта та перерахована міжнародним організаціям».

За словами пані Уляни, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів та медичних виробів шляхом здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі» закупівлі відбуваються за внутрішніми правилами і процедурами міжнародних організацій. У разі, коли договір є комерційною таємницею, останні мають право не надавати його (МОЗ теж забороняється демонструвати ці документи).

О. С. Мусій наголосив, що на підставі наданої аналітичної довідки направив звернення до Генеральної прокуратури, Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Служби безпеки України із заявою про перешкоджання депутатській діяльності та вчинення злочину керівництвом МОЗ, а також проханням ініціювати відповідне розслідування: «Оскільки нам невідомі умови контрактів, неможливо виявити слабкі сторони закону, що регламентує нові процедури закупівель. Ситуація кричуща – поставки провалені, ліки закуповуються за значно завищеними цінами, мають обмежений термін придатності. Пані Уляна посилається на заборону оприлюднювати договори з боку міжнародних організацій. Це просто абсурд – безконтрольно виводити з країни бюджетні мільярди і не бути притягнутими до відповідальності! Сподіваюся на негайну реакцію компетентних органів».

Аналогічну заяву до Міністерства юстиції подала й О. В. Богомолець. «На сьогодні всі, хто виступає проти закупівель через міжнародні організації, оголошуються корупціонерами. Це неправда. Ми за прозорість. Я хочу, щоб наявну інформацію незаангажовано оцінила третя сторона»,  – додала Ольга Вадимівна. Підтримав колег і член Комітету Костянтин Володимирович Яриніч: «Правоохоронні органи зобов’язані здійснити ретельні перевірки. Це питання входить до компетенції Генеральної прокуратури і НАБУ». І. М. Шурма піддав різкий та емоційній критиці результати діяльності МОЗ у сфері міжнародних закупівель: «Пані Уляно, як ви можете говорити про відсотки за депозитами в той час, коли в Україні від нестачі ліків помирають люди?».

«Схваливши законопроект щодо міжнародних закупівель, парламент планував досягти шляхетної мети – забезпечити боротьбу з корупцією, прямі закупівлі у виробника, пришвидшення термінів поставок і своєчасне постачання ліків у медичні заклади. Закон працює вже 2 роки. Чи покращилася ситуація? Ні. Препарати за 2016 р. відсутні, кошти зберігаються за кордоном, депутати не в змозі контролювати ані механізм закупівель, ані процес поставок. При цьому МОЗ маніпулює інформацією про досягнуті результати, прикривається комерційною таємницею. Та якщо закон завдає шкоди народові України, ми як автори цієї законодавчої ініціативи повинні її відмінити»,  – запропонував член Комітету Андрій Федорович Шипко.

«Аби ліквідувати можливість красти державні кошти, ми здійснили абсолютно безпрецедентний крок – дозволили проводити закупівлі ліків міжнародним організаціям,  – констатував член Комітету Олексій Миколайович Кириченко.  – Наразі очікуємо від МОЗ обґрунтування економічної доцільності цієї стратегії. Якщо парламент помилився, варто визнати, що спроба ліквідувати корупцію виявилася безрезультатною, і розглянути можливість скасування закону».

На думку першого заступника голови Комітету Оксани Анатоліївни Корчинської, закон дійсно є недосконалим і має суттєві прогалини. Проте його скасування народний депутат вважає передчасним і радить обмежитися внесенням змін, зокрема, додати положення, згідно з яким ліки повинні закуповуватися тільки у виробника. «Стосовно надання копій угод МОЗ із міжнародними організаціями: якщо останні бояться розголосу, пропоную провести засідання в закритому режимі. Народні депутати мають повне право ознайомитися з умовами договорів»,  – резюмувала Оксана Анатоліївна.

За результатом обговорення Комітет ухвалив рішення повідомити правоохоронні органи про перешкоджання депутатській діяльності.
(Закон про централізовані закупівлі ліків та засобів медичного призначення через міжнародні спеціалізовані організації, впроваджений у 2015 р., розглядається як тимчасовий механізм, що діятиме до моменту створення в Україні закупівельної агенції. За прогнозами, вона має запрацювати до 1 квітня 2019 р.  – Прим. авт.)

Про стан та перспективи медичної освіти в Україні

Круглий стіл, присвячений цій темі, відбувся 14 лютого за ініціативи профільного Комітету. Учасники заходу детально зупинилися на проблемних аспектах вітчизняної системи вищої медичної освіти, підготовки молодших спеціалістів; перспективах розвитку вищої фармацевтичної, стоматологічної освіти, підготовки медичних кадрів для потреб Збройних сил України; реформування системи післядипломної підготовки лікарів.

Експерти висловили переконання, що підготовка кадрів для галузі має враховувати її реальну потребу в конкретних спеціалістах. Нині дефіцит у кадровому забезпеченні становить 2,4 тис. лікарів загальної практики – сімейної медицини та більше 900 педіатрів. Загальна кількість вакантних посад лікарів – близько 21,7 тис., у т.  ч. майже 6 тис. – у закладах охорони здоров’я у сільській місцевості. Не вистачає фахівців у фтизіатричній, патологоанатомічній, рентгенологічній, лабораторній службах. Хоча щороку випускається понад 10 тис. спеціалістів, кадрові потреби галузі не компенсуються. Крім того, спостерігається стійка негативна тенденція відтоку медичних фахівців: щороку понад 7 тис. працівників сфери охорони здоров’я мігрують, влаштовуються на роботу до фармкомпаній тощо.
Як відомо, у 2015 р. МОЗ затвердило Типове положення про університетську клініку. У резолюції круглого столу зазначено, що сьогодні в Україні функціонують 10 університетських клінік (на 1645 ліжко-місць); 2 університетські лікарні (на 1145 ліжко-місць); 11 медичних центрів, проте процес їх створення відбувається надто повільно і потребує активізації та формування спільних освітньо-науково-практичних кластерів (інститут – університет – клініка).

Ректор Національного медичного університету (НМУ) ім. О. О. Богомольця Катерина Миколаївна Амосова перерахувала ключові зміни в державній політиці щодо медичної освіти і питання, які потребують вирішення:

• у 2014 р. затверджено Закон України «Про вищу освіту» (регламентує внутрішньовузівську демократію, автономію, зменшення переобтяжливого аудиторного навантаження для викладачів та студентів);
• із 2016 р. здійснюється підготовка магістра медицини (освітнього) замість спеціаліста (проте державні стандарти і навчальний план досі не затверджені);
• у 2016 р. відновлено практику обов’язкового проходження студентами вищих медичних і фармацевтичних учбових закладів навчання за програмами підготовки офіцерів запасу медичної служби;
• у 2016 р. прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо працевлаштування випускників», який набув чинності в січні 2017 р. (на жаль, відсутні підзаконні акти щодо його імплементації);
• скорочено перелік пільгових категорій абітурієнтів (зокрема, у НМУ ім. О. О. Богомольця у 2015 р. їх кількість становила 16%, у 2016 р.  – лише 2,5%).

Доповідач зазначила, що заклад тримає курс на опанування викладачами англійської мови (2016 р. у програмах British Council взяли участь 27 співробітників вишу); публікації в наукометричних базах даних; гармонізацію навчальних програм із міжнародними; переклад українською апробованих у світі підручників та адаптацію вітчизняних посібників для іноземних студентів; розвиток триступеневої системи ліцензійних іспитів з використанням для тестової частини оригінальних тестів i методології USMLE США (STEP 1, 2, 3) i оцінкою практичних навичок за міжнародною системою об’єктивізованих структурованих клінічних іспитів (OSСE 1, 2, 3). Також К. М. Амосова наголосила на необхідності посилення контролю за відшкодуванням вартості навчання випускниками, які не приступили до роботи за державним розподілом (у 2016 р. із 18 фахівців, підготовка яких коштувала державі 1 млн 365 тис. грн, кошти компенсували лише 2), та якістю питань в екзаменаційних буклетах для тестування «КРОК».

Важливим досягненням є оновлення переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти.
Позицію «22 Охорона здоров’я» викладено в такій редакції:
221 Стоматологія
222 Медицина
223 Медсестринство
224 Технології медичної діагностики та лікування
225 Медична психологія
226 Фармація, промислова фармація
227 Фізична терапія, ерготерапія
228 Педіатрія
229 Громадське здоров’я.

Як зазначила І. В. Сисоєнко, поява таких спеціальностей, як лікар-реабілітолог та ерготерапевт,  – над­важливе нововведення: «Наразі готуються навчальні програми для підготовки фахівців вказаного профілю. Без перебільшення, це одна з вимог сьогодення».

На думку експертів, потребує реформування й система післядипломної освіти, у т.  ч. шляхом:

• скорочення кількості спеціальностей в інтернатурі за рахунок переведення вузьких та високотехнологічних спеціальностей у лікарську резидентуру;
• розробки моделі підготовки фахівців в інтернатурі, лікарській резидентурі та спеціалізації, а також переліків спеціальностей;
• затвердження положень про інтернатуру та лікарську резидентуру;
• забезпечення поетапного скасування лікарських (провізорських) кваліфікаційних категорій відповідно до закінчення терміну їх дії;
• запровадження нової системи підтвердження фахової кваліфікації тощо.

Гостро постають питання щодо обсягів державного замовлення на наступні роки (до 2020 р.), ліквідації кадрового дефіциту, нормативно-правового забезпечення підготовки молодших спеціалістів з медичною та фармацевтичною освітою, визначення змісту ступеня молодшого бакалавра й т. ін.

22 березня обговорення продовжиться в рамках парламентських слухань «Медична освіта в Україні: погляд у майбутнє». За словами експертів, розглядатимуться нова концепція реформи післядипломної освіти (умов інтернатури, резидентури тощо), гармонізована з європейськими вимогами, принципи підготовки парамедиків, керівних кадрів для галузі охорони здоров’я (відповідним досвідом поділяться представники Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика та Національного університету «Києво-Могилянська академія»).

Підготувала Ольга Радучич

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 4 (401), лютий 2017 р.