Фітотерапія в комплексному лікуванні та медичній реабілітації хворих з патологією серцево-судинної системи

Згідно із сучасними літературними джерелами, лікарські рослини (ЛР) містять різні біологічно активні сполуки (БАС), які забезпечують фармакотерапевтичну дію. Зокрема, біофлавоноїди, сульфіди, ді- і полісульфіди, терпеноїди підвищують активність цитохрому Р450; катехіни – цитохрому Р450 та кон’югацію з глюкуроновою кислотою; рослинні індоли, ізотіоціаніди – цитохрому Р450, глутатіонової системи.

Загалом у переліку компонентів ЛР – біля 4 тис. природних сполукантиоксидантної дії, які разом з вітамінами, амінокислотами (метіонін, глутамінова кислота, цистеїн) і мінералами (цинк, мідь, марганець, селен, германій) складають низькомолекулярну систему антиоксидантного захисту, що забезпечує превентивну і реабілітаційну дію при серцево-судинній патології, усуваючи метаболічні зміни.

Фітотерапевтичні засоби, залежно від вмісту БАС та фармакотерапевтичної дії, наведені в таблиці 1.

Гіпертонічна хвороба?

Гіпертонічна хвороба (ГХ) – поліетіологічне захворювання, яке проявляється гіпертензією і обумовлене нервово-функціональними порушеннями регуляції артеріального тиску.

Алгоритм лікування ГХ із застосуванням фармакотерапевтичних лікарських засобів наведено на рисунку.

Основні напрями фітотерапії ГХ

Для усунення нервово-психічного перенапруження та втоми, з метою стабілізації роботи судинно-рухового центру потрібно застосовувати ЛР із седативно-снодійними властивостями в поєднанні з тонізуючими ЛР (їх призначають вкрай обережно в індивідуально підібраних дозах). До рослин із седативно-снодійними властивостями належать валеріана, собача кропива, хміль, липа, меліса, синюха, півонія, м’ята тощо. Рослинами з тонізуючими властивостями є лимонник, аралія, елеутерокок, женьшень, золотуха, левзея, родіола. Ефективними є ножні ванни з лавандою, сухоцвітом, материнкою, мелісою.

З метою забезпечення зниження частоти і сили серцевих скорочень використовують ЛР із властивостями β-адреноблокаторів (квітки арніки, пагони багна, омели, листя барбарису, трава грициків, сухоцвіту), що є дієвими за наявності гіперкінетичної гіпертензії.

ЛР із резерпіноподібними властивостями (трава барвінку малого, рутвиці смердючої, вербени, астрагала шерстистоквіткового, листя магнолії, плоди горобини чорноплідної, коріння шоломниці байкальської тощо) помірно розширяють судини. Ці засоби є результативними в разі гіпокінетичної гіпертензії.

ЛР із сечогінними властивостями (трава хвоща, листя берези, трава остудника, кукурудзяні приймочки, трава гірчака пташиного (спориш), коріння вовчуга, пагони чорниці тощо) використовуються при гіперволемічній гіпертензії.

Для усунення кисневої недостатності використовують листя берези, траву меліси, сухоцвіту, чистцю тощо.

З метою профілактики атеросклерозу застосовують комплексні збори з урахуванням наявних гемодинамічних порушень. Хворому підбирають 2-4 прописи, які змінюють кожні 2 міс, забезпечуючи таким чином безперервну терапію.

Ішемічна хвороба серця

Ішемічна хвороба серця (ІХС) – це гостре або хронічне пошкодження серцевого м’яза на тлі ішемії ­внаслідок невідповідності між потребою міокарду в кисні і можливостями кровопостачання його окремих ділянок.

Основні напрями фітотерапії ІБС

Фітотерапію доцільно застосовувати на ранніх стадіях патології. Хоча в лікуванні ІХС їй відводиться допоміжне значення, вказана стратегія є незамінною в корекції функцій центральної нервової системи (ЦНС). Окрім того, ЛР із вираженими антиангінальними та антигіпоксичними властивостями досить ефективні в монотерапії хворих на ранніх стадіях захворювання і дозволяють оптимізувати комбіновану фармакотерапію у важчих випадках (табл. 2).

Найкращі результати при ІХС демонструють ЛР з антиангінальними властивостями: квітки і плоди глоду (усі види), трава буркуну лікарського, материнки звичайної, чистцю, меліси лікарської, зірочника середнього, квітки липи. Крім того, доцільно застосовувати:

1. ЛР з антигіпоксантними властивостями (листя кропиви, квітки нагідок, коріння комірника, трава сухоцвіту, хвоща).

2. Ангіопротектори (плоди софори японської, аронії чорноплідної, трава гречки посівної, насіння каштану кінського).

3. Антисклеротичні ЛР (див. «Лікування атеросклерозу»).

4. ЛР, що сприяють нормалізації функцій ЦНС.

Для підвищення безпеки фармакотерапії в зборі збільшують вміст ЛР, що мінімізують/усувають ризик побічних ефектів, характерних для синтетичних препаратів. Так, при лікуванні β-блокаторами доцільно застосовувати ЛР із бронхолітичною, десенсибілізуючою, сечогінною, судинорозширювальною діями. Переносимість терапії антагоністами кальцію підвищується при поєднанні їх із ЛР, що стабілізують артеріальний тиск, усувають набряки, нудоту, свербіж.

Фітотерапію бажано проводити безперервно, змінюючи склад зборів кожні 1-1,5 місяця. Використання засобів на основі ЛР дозволяє зменшувати кількість комбінованих препаратів і їх дози навіть у разі тяжкого перебігу хвороби.

Аритмії

Аритмії – порушення частоти, ритмічності і/або послідовності скорочень серця. Нормальний ритм забезпечується автоматизмом синусового вузла і називається синусовим.

Основні принципи терапії при аритміях серця наведено в таблиці 3.

Основні напрями фітотерапії аритмій

Використовуються переважно засоби на основі раувольфії зміїної, аконіта білоустого, глоду, чини посівної, конюшини.

Атеросклероз?

Атеросклероз (АС) – хронічне захворювання, що характеризується відкладеннями холестерину (ХС) у внут­рішній оболонці артерій еластичного і змішаного типу з подальшим розвитком в уражених ділянках сполучної тканини. Клінічно проявляється загальними і місцевими розладами кровообігу. Основні напрями лікування при атеросклерозі наведені в таблиці 4.

Основні напрями фітотерапії АС

1. Гальмування всмоктування ХС: квітки арніки гірської, ромашки аптечної, кора в’яза граболистого, калини звичайної, коріння аралії маньчжурської, кореневище з корінням родовика лікарського, лопуха великого, кульбаби лікарської, плоди малини звичайної, обліпихи крушиноподібної, вівса посівного, вільхи чорної, горіха волоського, трава сухоцвіту багнового, часник.

2. Пригнічення синтезу ХС і тригліцеридів, підвищення їх утилізації: коріння женьшеню, елеутерококу колючого, лимонника китайського, аралії маньчжурської, золотухи високої, мильнянки лікарської, істоду звичайного, родіоли рожевої, левзеї сафлороподібної, трава приворотню звичайного, астрагала шерстистоквіткового, вересу звичайного, реп’яха аптечного, якірців, остудника голого, зірочника середнього, звіробою звичайного, пагони омели білої, нирковий чай, листя та насіння подорожника великого, брусниці, мучниці звичайної, плоди глоду, каштана кінського, губка.

3. Прискорення метаболізму і виведення ХС, тригліцеридів: трава золототисячника малого, листя ліщини звичайної, плоди маслини, обліпихи крушиноподібної, соняшника однорічного, кропу запашного, фенхелю звичайного, шипшини травневої.

4. Попередження та усунення пошкоджень судин: квітки конюшини лугової, плоди журавлини болотної, обліпихи крушиноподібної, петрушки городньої, смородини чорної, софори японської, глоду, льону звичайного, костяниці кам’янистої, кмину звичайного, трава хвоща польового, рутвиці смердючої, буркуну лікарського, листя брусниці, суниці лісової.

Доцільно застосовувати ЛР із комплексною дією.

Збори обов’язково повинні містити ЛР з антигіпоксичними властивостями, здатністю регулювати артеріальний тиск і усувати порушення ритму. Можна поєднувати водяні екстракти з порошками, настойками, оліями. Рекомендується безперервне/тривале лікування.

Недостатність кровообігу

Недостатність кровообігу – патологічний стан, що полягає в нездатності серцево-судинної системи доставляти органам і тканинам потрібну кількість поживних речовин. Розрізняють серцеву, судинну і серцево-­судинну недостатність.

Серцева недостатність (СН) є результатом зниження насосної функції серця, при якій порушується забезпечення метаболічних потреб організму.

Фармакотерапевтичні підходи, що використовуються для лікування патології, наведено в таблиці 5.

Основні напрями фітотерапії СН

На початковому етапі терапії можливе призначення лікарських засобів рослинного походження, що не містять серцевих глікозидів, але реалізують кардіотонічні, антигіпоксичні, седативні, діуретичні ефекти. Най­ефективнішими є збори, до складу яких входять ЛР:

• з кардіотонічними властивостями (глід, астрагал шерстистоквітковий, лимонник);

• з антигіпоксичною дією (липа, кропива, чистець, буркун);

• із седативним впливом (собача кропива, валеріана, півонія, хміль);

• з діуретичним ефектом (остудник, нирковий чай, спориш, хвощ).

На другому етапі лікування препаратами вибору можуть бути серцеві глікозиди. Терапія серцевими глікозидами проводиться у дві фази:

1) насичення, або дигіталізації (від початку лікування до досягнення відносної компенсації). За темпом проведення дигіталізацію класифікують на:

• швидку – введення дози, яка насичує протягом 24-36 год;

• помірно швидку – введення дози, яка насичує протягом 2-5 днів;

• повільну – введення дози, яка насичує в період >5 днів;

2) підтримання (від моменту досягнення компенсації триває місяці, роки, інколи пожиттєво).

До ознак насичення відносять усунення тахікардії (нормалізація частоти серцевих скорочень), зменшення задишки, ціанозу, набряків (останні ліквідуються у більш пізні терміни).

При виборі оптимального препарату для дигіталізації слід враховувати фармакокінетичні показники серцевих глікозидів.

Отже, застосування фітотерапії при захворюваннях серцево-судинної системи має такі особливості:

• до складу фітозборів слід включати ЛР, що забезпечують синергічну дію та мають фармацевтичну сумісність.

Медична газета "Здоров'я України" № 17 (414) вересень 2017 p.