Українськими вченими створено прилад для виявлення та контролю зміни стану новоутворень шкіри

Учені Національної академії наук України створили прилад, призначений для виявлення й контролю зміни стану новоутворень на поверхні шкіри. Про особливості та переваги цієї розробки розповів учений секретар Інституту прикладних проблем фізики і біофізики (ІППФБ) НАН України, кандидат ­фізико-математичних наук Сергій Олександрович Мамілов.

«Сучасна біофізика вивчає фізичні явища та процеси в біо­логічних сис­темах – ​на рівні клітини, тканини, органу й живого організму в цілому. ­Здобутки біофізики можуть бути застосовані в розвитку медичної діагностики. Спільними зусиллями фізиків, біофізиків та інженерів НАН України було розроблено новітній прилад, що дозволяє діагностувати новоутворення шкіри і в динаміці аналізувати зміни, які з ними відбуваються», – зазначив С.О. Мамілов

Винахід складається з оптичної системи, яка використовує видиме, інфрачервоне або ультрафіолетове світло, та програмного забезпечення, що може бути встановлене як на стаціонарному, так і на портативному комп’ютері (рис. 1).

Використання оптичної системи дозволяє отримати ­зображення новоутворення (­меланоми, невуса тощо), опіку, обмороження, загоюваної рани, пігментних плям, які можуть виникати як симптоми деяких шкірних захворювань, ​тобто цілого класу типів зовнішніх проявів патологічних змін шкіри.

Для клінічної практики надзвичайно важливо, що зазначений прилад уможливлює спостереження за новоутвореннями в динаміці, причому робить це в автоматичному режимі, тобто спершу сам порівнює різні фотографії однієї й тієї ж ділянки шкірного покриву, надаючи висновок, як саме змінився (чи не змінився) її зовнішній вигляд (рис. 2).

Застосування цього приладу ­доцільне при виборі методів подальшого лікування пацієнта, а також контролі їхньої ефективності. При створенні розробки автори керувалися офіційно визнаним у світі стандартом оцінювання шкірних новоутворень.

Наразі прилад функціонує лише у вигляді експериментального зразка та потребує проведення клінічних випробувань. На ­доклінічному етапі прилад успішно ­протестований на добровольцях.

Сьогодні автори розробки шукають можливостей співпраці з медичними установами, проведення оцінки своєї розробки практикуючими лікарями, щоб у разі потреби вдосконалити характеристики приладу з урахуванням результатів попереднього застосування.

Безконтактне застосування полегшує ­введення приладу в експлуатацію. Якщо в майбутньому вдасться знайти зацікав­ле­ного ­і­нвестора й налагодити серійне виробництво, прилад буде суттєво дешевшим, ніж імпортована медична апаратура подібного призначення, та дозволить раціонально використовувати державні кошти.

С.О. Мамілов також наголосив на тому, що українська наука гостро потребує створення сприятливих умов для впровадження наукових розробок, у першу чергу законодавчого закріплення податкових преференцій для підприємств, які виробляють наукомістку, інноваційну продукцію. Очевидно, що прогрес у медичній галузі залежить від широкого практичного впровадження новітніх наукових досягнень. ­

Наразі лише у ІППФБ чекає на впровадження в практику ціла низка інновацій. Серед них пристрій, який може бути корисним у ранній діагностиці багатьох захворювань: малогабаритний спектрометр іонної рухливості, що дозволяє вивчати наявність різноманітних сполук у повітрі, яке видихає людина.

Також розроблено апарат для ­виявлення у крові карбоксигемоглобіну (сполуки, що утворюється внаслідок отруєння чадним газом), який перешкоджає транспортуванню кисню кровоносною системою та, окрім миттєвих ризиків, може у віддаленій перспективі підвищувати імовірність летального інфаркту міокарда. Триває робота над створенням методів ­розщеплення карбоксигемоглобіну за допомогою лазерного випромінювання. Низку інших розробок ІППФБ НАН України ­представлено ранолікувальними й рано­захисними гелевими пов’язками тощо.

Матеріал публікується за підтримки прес-служби НАН України

Підготувала Катерина Котенко

Тематичний номер «Онкологія» № 4 (50), жовтень 2017 р.