0 %

Застосування комбінованих вітамінно-фітотерапевтичних засобів у комплексній терапії соматичних захворювань

30.11.2017

Стаття у форматі PDF

Протягом кількох останніх десятиліть розповсюдженість психоневротичних порушень стрімко зросла. Зокрема, тривожні розлади впродовж року спостерігаються в кожної п’ятнадцятої людини, а розлади настрою – у кожної двадцятої (Steel Z. et al., 2014). Відповідно до МКХ-10 такі захворювання можна розподілити на дві великі групи: невротичні, соматоформні та пов’язані зі стресом патологічні стани (F40-F48) і розлади настрою (F30-F39) (Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), 2010).

У своїй практиці сімейні лікарі та терапевти надзвичайно часто стикаються з різноманітними невротичними порушеннями. Психічне і нервове напруження, роздратованість, неуважність супроводжують значну кількість соматичних захворювань (артеріальну гіпертензію (АГ), нейроциркуляторну дистонію за кардіальним типом, цукровий діабет, захворювання щитоподібної залози, сверблячі дерматози). Зокрема, ознаки депресії відзначають у 65% хворих із серцево-судинними захворюваннями. Крім того, було встановлено, що в осіб у стані депресії вищий ризик раптової серцевої смерті; ознаки депресивних станів протягом першого місяця після аортокоронарного шунтування є передвісниками нападів стенокардії в майбутньому; наявність депресії підвищує ризик виникнення АГ та частоту госпіталізації хворих із серцевою недостатністю. Подібні закономірності характерні й для певних онкологічних хвороб, а також цукрового діабету (Топчий Н. В., 2005).

Існує чотири основні варіанти співіснування психічних порушень та соматичної патології:

  • коморбідні соматичні та психічні захворювання. У цьому випадку різні патологічні стани виникають окремо та мають незалежний один від одного перебіг. Призначаючи лікування при соматичному захворюванні, сімейний лікар повинен враховувати коморбідну психічну патологію та особливості її фармакотерапії;
  • соматоформні розлади. Такі порушення являють собою соматичні маски психічних хвороб. Інакше кажучи, при соматоформних розладах симптоми психогенного характеру мімікрують під прояви соматичних захворювань, діагноз яких, однак, не підтверджується специфічними лабораторними та інструментальними дослідженнями. Лікар повинен розпізнати під маскою соматичних симптомів основне захворювання (депресію, невроз, іпохондричний розлад тощо), призначити відповідну терапію або направити пацієнта на консультацію до психіатра;
  • психосоматичні захворювання. За наявності останніх соматична хвороба розвивається в умовах емоційного стресу, а її перебіг залежить від психічного стану людини. Стрес може бути пусковим фактором спадкових патологій або ускладнювати будь-яке захворювання навіть при адекватній терапії, а негативні емоційні відчуття – трансформуватися в соматичні симптоми (психосоматизація). Перед призначенням лікування слід детально проаналізувати спадковість, умови розвитку в дитячому віці, значущі стресові ситуації в анамнезі, обставини виникнення хвороби, структуру особистості;
  • соматопсихічні порушення. Такі розлади виникають унаслідок різних соматичних хвороб як при безпосередньому ураженні центральної нервової системи (пухлина, інсульт, черепно-мозкова травма), так і при хворобах інших органів чи систем, що викликають порушення метаболічних процесів. В останньому випадку соматичне захворювання призводить до т. зв. соматогенних (нозогенних) розладів. Основним соматогенним розладом є депресія, яку часто розглядають як закономірну реакцію на стан хвороби та нехтують її активним лікуванням. Однак у таких пацієнтів слід розглянути потребу в антидепресивній терапії, оскільки соматопсихічні порушення негативно впливають на перебіг основної патології та її прогноз (Менделевич Д. М., 2011).

Одним із найчастіших невротичних розладів також є астенічний синдром, при якому спостерігаються підвищена втомлюваність, слабкість, зниження працездатності, погіршення пам’яті та уваги. Нейрофізіологічною основою цього синдрому є зниження порогів збудливості нейрональних систем і, як наслідок, підвищена дратівливість, емоційна нестійкість, лабільність настрою та зниження порогів подразнення різних сенсорних каналів. Ще одна особливість астенії – наявність вегетативних проявів, тобто лабільність основних параметрів діяльності вегетативної нервової системи. В умовах змін порогу чутливості реакції на різноманітні стимули стають неадекватними причинним факторам та рівню їх впливу. Наприклад, зміни положення тіла можуть призводити до нетипових для здорових людей клино- та ортостатичних реакцій серцево-судинної системи; надмірними стають показники стимульованої секреції шлунка; змінюється рівень глікемії, стан коагуляційної системи тощо. Безсумнівно, частим проявом астенічного синдрому є розлади сну (порушення засинання, зміна формули та неефективність сну, неспокійний сон) (Губачев Ю. М., Макиенко В. В., 2000).

Високі показники розповсюдженості нервово-психічних розладів та їх вплив на перебіг, успішність лікування і прогноз соматичних хвороб обумовлюють необхідність підбору відповідної терапії цих патологічних станів. Сучасна фармакологія пропонує велику кількість психотропних засобів, серед яких найбільш часто вживаними є бензодіазепіни та інгібітори зворотного захоплення серотоніну. Однак тривале застосування цих медикаментів може спричиняти численні побічні явища, серед яких міорелаксація, поява суїцидальних намірів, зниження денної активності, сексуальна дисфункція, виникнення залежності та ін. (O’Brien C.P., 2005; Hu X. H. et al., 2004).

З огляду на вищезгадані негативні ефекти синтетичних засобів слід зазначити, що в лікуванні невротичних розладів фітотерапія має низку переваг перед фармакотерапією, як-от: можливість реалізувати і етіопатогенетичне, і симптоматичне лікування за допомогою одного препарату; легкий підбір дозування; можливість тривалого прийому обраного засобу на фоні мінімального ризику побічних явищ. Седативного, анксіолітичного та снодійного ефектів дозволяють досягти насамперед такі рослини, як валеріана, хміль, материнка, липа, меліса, пасифлора, півонія, собача кропива. Вони забезпечують клінічний результат навіть у вигляді монотерапії та реалізують зіставну із синтетичними засобами седативно-сомногенну дію. Друга група рослин чинить помірний седативний вплив, недостатній для монотерапії, але водночас нормалізує функції внутрішніх органів. До цієї групи належать м’ята, глід, ромашка, череда, фіалка триколірна. За умов різкого переважання процесів збудження (гіперстенічна форма неврастенії, істеричний невроз) та високого рівня лабільності нервових процесів слід розпочинати фітотерапію з призначення комбінованих засобів на основі 1-2 рослин основної седативно-сомногенної групи в поєднанні з 1-2 рослинами другої (допоміжної) групи (Турищев С., 2005).

Статистика ВООЗ стверджує, що на первинній ланці медичної допомоги 80% населення світу отримують призначення фітотерапевтичного лікування (Ekor M., 2014). Згідно з даними літератури, найбільш застосовуваними седативними рослинами в традиційній медицині України, Польщі, Словаччини, Чехії, Росії та Білорусі є валеріана лікарська (82% усіх лікарських призначень), м’ята перцева та меліса лікарська (61%), глід (52%), звіробій (48%), хміль звичайний (18%) (Киселева Т. Л., 2001). Подібні результати демонструють й інші дослідження, що підтверджують ефективність таких народних засобів, як звіробій звичайний, валеріана лікарська, меліса лікарська та м’ята перцева, при лікуванні безсоння, розладів настрою, мігреней тощо (Stojanovic N.M. et al., 2017; Jaric S. еt al., 2015).

Препарат Седавіт® (виробництва ПАТ «Київмедпрепарат») створений на основі стандартизованого екстракту кореневищ та коренів валеріани, шишок хмелю, листя м’яти перцевої, плодів глоду, трави звіробою. Крім того, до складу лікарського засобу входять вітаміни групи В – піридоксин (вітамін В6) та нікотинамід (вітамін РР). Седавіт® представлений у вигляді таблеток та розчину для перорального вживання, що дозволяє підібрати лікарську форму залежно від індивідуальних особливостей та побажань пацієнта. Седавіт® показаний при таких психоневрологічних симптомах, як роздратованість, тривога, страх, втома, неуважність, порушення пам’яті, психічне виснаження, головний біль. Цей лікарський засіб рекомендований також у комплексній терапії мігрені; сверблячих дерматозів (екземі, кропив’янці); при легких формах безсоння; синдромі менеджера та клімактеричному синдромі. Варто відзначити, що згідно з наказом МОЗ України від 08.05.2009 № 312 «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги хворим на дерматовенерологічні захворювання» седативні засоби та вітаміни групи В входять до схем медичної допомоги, рекомендованих при екземі та псоріазі. Загалом, шкірний свербіж можна віднести до групи нейродерматозів, оскільки при ньому порушується функціонування нервових рецепторів шкіри. Саме тому, крім усунення безпосередньої причини (гастроентерологічні, ендокринні, дерматовенерологічні хвороби), лікування свербежу передбачає застосування седативних засобів. Використання Седавіту в комплексній терапії дерматологічних захворювань, що супроводжуються свербежем, дозволяє суттєво полегшити стан хворих.

Дія компонентів Седавіту включає впливи на основні складові психоневротичних розладів, що супроводжують соматичні хвороби (табл.).

Поєднання седативних рослин з вітамінами групи В (В6 та РР) забезпечує нормалізацію роботи всіх систем організму. Фармакологічні ефекти Седавіту обумовлені сукупною дією активних складників: екстракти лікарських рослин позитивно впливають на роботу нервової та серцево-судинної систем, реалізуючи седативну та анксіолітичну дію, а нейровітаміни, задіяні у функціонуванні ферментних каскадів, беруть участь в окисно-відновних процесах організму, сприяючи нормалізації роботи центральної і периферичної нервової систем і доповнюючи заспокійливу дію рослин.

Доведено, що дефіцит вітаміну В6 призводить до зниження синтезу γ-аміномасляної кислоти (ГАМК) – основного гальмівного медіатора ЦНС. У свою чергу, низький рівень ГАМК асоціюється з епілепсією, депресивними та тривожними розладами (Shi M. еt al., 2003; Iqbal M. P. et al., 2011; Streeter C. C. et al., 2012). Вітамін B6 також підвищує рівень серотоніну – так званого гормону щастя. Біодобавки, що містять цей вітамін, добре переносяться та демонструють клінічний ефект навіть при використанні у низьких дозах (Hassani N. еt al., 2015). У дослідженні S. Koleini та M. Valiani (2017) за участю жінок з передменструальним синдромом застосування вітаміну В6 супроводжувалося зниженням і фізичних, і психоневрологічних симптомів цього розладу, у т. ч. слабкості, дратівливості, агресивності.

При цьому вітамін РР (нікотинамід) задіяний у процесах тканинного дихання, жирового та вуглеводного обміну. Крім того, цей вітамін чинить сприятливу дію за умов тривалого стресу. Дефіцит нікотинаміду здатен призвести до деменції, депресії та інших неврологічних розладів, зокрема паркінсонізму (Williams A., Ramsden D., 2005).

Компоненти Седавіту діють синергічно, тобто підсилюють активність один одного. Поєднання найбільш часто застосовуваних заспокійливих лікарських рослин та нейровітамінів дозволяє досягти більш вираженого ефекту, ніж застосування звичайних заспокійливих фітопрепаратів.

Ефективність та безпечність Седавіту була підтверджена в багатьох клінічних дослідженнях за участю пацієнтів із різноманітними патологічними станами, у т. ч. церебральним атеросклерозом, неврастенією із синдромом мігрені, астеноневротичним синдромом тощо (Мачерет Є. Л., Чуприна Г. М., 2003). Клінічна апробація препарату під керівництвом доктора медичних наук, професора С. М. Кузнєцової (Інститут геронтології ім. Д. Ф. Чеботарьова НАМН України, м. Київ) показала, що курсове лікування Седавітом знижує інтенсивність головного болю, частоту та вираженість запаморочень, нормалізує сон, покращує пам’ять згідно з тестом запам’ятовування десяти слів, зменшує рівень депресії та тривожності за відповідними оціночними шкалами (геронтологічна шкала депресивності, шкала оцінки депресії Гамільтона, шкала тривожності Спілберга-Ханіна). Седавіт® також достовірно знижує прояви церебрального ангіоспазму та покращує венозний відтік від головного мозку. Автори відзначили хорошу переносимість препарату і відсутність статистично достовірних змін показників загальноклінічних аналізів крові та сечі, а також біохімічного дослідження крові на тлі його прийому. Крім того, Седавіт® продемонстрував виражену сприятливу дію на суб’єктивний стан пацієнтів, результати нейропсихологічних досліджень, показники електроенцефалограми та церебральної гемодинаміки (Кузнєцова С. М., 2004).

 

Таким чином, оптимальна комбінація рослинних екстрактів з вітамінами групи В у лікарському засобі Седавіт® забезпечує виражений терапевтичний вплив на основні психоневротичні розлади; сприяє нормалізації роботи нервової та серцево-судинної систем організму, а дві зручні лікарські форми дозволяють підібрати оптимальний режим лікування.

 

Підготувала Лариса Стрільчук

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 21 (418), листопад 2017 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

13.12.2017 Неврологія Неврологія • Дайджест

Эффективность амантадина в терапии леводопаиндуцированной моторной дискинезии на фоне болезни Паркинсона Существует клиническая потребность в разработке новых методов лечения пациентов с леводопаиндуцированной дискинезией (ЛИД) на фоне болезни Паркинсона (БП). Цель исследования – оценить эффективность и безопасность амантадина (ADS‑5102) в дозе 274 мг с пролонгированным высвобождением в терапии ЛИД у пациентов с БП. ...

13.12.2017 Терапія та сімейна медицина ACINO Україна визнана соціально відповідальною компанією

16 листопада 2017 року благодійну діяльність фармацевтичної компанії ACINO Україна відзначено «Знаком Соціальної Відповідальності» регіонального рівня в рамках унікального проекту Social Responsibility Mark (SRM), що засвідчує вагомий внесок компанії у соціальну сферу та активну підтримку важливих благодійних ініціатив. Загалом сума благодійної допомоги ACINO Україна за період березень 2016 р. – березень 2017 р. склала 2,2 млн грн, які спрямовані на поліпшення якості життя української нації. ...

13.12.2017 Терапія та сімейна медицина 90% киян з хворобами, що загрожують життю, не отримують паліативної допомоги

27 листопада в Українському кризовому медіа-центрі відбувся прес-брифінг з питань надання паліативної допомоги в Києві. Паралельно у приміщенні Київської міської державної адміністрації експонувалася фотовиставка «Не відводячи погляду», що мала на меті привернути увагу до потреб тяжкохворих пацієнтів. ...

13.12.2017 Терапія та сімейна медицина Санофі запрошує молодих учених до участі в конкурсі наукових досліджень у сфері медицини

21 листопада 2017 р., Київ. Санофі в Україні, провідна компанія у сфері охорони здоров’я, оголосила про початок конкурсу «Нагорода Санофі молодим науковцям за дослідження в медицині», який проводиться в партнерстві з Національною академією медичних наук України. Презентація проекту відбулася в Національному музеї ім. Тараса Шевченка у форматі публічного обговорення стану української медичної науки та необхідних умов для розвитку конкурентоздатних медичних досліджень. ...