0 %

Небулайзерна терапія в лікуванні бронхообструктивного синдрому у дітей

25.12.2017

Стаття у форматі PDF.

Тему лікування дітей з бронхообструктивним синдромом (БОС) під час XII Конгресу педіатрів України «Актуальні проблеми педіатрії» продовжила авторитетний вітчизняний вчений та досвідчений лікар-практик, головний спеціаліст з дитячої алергології Департаменту охорони здоров’я Львівської обласної державної адміністрації, завідувач кафедри педіатрії № 2 Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, доктор медичних наук, професор Леся Василівна Беш. У своїй доповіді вона докладно розглянула можливості застосування небулайзерної терапії в таких пацієнтів.

– Згідно з даними епідеміологічного дослідження ISAAC (Inter­na­tional Study of Asthma and Allergies in Child­hood), рецидивний синд­ром свистячого утрудненого дихання з подовженим видихом (так званий візинг – wheezing) зустрічається у 29,2% ди­тячого населення України.

На жаль, зараз респіраторна патологія дедалі частіше дебютує вже з перших днів та місяців життя дитини. Зростання частоти патології органів дихання у дітей першого року життя значною мірою зумовлено успішним виходжуванням передчасно народжених дітей із вкрай низькою масою тіла при народженні, які тривалий час перебувають на штучній вентиляції легень (ШВЛ). Існують наукові дані про те, що в кожної 3-ї дитини, котра знаходилася на ШВЛ у неонатальному періоді, у ранньому дитячому віці спостерігаються повторні та хронічні бронхолегеневі захворювання, рецидивуючі епізоди недиференційованої тяжкої бронхообструкції тощо.

У сучасних стандартах терапії гострих обструктивних станів респіраторного тракту в дітей, зокрема загострень бронхіальної астми (БА), препаратами першого вибору є бронхолітики та інгаляційні глюкокортикостероїди (ІГКС), а оптимальним способом введення ­ліків є небулайзер.

Сучасна бронхолітична терапія передбачає застосування β2-агоністів короткої дії, холінолітиків або їх комбінацій. Ефективне лікування БОС неможливо уявити без застосування кортикостероїдів, і сьогодні оптимальною альтернативою системним препаратам цієї групи є саме ІГКС. Вони забезпечують швидше настання клінічного ефекту за рахунок безпосереднього впливу на слизову оболонку бронхів, який реалізується через судинозвужувальний ефект та зниження бронхіального кровотоку, а також через змен­шення ексудації плазми та продукції мокротиння в дихальних шляхах.

Незалежно від основного захворювання, на тлі якого розвивається гострий БОС, найкращим способом введення ліків, безумовно, є небулізація. Небулайзери можуть використовувати пацієнти різного віку, оскільки при цьому не потрібно координувати дихання чи затримувати видих. У разі введення через небулайзер кількість препарату, що надходить до легень, не залежить від швидкості вдиху.

Небулайзерна терапія має багато істотних переваг:

  • швидке і значне поліпшення стану ­пацієнта внаслідок ефективного надходження лікарської речовини до бронхів;
  • легка техніка інгаляцій;
  • можливість використання небулайзерів на всіх етапах надання медичної допомоги.

При застосуванні небулайзерної терапії в реальній клінічній практиці слід враховувати деякі важливі практичні нюанси. У дітей раннього віку для досягнення очікуваного ефекту небулайзерної терапії надзвичайно важливе значення має те, як прилягає до обличчя маска.

Важливо, що через небулайзер можна одночасно вводити бронхолітики та ІГКС. Серед останніх препаратом вибору для застосування у педіатричній практиці під час загос­трень БА на сьогодні, безумовно, є будесонід (Пульмікорт суспензія), який чинить швидкий терапевтичний ефект та характеризується високим профілем безпеки. Швидке роз­чинення молекули будесоніду в дихальних шляхах (середній час розчи­нення в рідині, що вкриває дихальні шляхи, становить лише 6 хв) забезпечує швидкий початок дії суспензії Пульмікорт та робить її препаратом вибору для надання швидкої медичної допомоги пацієнтам під час загострень БА.

Пульмікорт суспензія дозволена до застосування у дітей вже з 6-місячного віку.

Слід також зазначити, що саме будесонід – ​єдиний ІГКС, віднесений до класу ­безпеки В за класифікацією Управління з контро­лю якості харчових продуктів та лікарських препаратів (FDA) США та доз­­волений до застосування навіть під час вагіт­ності.

Кожна госпіталізація з приводу загострення БА – ​це поразка в лікуванні, адже загострення захворювання часто свідчить про помилки у веденні пацієнта. Тому лікувальна тактика після загострення БА передбачає збільшення обсягу базисної терапії у всіх пацієнтів для полегшення симптомів та нормалізації показників функції дихання.

Враховуючи складну економічну ситуацію в нашій країні, вкрай важливо, що в рамках реалізації програми «Доступні ліки» препарат Пульмікорт (суспензія для розпилення) внесений до Реєстру лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню при БА (наказ МОЗ України від 26.07.2017 № 856 «Про затвердження Реєстру лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню станом на 26 липня 2017 року»).

На жаль, у реальній клінічній практиці діти з діагностованою БА необґрунтовано отримують антибіотики, відхаркувальні засоби, спазмолітики, імуномодулятори, а інколи – ​всі ці препарати одночасно. Окрім цього, значну кількість дітей й досі лікують епізодично – ​від нападу до нападу – ​бронхолітичними засобами, і вони зовсім не отримують базисного лікування. Припускаються і таких помилок, як довготривала інфузійна терапія, застосування фізіотерапевтичного лікування та використання недозволених засобів для інгаляційного лікування.

Кожен лікар повинен пам’ятати про те, що для небулайзерної терапії заборонено використовувати:

  • масляні розчини – ​через ризик виникнення масляної пневмонії, яка не має зворотнього розвитку;
  • відвари трав – ​оскільки частки сус­пензії є більшими, ніж розміри часток респірабельної фракції;
  • розчини системних ГКС і теофілін – ​вони не чинять топічної дії.

На сьогодні немає доказової бази, яка обґрунтовувала б застосування для небулайзерної терапії астми мінеральних вод, антисептиків чи пролонгованих β2-агоністів, отже, така практика є недоцільною та офіційно не дозволеною.

У розпорядженні кожного лікаря є широкі можливості для вибору лікар­ського ­засобу та шляху його введення, і, зви­чайно, при цьому він повинен врахувати ­уподобання кожного конкретного пацієнта та навчити його правильній техніці ­інга­ляції.
Усе це в підсумку визначається вмінням лікаря працювати з пацієнтом.

Підготувала Олена Терещенко

Тематичний номер «Педіатрія» №4 (43), грудень 2017 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Педіатрія

01.05.2018 Педіатрія Сімейно орієнтована медицина: сучасний стан і майбутні напрями педіатричної допомоги

Термін «сімейно орієнтована медицина» (СОМ) описує партнерський підхід до прийняття рішень у галузі надання медичної допомоги. У межах філософії охорони здоров’я СОМ і пов’язане з нею поняття «пацієнторієнтована допомога» (ПОД) визнані медичними спільнотами, зокрема низкою національних систем охорони здоров’я, законодавчими органами, Інститутом медицини та організацією «Хелсі піпл 2020», невід’ємною частиною стану здоров’я пацієнтів та їхньої задоволеності якістю медичної допомоги [1-4]....

16.04.2018 Педіатрія Фізіологічні підходи до збереження антиінфекційної резистентності та профілактика інфекційних уражень ротоглотки в дітей з позицій педіатра та дитячого стоматолога

1-3 березня в м. Трускавці відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Другий академічний симпозіум з педіатрії». У рамках насиченої наукової програми пролунали доповіді, присвячені проблемам гастроентерологічих, нефрологічних, ендокринних, гематологічних та алергічних захворювань дитячого віку. Зокрема, доповідь у форматі дуету представили завідувач кафедри дитячих та підліткових захворювань Національної медичної академії післядипломної освіти (НМАПО) імені П. Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук, професор Галина Володимирівна Бекетова та професор кафедри стоматології дитячого віку НМАПО імені П. Л. Шупика, доктор медичних наук Наталія Олегівна Савичук....

16.04.2018 Педіатрія Выбор оптимального цефалоспорина в педиатрической практике

На дискуссионном клубе, прошедшем в рамках научно-практической конференции с международным участием «Академический симпозиум по педиатрии» (1-2 марта, г. Трускавец), о преимуществах цефиксима, цефалоспорина третьего поколения, рассказал заведующий кафедрой педиатрии № 1 и медицинской генетики ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», доктор медицинских наук, профессор Александр Евгеньевич Абатуров....

10.04.2018 Педіатрія Нормокомплементарный уртикарный васкулит в детском возрасте

Проблема уртикарного васкулита у детей остается одной из актуальных в педиатрии в связи с хроническим течением заболевания и возможностью развития системных проявлений с поражением внутренних органов. Поэтому знание диагностических критериев уртикарного васкулита является необходимым в практике педиатра. ...