0 %

Національний соціально-інформаційний проект «Жіночність майбутнього»

03.01.2018

Збереження якості життя та соціальної активності жінок у пострепродуктивний період

Від здоров’я жінки залежить здоров’я нації, а тому і наше майбутнє. З кожним роком ця проблема в усьому світі набуває дедалі більшого значення. Надзвичайна ­занепокоєність медичної спільноти щодо жіночого здоров’я зумовила тенденцію ­стрімкого розвитку та глибокого вдосконалення методів, спрямованих на збереження та покращення якості життя і соціальної активності жінок у період менопаузи. 16 травня у м. Києві з ініціативи Національної академії медичних наук (НАМН) України та за підтримки Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, Державної установи «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», громадської організації «Асоціація акушерів і гінекологів України», Інституту експериментальної патології, ­онкології та радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, Науково-дослідного ­відділення пухлин грудної залози та її реконструктивної хірургії, Асоціації кардіологів України, Української асоціації сімейної медицини, Українського медичного клубу та ­регіональних установ вищеназваних організацій, асоціацій відбулася ­науково-­практична ­телеконференція з трансляцією у 16 регіонів України «Збереження якості життя та ­соціальної активності жінок у пострепродуктивний період». Виняткового значення цей захід набув завдяки презентації та впровадженню нового соціально-­інформаційного проекту «Жіночність майбутнього», у ролі головного партнера якого виступила ­швейцарська фармацевтична компанія з представництвом в Україні Alpen Pharma AG.

На початку заходу учасників привітали такі відомі діячі ­медичної галузі України, як членкореспондент НАМН України, головний позаштатний спеціаліст з акушерства та гінекології МОЗ України, голова виконавчого комітету ГО «Асоціація акушерів-­гінекологів України», доктор медичних наук, професор В’ячеслав Володимирович Камінський і заслужений працівник охорони здоров’я України, президент Українського медичного клубу, відповідальний секретар Світової федерації українських лікарських товариств Іван Миколайович Сорока.

Роботу телеконференції розпочала член-кореспондент НАМН України, заступник директора з наукової роботи ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», доктор медичних наук, професор Тетяна Феофанівна Татарчук. У своєму виступі вона детально розглянула основні аспекти, що зумовлюють високу необхідність впровадження Національного соціально-­інформаційного проекту «Жіночність майбутнього», його першочергові цілі та основні методи їх досягнення.
– Збільшення тривалості життя та подовження працездатного віку сьогодні набуває не тільки медичного, а й соціально­економічного значення як в Україні, так і в інших країнах світу. За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у світі до 2050 р. близько 1,2 млрд жінок, тобто приблизно шоста частина населення планети, перебуватимуть у періоді постменопаузи. Вже в опублікованій у 2015 р. Всесвітній доповіді про здоров’я і старіння ВООЗ дійшла висновку, що у зв’язку зі старінням населення вкрай необхідні всебічні дії у сфері охорони здоров’я, а це вимагає фундаментальних змін – ​не тільки того, що ми робимо, а й того, як ми осмислюємо саме старіння.

В Україні з метою підвищення якості життя жінок віком від 40 років, який відповідає періоду пременопаузи, у 2016 р. за підтримки президента Міжнародного товариства з менопаузи (IMS) професора T. De Villers та за участі міждисциплінарної робочої групи, до якої увійшли експерти у різних галузях медицини зі всієї України, розроблено і затверджено перший Національний консенсус щодо ведення пацієнток у клімактерії. Поява цього нормативного документа ознаменувала перші за останнє десятиліття серйозні кроки української медицини на шляху надання вчасної, якісної і, що дуже важливо, обґрунтованої медичної допомоги жінкам у період менопаузи. І наступний крок не змусив на себе чекати.

Так, 5 квітня 2017 р. відбулося засідання експертної ради, у ході роботи якого з метою оцінити стан здоров’я, обізнаності щодо доцільності, обсягу та періодичності обстеження жінок віком від 40 років за ініціативи НАМН був розглянутий новий Національний соціально-інформаційний проект «Жіночність майбутнього. Збереження якості життя та соціальної активності жінок в пострепродуктивний період». Цей проект, впровадження якого було призначено на 16 квітня 2017 р., дозволить показати можливості збереження якості життя та соціальної активності жінок у пострепродуктивний період, виявити групи високого ризику розвитку кардіоваскулярної патології та онкологічних захворювань репродуктивної системи, а також розробити стратегію щодо зниження цих ризиків і підвищення якості життя у цієї категорії жінок. До того ж втілення проекту передбачає покращення поінформованості лікарів – ​акушерів-­гінекологів, сімейних лікарів, кардіологів, онкологів, у тому числі й онкологів хірургічного профілю, мамологів – ​про поширеність ризику розвитку кардіоваскулярної та онкологічної патології у пацієнток у пострепродуктивний період. Таким чином, з’являється можливість реалізувати комплекс заходів щодо поліпшення якості надання лікарями суміжних спеціальностей медичної допомоги жінкам у пострепродуктивний період.

Загалом до проекту залучено 18 медичних центрів у 15 містах України та 2 вищих навчальних заклади у м. Києві, у яких за 3 роки (20172020) планується обстежити та безкоштовно ­надати високоякісний німецький препарат Клімактоплан як стартову медичну допомогу понад 6000 пацієнток віком від 40 років і провести анкетування 23 000 жінок цієї вікової категорії. Водночас близько 3000 вітчизняних спеціалістів (гінекологів жіночої консультації та стаціонару, терапевтів, сімейних лікарів, кардіологів, онкологів, мамологів) пройдуть спеціалізоване опитування.

Препарат Клімактоплан наданий для цієї програми як оптимальна стартова терапія, оскільки він зареєстрований в Україні як лікарський засіб, рекомендований «Національним консенсусом щодо ведення пацієнток у клімактерії», має високий рівень доказовості ефективності та безпеки застосування. Так, рандомізоване подвійне сліпе плацебо-­контрольоване дослідження (рівень доказовості В, клас рекомендацій ІІа; http://www.isrctn.com/ISRCTN16340124) показало, що застосування препарату ліквідує понад 25 симптомів клімактеричного синдрому, він починає діяти вже через 2 тижні.

Препарат не містить гормонів, його можна приймати протягом тривалого часу (12 міс) завдяки добрій переносимості.

Таким чином, досягнення запланованих цілей дозволить повною мірою реалізувати основні положення резолюції експертної ради із впровадження соціально-інформаційного проекту «Жіночність майбутнього. Збереження якості життя та соціальної активності жінок в пострепродуктивний період», а саме:

  •     кожна жінка має знати, що тривале зниження рівня статевих гормонів зумовлює низку негативних наслідків для її здоров’я;
  •     рання діагностика, профілактика та лікування менопаузальних розладів збільшує тривалість та поліпшує якість життя жінок цієї групи;
  •     зміна способу життя, дотримання дієти та регулярні фізичні вправи також впливають на тривалість і якість життя;
  •     багатогранність менопаузальних розладів вимагає міждисциплінарного підходу до ведення пацієнток із клімактеричним синдромом;
  •     менопауза є специфічним фактором ризику серцево­судинних захворювань (ССЗ), тому консультація кардіолога – ​це важливий етап перед початком лікування розладів, спричинених згасанням репродуктивної функції у цей фізіологічний період.

Кожну пацієнтку старше 40 років потрібно інформувати про зростання ризику розвитку онкологічної патології та необхідність проведення скринінгової мамографії, ПАП-тесту, ультразвукової діагностики органів малого таза й обстеження на наявність вірусу папіломи людини. Пацієнток віком після 50 років, яким планується виконання гістеректомії, слід проінформувати про необхідність проведення сальпінгектомії як профілактичного заходу для запобігання виникненню раку яєчників.

Робочий колектив після завершення заходу

Слід також зазначити, що підвищення обізнаності в питаннях ведення клімактеричних розладів лікарів суміжних спеціальностей, до яких пацієнтка може звернутися через варіативність симптомів клімаксу, не тільки дуже важливе, а й необхідне.

Період менопаузи асоціюється з високим ризиком розвитку низки патологічних станів, серед яких найбільш поширеними є онкопатологія, остеопороз і захворювання серцево-судинної системи. Однак саме ССЗ належать до основних причин високої захворюваності та смертності жінок віком понад 50 років. Цій проблемі була присвячена тема другої доповіді: ризик кардіоваскулярної патології у жінок у пострепродуктивний період стисло розглянула співголова Українського товариства з атеросклерозу, завідувач відділу дисліпідемій ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України», доктор медичних наук, професор Олена Іванівна Мітченко.
– Всупереч уявленню про те, що ССЗ належать до порушень, які здебільшого виникають у чоловіків, рівень смертності від цієї патології серед жінок значно вищий. Так, у Європі частка смертності від ССЗ, за останніми даними, становить 55% серед жіночого населення і 45% – ​серед чоловічого, а в Україні 57,2 і 42,8% відповідно. Проте у жінок на тлі гіпоестрогенії під час менопаузи ССЗ розвиваються приблизно на 10 років пізніше, ніж у чоловіків, при цьому вік менопаузи має прогностичне значення.

Рання (до 45 років) і постхірургічна менопауза підвищують ризик розвитку ішемічної хвороби серця в 3 і 7 разів відповідно (M. Wellons et al., 2012), а при ранній оваріоектомії (до 45 років) ризик смерті від серцево-судинної патології достовірно зростає (C.M. Rivera et al., 2009).

Патогенез розвитку ССЗ у жінок, а саме ​маніфестація атеросклерозу (починаючи з доклінічних проявів за наявності мікроваскулярної дисфункції і закінчуючи вираженою клінічною симптоматикою при обструктивному коронарному атеросклерозі), визначає актуальність масштабного інформування жіночого населення про необхідність обов’язкового обстеження у кардіолога, особливо у разі наявності факторів ризику (вік постменопаузи, наявність гіпоестрогенії, синдрому полікістозу яєчників чи вісцерального ожиріння) та до призначення пов’язаної з менопаузою гормональної терапії. У свою чергу, при зверненні цієї категорії пацієнток до лікаря-кардіолога йому настійно рекомендовано використовувати алгоритм обстеження, наведений у Національному консенсусі щодо ведення пацієнток у клімактерії. Згідно з ним лікування слід призначати тим жінкам, у яких: наявні симптоми кардіоваскулярної патології, отримано позитивний результат навантажувального тесту, а за даними електрокардіографії відзначається зубець Q; симптоми кардіоваскулярної патології відсутні, але за результатами визначення серцево-судинного ризику з використанням шкали SCORE (дослідження рівня холестерину, артеріального тиску, статусу курця), а також даними ультразвукового дослідження сонних артерій та наявності ранньої ішемічної хвороби серця в сімейному анамнезі виявляється високий і дуже високий ризик серцево-судинних подій.

Свою думку з приводу доцільності та своєчасності цього проекту також висловила завідувач кафедри сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, доктор медичних наук, професор Лариса Федорівна Матюха. 

Найближчим часом будуть оприлюднені назви регіональних установ і список лікарів, які зможуть надавати консультативну та медичну допомогу жінкам у рамках цієї програми. Нині регіональні керівники в галузі акушерства та гінекології, сімейної медицини, кардіології, онкології, мамології вказані в Резо­люції проекту, з якою можна ознайомитися за посиланням: http://reproduct-endo.com/article/view/110051/105011. Отже, реалізація таких масштабних соціально-інформаційних проектів, як «Жіночність майбутнього», дозволить привернути увагу не лише цільової категорії пацієнток до стану свого здоров’я та тісно пов’язаного з ним рівня якості життя, а й вітчизняних спеціалістів до можливості якісного їх забезпечення.

Тематичний номер «Гінекологія, Акушерство, Репродуктологія» № 4 (28), грудень 2017 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Акушерство/гінекологія

18.07.2018 Акушерство/гінекологія Урологія та андрологія Оценка терапевтического и профилактического потенциала препарата Канефрон® H в лечении гестационного пиелонефрита у беременных

Гестационный пиелонефрит (ГПН) – ​одно из самых распространенных и серьезных заболеваний, возникающее в середине и во второй половине беременности. Почти у 6% женщин ГПН осложняет протекание беременности и является одной из ведущих причин неакушерской дородовой госпитализации. В работе представлены результаты открытого многоцентрового проспективного сравнительного (в параллельных группах) исследования 60 беременных женщин с диагнозом «гестационный пиелонефрит»....

02.07.2018 Акушерство/гінекологія Терапія та сімейна медицина Менструації у дівчаток і підлітків: характер менструального циклу як один з основних фізіологічних показників

Дівчаткам та їхнім батькам/опікунам часто складно оцінити, яким має бути нормальний менструальний цикл або характер кровотечі. Не знаючи, якою є норма, пацієнтки можуть не інформувати своїх близьких про порушення менструального циклу або відсутність місячних. Окрім того, вони часто не хочуть обговорювати цю тему з близькими, хоча можуть довіритися іншим дорослим. Трапляється, що дівчатка-підлітки звертаються ...

20.06.2018 Акушерство/гінекологія Терапія та сімейна медицина Уведення прикорму

Уведення прикорму необхідне як для поліпшення поживності харчування дитини, так і з міркувань її загального розвитку, і є важливим етапом у переході від годування молоком до «дорослої» їжі. Початок додавання нових продуктів припадає на період швидкого росту та розвитку, коли немовлята особливо чутливі до дефіциту або надлишку поживних речовин. ...

11.06.2018 Акушерство/гінекологія Профилактика и лечение синдрома гиперстимуляции яичников среднетяжелой и тяжелой степени

Синдром гиперстимуляции яичников (СГЯ) – это редкое, но весьма серьезное ятрогенное осложнение, в основе которого лежит гиперергический неконтролируемый ответ яичников на введение гонадотропинов в циклах стимуляции овуляции и программах вспомогательных репродуктивных технологий (ВРТ). ...