Навчання пацієнта як перший крок до перемоги алергії

21.03.2018

«Життя без алергії» – ​таку назву отримав  спільний проект Київського міського алергоцентру і фармацевтичної компанії «Гленмарк». Основною метою проекту стало підвищення рівня знань про навколишнє середовище, сучасні методи діагностики і лікування респіраторної алергії серед популяційних груп ризику.  До вашої уваги заходи проекту, які відбулися 22 і 23 лютого за участю працівників комунального підприємства (КП) «Київпастранс».

Алергічні захворювання сьогодні, без перебільшення, мають характер епідемії, лікарі й науковці не тільки фіксують збільшення кількості хворих на алергію в усьому світі, але й прогнозують подальше поширення патології. На жаль, стан сучасної медицини поки не вселяє оптимізм щодо перемоги над алергією і не дає змоги вважати її повністю виліковною. Проте наразі лікарі у своєму арсеналі мають доволі багато методів діагностики й лікування алергії, і ефективність цих методів доведена в ході багатьох клінічних досліджень.

Як відомо, найліпшим способом запобігання алергії є уникнення контакту з алергеном. Саме тому важливо своєчасно встановити наявність і причину алергічної реакції. Одним із найрозповсюдженіших проявів ­алергії є алергічний риніт (АР), основні симптоми якого часто не є патогномонічними, що призводить до пізньої діагностики захворювання. Дуже часто пацієнти з проявами АР місяцями й роками не звертають на ці прояви особливої уваги, лише під час загострень спустошуючи полиці аптек із різноманітними деконгестантами та антигістамінними препаратами. Така ситуація є вкрай несприятливою, адже не тільки формує в пацієнта медикаментозну залежність, але й призводить до поступового розширення спектру алергенів, до яких є чутливим пацієнт, а до того ж слугує фактором розвитку бронхіальної астми (БА).

Серед основних чинників виникнення респіраторної алергії у хворого є наявність професійних ­ризиків. У зоні ризику перебувають насамперед працівники транспортних, хімічних, фармацевтичних підприємств. Так, працівники транспортної мережі дихають повітрям, забрудненим вихлопними газами, парами від бензину, мастильних олій, лакофарбових виробів, змушені працювати в умовах специфічного мікроклімату виробничих приміщень, на холоді тощо. Тобто працівників транспортних підприємств усіх рівнів можна вважати групою підвищеного ризику щодо виникнення АР і БА. Але далеко не всі з них знають про таку небезпеку і звертають увагу на тривалий нежить чи кашель. Це спричинено, зокрема, низьким рівнем обізнаності в цьому питанні, а також не завжди прийнятним рівнем доступності лікарів-спеціалістів (оториноларинголога, алерголога, пульмонолога тощо) для кожного працівника. Виправити цю ситуацію й покликана ініціатива «Життя без алергії».

Упродовж двох днів працівники підприємства мали змогу прослухати лекції від провідного алерголога Київ­ського міського алергоцентру та оториноларинголога Міського науково-практичного центру ендоскопічної риноларингології, поставити будь-яке запитання з приводу діагностики і лікування АР, висловити побажання й дізнатися про актуальний діагностично-лікувальний маршрут столичного хворого з підозрою на алергію. Перший день заходу відбувся в приміщенні Київського музею історії КП «Київпастранс», другий – ​у актовому залі Куренівського тролейбусного депо. Треба одразу ж зазначити, що деяку скутість працівників у перші хвилини заходу було швидко подолано, натомість з’явилися зацікавленість і розуміння того, що проблема стосується кожного з них. Провідний алерголог Київського міського алергоцентру Олена Юріївна Бачинська познайомила присутніх із сучасним поглядом на проблему АР.

О.Ю. Бачинська розповідає про причини
розвитку й лікування АР


Працівники КП «Київпастранс»

– Алергію сьогодні вважають хворобою цивілізації поряд із серцево-судинними захворюваннями, цукровим діабетом, онкопатологією. Необхідно підкреслити, що сучасні методи лікування дають змогу впродовж тривалого періоду успішно контролювати алергію, найперше за умови вчасного звернення пацієнтів до лікаря. Сьогодні приблизно 30% українських громадян страждають від алергії, а серед окремих груп, наприклад працівників транспортних підприємств, цей показник набагато вищий. АР може проявлятися як цілорічно, так і сезонно – ​у залежності від причинного алергену. На жаль, велика кількість алергенів оточують нас цілорічно й повсюдно, наприклад домашній пил. Останній, до речі, є найбільш частою причиною виникнення АР і БА. На розвиток алергії впливають як генетичні фактори, так і фактори довкілля. І якщо на перші ми впливати навряд чи можемо, модифікація інших, хоча б певною мірою, для більшості з нас є доступною. До факторів дов­кілля, що призводять до виникнення респіраторної алергії, відносять урбанізацію, нераціональне харчування, куріння, надмірне використання дезін­фікуючих засобів, антисептиків та антибіотиків, а також працю в умовах підвищеної забрудненості й загазованості.

Під час алергічної реакції  алерген, до якого раніше виникла сенсибілізація, проникає крізь шкірні й слизові бар’єри і зустрічається з основним білком алергії – ​імуноглобуліном  Е. У відповідь на таку «зустріч» деякі клітини починають виробляти так звані медіатори алергії, з-серед яких ключове значення має гістамін. Останній є причиною появи «класичних» симптомів алергії: нежитю, свербежу в очах, сльозотечі, шкірних висипів, нападу задухи тощо. Якщо контакт з алергеном триває довгий час, гістамін провокує виникнення хронічного запалення, внаслідок чого тканини організму ремоделюються, а також розвивається гіперреактивність. АР зазвичай проявляється закладеністю носа, слизовими виділеннями, свербежем у носі та в очах, чханням, покашлюванням, зниженням концентрації уваги, розладом сну. Однім пацієнтам удається провести паралель між виникненням симптомів АР (найчастіше – ​на тлі сезонної алергії на цвітіння) і контактом з алергеном, іншим – ​ні. Найважче розпізнати алергію, що виникає у відповідь на так звані побутові алергени, як-от пил, кліщі домашнього пилу, шерсть тварин, пліснява, засоби побутової хімії тощо.

Треба визнати, що в Україні досить часто АР залишається недіагностованим. І однією з першопричин цього є відсутність звернень пацієнта з певними симптомами до лікаря. Також пацієнти часто плутають симптоми алергії з симптомами гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ). Треба пам’ятати, що ГРВІ має тенденцію або до завершення через тиждень, або до виникнення ускладнень у вигляді бактеріального запалення. ГРВІ також розвивається зазвичай на тлі підвищеної температури й має інші симптоми (ломота в кістках, кашель, біль у горлі тощо). АР, як правило, не завершується за тиждень, також не має тенденції до погіршення стану, виділення з носа зазвичай прозорі, температура не ­підвищена. Людина, для якої характерні або часті епізоди ГРВІ (принаймні на його думку), або постійний нежить зі слизовими прозорими виділеннями з носа, почервонінням очей та чханням, має звернутися до лікаря для виключення або підтвердження діагнозу алергії.

За допомогою яких же немедикаментозних засобів можна сьогодні лікувати симптоми алергії? По-перше, це створення умов для гіпоалергенного побуту, здоровий спосіб життя, боротьба з курінням, забрудненням і пилом. Якщо під час прийому пацієнта в лікаря виникла підозра щодо алергії, він допоможе виявити точну причину (завдяки сучасним методам алергодіагностики) й призначить необхідні препарати. Слід зауважити, що сьогодні лікування АР є індивідуалізованим. Хворим призначають як антигістамінні засоби, так і препарати місцевої дії (сольові розчини, топічні глюкокортикостероїди). Відносно новим класом препаратів є так звані інгібітори лейкотрієнових рецепторів. Також поширеним є лікування алергії методом специфічної імунотерапії (введення алергенів у малих дозах для формування резистентності до них).

Лікар-оториноларинголог Максим Олександрович Овсієнко (Міський науково-практичний центр ендоскопічної риноларингології) розповів присутнім про різні форми ринітів, які хворий часто плутає з проявами алергії чи ГРВІ. Зокрема, лікар підкреслив, що є доволі багато причин тривалої закладеності носа й наявності слизових виділень (викривлення носової перетинки, поліпозний етмоїдит, гіпертрофія нижніх носових раковин тощо). Тому самолікування навряд чи буде ефективним, а ось шкідливим – ​неодмінно. Максим Олександрович також підкреслив, що не можна довго чи навіть постійно використовувати судинозвужувальні краплі для носа. Він закликав присутніх натомість звертатися до ЛОР-лікарів, які не лише визначать причину нежитю, але й (у разі потреби) призначать консультацію алерголога.

Після виступів на лікарів чекало немало запитань. Зокрема, присутні цікавилися установами, до яких можна звертатися в разі підозри на АР чи хронічну ЛОР-патологію. Багато запитань стосувалося вакцинації, профілактики ГРВІ та її ускладнень, сучасних методів оперативного лікування патології носа й навколоносових синусів і причин виникнення назальних поліпів. Дехто з присутніх зацікавився методами зниження алергонавантаження у власній оселі та на робочому місці. Лікарі дали вичерпні відповіді як у ході загальної дискусії, так і під час приватних розмов із працівниками.

Отже, така неабияка зацікавленість та активність працівників КП «Київпастранс» у ході дискусії ще раз підтвердили, що рівень знань про алергію серед населення дотепер залишається незадовільним. Сподіватимемося, що успішний досвід спільної ініціативи компанії «Гленмарк» і Київського міського алергоцентру «Життя без алергії» стане не тільки першим упевненим кроком масштабного проекту, але й прикладом для інших організацій і лікувально-профілактичних установ.

Довідка ЗУ

«Гленмарк Фармасьютикалз Лімітед» (штаб-квартира розташована в м. Мумбаї, Індія) – ​міжнародна інтегрована фармацевтична компанія, основою діяльності якої є наукові дослідження й розробка інноваційних лікарських засобів. Компанію внесено в ТОП‑75 фармацевтичних і біотехнологічних компаній світу (рейтинг SCRIP 100 2017 р.). Компанія «Гленмарк» посідає провідне місце у сфері розробки інноваційних молекул – ​нових хімічних та біологічних сполук. Наразі кілька інноваційних молекул компанії перебувають на різних етапах клінічних розробок. Ці молекули спрямовані в основному на лікування захворювань із запальною етіологією (астма/ХОЗЛ, ревматоїдний артрит тощо) та болю невропатичного й запального характеру.

Компанія широко представлена на ринках брендованих препаратів-дженериків у країнах, що розвиваються, у тому числі в Індії. Компанія «Гленмарк» має 16 заводів із виробництва готових лікарських засобів і субстанцій у 5 країнах, а також 6 науково-дослідницьких центрів. У «Гленмарк» працює понад 12 тис. співробітників різних національностей. Компанія «Гленмарк» присутня в США і країнах Західної Європи. Субстанції компанії представлені в більш як 80 країнах світу, у тому числі в США, деяких країнах ЄС, у Південній Америці та в Індії.

Підготувала Олена Риженко

Тематичний номер «Пульмонологія, Алергологія, Риноларингологія» № 1 (42), лютий 2018 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Алергія та імунологія

13.03.2024 Пульмонологія та оториноларингологія Терапія та сімейна медицина Ефективність застосування натурального комплексу на основі респіраторного пробіотика Lactobacillus helveticus MiMlh5 і гіалуронової кислоти при хронічному фарингіті та хронічному тонзиліті

Хворі на хронічний фарингіт (ХФ) і хронічний тонзиліт (ХТ) складають вагому частку пацієнтів у щоденній практиці оториноларингологів та лікарів сімейної медицини в усьому світі. Симптоми ХФ і ХТ досить суттєво впливають на якість життя хворих (дискомфорт, відчуття стороннього тіла в глотці, сухий кашель від подразнення в горлі, неприємний запах із рота), змушують пацієнтів звертатися до спеціалістів у галузі патології верхніх дихальних шляхів, гастроентерологів, психотерапевтів, психологів....

06.03.2024 Пульмонологія та оториноларингологія Цинабсин у лікуванні пацієнтів із гострим та хронічним риносинуситом

Пацієнти з риносинуситами (РС) складають ≈30% усіх хворих оториноларингологічного профілю, причому їхня кількість продовжує зростати через тенденцію до ослаблення місцевого та системного імунітету популяції світу, збільшення кількості випадків алергічних реакцій та наростання резистентності мікроорганізмів. Основними клінічними ознаками РС є утруднене носове дихання, виділення з носа та головний біль, які значно знижують якість життя пацієнтів. Окрім того, РС може спричиняти орбітальні та внутрішньочерепні ускладнення, погіршувати функцію нижніх відділів дихальної системи та несприятливо впливати на стан серцево-судинної системи....

20.02.2024 Алергія та імунологія Обґрунтування застосування фіксованої комбінації інтраназального кортикостероїда мометазону та антигістамінного засобу олапатадину в терапії у пацієнтів з алергічним ринітом різного ступеня тяжкості

Алергічний риніт (АР) є глобальною проблемою охорони здоров’я, на нього хворіє від 10 до 20% населення, а серед дітей – ​від 4,0 до 40%. Останніми роками спостерігається зростання частоти алергічних захворювань верхніх дихальних шляхів, що проявляється збільшенням як абсолютних (захворюваності та поширеності), так і відносних (частка в структурі алергологічної та отоларингологічної патології) показників. Згідно з результатами досліджень, проведених за програмою ISAAC у багатьох регіонах світу, перше місце за поширеністю алергічних симптомів посідає Україна, яка поділяє його з Великою Британією. ...

20.02.2024 Пульмонологія та оториноларингологія Ефективність рослинного лікарського засобу BNO 1016 у лікуванні гострого риносинуситу в контексті раціональної антибіотикотерапії

Гострий риносинусит (ГРС) являє собою інфекцію верхніх дихальних шляхів, поширеність якої протягом 1 року становить 6-15% [1]. Велика кількість звернень пацієнтів до лікарів первинної ланки створює значний економічний тягар для системи охорони здоров’я [2]. В Європі, наприклад, 1-2% звернень до лікарів зумовлено підозрою на ГРС [1]. У США на частку ГРС припадає 2-10% звернень до лікарів первинної медичної допомоги й отоларингологів [3]; прямі витрати, пов’язані з ГРС, у 2000 р. оцінювалися майже в 6 млрд доларів США [4]....