Навчання лікарів первинної ланки в Миколаєві: про медичну реформу і не тільки

20 квітня в м. Миколаєві у рамках проекту Medical School за сприяння Національної медичної академії післядипломної освіти (НМАПО) ім. П.Л. Шупика (м. Київ) відбувся практико-орієнтований лекторій «Актуальні питання організації та надання первинної медичної допомоги при нефрологічних захворюваннях» для лікарів первинної ланки.

Юридичні аспекти реформи

З однойменною доповіддю виступила Лілія Секелик, адвокат «Всеукраїнського об’єднання захисту прав медичних працівників».

Спікер нагадала, що заклади охорони здоров’я (ЗОЗ) первинної ланки фінансуватимуться за новим принципом з 1 липня 2018 року. 2 квітня розпочався процес підписання декларацій з лікарями первинної медичної допомоги (ПМД).

Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) уже затвердило Порядок вибору лікаря (набув чинності 23 березня) та Порядок надання первинної медичної допомоги, що набуде чинності 1 липня 2018 року. (25 квітня МОЗ затвердило ще 4 важливих документи: визначено тарифи для оплати послуг за кожного пацієнта на первинці; механізм укладання договорів закладів первинки з Національною службою здоров’я України (НСЗУ); ухвалено гарантії надання медичних послуг іноземцям та людям, які не мають українського громадянства, та погоджено принцип функціонування електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) – Прим. авт.)

Проте деякі аспекти діяльності досі чітко не визначені. Лілія Секелик перерахувала ті питання, з якими пацієнти та медики звертаються до юристів найчастіше.

? Чи існує перелік станів, при яких лікар буде зобов’язаний іти на виклик? І де можна ознайомитися з відповідним наказом?

Допомога може надаватися в амбулаторних умовах або за місцем проживання (перебування) пацієнта. Виклик лікаря включається до переліку послуг, які надаються на первинній ланці.

? Як регламентуватимуться відносини з головним лікарем?

Керівник ЗОЗ призначається на посаду на конкурсній основі шляхом укладання з ним контракту на строк від 3 до 5 років.

? Яка мінімальна заробітна плата передбачається для медичного працівника?

Чинним законодавством передбачена база для визначення мінімальної оплати праці.

? Яким чином відбувається направлення сімейним лікарем до фахівця на вторинній ланці?

Звернення до спеціалістів вторинної ланки здійснюється за направленням лікаря, який надає ПМД. Лікаря на вторинній ланці пацієнт обирає самостійно.

? Хто має забезпечити лікаря комп’ютером?

Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (загальнодержавні видатки та кредитування) передбачена субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості, в розмірі 1 млрд грн.

Протягом 2018 року місцеві бюджети використовуватимуть 4 млрд грн субвенції на реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості, отриманих наприкінці 2017 року.

Ці кошти органи місцевого самоврядування можуть використовувати в тому числі на закупівлю комп’ютерів у медичні заклади.

? Як діяти в ситуації, коли літня людина багато років обслуговувалася в дільничного лікаря, проте він, посилаючись на підписання 2000 декларацій, відмовляється підписувати декларацію із цим пацієнтом?

Оптимальним обсягом практики вважається 1800 пацієнтів для одного лікаря загальної практики – сімейної медицини (ЗПСМ), 2000 – для терапевта, 900 – для педіатра. Кількість пацієнтів може перевищувати вказану, однак порядок збільшення на сьогодні не врегульований.

? Чи потрібно надавати додаткові документи внут­рішньо переміщеним особам?

Потрібні паспорт або інший документ, який його заміняє, та реєстраційний номер облікової картки платника податків. Заборонено вимагати від пацієнтів будь-які інші документи.

? Чи можливо обслуговуватися у двох різних фахівців первинки?

Одночасний вибір 2 і більше лікарів, які надають ПМД, не допускається.

? Якщо пацієнт мешкає в селі, де працює медичний пункт, чи можна підписати декларацію з фельдшером?

Лікар з надання ПМД – професіонал у галузі лікувальної справи (лікар ЗПСМ, лікар-педіатр, лікар-терапевт), який перебуває у трудових відносинах із надавачем ПМД або провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа – підприємець та особисто надає ПМД.

? Якщо людина не хоче підписувати декларацію, обґрунтовуючи це небажанням передавати свої персональні дані, чи може це стати приводом для відмови їй у наданні медичної допомоги? 

Статтями 6 та 9 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування ­населення» від 19 жовтня 2017 року № 2168-VIII передбачено право пацієнта надання лікарям, третім особам права доступу до персональних даних та іншої інформації, що міститься в ЕСОЗ, у тому числі до інформації про стан свого здоров’я, діагноз, про відомості, одержані під час медичного обстеження, за умови дотримання такими особами вимог Закону України «Про захист персональних даних» від 1 червня 2010 року № 2297-VI. Пацієнт (його законний представник) реалізує своє право на вибір лікаря шляхом подання надавачу медичних послуг декларації про вибір лікаря, який надає ПМД.

Своєю чергою, підписання декларації пацієнтом є підставою для оплати медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій НСЗУ.

Також звертаю увагу, що Закон України «Про захист персональних даних» від 1 червня 2010 року № 2297-VI взагалі знімає заборону щодо збору персональних даних, зокрема таких, що стосуються здоров’я, статевого життя, біометричних або генетичних та інших даних, які необхідні з метою охорони здоров’я, встановлення медичного діагнозу,  забезпечення піклування чи лікування або надання медичних послуг, функціонування ЕСОЗ.

Підписання декларацій та оплата за медичні послуги: загальні принципи

Питання ціноутворення в системі охорони здоров’я та правила укладання декларацій між пацієнтами та лікарями висвітлив Олег Григорович Шекера, доктор медичних наук, професор кафед­ри сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги НМАПО ім. П. Л. Шупика.

Доповідач озвучив основні зміни, які передбачає медична реформа:

• поділ на платні й безкоштовні послуги;

• оплата за послуги й договірні відносини з медичними установами;

• гарантований пакет послуг (чіткий обсяг зобов’язань держави щодо медичних послуг і ліків);

• незалежний від постачальників (лікарень, місцевої влади, МОЗ) замовник медичних послуг – НСЗУ;

• відсутність прив’язки до місця реєстрації;

• система eHealth (дозволить визначити, скільки і якій лікарні держава повинна заплатити за надані пацієнту послуги).

Медична реформа запроваджуватиметься по­етапно: з 1 січня 2018 року – на первинній ланці (для цього пацієнт повинен підписати декларацію з лікарем), у 2018-2019 рр. – на вторинному й третинному рівнях (спочатку планується запровадити пілотні проекти в окремих медичних установах, населених пунктах та регіонах). Повністю нова модель запрацює з 2020 р. До цього часу медичні установи, що не ­перейдуть на нові принципи фінансування, зможуть отримувати субвенцію на свою діяльність з державного й місцевих бюджетів.

«У квітні стартувала національна кампанія з вибору лікаря. Українці можуть обирати терапевтів, педіатрів та сімейних лікарів із закладів, які підключилися до ЕСОЗ. Алгоритм вибору лікаря та підписання декларацій прописаний в Порядку вибору лікаря, який надає ПМД. Декларація – це документ, який підтверджує, що пацієнт хоче обслуговуватися саме в цього лікаря. Підписуючи декларацію з певним лікарем, пацієнт повідомляє державу (в особі НСЗУ) про те, що кошти за його лікування повинні надходити саме в цей заклад. Водночас декларація не підписується «раз і назавжди»: можна підписати її з іншим фахівцем, при цьому попередня автоматично скасовується. Ці зміни фіксуватимуться в системі, – пояснив О. Г. Шекера. – Пацієнт вільний у своєму виборі. Необов’язково підписувати декларацію за місцем постійної реєстрації або проживання. Лікар може відмовити в підписанні декларації, якщо він уже набрав оптимальну кількість пацієнтів (сімейний лікар – 1800, терапевт – 2000, педіатр – 900). Ця цифра може бути дещо іншою для лікарів, які працюють у сільській місцевості. Наприклад, якщо в селі мешкає 2000 осіб, усі вони отримають змогу підписати декларацію із сімейним лікарем. Без медичної допомоги не залишиться ніхто. Це контролюватиме НСЗУ».

Спікер презентував покроковий алгоритм дій щодо підписання декларації.

1. Пацієнт, який звертається в медичний заклад, де працює обраний лікар, повинен мати паспорт, ідентифікаційний код (якщо він є), для дитини – свідоцтво про народження. Заклад повинен бути підключеним до ЕСОЗ. Це можна уточнити в реєстратурі / у лікаря або перевірити на сайті https://portal.ehealth-ukraine.org/divisions.html#/.

2. В ЕСОЗ вносяться контактні дані та номер телефону. Це може зробити уповноважена особа закладу: реєстратор, медсестра або лікар. Не буде жодних бланків, форм, печаток. Після введення даних пацієнт отримає СМС із кодом на вказаний номер телефону. Уповноважена особа вводить цей код в ЕСОЗ для підтвердження.

3. Уповноважена особа медичного закладу роздруковує з ЕСОЗ примірник декларації для перевірки. Слід уважно перевірити всі дані. У разі помилки дек­ларацію потрібно роздруковувати повторно.

4. Якщо дані правильні, уповноважена особа роздруковує з ЕСОЗ ще один примірник декларації. Обидва примірники мають бути ідентичними й не містити помилок.

5. Пацієнт підписує 2 примірники декларації, а уповноважена особа робить позначку з датою на обох примірниках. Один залишається в пацієнта, інший – в медичному закладі.

6. Уповноважена особа медичного закладу накладає електронний цифровий підпис працівника юридичної особи на декларацію та надсилає її в ЕСОЗ.

«Підписуючи декларацію, пацієнт офіційно підтверджує вибір лікаря. Гроші за його обслуговування НСЗУ сплачуватиме закладу, де були надані послуги. Цей процес розпочнеться одразу, коли медичний заклад увійде в реформу: автономізується та укладе договір із НСЗУ», – резюмував О. Г. Шекера.

Завершуючи виступ, він зазначив, що у 2010 р. було ухвалено рішення відзначати 19 травня Всесвітній день сімейного лікаря. Це проголосили на з’їзді профільної організації WONCA у Канкуні (Мексика). Українська спільнота сімейних лікарів та Ірина Володимирівна Сисоєнко, заступник голови Комітету ВР з питань охорони здоров’я, неодноразово пропонували запровадити це професійне свято на державному рівні.

Патологія нирок: розповідають експерти

Семіотику та методи обстеження хворих з патологією органів сечовидільної системи в практиці сімейного лікаря описала Вікторія Іванівна Ткаченко, доктор медичних наук, доцент кафедри сімейної медицини Інституту сімейної медицини НМАПО ім. П. Л. Шупика. Диференційній діагностиці неврологічних синдромів у хворих з нефрологічною патологією присвятив виступ Геннадій Миколайович Чуприна, доктор медичних наук, доцент кафедри неврології і рефлексотерапії НМАПО ім. П. Л. Шупика. Мікробно-запальні захворювання нирок та сечовивідних шляхів у дітей охарактеризувала Тетяна Вікторівна Марушко, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри педіатрії № 2 НМАПО ім. П. Л. Шупика.

Завдяки онлайн-трансляції участь у лекторії взяли не тільки спеціалісти з Миколаєва, а й столичні лікарі, фахівці з Кропивницького й Одеси. До речі, наступне засідання Medical School відбудеться саме в цьому колоритному південному місті. Зустрічайте Medical School уже в травні!

Підготувала Ольга Радучич

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 8 (429), квітень 2018 р.