Алгоритм назначения пробиотиков у детей

07.12.2015

Полная версия статьи в формате .pdf

В настоящее время хорошо известно, что пробиотики оказывают положительное воздействие на иммунитет, поддерживают и восстанавливают здоровую микрофлору кишечника, а также формируют защитный барьер против патогенов. Число научных статей и докладов на эту тему исчисляется уже тысячами, и очевидно, что сегодня сложно найти педиатра или семейного врача, который не был бы осведомлен о положительном воздействии пробиотиков на организм человека. Однако наряду с уже устоявшимся стереотипом о безусловной пользе пробиотиков стоит признать, что практические аспекты их применения в клинической практике (а особенно – в педиатрии) на самом деле не столь однозначны и просты, как может показаться на первый взгляд.

На сегодняшний день фармацевтический рынок Украины буквально переполнен самыми различными лекарственными препаратами и биологически активными добавками (БАД) на основе самых разнообразных пробиотических микроорганизмов, а также их комбинаций. Однако это отнюдь не означает, что применение любого из них обязательно принесет пользу пациенту: сегодня совершенно недостаточно назначить просто «пробиотики» – врач должен уметь выбрать именно тот пробиотический штамм, в той лекарственной форме и в той дозе, применение которого будет целенаправленно решать ту или иную конкретную клиническую задачу.

О том, как сделать этот выбор на основании данных доказательной медицины, рассказала заведующая кафедрой педиатрической гастроэнтерологии и нутрициологии Харьковской национальной академии последипломного образования (ХМАПО), доктор медицинских наук, профессор Ольга Юрьевна Белоусова в рамках III научной сессии Института гастроэнтерологии НАМН Украины «Новые технологии в клинической и теоретической гастроэнтерологии», которая состоялась 18-19 июня 2015 г. в Днепропетровске.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Педіатрія

29.03.2024 Педіатрія Вроджена дисфункція кори надниркових залоз у дітей

Вроджена дисфункція кори надниркових залоз (ВДКНЗ) – це захворювання з автосомно-рецесивним типом успадкування, в основі якого лежить дефект чи дефіцит ферментів або транспортних білків, що беруть участь у біосинтезі кортизолу. Рання діагностика і початок лікування пацієнтів з ВДКНЗ сприяє покращенню показників виживаності та якості життя пацієнтів....

29.03.2024 Алергія та імунологія Педіатрія Діагностика та лікування алергічного риніту в дітей-астматиків

Алергічний риніт (АР) є поширеним запальним захворюванням верхніх дихальних шляхів (ВДШ), особливо серед педіатричних пацієнтів. Ця патологія може знижувати якість життя, погіршувати сон та щоденну продуктивність. Метою наведеного огляду є надання оновленої інформації щодо епідеміології АР та його діагностики, з урахуванням зв’язку з бронхіальною астмою (БА). ...

29.03.2024 Педіатрія Рекомендації Aмериканської академії педіатрії щодо профілактики та боротьби з грипом у дітей у сезон 2023-2024 рр.

Американська академія педіатрії (AAP) оновила рекомендації щодо контролю грипу серед дитячого населення під час сезону 2023-2024 рр. Згідно з оновленим керівництвом, для профілактики та лікування грипу в дітей необхідно проводити планову вакцинацію з 6-місячного віку, а також своєчасно застосовувати противірусні препарати за наявності показань. ...

27.03.2024 Алергія та імунологія Педіатрія Лікування алергічного риніту та кропив’янки: огляд новітнього антигістамінного препарату біластину

Поширеність і вплив алергічних захворювань часто недооцінюють [1]. Ключовим фактором алергічної відповіді є імуноглобулін (Ig) Е, присутній на поверхні тучних клітин і базофілів. Взаємодія алергену з IgЕ та його рецепторним комплексом призводить до активації цих клітин і вивільнення речовин, у тому числі гістаміну, які викликають симптоми алергії [2]. Враховуючи ключову роль гістаміну в розвитку алергічних реакцій, при багатьох алергічних станах, включаючи алергічний риніт і кропив’янку, пацієнту призначають антигістамінні препарати [3, 4]....