0 %

Зустрічайте новинку: Пробіз kids для малюків

03.07.2018

Стаття у форматі PDF

Мікробіом людини протягом останніх десятиліть перебуває у центрі уваги провідних науковців сучасності. Накопичені дані підтверджують безсумнівну важливу роль мікроорганізмів у життєдіяльності людського організму. Зокрема, мікрофлору кишечнику сьогодні розглядають як повноцінний орган, який володіє унікальною ферментативною та метаболічною активністю. У шлунково-кишковому тракті людини містяться понад 500 видів мікроорганізмів (бактерій, вірусів, найпростіших, грибів), які створюють складні взаємозв’язки з різними системами макроорганізму. Неможливо не згадати про імуномодулювальні властивості кишкової мікрофлори. Цей аспект є особливо важливим для новонароджених, які, потрапляючи в позаутробне середовище, переповнене різними патогенами, потребують максимального захисту.

Нещодавні наукові дослідження підтвердили, що ­кишкова мікрофлора плода починає формуватися ще в утробі матері. Під час проходження дитини пологовими шляхами відбувається колонізація її організму мікроорганізмами нормальної вагінальної флори матері.

У ­малюків, які були народжені у результаті кесаревого розтину, основні характеристики мікробіому кишечнику відрізняються від таких у дітей, що народилися шляхом вагінальних пологів.

На видове розмаїття мікрофлори також впливає термін народження: у дітей, народжених у результаті термінових пологів, спостерігається більше розмаїття мікроорганізмів за рахунок Bifidobacterium, Lactobacillus, Streptococcus. Поступово кількісний і якісний склад кишкового мікробіому змінюється. Цьому сприяють генетичні фактори, особливості харчу­вання малюка (грудне молоко, суміші), стан шлунково-­кишкового тракту й особливості навколишнього середовища, в якому перебуває дитина. Тобто мікрофлора кишечнику є динамічною системою, яка адаптована до потреб самого організму і забезпечує становлення індивідуальної форми симбіозу.

Все частіше в науковій літературі досліджується зв’язок кишечнику та головного мозку людини. Встановлено, що ці органи в період ембріогенезу є однаково чутливими до деяких гормоноактивних протеїнів. Крім того, всі процеси, які відбуваються в головному мозку ­(гіпоксія, ­надмірна стимуляція), неодмінно впливають на функціонування шлунково-кишкового тракту та стан його мікробіому.

Встановлено також зворотний вплив кишкової ­мікрофлори на формування та розвиток центральної нервової системи. Тому порушення становлення нормального кількісного та якісного складу мікробіому кишеч­нику в ранньому віці супроводжуються не тільки кишковими, а й метаболічними та імунними розладами (S.M. O’Mahonyab et al., 2017). Отже, не перебільшенням є той факт, що від стану мікрофлори кишечнику залежить імунітет дитини, а також темпи її росту та розвитку.

Зважаючи на сказане вище, великим потенціалом у становленні та нормальному функціонуванні мікробіоти ­кишечнику, а значить – ​і організму дитини, володіють пробіотичні засоби. Сьогодні пробіотична концепція перебуває у центрі уваги світової медичної спільноти.

Щорічно у рамках авторитетних конференцій і з’їздів цій темі присвячуються доповіді провідних міжнародних спікерів, створено спеціалізовані асоціації (зокрема, International Scientific Association for Probiotics and Prebiotic – ​ISAPP; FAO/WHO Working Group), які займаються винятково вивченням можливостей застосування пробіотичних продуктів.

Корекція кишкової мікрофлори є важливим аспектом лікування багатьох захворювань. Застосування пробіотичних засобів також виправдане для профілактики виникнення дисбактеріозу на фоні антибіотикотерапії чи деяких патологічних станів. Сьогодні фармацевтичний ринок пропонує широкий асортимент засобів, які містять різні штами пробіотичних бактерій. Проте при виборі оптимального засобу необхідно враховувати його відповідність вимогам FAO/WHO: антагоністична активність пробіотичних штамів проти патогенних та умовно-­патогенних мікроорганізмів, стабільність складу протягом зазначеного терміну зберігання, інертність засобу щодо власної мікрофлори кишечнику, нетоксичність і ­непатогенність, відсутність побічних ефектів, стійкість у кишковому середовищі, наявність генетичного паспорта як підтвердження генетичної стабільності. Цим критеріям відповідає унікальний штам Bacillus clausii (B. clausii).

B. clausii – ​це грампозитивна аеробна споротворна бактерія, яка протягом останніх 5 десятиліть широко використовується як пробіотичний штам. Вперше засоби зі вмістом спор B. clausii були представлені у 1958 р. на фармацевтичному ринку Італії.

За цей час у багатьох дослідженнях продемонстровано високу ефективність і безпечність застосування B. clausii в педіатричній практиці.

Так, результати багатоцентрового рандомізованого відкритого клінічного дослідження, метою якого було вивчення ефективності B. clausii в профілактиці антибіотикасоційованої діареї у дітей, підтвердили достовірне зниження частоти випорожнень у дітей, комплексна терапія у яких включала цей пробіотик (R.V. Destura, 2013).

Позитивна дія штаму B. clausii у складі допоміжної терапії при гострій діареї у дітей підтверджена результатами ще одного багатоцентрового дослідження, проведеного в Індії за участю 131 дитини. Всі пацієнти були розділені на дві групи. Дітям 1-ї (основної) групи проводили ­пероральну регідратацію, а також призначали препарати цинку та пробіотики зі вмістом B. clausii (2×109 КУО).

Для лікування пацієнтів 2-ї (контрольної) групи застосовували препарати цинку та пероральну регідратацію. У результаті встановлено, що тривалість діареї у пацієнтів ­основної групи була достовірно менша, ніж у пацієнтів контрольної групи (22,64 та 47,05 год відповідно; L. Keya et al., 2015).

З моменту появи пробіотиків зі вмістом B. clausii велику кількість наукових робіт було присвячено підтвердженню переваг цього пробіотичного штаму, зокрема високої ­стійкості до дії шлункового соку, жовчних кислот, антибактеріальних препаратів, доведеної протимікробної та імуномодулювальної дії. Завдяки повністю розшифрованому геному еталонного штаму B. clausii відомі всі можливі механізми позитивного впливу бактерії та доведений високий профіль його безпечності.

Дані доказової медицини підтверджують необхідність підтримки нормальної мікрофлори кишечнику дитини для забезпечення імунного захисту з перших днів її життя. Саме це завдання стало поштовхом до створення компанією «Органосін» нового продукту – ​Пробіз kids.

Унікальна дитяча форма – ​порошок для приготування суспензії для перорального застосування із вмістом спор B. clausii – ​не має аналогів в Україні. У 5 мл суспензії Пробіз kids містяться 2×109 КУО спор B. clausii.

Викорис­тання суспензії рекомендоване для корекції порушень мікрофлори кишечнику внаслідок лікування антибіотиками чи хіміотерапевтичними засобами, при необхідності покращення травлення, у випадках діареї, запорів, здуття живота, з метою поліпшення синтезу та засвоєння вітамінів, особливо групи В, та підвищення імунітету.

Пробіз kids у формі порошку для приготування суспензії перед застосуванням необхідно розвести кип’яченою водою кімнатної температури та ретельно струсити для отримання однорідної суспензії. Готову суспензію зі ­спорами B. clausii можна додавати до різних напоїв (­молока, чаю, фруктових соків). Пробіз kids можна застосовувати у дітей із 28-го дня від народження, проте, враховуючи форму випуску, рекомендується вживати з 3 років по 5 мл 1-2 рази на добу. Ще однією перевагою ­суспензії є хороші органолептичні властивості.

Банановий смак та аромат підвищують прихильність малюка до прийому Пробіз kids.

Для найменших дітей рекомендується Пробіз kids у ­міні-флаконах по 5мл. Вміст флакона вже готовий до вживання, він не має смаку та запаху, така форма є зручною, адже дозволяє відкривати флакон навіть однією рукою. Рекомендується застосовувати у дітей з ­28-го дня від народження до 3 років по 1 міні-флакону 1-2 рази на добу.

Таким чином, виведення на фармацевтичний ринок України Пробіз kids, який містить високоефективний стійкий пробіотичний штам B. clausii, – ​це чудова новина для кожного педіатра, адже застосування суспензії забезпечує сприятливі умови для нормального функціонування кишечнику та підтримання імунного захисту організму малюка з перших днів життя.

Підготувала Ілона Цюпа

Тематичний номер «Педіатрія» №2 (45), червень 2018 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Педіатрія

Гострі респіраторні інфекції у дітей: коли призначати антибіотик і як його обирати? 06.12.2018 Педіатрія Гострі респіраторні інфекції у дітей: коли призначати антибіотик і як його обирати?

Питання раціональної антибіотикотерапії протягом останніх років набуло без перебільшення глобального значення. Жодна науково-практична конференція міжнародного та всеукраїнського рівня, в тому числі і педіатричного спрямування, не обходиться без обговорення проблем, пов’язаних із застосуванням антибіотиків та з антибіотикорезистентністю. ...

24.10.2018 Педіатрія ХХ Сідельниковські читання: ювілейна осінь для педіатрів

Осінній сезон масштабних науково-практичних конференцій розпочався зі справжнього свята для педіатрів – ​ювілейної ХХ Всеукраїнської ­науково-практичної конференції з міжнародною участю «Актуальні питання педіатрії» (Сідельниковських читань)...

24.10.2018 Педіатрія Метод добового моніторування ЕКГ у педіатричній практиці

Добове (холтерівське) моніторування (ДМ) електрокардіограми (ЕКГ) – ​тривала реєстрація ЕКГ пацієнта в умовах його повсякденної активності з подальшою електронною обробкою даних. Сьогодні це інформативний неінвазивний метод діагностики порушень ритму та провідності серця, ішемічної хвороби серця. Використання цього методу дає можливість оцінити ефективність лікування серцево-судинних захворювань у дітей. ...