Раптова серцева смерть: сучасні можливості профілактики

24 вересня в м. Києві відбулася прес-конференція, присвячена проблемі раптової серцевої смерті (РСС) в Україні та сучасним можливостям її профілактики. В обговоренні основних питань стосовно запобігання виникненню випадків РСС узяли участь провідні вітчизняні фахівці в галузі кардіології та медицини невідкладних станів.

Директор ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска» НАМН України» (м. Київ), президент Асоціації кардіологів ­України, академік НАМН України, доктор медичних наук, ­професор ­Володимир Миколайович Коваленко наголосив на тому, що в структурі загальної смертності перше місце посідає саме смертність від серцево-судинних захворювань (ССЗ), яка в нашій державі відповідно до останніх статистичних даних становить 67%. Серед основних причин у структурі серцево-судинної смертності можна виділити гострий інфаркт міокарда, інсульт різної етіології, серцеву недостатність (СН), але при цьому вагоме місце посідають і хронічні форми ішемічної хвороби серця (ІХС). Саме вони є тим плацдармом, на основі якого розвиваються фатальні серцево-судинні події.

Слід зазначити, що рівень РСС є досить високим і в економічно розвинених країнах, тому це дуже актуальна та багатогранна проблема, котра потребує як оптимального комплаєнсу між населенням і лікарями, так і адекватної державної підтримки й забезпечення щодо організації навчання громадськості та впровадження нових технологій у медичну галузь.

Директор Центру екстреної медичної допомоги (ЕМД) та медицини катастроф м. Києва Анатолій Васильович Вершигора розповів про алгоритм дій у разі РСС.

Свідками РСС досить часто стають люди, що не мають ­медичної освіти, й, на жаль, лише одиниці можуть надати чітку інформацію під час виклику служби швидкої допомоги та надати первинну допомогу. Отже, дуже важливо, щоб якомога більше дорослих громадян уміли оцінити в цілому стан людини, що знепритомніла в громадському місці, й за необхідності зробити серцево-легеневу реанімацію до приїзду співробітників ЕМД. Особливо це стосується працівників громадського транспорту, поліції, пожежної служби, котрі повинні мати базові знання щодо надання першої медичної допомоги в екстрених ситуаціях, у тому числі при РСС. У центрі ЕМД та медицини катастроф є навчально-тренувальні відділи, де проводяться тренінги щодо надання першої медичної допомоги для немедичного персоналу.

Звичайно, велике значення має небайдужість, відповідальність і власне бажання кожної людини навчитися надавати першу медичну допомогу.

У профілактиці РСС важливу роль відіграє також відповідальне ставлення до власного здоров’я та життя пацієнтів із ССЗ. Досі можна зустріти людей зрілого віку, котрі ніколи не міряли собі артеріальний тиск, ніколи не зверталися до лікаря, щоб зробити електрокардіограму, не замислювалися про власний серцево-­судинний ризик, незважаючи на несприятливий сімейний анамнез і наявність серйозних чинників кардіоваскулярного ризику.

Треба зауважити, що в більшості випадків РСС розвивається в чоловіків працездатного віку, котрі раніше не скаржилися на своє здоров’я й ніколи не зверталися до лікаря. Тому важливо, щоб медичні працівники активніше проводили санітарно-просвітницьку роботу з населенням щодо чинників ризику РСС. 

Президент Асоціації аритмологів України, керівник відділу порушень ритму серця ННЦ «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска» НАМН України, доктор медичних наук, професор Олег Сергійович Сичов зазначив, що вагомим чинником ризику РСС є різноманітні порушення ритму серця, а саме: шлуночкові аритмії та брадикардії, спричинені атріовентрикулярними блокадами. Ці порушення ритму не піддаються медикаментозному лікуванню й потребують хірургічного втручання, тобто імплантації кардіовертерів-дефібриляторів або кардіостимуляторів. Звичайно, такий метод лікування є досить високовартісним, тому необхідна постійна робота ­державних програм для закупівлі цих пристроїв. Наразі інститут є учасником ­пілотного проекту, відповідно до якого бюджетним коштом здійснюється закупівля кардіовертерів-дефібриляторів, що дає можливість встановити їх безкоштовно тим пацієнтам, яким вони необхідні. З початку 2018 року в інституті штучні водії ритму імплантовано 70 пацієнтам. Загальна кількість кардіостимуляторів та кардіовертерів-дефібриляторів, імплантованих за цей період в Україні, становить близько 5,5 тис. Однак цей показник є приблизно в 5 разів нижчим, аніж, наприклад, у Польщі.

Президент Асоціації з невідкладної кардіології, керівник ­відділу ­реанімації та інтенсивної терапії ННЦ «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска» НАМН України, доктор медичних наук, ­професор Олександр Миколайович Пархоменко проаналізував можливості профілактики РСС із позиції лікаря-реаніматолога. Першим і важливим моментом у запобіганні РСС є мотивація самого пацієнта із ССЗ. Багато хворих, маючи всі чинники серцево-судинного ризику й обтяжений сімейний анамнез, продовжують вести нездоровий спосіб життя, не приймають призначену терапію та не бажають нічого змінювати. 40-50% пацієнтів, у яких виникла РСС, мали раніше ті чи інші скарги на стан здоров’я (дискомфорт у ділянці серця, незначну задишку тощо), але до лікаря не зверталися. 70% таких пацієнтів гинуть на догоспітальному етапі, а решта хворих госпіталізуються у відділення реанімації в дуже тяжкому стані.

Другим важливим моментом є виявлення пацієнтів із високим ризиком розвитку РСС (хронічні форми ІХС, СН у поєднанні з аритміями, тромбоз глибоких вен тощо) на етапі первинної медичної допомоги й направлення їх у високоспеціалізовані медичні установи.

Після завершення прес-конференції був проведений ­майстер-клас із кардіореанімації, орієнтований на людей без медичної освіти.

Тематичний номер «Кардіологія, Ревматологія, Кардіохірургія» № 4 (59) вересень-жовтень 2018 р.