ХІІI Конгрес педіатрів України: потужна наукова платформа для вирішення нагальних проблем вітчизняної педіатрії

31.12.2018

9-11 жовтня 2018 року у м. Києві за підтримки Національної академії медичних наук (НАМН) України, Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, Асоціації педіатрів України, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України» (ІПАГ), Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця відбувся ХІІІ Конгрес педіатрів України «Актуальні проблеми педіатрії». З кожним роком цей науковий форум дедалі більше вражає своїми масштабами. ХІІІ Конгрес педіатрів України відвідали кількасот фахівців різних медичних напрямів – ​педіатрів, сімейних лікарів, неонатологів, фармакологів, дитячих отоларингологів – ​з усіх куточків України. Великий конференц-хол київського «Президент-готелю», повністю заповнений лікарями-практиками, науковцями, представниками галузі охорони здоров’я, наочно демонструє велику зацікавленість медичної спільноти актуальними проблемами, пов’язаними із захворюваннями дитячого віку. Збереження здоров’я дітей сьогодні – ​це запорука могутньої держави завтра. Тому педіатрію слід розглядати не тільки як один із багатьох напрямів медицини, а й як дієвий інструмент для зниження загальної захворюваності населення України.

ХІІІ Конгрес педіатрів України – ​це довгоочікувана подія для всієї вітчизняної медичної спільноти. Почесна місія урочистого відкриття наукового заходу випала директору ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», президенту Асоціації педіатрів України, академіку НАМН України, доктору медичних наук, професору Юрію Геннадійовичу Антипкіну. У вступному виступі академік Ю.Г. Антипкін відзначив, що педіатри – ​найбільш віддані та найбільш відповідальні лікарі, котрі щодня віддають частинку себе маленьким пацієнтам. Ю.Г. Антипкін наголосив, що ХІІІ Конгрес педіатрів України є не тільки науковою платформою для обміну знаннями та досвідом, а й справжнім професійним святом для дитячих лікарів. 

Тому атмосфера цього заходу завжди по-особливому тепла і дружня, що закарбовується в пам’яті учасників спогадами, які зігрівають душу.

Діти – ​це наша найбільша цінність! Від збереження здоров’я дітей залежить майбутнє України. Із цим твердженням погоджуються не тільки батьки та дитячі лікарі, а й державні управлінці. Найбільш масштабний з’їзд педіатрів України привернув увагу представників органів виконавчої влади держави, від діяльності яких певною мірою залежить розвиток віт­чизняної медицини. Вітальне слово Прем’єр-міністра України Володимира Борисовича Гройсмана зачитав заступник директора ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України» з лікувально-профілактичної роботи, доктор медичних наук, професор Володимир Федорович Лапшин. У вітальному слові В.Б. Гройсман привітав учасників із початком роботи ХІІІ Конгресу педіатрів України та виразив велику подяку лікарям – ​тим, хто справді піклується про здоров’я молодого покоління нашої держави.

До слів привітання приєдналась голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, доктор медичних наук, професор Ольга Вадимівна Богомолець, яка подякувала усім присутнім лікарям за те, що, незважаючи на всі негаразди у державі, вони продовжують працювати на благо України. У вступній промові професор О.В. Богомолець відстоювала позицію щодо необхідності праці педіатрів на первинній ланці медичної допомоги, адже якими б досвідченими та обізнаними не були сімейні лікарі, їхніх знань та вмінь не завжди достатньо для надання якісної медичної допомоги дитячому населенню. Як наголосила О.В. Богомолець, професія педіатра створена для того, щоб уберегти дітей від захворювань, якими частіше хворіють дорослі. Свідоме знищення цієї спеціальності – ​це результат нерозважливих дій політиків, необізнаних із вітчизня­ними реаліями системи охорони здоров’я. Як наслідок, із року в рік чисельність населення України стрімко змен­шу­ється. Пріоритетним завданням державної політики О.В. Богомолець вважає збереження людського потенціалу. Для того щоб його реалізувати, необхідно забезпечити міцне здоров’я населення України. О.В. Богомолець переконана, що оптимальний шлях вирішення цілої низки проблем вітчизняної медицини – ​це впровадження загальнообов’язкового державного медичного страхування, яке дасть змогу пацієнтам отримувати якісну та доступну медичну допомогу, а лікарям – ​гідну заробітну плату та комфортні умови праці.

Промова О.В. Богомолець викликала гучні оплески, так як для кожного із присутніх тема збереження педіатрів на пер­винній ланці медичної допомоги – це особистий біль.

Директор департаменту охорони здоров’я Київської міської дер­жавної адміністрації, доктор медичних наук, про­фесор Валентина Григорівна Гінзбург у своєму виступі привітала учасників ХІІІ Конгресу педіатрів України з недавнім святом – ​Всесвітнім днем вчителя та подякувала усім науковцям за їх навчальну діяльність. Професор В.Г. Гінзбург підкреслила, що для успішного лікаря важливо постійно поповнювати свої знання та вдосконалювати практичні навики. У нинішній ситуації в Україні охорона здоров’я материнства та дитинства є пріоритетними напрямами діяльності вітчизняної медичної галузі. Безперечно, майстерність та знання лікаря – ​важливий компонент якісної медичної допомоги. Для того щоб педіатри змогли належним чином реалізувати свої професійні вміння, необхідно створити для цього відповідні умови, які уможливлять впровадження у клінічну практику інноваційних методів діагностики та лікування. Саме цю мету поставили перед собою органи державного управління та місцевого самоврядування м. Києва. Минулого року для родопомічних закладів придбано обладнання на суму 135 млн грн, яке є необхідним для впровадження скринінгу глухоти у новонароджених та ретинопатій у недоношених дітей для подальшої оперативної корекції. На закупівлю лікарських засобів для дитячих лікувальних закладів виділено близько 50 млн грн. Пологові будинки оснащено сучасними ультразвуковими апаратами експертного класу, дихальними апаратами для підтримання адекватної вентиляції легень у дітей, народжених із критично низькою масою тіла. Як зазначила професор В.Г. Гінзбург, майбутнє держави залежить від тих лікарів, які не зупиняються на досягнутому і постійно вдосконалюють свої знання та вміння. ХІІІ Конгрес педіатрів України – ​це чудова платформа для їх професійного розвитку.

У ході урочистої частини ХІІІ Конгресу педіатрів України доповідь «Стратегічні завдання Асо­ціації педіатрів України у вирішенні проблем охорони здоров’я материнства та дитинства» представив директор ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і ­гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», президент Асоціації педіатрів України, академік НАМН України, доктор медичних наук, професор Юрій Геннадійович Антипкін.

– Життя формує нові пріоритети та завдання щодо збереження та покращення здоров’я майбутніх поколінь, які ­обґрунтовують стратегічні напрями розвитку педіатрії в третьому тисячолітті. Завдяки наполегливій праці українських педіатрів знизився рівень малюкової смертності, дитячої захворюваності та інвалідності. Впровадження наукових розробок ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України» у практичну медицину материнства та дитинства сприяло тому, що Україна у 2015 році досягла однієї з найбільш важливих ­цілей третього тисячоліття, які визначили ООН, ВООЗ та ЮНІСЕФ для усіх країн світу, – ​зниження рівня дитячої смертності на 2/3 порівняно з показником 1990 року. Проте не потрібно зупинятись на досягнутому. Слід про­довжувати наполегливо працювати у цьому напрямі.

Знаний у світі науковець у галузі перинатальної медицини академік О.М. Лук’янова стверджувала, що колосальні резерви для зниження рівня материнської та малюкової смертності закладені саме в організації якісної перинатальної служби. Сьогодні в Україні функціонує 14 регіональних перинатальних центрів ІІІ рівня. Вдосконалення та організація надання перинатальної допомоги забезпечили зниження рівня малюкової смертності на 15%.

Важливою складовою організації сучасної перинатальної служби є розвинена система медицини плода, яка включає моніторинг стану розвитку плода, своєчасну діагностику вроджених аномалій та визначення шляхів медичної допомоги у кожному конкретному випадку. Пропозиції щодо посилення ролі педіатричної служби у перинатальній медицині висувають не тільки самі перинатологи, а й провідні фахові асоціації та організації. Дитячі лікарі повинні здій­снювати супровід вагітної у випадку передбачуваного народження дитини з порушеннями здоров’я. Спільну роботу педіатричної служби та перинатальних центрів слід проводити шляхом організації своєчасної та якісної допомоги недоношеним дітям, особливо тим, які народились з екстремально низькою масою тіла, створення реєстру дітей, які народились із певними перинатальними ускладненнями, вивчення катамнезу таких малюків, зміцнення постійних зв’язків між лікарями сімейної практики та педіатрами, а також створення чіткої послідовності дій та алгоритму зворотного зв’язку в роботі з перинатологами.

Вітчизняні вчені зробили великий внесок у розвиток світової перинатальної медицини. В Україні вперше у світі запропоновано новий маркер перинатальної діагностики синдрому Дауна у плода на основі визначення індексу стану його печінки, розроблено нові технології ультразвукової діагностики патології легенів плода, здійснено вивчення динаміки розвитку центральної нервової системи (ЦНС) плода за допомогою сучасних методів нейровізуалізації. Однією із значимих розробок інституту з напряму медицини плода є пренатальна діагностика ембріофетальних вад розвитку ЦНС плода у вагітних із груп високого ризику. Цей напрям має важливе значення для зниження рівня первинної інвалідності у дітей із порушеннями функції ЦНС. Інноваційним методом перинатальної діагностики вроджених аномалій ЦНС плода є магнітно-резонансна спектроскопія, яка дозволяє оцінити стан окремих процесів у тканинах мозку плода за допомогою визначення співвідношення концентрації церебральних метаболітів (N-ацетиласпартату, креатину, холіну, інозитолу, лактату). Цей метод дає змогу діагностувати ранні зміни у ЦНС ще до народження дитини, тому є перспективним напрямом ранньої діагностики нейрометаболічних порушень у плода.

В Україні активно розвивається акушерська кардіохірургія, яку розглядають як резерв зниження рівня материнської та перинатальної захворюваності та смертності. Згідно з рекомендаціями Європейської асоціації кардіологів 2013 року, до складу мультидисциплінарної команди для ­надання спеціалізованої комплексної допомоги вагітним із тяжкою серцево-судинною патологією мають входити акушер-гінеколог, кардіохірург та неонатолог.

У 2017 році визначено такі основні причини ранньої перинатальної смертності: синдром дихальних розладів, перинатальні інфекції, сепсис та гіпоксія новонароджених, вроджені вади. З метою зниження показників захворюваності та смертності внаслідок цих патологічних станів в інституті вперше впроваджено метод краніоцеребральної та тотальної гіпотермії, що дало можливість зменшити кількість ускладнень у новонароджених при асфіксії, розроблено методи діагностики внутрішньоутробного інфікування та визначено шляхи запобігання йому на підставі цитологічних відбитків плацентарного бар’єра. Особливо актуальними є імуногістологічне дослідження матеріалу на вірус герпесу 2 типу, токсоплазму, а також цитологія мазків-відбитків децидуальної оболонки плаценти жінок із цитомегаловірусною інфекцією. Що стосується вроджених аномалій розвитку, ми пропонуємо єдину модель надання хірургічної допомоги (пренатальна діагностика, ведення вагітності, пологів, виходжування новонародженого, підготовка дитини до операції, хірургічна корекція) дітям із вітальними вадами розвитку у перші хвилини в межах одного лікувального закладу.

Згідно з даними хірургічної клініки ДУ «Інститут ­педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’я­нової НАМН України», прослідковується чітка позитивна динаміка щодо рівня післяопераційної летальності серед новонароджених із тяжкими вадами розвитку.

Асоціація педіатрів України спільно з Асоціацією неонатологів України розробили Національний протокол з організації системи катамнестичного спостереження за новонародженими дітьми протягом перших 3 років життя, які мають підвищений ризик розвитку соматичних і неврологічних захворювань. Впровад­ження цього кроку дозволить удосконалити критерії оцінки стану здоров’я передчасно народжених дітей та проводити їх реабілітацію за індивідуальною програмою, підвищити якість діагностики та лікування цього контингенту дітей відповідно до принципів доказової медицини та організувати більш ефективну профілактику дитячої інвалідності.

Актуальною проблемою сучасної педіатрії є стрімке зростання частоти алергічної патології серед дитячого населення. Тому у 2015 році роботу розпочав Алергоцентр з діагностикою медикаментозної алергії у жінок та дітей. Серед соматичних захворювань у дітей дедалі частіше зустрічаються ураження печінки. За останні 5 років в Україні захворюваність на хронічний гепатит збільшилась на 76,6%, на цироз печінки – ​на 59,6%. Тому президія НАМН України у 2015 р. ухвалила рішення про створення Центру дитячої гепатології на базі ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України». За час роботи до новоствореного лікувального центру госпіталізовано 50 дітей із печінковою недостатністю, 10 пацієнтам виконана трансплантація печінки від живого родинного донора. Виживаність після трансплантації становила 100%.

За підтримки дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та ВООЗ в Україні впроваджена стратегія Інтегрованого ведення ­хвороб дитячого віку (ІВХДВ) – ​стандарту надання первинної медико-санітарної допомоги дітям віком від народження до 5 років. Реалізація цієї стратегії дозволяє лікарям медичних закладів різного рівня спільно з родиною вирішити питання підтримання здоров’я дитини та забезпечення її адекватного розвитку.

Поряд із досягненням цілей перинатальної медицини в Україні є низка інших стратегічних завдань: подальше зниження рівня материнської та дитячої смертності, забезпечення якісної високоспеціалізованої медичної допомоги дітям, вагітним та жінкам-породіллям, збереження репродуктивного та сексуального здоров’я, створення оптимальних умов для нормального перебігу вагітності, розробка нових методів профілактики, діагностики та лікування найбільш поширеної соматичної та вродженої патології у дітей, впровадження новітніх технологій реабілітації дітей із психосоматичними проявами. Реалізація цих завдань можлива тільки за умови злагодженої роботи і тісної співпраці усіх суб’єктів сфери охорони здоров’я.

Наукову частину ХІІІ Конгресу педіатрів України відкрив академік НАМН України, заслужений лікар України, завідувач кафедри педіатрії № 4 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор Віталій Григорович Майданник із доповіддю «Сучасні клінічні рекомендації з лікування гос­трих респіраторних захворювань: Доказові дані». Провідний вітчизняний науковець та провідний педіатр України академік В.Г. Майданник представив також фундаментальні доповіді, присвячені найактуальнішим аспектам захворювань дитячого віку – ​терапії ускладнень ГРЗ у дітей, а також особ­ливостям застосування пробіотиків у педіатричній практиці та можливостям сучасної фітотерапії.

ХІІІ Конгрес педіатрів України об’єднав науковців та фахівців високого рівня, які спроможні змінити систему педіатричної допомоги в Україні. Серед почесних спікерів наукового форуму були: професор Г.В. Бекетова, професор О.М. Охотнікова, доктор медичних наук Т.Р. Уманець, доктор медичних наук О.О. Рєчкіна, професор О.Є. Абатуров, професор В.Г. Зайченко, член-корес­пондент НАМН України О.П. Волосовець, професор С.О. Крамарьов, професор О.Г. Шадрін, професор Л.І. Чернишова, професор Н.К. Знаменська, професор О.Ю. Бєлоусова, про­фесор В.С. Березенко, професор Л.В. Квашніна та інші.

Лекцію «Пелюшковий дерматит. Роль лінімента на основі оливкової олії та гідроокису кальцію у запобіганні пелюшковому дерматиту» представив почесний іноземний гість член Французького товариства дерматологів, екс-президент Фран­цузь­кого товариства дерматологів, науковий керівник «Moulin Royal Cosmetics» Dr. Michel Le Maitre.

Протягом трьох днів інтенсивної роботи ХІІІ Конгресу педіатрів України учасники мали унікальну можливість узяти участь у наукових засіданнях та симпозіумах, прослухати актуальні та інформативні лекції, подискутувати з колегами у форматі дискусійного клубу. У рамках заходу спікери представили доповіді, в яких розглянули найбільш актуальні питання педіатрії: сучасні клінічні рекомендації з лікування респіраторної патології у дітей, зокрема нові напрями терапії та профілактики гострої респіраторної інфекції; медико-біологічне значення пробіотиків у практиці дитячого лікаря; фармакотерапія поширених хвороб дитячого віку; ведення педіатричних пацієнтів із коморбідною патологією; проблема антибіотикорезистентності та шляхи її вирішення; розлади сну у дітей та підлітків; актуальні проблеми пульмонології та алергології; новітні досягнення дитячої гастроентерології, гепатології, кардіоревматології, нефрології; стратегії раннього виявлення та профілактики туберкульозної інфекції у дітей. Враховуючи важливе значення соціальних факторів для забезпечення здоров’я дітей та підлітків, одне із засідань присвятили проблемам соціальної педіатрії та організації надання медичної допомоги дітям. Заключним етапом роботи наукового форуму стало ухвалення резолюції ХІІІ Конгресу педіатрів України.

Підготувала Ілона Цюпа

РЕЗОЛЮЦІЯ

XIII Конгресу педіатрів України «Актуальні проблеми педіатрії»

9-11 жовтня 2018 року за підтримки Національної академії медичних наук України, Міністерства охорони здоров’я України, Асоціації педіатрів України, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України» та Національного медичного університету імені О.О. Богомольця відбувся ХIII Конгрес педіатрів України «Актуальні проблеми педіатрії». Ця найбільш масштабна наукова подія для спільноти педіатрів зібрала провідних вчених, організаторів охорони здоров’я та практикуючих лікарів, котрі надають медичну допомогу дітям.

Цього року в роботі ХIII Конгресу педіатрів узяли участь понад 1500 фахівців різних спеціальностей – з ​дитячої пульмонології, алергології, кардіоревматології, гастроентерології, вегетології та радіології – ​з різних регіонів України.

На 9 пленарних засіданнях та 9 наукових симпозіумах 76 доповідей представили провідні вчені-педіатри з України та Франції. Крім того, проведено дискусійний клуб та лекцію, які були присвячені питанням патології сну та пелюшкового дерматиту у дітей.

Учасники конгресу заслухали, обговорили та ухвалили резолюцію, в якій зазначили, що збереження і розвиток фундаментальних засад педіатрії, профілактичних принципів охорони здоров’я дітей та підлітків має бути основним напрямом подальшого удосконалення надання медичної допомоги. За результатами Конгресу ухвалено резолюцію.

  1. Правлінню Асоціації педіатрів України за підтримки учасників ХIІІ Конгресу ініціювати впровадження загальнодержавної програми охорони здоров’я дітей України з метою вирішення медичних, соціальних, психологічних, педагогічних та екологічних проблем охорони дитинства.
  2. Виходячи з Глобальних цілей сталого розвитку, визначених експертами ВООЗ, ООН та ЮНІСЕФ на період 2016-2030 рр., осередкам Асоціації педіатрів України спрямувати свою діяльність на те, щоб знизити показники смертності дітей до 5-річного віку, зменшити на третину дитячу смертність від неінфекційних захворювань, здій­снювати профілактику інфекційних захворювань шляхом збільшення вакцинованого прошарку дітей до 95%, проводити профілактичну роботу із запобігання дитячому травматизму та психологічному насильству.
  3. При бюро Асоціації педіатрів України за підтримки органів законодавчої влади сформувати робочі групи за відповідними напрямами для створення клінічних рекомендацій (протоколів), які враховували б найкращий досвід не тільки вітчизняних, а й світової та європейських педіатричних шкіл.
  4. Осередкам Асоціації педіатрів України впроваджувати заходи з безпеки ­дитини-пацієнта спільними зусиллями перинатологів, педіатрів, сімейних лікарів з метою створення за підтримки держави та суспільства безпечного середовища для дитини.
  5. Виходячи з нагальних потреб кадрового забезпечення педіатричної служби, звернутися до МОЗ та МОН України з пропозицією про збільшення щорічного обсягу державного замовлення прийому до медичних закладів вищої освіти за спеціальністю «Педіатрія» до 1500 осіб, оскільки існує значний дефіцит кадрів, який становить понад 2000 спеціалістів, причому 70% працюючих лікарів-педіатрів складають лікарі пенсійного віку.
  6. Продовжити роботу з розширення системи вакцинопрофілактики інфекційних хвороб у дітей в Україні, забезпечивши перехід при проведенні профілактичних щеп­лень на використання сучасних вакцин, та знизити ризик розвитку поствакцинальних ускладнень.
  7. Продовжити наукові дослідження щодо визначення стандартів здоров’я дитини та розроблення нормативно-регламентуючих документів і уніфікованих клінічних рекомендацій та настанов із надання медичної допомоги дітям.
  8. Звернутися до Державного експертного центру МОЗ України з пропозицією про збільшення обсягів реєстрації дитячих форм препаратів для лікування дітей раннього віку.
  9. У мережі медичних закладів зберегти дитячі поліклініки як центри діагностики, лікування та реабілітації дітей.
  10. У структурі дитячих поліклінік зберегти відділення з надання медичної допо­моги дітям у навчальних закладах, підліткові кабінети, кабінети відповідального бать­ківства, реабілітаційні відділення.

Тематичний номер «Педіатрія» № 4 (47) грудень 2018 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Педіатрія

13.03.2024 Педіатрія Хвороба Гоше: нові міркування та проблеми раннього виявлення розладу

Хвороба Гоше (ХГ) є рідкісним тяжким спадковим лізосомним захворюванням накопичення, яке при відсутності своєчасної діагностики й адекватного лікування може призвести до інвалідизації та скорочення тривалості життя пацієнта. Незважаючи на низьку поширеність, ХГ має велике медико-соціальне значення через виражені клінічні прояви, які значно знижують якість життя пацієнтів, і значні фінансові витрати на лікування й реабілітацію. ...

13.03.2024 Педіатрія Клінічний перебіг синдрому Хантера: час вирішує все

Мукополісахаридоз 2 типу (або синдром Хантера) – рідкісне аутосомно-рецесивне лізосомне захворювання, яке характеризується хронічним прогресуючим перебігом та ураженням багатьох органів і систем, зокрема опорно-рухового апарату, дихальної, серцево-судинної та нервової системи. Незважаючи на низьку поширеність, актуальність проблеми зумовлена тяжкістю клінічних проявів та відсутністю можливостей радикального лікування, що вимагає комплексного мультидисциплінарного підходу і своєчасного призначення патогенетичної терапії. ...

23.12.2023 Педіатрія Спадковий ангіоневротичний набряк у дітей і підлітків

Спадковий ангіоневротичний набряк (САН) є генетичним захворюванням з аутосомно-домінантним типом передачі, в більшості випадків зумовлений дефіцитом інгібітора C1 (C1-INH). Для пацієнтів характерні рецидивуючі набряки підшкірної клітковини та слизових оболонок зі змінною тяжкістю та віком першої появи симптомів....

23.12.2023 Педіатрія Пробіотики і вітамін D: можливості та перспективи застосування

Мікробіом (МБ) кишечнику виконує чисельні і різноманітні функції в організмі людини. Саме тому етап його становлення у перші роки життя дуже важливий, адже початкове створення осі «МБ – імунна система» прогнозує подальший стан здоров’я. Біфідобактерії складають переважну більшість мікробіоти новонароджених і залишаються в кишечнику протягом усього життя. ...