Доцільне використання антибіотиків – запорука успішного лікування інфекцій без небезпечних наслідків

29 листопада в Києві відбулося конференц-засідання «Школа доцільного використання антибіотиків». Організаторами заходу були ГО «Українська асоціація за доцільне використання антибіотиків», Харківська медична академія післядипломної освіти (ХМАПО), Благодійний Фонд Розвитку Інновацій Медицини «РІМОН» та ТОВ «Проджектс Інн».

Наукова програма Школи включала основні питання сучасної антибіотикотерапії (АБТ): визначення ключових збудників залежно від локалізації інфекційного процесу; встановлення чутливості патогенів до антибіотиків (АБ); діагностика, лікування та профілактика уражень печінки на тлі АБТ; застосування пробіотиків для профілактики та лікування ускладнень АБТ; АБТ деяких окремих захворювань (хелікобактерна інфекція, хвороба Лайма, гострий бронхіт, негоспітальна пневмо­нія, синусити, хронічні обструктивні захворювання легень). Лекторами заходу були президент ГО «Україн­ська асоціація за ­доцільне використання антибіо­тиків», завідувач кафедри терапії ХМАПО, доктор медичних наук,  професор Ігор ­Геннадійович ­Березняков; кандидат медичних наук Дмитро Юрійович Сидоров (кафедра терапії ХМАПО), доктор медичних наук, професор ­Сергій Вікторович ­Зайков (кафедра фтизіат­рії і пульмонології ­Національної медичної академії післядипломної освіти (НМАПО) ім. П. Л. Шупика, м. Київ), завідувач кафедри інфекцій­­них хвороб НМАПО ім. П. Л. Шупика, доктор медичних наук, професор Олександр ­Костянтинович Дуда, медичний менеджер «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Украї­на» Наталія Васецька; кандидат медичних наук Владислав ­Ігорович ­Березняков (кафедра загальної практики – сімейної медицини ХМАПО).

У засіданні взяли участь  понад 100 медичних працівників, серед яких було найбільше терапевтів, педіатрів та лікарів загальної практики, хоча захід відвідали і представники вузьких спеціальностей (гінекологи, інфекціоністи, пульмонологи, фізіотерапевти, хірурги, анестезіо­логи тощо).

У теперішніх умовах проблема доцільного застосування таких медикаментів, як АБ, особливо актуальна, оскільки широка експансія цих засобів, перед­усім препаратів широкого спектра дії, здатна призвести до низки негативних наслідків. Серед таких факторів є селекція АБ-резистентних штамів мікроорганізмів, спалахи атипових інфекцій (на популяційному рівні), а також порушення мікробіоти кишечнику, дихального тракту та інших органів і систем, зростання схильності до деяких хвороб (на індивідуальному рівні). Саме тому впровадження стратегій доцільної АБТ дозволить попередити настання так званої постантибіотичної ери, під час якої навіть типові інфекції стануть смертельно небезпечними, а госпітальні – невиліковними. У зв’язку з відсутністю можливості повноцінного використання АБ неможливими будуть оперативні втручання та інвазивні діагностичні процедури, а спектр ускладнень АБТ ще більше розшириться.

Як зазначив президент ГО «Українська асоціація за ­доцільне використання антибіо­тиків», професор І. Г. ­Березняков, нечутливість бактерій до АБ можна ­розподілити на резистентність, яка буває природною та набутою, та рефрактерність – нечутливість до терапевтичного впливу цих препаратів. Механізми нечутливості до АБ різного хімічного складу є різними, крім того, процес формування АБ-резистентності є динамічним, і упродовж життєвого циклу попередньо чутливий мікроорганізм здатен ставати стійким і передавати стійкість наступним поколінням мікробних клітин. Крім передачі нечутливості від бактерії до бактерії, є також передавання стійких мік­роорганізмів від людини до людини, що прискорює процес розповсюдження резистентності патогенів.

Чутливість до АБ повинна досліджуватися на регіональному рівні, щоб лікар мав можливість зробити висновок про локальні мікроорганізми. Згідно з наявними даними, які, на жаль, стосовно деяких бактерій є фрагментарними, частота АБ-резистентності провідних ре­спіраторних патогенів в Україні є дещо нижчою, ніж у сусідніх країнах.

За словами професора С. В. Зайкова, іншою важливою проблемою застосування АБТ є медикаментозна алергія (МА), розвиток якої здатен сповільнити одужання, спричинити хронізацію захворювання та збільшити вартість його лікування. Крім того, деякі види МА можуть бути потенційно небезпечними для життя пацієнта, що обумовлює важливість вчасної лабораторної діагностики МА та її повноцінної фармакотерапії. Заходи профілактики МА містять державно-регуляторні (зміна порядку відпуску ліків з аптек), інформаційно-освітні (роз’яснення населенню небезпеки неконтрольованої АБТ) та медико-фармацевтичні (боротьба з поліпрагмазією, підвищення якості ліків, впровадження в медичних закладах програм раннього виявлення МА, реєстрація всіх її випадків).

Під час засідання були розглянуті питання, що викликали активну дискусію та обговорення як під час офіційної частини заходу, так і після її завершення. Безсумнівно, проблема доцільної АБТ стосується медичних працівників багатьох спеціальностей і потребує привернення уваги всіх дотичних до цього питання прошарків населення: представників влади, управлінців галузі охорони здоров’я, науковців, практичних лікарів та пацієнтів. Один із шляхів для досягнення цієї мети – проведення на­уково-освітніх заходів на кшталт проведеної конференції. Упродовж 2019 року також пройдуть кілька «Шкіл доцільного застосування АБ» у таких містах України, як Суми, Полтава, Вінниця, Хмельницький, Львів, Ужгород, Одеса, Херсон, ­Черкаси, Кременчук, Тернопіль та Рівне. Найближчим часом, 30-31 січня, відбудуться конференц-засідання у ­Чернівцях та Івано-Франківську. Зареєструватися для участі в заходах можна на сайті: http://rimon.in.ua

Підготувала Лариса Стрільчук

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 24 (445), грудень 2018 р.