2016-й: рік визначних дат в українській кардіології

У цьому році виповнюється 80 років з моменту заснування Київського Інституту клінічної медицини, на базі якого було створено Національний науковий центр (ННЦ)«Інститут кардіології ім. академіка М.Д. Стражеска» Національної академії медичних наук (НАМН) України (далі – Інститут). Так склалося, що цього року ми також святкуємо 140-річчя з дня народження його засновника – корифея вітчизняної медицини, академіка Миколи Дмитровича Стражеска. Це стало приводом для зустрічі з директором Інституту, віце-президентом НАМН України, президентом Асоціації кардіологів України, професором Володимиром Миколайовичем Коваленком.

– Щиро дякуємо за те, що, незважаючи на інтенсивний робочий графік, Ви погодилися зустрітися з нами  і відповісти на декілька запитань. Перше стосується вищезгаданих визначних дат: що саме вони означають для Вас і для наукового колективу, який Ви очолюєте?
– Ці дати мають велике значення не тільки для української, а й для світової кардіології. Наш Інститут протягом усього періоду свого існування був флагманом у галузі кардіології, у тому числі й у той час, коли в ньому здійснювалися розробки майже з усіх напрямів медицини. Починаючи з 1975 р. і донині цей заклад, який був реорганізований спочатку в Інститут кардіології, а згодом –  ​у Національний науковий центр, залишається осередком активної організаційно-методичної, наукової і клінічної роботи у сфері кардіології. За минулі роки в стінах ­Інституту народилися й були ­реалізовані ­численні ­інно­ваційні ідеї щодо вдосконалення діагностики та лікування серцево-судинних захворювань (ССЗ). Проте ми завжди пам’ятаємо, що перші кроки до світового визнання пов’язані з ім’ям Миколи Дмитровича Стражеска.
Авторитет і великий внесок цього вченого в розвиток кардіології є визнаними на рівні сучасних кардіологічних товариств: у 2009 р. на заході, присвяченому 100-річчю з дня першого прижиттєвого опису інфаркту міокарда М.Д. Стражеском і В.П. Образцовим, були присутні представники Європейського товариства кардіологів, відомі міжнародні експерти, у тому числі «патріарх» світової кардіології, професор Юджин Браунвальд.
Вітчизняні сподвижники медичної науки, серед імен яких золотими літерами вписано ім’я М.Д. Стражеска, залишили нам безцінну спадщину –  ­Інститут кардіології з численними традиціями.
У ньому навчалися, набували досвіду молоді, талановиті вчені – яскраві особистості, які відомі сьогодні не тільки в Україні, а й за кордоном. Нині керівники наукових відділів Інституту – професори О.М. Пархоменко, Ю.М. Соколов, Л.Г. Воронков, М.І. Лутай, О.І. Мітченко, Є.П. Свіщенко, Ю.М. Сіренко, С.П. Сичов, В.О. Шумаков та інші  –  ​є членами європейських товариств, беруть участь у діяльності робочих груп цих організацій, розробці міжнародних рекомендацій щодо діагностики  й лікування ССЗ. Я сподіваюся, що наступні покоління лікарів та вчених, які «підростають» у відділах Інституту, пам’ятатимуть і продовжуватимуть його славні традиції та демонструватимуть той високий професійний рівень, який ми підтримуємо сьогодні, попри численні політичні й економічні труднощі, які, на жаль, є характерною рисою наших днів.

– Історією та досягненнями Інституту по праву пишається вітчизняна медицина. Але нині, у складний для України період, перед нашим суспільством дійсно постає багато нових викликів, які потребують не тільки сміливих рішень, а й ретельно прорахованих кроків. Медицина не є винятком. Як живе в цей час Інститут, який Ви очолюєте, як долає виклики сьогодення?
– Незважаючи на складні соціально-політичні процеси, які відбуваються в нашій державі, Інститут та його співробітники не втратили ініціативу і перспективи щодо подальшого розвитку. Ми не зменшили свою ­активність стосовно науково-дослідної, клінічної, видавничої роботи, організаційно-методичних заходів,
підготовки кадрів і впевнено дивимося в майбутнє. Фахівці Інституту беруть активну участь у заходах, які ініціює МОЗ України і які спрямовані на реформування системи охорони здоров’я. Наукові підрозділи закладу залучені до розробки єдиної методики оцінки вартості медичних послуг, нових підходів до атестації лікарів-кардіологів. Дуже важливим напрямом діяльності Інституту є розробка настанов і протоколів з діагностики та лікування ССЗ відповідно до міжнародних стандартів. За основними ССЗ, які мають найбільше медично-
соціальне значення, вже розроблені, затверджені (або перебувають на затвердженні в МОЗ) такі документи. Крім того, співробітники Інституту підготували для практичних лікарів, які працюють на всіх рівнях системи охорони здоров’я, новий збірник стандартів діагностики і лікування ССЗ з урахуванням останніх досягнень у кардіології. Цей збірник буде видано до початку XVII Національного конгресу кардіологів, і ми сподіваємось, що нова форма надання інформації щодо сучасних стандартів ведення пацієнтів сприятиме впровадженню послідовного та уніфікованого підходу до діагностики й лікування ССЗ, як на первинному, так і на високоспеціалізованому рівні надання медичної допомоги. Таким чином, Інститут залишається «генератором» нових ідей і головним ініціатором впровадження в клінічну практику сучасних світових стандартів діагностики та лікування ССЗ.
Сьогодні ми також робимо акцент на активній міжнародній співпраці, і наші фахівці беруть участь
у проведенні міжнародних досліджень. Варто зазначити, що всі досягнення європейської кардіології сьогодні впроваджено у відділах Інституту.
Ще один напрям, який ми розробляємо в останні два роки, – створення на базі Інституту консультатив­но-діагностичних експертних центрів для надання високоспеціалізованої медичної допомоги пацієнтам з орфанними та резистентними до лікування ССЗ: легеневою гіпертензією, сімейною гіперхолестеринемією та іншими. Створення таких центрів означає більш широкі можливості щодо отримання сучасного лікування найскладнішими пацієнтами; крім того, це дасть змогу сформувати повноцінні реєстри рід­кісних ССЗ і загострити увагу органів влади на проблемі забезпечення цих хворих необхідними дороговартісними препаратами.

– Проблема серцевої недостатності не випадково була одним із головних пріоритетів у науковій діяльності ­академіка М.Д. Стражеска. Як розвивається сьогодні цей напрям в Україні? Що, на Ваш погляд, необхідно зробити для покращення рівня надання медичної допомоги для цієї найбільш тяжкої категорії кардіологічних пацієнтів?
– Академік М.Д. Стражеско невипадково у своїй діяльності приділяв велику увагу саме серцевій недостатності, адже цей синдром є наслідком майже всіх ССЗ. Результатом співпраці М.Д. Стражеска з професором В.Х. Василенком є створення класифікації серцевої недостатності, яка була визнана у свій час не тільки в Радянському Союзі, а й за кордоном. Ця класифікація, яка заснована на функціонально-­морфологічних принципах оцінки динаміки клінічних проявів серцевої недостатності, зберігає свою актуальність і понині.
У відділі серцевої недостатності нашого Інституту, який очолює доктор медичних наук, професор Л.Г. ­Воронков, надається велике значення імплементації і подальшому розвитку новітніх методів діагностики та лікування зазначеного захворювання. За останні роки було реалізовано низку відповідних ініціатив, а саме: створено Українську асоціацію фахівців з серцевої недостатності, розпочався випуск профільного журналу, який сьогодні є важливим і авторитетним джерелом інформації для кардіологів та терапевтів. Що стосується подальшого покращення рівня надання медичної допомоги пацієнтам із серцевою недостатністю, то сьогодні треба сконцентрувати зусилля на декількох моментах. Насамперед необхідно вдосконалити вторинну профілактику серцевої недостатності, яка має починатися ще на етапі спостереження пацієнтів на рівні первинної ланки системи охорони здоров’я. На жаль, хворі із серцевою недостатністю часто потрапляють до нашого закладу на пізніх стадіях розвитку синдрому, коли важко стабілізувати їх стан і неможливо покращити прогноз. Тому важливо забезпечити ранню діагностику і своєчасне лікування серцевої недостатності, а це, у свою чергу, можливо тільки за умови використання візуалізуючих методик (УЗД, МРТ, ангіографії) та інших сучасних методів діагностики. Крім того, слід підвищити рівень освіченості терапевтів та сімейних лікарів у галузі лікування серцевої недостатності – вони повинні добре знати і розуміти основні сучасні принципи ведення таких пацієнтів.
Ще одна важлива проблема, яка виходить за межі компетенції лікарів, – медикаментозна підтримка хворих із серцевою недостатністю. Ці пацієнти потребують постійного прийому життєво важливих препаратів, і неможливість придбати їх за власні кошти ­робить марними зусилля фахівців ­високоспеціалізованих ­центрів. Відсутність адекватного лікування на амбулаторно-поліклінічному рівні призводить до прискорення декомпенсації хворих, збільшення частоти госпіталізацій і, як наслідок,  – до значних додаткових матеріальних збитків для держави. Отже, актуальними завданнями є розробка та реалізація державних програм щодо компенсації пацієнтам із серцевою недостатністю вартості лікарських засобів, які призначаються згідно із сучасними стандартами лікування. Очевидно, що ефективна робота системи реімбурсації має велике стратегічне значення з погляду не тільки якості і тривалості життя тяжких хворих, а й раціонального витрачання фінансових ресурсів держави в галузі медицини.

– Останнім часом у науково-медичній літературі дедалі ширше обговорюється аспект так званої персоніфікованої медицини. Що особисто Ви як провідний експерт вкладаєте в це поняття?
– Однією з вимог сьогодення є поєднання персоніфікованої медицини із сучасними стратегіями лікування ССЗ, які викладено в міжнародних рекомендаціях. І саме в лікуванні серцевої недостатності обов’язково має бути застосований персоніфікований підхід, для якого характерні численні нюанси. Індивідуалізоване лікування пацієнтів із серцевою недостатністю передбачає не тільки використання синдромального підходу, а й вплив на ті механізми, які призвели до розвитку зазначеного синдрому. Прикладом є проведення кардіохірургічного втручання у пацієнтів з ішемічною хворобою серця за наявності супутнього ураження клапанів апарату: такий підхід дає змогу зменшити ступінь вираження порушень внутрішньосерцевої гемодинаміки, знизити фармакотерапевтичне навантаження на хворих і ефективно вплинути на подальший перебіг серцевої недостатності. Іншим прикладом є поєднання корекції порушень внутрішньосерцевої ­гемодинаміки за допомогою бета-адреноблокаторів з кардіохірургічним лікуванням при гіпертрофічній кардіоміопатії.

– 21-23 вересня в м. Києві відбудеться XVII Національний конгрес кардіологів України, який буде присвячено пам’ятним датам, про які ми говорили вище.  Що Ви очікуєте від цього наукового форуму?
– Щорічне проведення Національного конгресу кардіологів є вагомим підсумком нашої роботи протягом кожного року. Цей науковий форум збирає не тільки кардіологів, а й представників інших спеціальностей, які тісно пов’язані з кардіологією, – це надає можливість налагодити співпрацю в ­галузі розробки мультидисциплінарних підходів щодо ­профілактики різноманітних ускладнень і лікування пацієнтів із коморбідною патологією.
Конгрес завжди проходить за участю відомих міжнародних експертів, із проведенням спільних засідань Асоціації українських кардіологів, Європейського товариства кардіологів та профільних товариств різних європейських країн. Кожного року ми намагаємося зробити максимально інформативними і цікавими заходи, яки відбуваються в рамках цього наукового форуму, і XVII Національний конгрес кардіологів не буде винятком, адже він є особливим для нас –  окрім ювілею нашого Інституту і святкування  140-річчя від дня народження М.Д. Стражеска, урочистого  настрою додає той факт, що 2016 р. проголошений Роком Серця в Україні. Ця ініціатива Асоціації кардіологів України і Асоціації серцево-судинних хірургів України була підтримана на рівні Адміністрації Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, НАМН та МОЗ України. Цього року в рамках конгресу ми плануємо презентувати комплексну програму з профілактики, вдосконалення діагностики, лікування та реабілітації пацієнтів із ССЗ на наступні п’ять років. Програма передбачає залучення до співпраці не тільки кардіологів, а й сімейних лікарів, терапевтів, кардіохірургів, пульмонологів, ендокринологів та інших спеціалістів. На мій погляд, імплементація такої програми, її активна підтримка з боку держави матимуть велике значення для зниження рівня захворюваності і смертності від ССЗ. Сподіваюся також, що проведення конгресу внесе оптимістичну ноту в загаль­ний настрій і продемонструє, що ми не стоїмо на місці навіть у складні часи.
Проведення конгресу – це також крок до формування взаєморозуміння між асоціаціями фахівців, органами влади, громадськими організаціями, що надасть можливість більш ефективно впливати на стан здоров’я населення нашої держави.

– Що Ви побажаєте учасникам конгресу і всім українським кардіологам?
– Бажаю лікарям не втрачати оптимізму і пам’ятати, що ми несемо відповідальність за стан здоров’я та життя наших пацієнтів і тому маємо завжди підтримувати високий професійний рівень, проявляти гуманізм, а в деяких ситуаціях – бути альтруїстами. Усім колегам бажаю також міцного здоров’я, наснаги і наполегливості для підкорення нових вершин кардіології.

Підготувала Наталя Очеретяна