Фітоцистол і Фітонефрол – ефективна та безпечна терапія інфекцій сечової системи

27.11.2016

Статья в формате PDF.


Інфекції сечової системи (ІСС) є однією із численних груп захворювань у структурі клініки внутрішніх хвороб, посідають друге-третє місце серед інфекційних захворювань і потребують значних фінансових витрат. Найбільш розповсюджені ІСС серед жінок, що зумовлено анатомо-фізіологічними особливостями сечовивідних шляхів. У 70% жінок пременопаузального віку принаймні раз у житті мав місце епізод ІСС; у 25% із них упродовж наступних півроку відбувається рецидив захворювання. Для розмежування ІСС використовується топічний класифікаційний підхід: інфекція нирок – пієлонефрит; інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ) – цистит, уретрит, уретральний синдром.

За даними 2012 р., захворюваність на інфекцію нирок в Україні становила 1666,5 на 100 тис. населення, серед дорослих старше 18 років – ​1808,3 випадку, частка працездатного населення становила 1448,1 випадку. Поширеність ІСС щороку збільшується переважно за рахунок хронічного пієлонефриту, оскільки на його частку в структурі вказаної групи хвороб припадає більше 90% випадків. Це самостійне захворювання, але може виступати і як ускладнення цілої низки хвороб. Так, у 2006 р. питома вага хронічного пієлонефриту в структурі причин розвитку хронічної хвороби нирок I стадії становила 40,7%.
Гострий цистит – ​одне з найпоширеніших захворювань жінок репродуктивного віку, зумовлене анатомічними особливостями сечостатевої системи, сексуальною активністю, використанням сперміцидів. Статистичні дані свідчать, що в кожної другої жінки хоча б раз у житті розвивалося це захворювання. У 2008 р. в Україні було зареєстровано 233,9 тис. випадків циститу (506,3 на 100 тис. населення).
Серед збудників неускладнених гострих ІСС домінує Escherichia coli, яка ідентифікується в 70-95% хворих. Staphylococcus saprophyticus виявляють у 5-10% пацієнтів. Такі ентеробактерії, як Proteus mirabilis, Klebsiella spp. та інші, є причиною незначної кількості ІСС. Часто спостерігаються асоціації декількох мікроорганізмів: тільки 20% жінок мають ізольовану бактеріальну інфекцію, 80% з них інфіковані вірусами, хламідіями та/або молікутами.
Лікування ІСС лікарськими рослинами застосовується вже протягом багатьох століть. Рослинні препарати ефективні та безпечні, полегшують перебіг ІСС шляхом пригнічення бактеріальних чинників, зменшуючи подразнення тканин сечовивідних шляхів, запобігають рецидивам захворювання.
ФитоцистолОсновним методом лікування ІСС відповідно до чинних наказів МОЗ України є застосування антибактеріальних препаратів. Проте варто зазначити, що в Україні резистентність E. сoli та S. faecalis до триметоприму/сульфаметоксазолу становить відповідно 36 та 84%, резистентність E. сoli до нітрофурантоїну – ​22%, до пеніцилінів – ​34%, аміноглікозидів – ​28%. Усе частіше визнається, що використання лише антибіотиків може спричиняти рецидивні прояви ІСС, а зростання залежності при застосуванні антибактеріальної терапії винятково синтетичними засобами може в подальшому послаблювати імунну систему.
Серед загальних рекомендацій, наведених у протоколі лікування гострої ІСС, зокрема передбачено вживання лікарських трав сечогінної дії.
Рослинний збір вітчизняного виробництва ПрАТ Ліктрави Фітоцистол виявляє протимікробну дію відносно стафілокока, кишкової палички, синьогнійної палички, протея та деяких інших мікроорганізмів, які найчастіше є причиною захворювань сечовидільної системи. Препарат має також протизапальну та діуретичну активність, що зумовлює доцільність застосування даного збору в комплексній терапії гострих і хронічних захворювань, зокрема в урології (цистит, уретрит, простатит). До складу даного лікарського засобу входять листя брусниці (Vitis idaeae folia), трава звіробою (Hyperici herba), плоди шипшини (Rosae fructus), трава причепи (Bidentis herba).

Фитонефрол

Лікарський засіб рослинного походження ­Фітонефрол виробництва ПрАТ Ліктрави чинить діуретичну, протимікробну, протизапальну та спазмолітичну дію; його застосовують у комплексній терапії запальних захворювань нирок та сечовивідних шляхів (пієлонефрит, цистит). Даний фітозасіб містить листя мучниці (Uvae ursi folia), квітки календули (Calendulae flores), плоди кропу пахучого (Anethi graveolentis fructus), кореневища з коренями елеутерокока колючого (Eleutherococci senticosi rhizomata et radices), листя м’яти перцевої (Menthae piperitae folia).
Завдяки імуномоделюючому ефекту кореневищ з коренями елеутерокока колючого (Wagner, 1985; Steinmann, 2001) та квіток нагідок (Wagner, 1985; Amirghofran, 2000) препарат Фітонефрол запобігає розвитку рецидивів ІСС.
Фенологлікозиди арбутин і метиларбутин, що є основними діючими речовинами листків та пагонів мучниці й брусниці звичайної, у нирках гідролізуються до гідрохінону, який виділяється системою ниркових канальців і спричиняє антисептичну дію на сечові шляхи та виявляє діуретичну активність.

Рис1
У клінічних дослідженнях підтверджено безпечність і профілактичний ефект арбутину, препаратів мучниці та її екстрактів у запобіганні рецидивів ІСС, зокрема циститу (Larsson B. et al., 1993; Beaux D. et al., 1999; Head K. A., 2008), клінічно доведено ефективність при ІСС, зокрема при інфекціях сечового міхура.
Також продемонстровано (Bratman S., Kroll D., 1999) здатність листків та пагонів мучниці пригнічувати ріст мікроорганізмів Escherichia coli, Proteus mirabilis, Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus aureus та 70 інших бактерій сечовивідних шляхів.

Рис2
Незважаючи на невеликий термін перебування на фармацевтичному ринку України нових лікарських засобів рослинного поход­ження – ​зборів Фітоцистол та Фітонефрол, вже є певний задокументований досвід їхнього застосування при лікуванні захворювань сечовидільної системи, оскільки з метою постреєстраційного моніторингу ефективності та безпечності даних фітопрепаратів (рис. 2) сімейними лікарями всіх регіонів України у спеціально розроблених анкетах реєструвалась інформація щодо їхнього призначення згідно з показаннями в 651 пацієнта.
У проведеному дослідженні відзначено, що сімейні лікарі призначали Фітоцистол та ­Фітонефрол у комплексній антибактеріальній терапії (табл.).

Таб
Також підтверджено профіль безпечності та ефективності даних лікарських засобів, адже в жодного з пацієнтів не спостерігалося розвитку побічних ефектів або випадку неефективного застосування.
Основними перевагами прийому зборів ­Фітоцистол та Фітонефрол, як свідчать результати постреєстраційного моніторингу, у ком­плексі з антибіотикотерапією є:
• значне скорочення терміну перебігу захворювання (рис. 3);
• симптоматичне покращення стану пацієнтів уже на першу-другу добу прийому (рис. 3);
• покращення показників аналізів хворих (креатинін сечі, білок сечі, сечовина) та полегшення симптомів (зменшення болючості при сечовипусканні, болю в ділянці сечового міхура, частоти сечовипускання та імперативних позивів, ніктурії) після комплексної терапії порівняно зі станом пацієнтів на початку лікування.

Рис3

Враховуючи, що часто ІСС супроводжуються такими симптомами, як біль, спазм та запалення, комплексність дії фітопрепаратів Фітоцистол і Фітонефрол додатково до антибактеріальної та сечогінної дії забезпечує одночасне тамування проявів цього симптомокомплексу, що є позитивним з точки зору фармацевтичної опіки пацієнтів. Безпечність (відсутність виражених побічних ефектів), зокрема при тривалому застосуванні при рецидивах ІСС, відсутність розвитку резистентності до даних фітопрепаратів за рахунок їхнього складу та дії, належна якість і доступна вартість є важливими аргументами на користь призначення вітчизняних лікарських засобів рослинного походження Фітоцистол та Фітонефрол у формі зборів при лікуванні інфекційних захворювань, зокрема циститів і пієлонефритів.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Урологія та андрологія

21.04.2024 Урологія та андрологія Актуальні питання сучасної урології

У лютому відбулася щорічна Всеукраїнська науково-практична конференція «Малоінвазивні технології в урології», присвячена актуальним проблемам сучасної урології. Пропонуємо огляд найцікавіших доповідей, що прозвучали в рамках заходу....

20.04.2024 Урологія та андрологія Практичні аспекти раціональної антибактеріальної терапії в урології

Інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ) у всьому світі посідають провідне місце серед інфекційних захворювань дорослого населення. Поряд із тим серед фахівців зростає занепокоєння щодо триваючого зростання стійкості бактерій до більшості антибіотиків. Експерти провідних міжнародних товариств наголошують на необхідності розсудливого і виваженого призначення антимікробних препаратів. Про основні принципи раціональної антибіотикотерапії в урології, зокрема при проведенні діагностичних і хірургічних втручань, ми попросили розповісти завідувача відділу відновної урології та новітніх технологій ДУ «Інститут урології ім. акад. О.Ф. Возіанова НАМН України», доктора медичних наук, професора В’ячеслава Миколайовича Григоренка. ...

20.04.2024 Урологія та андрологія Застосування фосфоміцину трометамолу для профілактики інфекційних ускладнень при проведенні біопсії передміхурової залози

Процедура трансректальної біопсії простати супроводжується високим ризиком інфекційних ускладнень, тому проведення антимікробної профілактики при цьому втручанні є обов’язковим. Однак зростання антибіотикорезистентності, а також нещодавні рекомендації щодо обмеження призначень фторхінолонів значно звужують спектр можливих варіантів такої профілактики. Міжнародною мультидисциплінарною групою експертів на основі літературних джерел та клінічного досвіду було розроблено ряд настанов стосовно запобігання інфекційним ускладненням при біопсії простати та обґрунтовано доцільність і переваги призначення з цією метою фосфоміцину ...

20.04.2024 Урологія та андрологія Інтеграція вірусу гепатиту В у геном сперматозоїдів: клінічні ризики з позицій репродуктології

Кількість людей, які страждають і помирають від вірусного гепатиту В (ВГВ), можна порівняти з кількістю хворих на коронавірусну хворобу 2019 року (COVID‑19), яка наразі викликає велике занепокоєння в усьому світі. Тому вкрай важливим залишається питання передачі вірусу, у тому числі через статеві клітини. Попередніми дослідженнями встановлено, що гени ВГВ, інтегровані в людські сперматозоїди, здатні до реплікації та експресії після передачі ембріонам. Однак досі це явище не було підтверджено клінічними дослідженнями у пацієнтів. Автори вивчали особливості інтеграції ВГВ у геном сперматозоїдів пацієнтів та аналізували можливі клінічні наслідки для потомства ...