Власний клінічний досвід використання севофлурану (Хемотека)

16.03.2021

Стаття у форматі PDF

У статті представлено результати дослідження спеціалістів відділення анестезіології та інтенсивної терапії Національного інституту раку МОЗ України щодо ефективності та безпечності використання інгаляційної анестезії препаратом севофлуран (Хемотека) у дорослих пацієнтів, які потребували загальної анестезії при онкохірургічних втручаннях.

Ключові слова: інгаляційна анестезія, севофлуран, Хемотека.

За останні 10 років інгаляційна анестезія, зокрема на основі севофлурану, дедалі частіше почала застосовуватися у клінічній практиці в Україні. Так, у більшості регіонів частка інгаляційної анестезії з використанням севофлурану зросла з 0,8% у 2010 році до 15% у 2012 році (Глумчер Ф.С., 2013).

Мета дослідження – ​оцінити якість інгаляційної анестезії з використанням севофлурану (Хемотека) у дорослих пацієнтів, які потребували загальної анестезії при онкохірургічних втручаннях.

Критеріями оцінки якості анестезії севофлураном (Хемотека) були такі параметри: безпечність використання пристрою «Quik Fil», зручність його застосування, оцінка анестетичної ефективності під контролем потреби у фентанілі, оцінка седативної активності за допомогою BIS-моніторингу, зручність застосування флаконів севофлурану (Хемотека) різних об’ємів (50, 100 і 200 мл). Анестезію було проведено у 6 хворих віком 42-79 років (середній вік – ​58 років), серед яких 3 жінки і 3 чоловіки (група 1). Отримані результати порівнювали з архівними даними (інгаляційна анестезія з використанням севофлурану інших виробників) попередніх досліджень, проведених у 2012 році за участю 21 хворого (група 2) (Лісний І.І., 2012).

Результати дослідження

Основні результати порівняння ефективності двох анестетиків представлено у таблиці.

При аналізі глибини седації під час анестезії було встановлено, що показники BIS знаходилися в межах бажаної глибини анестезії, не відрізнялися у групах порівняння і не перевищували ані нижньої, ані верхньої межі норми.

Також оцінювали час виходу з анестезії та швидкість відновлення, частоту виникнення ускладнень і задоволеність пацієнтів. У даному дослідженні не було виявлено відмінностей у тривалості пробудження після анестезії між двома групами.

Деякі автори вказують на те, що викорис­тання севофлурану як для індукції, так і для підтримання анестезії збільшує частоту виникнення післяопераційної нудоти і блювання, що може подовжувати час перебування у стаціонарі й знижувати задоволеність хворого якістю анестезії. Smith et al. реєстрували, що післяопераційна нудота в пацієнтів, які отримували севофлуран як для індукції, так і для підтримання анестезії, виникала частіше, ніж у тих, хто отримував пропофол. Утім профілактичне застосування ондансетрону в поєднанні з інгаляційним знеболенням за допомогою ­севофлурану знижує частоту виникнення нудоти і блювання після хірургічного втручання [3]. У нашому дослідженні не спостерігалося нудоти та блювання у хворих після використання севофлурану (Хемотека).

Витрату інгаляційного анестетика під час операції реєстрували методом зважування випарника до і після операції [2]. При порівнянні даних двох груп не було встановлено відмінностей у витраті севофлурану під час операції (таблиця).

При оцінці зручності заповнення випарника системою «Quik Fil» не було встановлено відмінностей між двома групами спостереження. Система забезпечувала герметичність заправного пристрою, що запобігало потраплянню анестетика в операційну. Важливість способу заливки інгаляційного анестетика у випарник підтверджується стандартами Американського товариства з випробування матеріалів (American Society for Testing and Materials, ASTM), що рекомендують безпечне для медичного персоналу заповнення випарника наркозного апарата [4]. Конструктивні особливості випарників із системою заливки «Quik Fil» дозволили провести анестезію севофлураном, не перевищуючи рекомендованих норм концентрації галогеновмісних анестетиків у повітрі операційної.

Севофлуран (Хемотека) доступний у флаконах різного об’єму: 50, 100, 150, 200 та 250  мл. Це дозволяє заправляти випарник залежно від необхідного завантаження наркозно-­дихальної апаратури. При нечастому застосуванні інгаляційної анестезії заправка невеликими об’ємами інгаляційного анестетика запобігає залишенню заправленого випарника на тривалий час.

Висновки

Використання севофлурану (Хемотека) для інгаляційної анестезії забезпечує:

  • необхідну якість анестезії з достатнім рівнем седації;
  • безпеку персоналу операційної завдяки безконтактній заправці випарника.

Література

  1. Глумчер Ф.С. Индукция и поддержание ингаляционной анестезии (VIMA) севофлураном у взрослых пациентов, требующих хирургического вмешательства: оценка качества анестезии анестезиологами и пациентами // Біль, знеболення та інтенсивна терапія. – 2013.
  2. Лісний І.І., Закальська Х.А. Економічні складові різних видів анестезії: внутрішньовенна vs інгаляційна // Біль, знеболення та інтенсивна терапія. – 2016.
  3. Smith I., Terhoeve P.A., Hennart D., Feiss P., Harmer M., Pourriat J.L. A multicentre comparison of the costs of anaesthesia with sevoflurane or propofol. Br. J. Anaesth., 1999.
  4. American Society for Testing and Materials. Standard specification for anesthesia equipment: scavenging systems for anesthetic gases. West Conshohocken, Pa: American Society for Testing and Materials; 1991.

Тематичний номер «Хірургія, Ортопедія, Травматологія, Інтенсивна терапія» № 1 (44), 2021 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Хірургія, ортопедія та анестезіологія

16.03.2024 Хірургія, ортопедія та анестезіологія Лікування розладів ковтання у пацієнтів відділення інтенсивної терапії

Дисфагія є поширеним явищем у пацієнтів відділення інтенсивної терапії (ВІТ), але вона часто залишається недостатньо розпізнаною та неконтрольованою, незважаючи на те що пов’язана з небезпечними для життя ускладненнями, тривалим перебуванням у ВІТ та госпіталізацією. Запропонований у статті експертний висновок щодо діагностики й лікування дисфагії розроблений на основі доказових клінічних рекомендацій та думок лікарів-практиків. Автори рекомендують прийняти ці клінічні алгоритми для надання стандартизованої та високоякісної допомоги, яка передбачає своєчасний систематичний скринінг, оцінку та лікування дисфагії в екстубованих пацієнтів і пацієнтів із трахеостомою у ВІТ. ...

16.03.2024 Хірургія, ортопедія та анестезіологія Контроль болю в хірургії ран та трофічних дефектів м’яких тканин різної етіології

Больовий синдром при хронічних ранах є рутинним явищем хірургічної практики. Рана вважається такою, що тривало не загоюється, якщо, незважаючи на відповідну терапію та достатній термін лікування (4-6 міс), відсутні або практично відсутні ознаки загоєння. Неопіоїдні та опіоїдні анальгетики є основними препаратами, що застосовуються для лікування больового синдрому при ранах. На науково-практичній конференції «Міждисциплінарний підхід у лікуванні коморбідних хірургічних пацієнтів», що відбулася наприкінці 2023 року, тему менеджменту хронічної ранової хвороби представив у доповіді «Контроль болю в хірургії ран та трофічних дефектів м’яких тканин різної етіології» завідувач кафедри хірургії та судинної хірургії Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук, професор Сергій Іванович Саволюк. Ключові слова: ранова хвороба, трофічна виразка, ВАК-терапія, больовий синдром, нестероїдні протизапальні препарати, Дексалгін®....

16.03.2024 Хірургія, ортопедія та анестезіологія Підтримка статусу вітаміну D та кальцію у пацієнтів ортопедо-травматологічного профілю: первинна і вторинна профілактика переломів та оптимізація відновних процесів

Актуальність проблеми переломів на сьогодні не залишає сумнівів, зокрема в контексті старіння населення та поширеності остеопорозу. Кальцій та вітамін D, виконуючи ключову роль у формуванні та підтриманні щільності кісткової тканини, є необхідними елементами для успішної профілактики переломів, особливо у вразливих груп населення. Також важливим є достатній рівень кальцію та вітаміну D в організмі для оптимального зрощення переломів і посттравматичної зміни кісток. У цьому контексті велике значення має вибір конкретного комплексу Са + D із позицій ефективності, безпеки та високого комплаєнсу. Ключові слова: остеопороз, крихкість кісток, кальцій, вітамін D, профілактика переломів. ...

16.03.2024 Хірургія, ортопедія та анестезіологія Центральні венозні катетери: використання та профілактика ускладнень

З установленням центральних венозних катетерів (ЦВК) пов’язані різноманітні ускладнення, включаючи ті, що зумовлені безпосередньо введенням і/або доступом, через який уводиться катетер, а також віддалені (>1 тижня) ускладнення, такі як дисфункція катетера, стеноз або тромбоз центральної вени та розвиток інфекції. Кількість і тяжкість ускладнень зростають зі збільшенням розміру катетера, кількості використовуваних катетерів та часу їх перебування в організмі. У статті наведено огляд сучасних даних щодо ускладнень, пов’язаних із ЦВК, а також стратегії їх профілактики та лікування. Ключові слова: центральний венозний катетер, ускладнення, пункція артерії, пневмоторакс, тромбоз центральної вени, інфекції кровотоку, дисфункція катетера. ...