30 років з дня заснування кафедри клінічної, лабораторної імунології та алергології Національної медичної академії післядипломної освітиім. П.Л. Шупика: історичний нарис

21.07.2015

Кафедра клінічної, лабораторної імунології та алергології була заснована в 1985 р. за допомогою ректора академії Віталія Миколайовича Гиріна. Першим її завідувачем став член-кореспондент АМН та НАН України, д.м.н., професор Едуард Вальтерович Гюллінг – відомий вчений-імунолог, який вперше в Україні та Росії проводив наукові дослідження та клінічну апробацію багатьох імуномодулюючих препаратів.

Зав. кафедри Едуард Вальтерович Гюллінг Зав. кафедри Едуард Вальтерович Гюллінг

За його участю розроблені клінічні показання для лікування вілозеном, тимогеном, преформованими природними факторами – дециметрово-хвильове (ДМХ) випромінювання, яке використовується в лікуванні та профілактиці полінозу. Розроблено цілу низку препаратів, які почали використовувати як імуномодулюючі (мірамістин, карбюлоза).

У зв’язку з від’їздом професора Е.В. Гюллінга в 1997 р. кафедра клінічної, лабораторної імунології та алергології стала курсом імунології та алергології при кафедрі сімейної медицини, а завідувачем курсом стала к.м.н., доцент Л.В. Кузнецова.

В 2001 р. курс клінічної імунології та алергології був приєднаний до складу кафедри медичної генетики (зав. кафедри – член-кор. НАМН України, професор Н.Г. Горовенко), яка була перейменована в кафедру медичної генетики, клінічної імунології та алергології.

У квітні 2005 р. кафедра клінічної, лабораторної імунології та алергології стала самостійною, завіду­вачем кафедри була призначена д.м.н., професор Л.В. Кузнецова. Нині кафедра є опорною для вузів післядипломної освіти з чотирьох дисциплін: клінічна імунологія, лабораторна імунологія, імунологія та алергологія.

Співробітники кафедри (в 1-му ряду зліва направо): М.І. Шулежко, В.І. Літус, Л.В. Кузнецова, зав. кафедри Е.В. Гюллінг Співробітники кафедри (в 1-му ряду зліва направо): М.І. Шулежко, В.І. Літус, Л.В. Кузнецова, зав. кафедри Е.В. Гюллінг

Основна база кафедри знаходиться в Міській клінічній лікарні № 8, головним лікарем якої є д.м.н., професор А.М. Пілецький, який за сумісництвом обіймає посаду професора кафедри. На базі лікарні знаходяться 2 алергологічних відділення та консультативно-діагностичне відділення Київського міського алергологічного центру, завідувачем якого є д.м.н., професор Л.І. Романюк, яка також обіймає посаду професора кафедри.

Основна база – лікарня № 8 Основна база – лікарня № 8

Кафедра має ще декілька навчально-лікувально-діаг­ностичних баз: ДУ «Національний науковий центр Інститут кардіології імені М.Д. Стражеска» НАМН України, відділ імунології, завідувачем якого є д.біол.н., професор Т.І. Гавриленко, яка за сумісництвом обіймає посаду професора кафедри; ТОВ «Клініка імунології та алергології «Форпост», директором якої є асистент кафедри О.П. Назаренко; Київська міська клінічна лікарня № 1; Київський міський центр клінічної імунології, директором якого є к.м.н., доцент кафедри О.В. Назар.

База клініки імунології та алергології «Форпост» База клініки імунології та алергології «Форпост»

Вперше в Європі на базі кафедри «Клініки імунології та алергології «Форпост» з 2014 р. під егідою Міжнародного мережевого університету молекулярної алергології та імунології відкрита Міжнародна школа з молекулярної алергології та імунології (УШМАІ). На цих базах, які мають сучасну апаратуру, проводять практичні заняття з клінічної та лабораторної імунології.

За час існування кафедри розроблено програми, тестові завдання зі спеціалізації, тематичного удосконалення та передатестаційного циклу за фахом: клінічна імунологія, лабораторна імунологія, імунологія та алергологія. Вперше в Україні написана програма циклу тематичного удосконалення «Застосування методів гірудотерапії в медичній практиці», що дає можливість лікарям професійно займатися лікуванням медичними п’явками, препаратами з п’явок та гірудину; програма циклу тематичного удосконалення з вивчення методів молекулярної діагностики «Фадіотоп», що дає можливість алергологам проводити моніторинг для виявлення мажорних та мінорних алергенів та лікувати алергічні захворювання на сучасному обладнанні.

НМАПО ім. П.Л. Шупика НМАПО ім. П.Л. Шупика

Написані навчальні підручники та посібники: «Алерго­логія», «Клінічна та лабораторна імунологія», «Імуно­логія», «Гірудотерапія», «Клінічна імунологія та алергологія»; 10 монографій: «Особливості діагностики та лікування кропив’янки в алергологічній практиці», «Система імунітету за умов мікромеркуріалізму та його корекції», «Анафілаксія» та ін.; 15 методичних рекомендацій: «Алгоритм відбору пацієнтів для алерген-специфічної імунотерапії», «Оцінка антигістамінних лікарських засобів при лікуванні хворих на алергодерматози» та ін.

Наукова діяльність кафедри позначилась захистом 20 кандидатських та 4 докторських дисертацій, написанням понад тисячі наукових праць у фахових збірниках та виданнях, 367 раціоналізаторськими пропозиціями, 12 авторськими свідоцтвами, 2 патентами. За останні роки захищено 5 кандидатських дисертацій, 3 – докторських, готуються до захисту ще 2 кандидатських дисертацій та 1 — докторської.

За останні 2 роки на кафедрі пройшли навчання лікарі-курсанти (414 осіб), курсанти суміжних кафедр (874 особи) та лікарі-інтерни (545 осіб).

Співробітники кафедри брали участь у роботі науково-практичних конференцій, з’їздів алергологів та імунологів як в Україні, так і за кордоном. Співробітники кафедри виступають на телебаченні, радіо та в інших засобах масової інформації.

Співробітники кафедри здійснюють курацію міського алергологічного центру, консультують хворих алерговідділень Міської клінічної лікарні № 8, проводять лікування та курацію воїнів АТО на базі клініки «Форпост». Ними розробляються та застосовуються нові сучасні методи лікування та діагностики алергічних захворювань.

На кафедрі працюють три кандидати медичних наук, чотири доктора медичних наук і один доктор біологічних наук (5 професорів). Співробітники кафедри є членами редколегій багатьох медичних журналів. Вже впродовж 10 років проводяться регіональні тематичні конференції з міжнародною участю. Учасникам конференції обов’язково видаються реєстрові сертифікати, надається можливість друкування тез та статей, участі в стендових доповідях та майстер-класах.

Професор Л.В. Кузнецова є Головним позаштатним спеціалістом дорослої мережі з імунології Департаменту охорони здоров’я Київської обласної державної адміністрації (ДОЗ КОДА), а також Головним консультантом з клінічної імунології клінічної лікарні «Феофанія».

Професор Л.І. Романюк є головним позаштатним фахівцем зі спеціальності «Алергологія» в м. Київ.

Доцент Л.С. Осипова – Головний позаштатний спеціаліст з імунології УОЗ ДУС.

Доцент О.В. Назар багато років був Головним позаштатним спеціалістом дорослої мережі з імунології ГУОЗ та МОЗ м. Київ.

Професор Л.В. Кузнецова є членом спеціалізованої вченої ради Д 11.600.04 при Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького. Професор Л.В. Кузнецова та професор В.І. Літус є членами спеціалізованої вченої ради для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук за спеціальностями 14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби, 14.01.25 – судова медицина і 14.01.39 – клінічна лабораторна діагностика при Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України.

Співробітники кафедри є членами Європейського товариства імунологів та алергологів.

Співробітники кафедри бажають всім мешканцям України миру, добра, любові, здоров’я та можливості творчої та плідної роботи!

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Алергія та імунологія

18.04.2024 Алергія та імунологія Пульмонологія та оториноларингологія Ефективність і безпека підвищення дозування антигістамінних препаратів ІІ покоління в лікуванні неконтрольованої хронічної спонтанної кропив’янки

Хронічна кропив’янка (ХК) – ​це патологія, яка характеризується рецидивними нестійкими висипаннями з/без ангіоневротичного набряку, які виникають мало не щодня впродовж більш як 6 тиж [1]. Розрізняють два варіанти ХК – ​хронічна індукована кропив’янка (ХІК), або фізична кропив’янка, зумовлена певними фізичними подразниками, такими як тиск, тепло або холод, і більш поширена хронічна спонтанна кропив’янка (ХСК), яка розвивається у 80-90% випадків і характеризується відсутністю відомих екзогенних чинників і причин [2]. На це захворювання страждає від 0,5 до 1% населення світу, переважно особи жіночої статі [3]. Повторні симптоми часто призводять до порушень сну та чинять виражений негативний вплив на якість життя (QoL) [4]. ...

29.03.2024 Алергія та імунологія Педіатрія Діагностика та лікування алергічного риніту в дітей-астматиків

Алергічний риніт (АР) є поширеним запальним захворюванням верхніх дихальних шляхів (ВДШ), особливо серед педіатричних пацієнтів. Ця патологія може знижувати якість життя, погіршувати сон та щоденну продуктивність. Метою наведеного огляду є надання оновленої інформації щодо епідеміології АР та його діагностики, з урахуванням зв’язку з бронхіальною астмою (БА). ...

27.03.2024 Алергія та імунологія Педіатрія Лікування алергічного риніту та кропив’янки: огляд новітнього антигістамінного препарату біластину

Поширеність і вплив алергічних захворювань часто недооцінюють [1]. Ключовим фактором алергічної відповіді є імуноглобулін (Ig) Е, присутній на поверхні тучних клітин і базофілів. Взаємодія алергену з IgЕ та його рецепторним комплексом призводить до активації цих клітин і вивільнення речовин, у тому числі гістаміну, які викликають симптоми алергії [2]. Враховуючи ключову роль гістаміну в розвитку алергічних реакцій, при багатьох алергічних станах, включаючи алергічний риніт і кропив’янку, пацієнту призначають антигістамінні препарати [3, 4]....

22.03.2024 Алергія та імунологія Ефективність і безпека комбінованого назального спрею олопатадину гідрохлориду та мометазону фуроату в лікуванні алергічного риніту

Алергічний риніт (АР) – ​дуже поширений патологічний стан, що часто зумовлюється пилком трав і дерев, шерстю тварин, кліщами домашнього пилу та цвіллю. Оцінки його поширеності в різних регіонах Європи та світу дуже різняться [1, 2], але результати епідеміологічних досліджень демонструють, що на нього страждають до 30% дорослих людей і до 40% дітей. Симптоми можуть чинити значний негативний вплив на якість життя пацієнтів, часто заважати сну і сприяти поганій успішності на роботі та в школі. Крім того, АР є відомим фактором ризику розвитку бронхіальної астми; і, навпаки, ця коморбідність значно підвищується [2, 5-7]....