Національна наукова медична бібліотека України – головна медична книгозбірня України: 90-років пройденого шляху

12.04.2021

90 років тому (6 листопада 1930 року) було засновано Національну наукову медичну бібліотеку України (ННМБУ) як Київську державну медичну бібліотеку Народного Комісаріату охорони здоров’я України. У 1934 році вона розташовувалася в приміщенні університетської бібліотеки (вул. Володимирська, 58). Серед перших читачів – видатні вчені: О. Богомолець, М. Стражеско, О. Кримов, В. Чаговець, М. Яновський і багато інших. Під час Другої світової війни все майно було спалене окупантами.

Навесні 1944 року бібліотека відновила свою діяльність, декілька разів змінювала назву. У 2006 році дістала статус національної. 6 листопада 1969 року вперше їй було надано власне приміщення в архітектурно-історичній будівлі спадку сім’ї Терещенків (вул. Л. Толстого, 7), де функціонує й досі. Понад 40 років незмінно завідувала бібліотекою Раїса Іванівна Павленко – ​заслужений працівник культури України, повний кавалер ордена княгині Ольги, згуртувавши чудовий колектив співробітників та однодумців.

Нині ННМБУ – ​провідна науково-інформаційна установа медичної науки й охорони здоров’я, що здійснює бібліотечне, бібліографічне, інформаційне обслуговування практичних лікарів, викладачів і студентів медичних закладів вищої освіти, науковців тощо. ННМБУ має одну з найбільших у Європі систем фондів літератури медично-біологічного спрямування (понад 1,6 млн примірників 35 мовами світу, щороку обслуговує понад 60 тис. спеціалістів-медиків і близько 1000 медичних установ, забезпечує доступ до понад 2,5 тис. електрон­них світових інформаційних ресурсів). ННМБУ провадить активну міжнародну діяльність із 35 бібліо­теками та науковими закладами у 20 країнах Європи й Америки. За ініціативи Раїси Іванівни у 2010 році було започатковано україно-польський проєкт із відкриттям у ННМБУ Польської медичної бібліотеки ім. Збіґнєва Реліґи. Робота ННМБУ відзначена низкою державних та іноземних нагород. Автор статті ділиться своїми спогадами й емоціями щодо відвідування ННМБУ та закінчує текст власним віршем, присвяченим «ювіляру».

Незважаючи на непрості обставини року, що минає, коли населення не тільки України, а й усього світу потерпає від пандемії коронавірусу, ми змушені дотримуватися позиції «…і це мине…», адже багато моментів, які довелося переживати цьогоріч, хочеться забути… Проте життя триває, ми не повинні забувати подій, які віддзеркалюють становлення нашої країни, і не тільки її загальний розвиток, а й історичні віхи, що стосуються окремих галузей, які є важливими для всіх нас… Саме сьогодні гостро постала важливість медичної науки, тому слід пам‘ятати ті місця, де відбувалося її поступове становлення впродовж багатьох років. Серед бурхливих подій ми не маємо забувати й тих, які минають… У 2020 році відзначила 90-річний ювілей від дня заснування ННМБУ, що є головною медичною книгозбірнею країни та науково-­методичним центром мережі медичних бібліотек України. Нині вона розташована в мальовничому кварталі біля парку ім. Тараса Шевченка в самому центрі нашої столиці. Унікальна й сама будівля, оскільки вона є пам’яткою архітектури кінця ХІХ сторіччя (в минулому – ​садибою, а нині – ​спадком українських меценатів, справжніх патріотів рідної землі – ​сім’ї Терещенків).

До бібліотеки протягом багатьох років протоптували свої стежки як студенти медичних вузів і біологічних факультетів, так і практичні лікарі, сучасні й майбутні визначні постаті науки, а також учені-­початківці, небайдужі та зацікавлені медики, значна частка кот­рих стала науковцями й лідерами медицини не тільки української, а й світової медичної галузі.

Пощастило й мені вперше переступити поріг цього храму науки ще в 1990 році, а згодом повертатися знову та знову… Перші враження – ​перехопило подих від старовинної архітектурної величі: дерев’яні оздоблення стін і стелі, ліпнина з позолотою, портрети та барельєфи вчених, унікальні розписи стелі, старовинні китайські вази, виставкові експозиції картин художників України. Сучасність тоді вирувала бібліографічними каталогами та книжковими полицями, рядами столів із настільними лампами в читацькій залі, де провела не один день, працюючи ще над кандидатською дисер­тацією… І нині перед очима – ​доброзичливі й усміхнені обличчя співробітників закладу, котрі завжди готові допомогти, піти назустріч.

Наступне активне «пришестя» до ННМБУ – ​організація разом із співробітниками бібліотеки виставки робіт і наукових здобутків, присвячена 70-річному ювілею мого Вчителя – ​професора Євгенії Леонідівни Мачерет у 1999 році, коли я отримала змогу побачити кабінети мецената Терещенка, унікальну своїм розписом і різьбленням Золоту залу та Круглу кімнату. І вже через 20 років знову було організовано книжкову виставку про Вчителя, присвячену пам’яті (до 90-річчя від дня народження Є. Л. Мачерет). Пізніше – ​робота над докторською дисертацією, підготовка патентів і постійне співробітництво щодо організації фахових наукових форумів, без чого вже складно уявити проведення науково-практичних конференцій із міжнародною участю.

Отже, згадаємо непросту історію ННМБУ, адже неможливо усвідомити всю велич цієї поважної та потужної за своїм громадським і науково-­просвітницьким значенням установи без знання етапів її становлення. ННМБУ засновано як Київську державну медичну бібліотеку Народного Комісаріату охорони здоров’я України. У 1934 році вона розташовувалася в приміщенні університетської бібліотеки, де працювала рідна сестра Лесі Українки – ​Ольга Пет­рівна Косач-Кривинюк. Серед перших читачів – ​­видатні вчені: О. Богомолець, М. Стражеско, О. Кримов, В. Чаговець, М. Яновський, Л. Громашевський, Д. Чеботарьов та ін. Яскраву сторінку в історію бібліо­теки вписала когорта всесвітньо відомих учених-­медиків – ​М. Амосов, А. Ромоданов, В. Фролькіс, Я. Фрумкін, О. Коркушко та багато інших. Страшні для України воєнні роки були катастрофічними й для бібліотеки – ​під час Другої світової війни книжковий фонд, майно, документація були спалені німецько-­фашистськими окупантами. Проте, як казковий Фенікс, бібліотека постала з попелу, а навесні 1944 року поновила свою діяльність уже під новою назвою – ​Республіканська наукова медична бібліотека. Змінювалася історія нашої країни, політична та господарська дійсність розставляла свої акценти; бібліотека також зазнавала змін: із 1980 року – ​Республіканська на­укова медична бібліотека ім. Д. І. Ульянова; з 1992 року – ​Державна наукова медична бібліотека Міністерства охорони здоров’я України. У 2006 році, згідно з Указом Президента України від 03.04.2006 № 286/2006, здобула статус національної, відтоді має назву – ​Національна наукова медична бібліотека України.

Становлення незалежності нашої країни, як відомо, було буремним, що в різні періоди накладало тягар і на бібліотеку: унікальна будівля з ­антикварним начинням збурювала уяву, а також небезкорисливі бажання різних охочих заволодіти нею – ​створити банк, ігровий заклад, ресторан тощо. Лише висока принциповість, непохитний авторитет, любов до своєї справи та рідної країни дали змогу зберегти бібліотеку завдяки насамперед зусиллям її багаторічного незмінного керманича – ​Раїси Іванівни Павленко. Згуртований нею чудовий колектив співробітників та однодумців медичної спільноти завжди був поряд і підтримував на всіх етапах відстоювання прав установи.

Не можна окремо не зупинитися на яскравій особистості Раїси Іванівни Павленко, оскільки її заслуги перед бібліотекою, а також медичною спільнотою беззаперечні. Раїса Іванівна незмінно понад 40 років завідувала бібліотекою, вболівала, пропускала через своє серце періоди скрути та процвітання рідної установи. Мені пощастило ще в 1993 році познайомитися з нею особисто. Адресувала мене до неї професор Євгенія Леонідівна Мачерет із проханням посприяти обранню необхідної наукової літератури. Раїса Іванівна – ​неймовірно красива жінка, котру, здається, час торкається тільки ледь-ледь, щоб додати шарму й іскристості. Високо інтелігентна, скромна, виважена, доброзичлива – ​такі люди будують історію нашої країни та прославляють її!

Після виходу Раїси Іванівни на пенсію (2019 року) генеральним директором ННМБУ призначено ­Аурелію В’ячеславівну Відьму. Нині обов’язки генерального директора виконує Тетяна Анатоліївна Остапенко, котра багато років присвятила бібліотеці як відданий, висококваліфікований фахівець бібліо­течної справи на посаді заступника генерального директора з наукової роботи.

За ініціативи Раїси Іванівни Павленко у 2010 році започатковано новий україно-польський проєкт, результатом якого стало відкриття Польської ­медичної бібліотеки в ННМБУ, що є третьою у світі серед тих, які функціонують за межами країни. 12 жовтня 2017 року з великими урочистостями та присут­ністю почесних гостей дружньої Польщі їй присвоєно ім’я всесвітньо відомого польського кардіохірурга ­Збіґнєва Реліґи, відтоді її назва – ​Польська медична бібліотека ім. Збіґнєва Реліґи в місті Києві.

Книжкові зібрання ННМБУ є національним культурним надбанням нашої країни, складовою загально­культурної спадщини, що охороняється державою.

Як центр галузевої медичної бібліографії ННМБУ видає бібліографічні покажчики як поточного, так і ретроспективного характеру щодо найактуальніших медичних проблем. Робота бібліотеки відзначена низкою нагород:

  • Почесна відзнака Сенату Республіки Польща (2017);
  • Відзнака Ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я «За активне впровадження наукових медичних знань і культури та духовності в широкі кола медичних працівників, популяризацію наукових і творчих робіт видатних діячів галузі» (2015);
  • Пам’ятний знак «Відзнака Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика» (2015);
  • Грамота Міністерства культури України й Української бібліотечної асоціації (2014);
  • Срібна медаль Сенату Республіки Польща (2013);
  • Медаль Академії медичних наук України (2005);
  • Почесна Грамота Академії медичних наук України (2005);
  • Почесна Грамота Кабінету Міністрів України (2005);
  • Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР (1980).

ННМБУ, що є багатогранною за своєю сутністю, проводить постійну активну інформаційно-просвітницьку роботу: організовує художні виставки, образо­творчі та музичні тематичні вечори, фотовиставки тощо нарівні з безпосередніми своїми завданнями.

Завершуючи теплі спогади й екскурс в історію ННМБУ, хочу висловити особисті привітання, співзвучні з привітаннями тисяч інших небайдужих медиків, із нагоди 90-річного ювілею, а також висловити побажання подальшого процвітання та розвитку у формі вірша…

Список літератури знаходиться в редакції.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 24 (493), 2020 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

27.03.2024 Терапія та сімейна медицина Бенфотіамін: фокус на терапевтичний потенціал

Тіамін (вітамін В1) – важливий вітамін, який відіграє вирішальну роль в енергетичному обміні та метаболічних процесах організму загалом. Він необхідний для функціонування нервової системи, серця і м’язів. Дефіцит тіаміну (ДТ) спричиняє різноманітні розлади, зумовлені ураженням нервів периферичної та центральної нервової системи (ЦНС). Для компенсації ДТ розроблено попередники тіаміну з високою біодоступністю, представником яких є бенфотіамін. Пропонуємо до вашої уваги огляд досліджень щодо корисних терапевтичних ефектів тіаміну та бенфотіаміну, продемонстрованих у доклінічних і клінічних дослідженнях....

24.03.2024 Гастроентерологія Терапія та сімейна медицина Основні напрями використання ітоприду гідрохлориду в лікуванні патології шлунково-кишкового тракту

Актуальність проблеми порушень моторної функції шлунково-кишкового тракту (ШКТ) за останні десятиліття значно зросла, що пов’язано з великою поширеністю в світі та в Україні цієї патології. Удосконалення фармакотерапії порушень моторики ШКТ та широке впровадження сучасних лікарських засобів у клінічну практику є на сьогодні важливим завданням внутрішньої медицини....

24.03.2024 Кардіологія Терапія та сімейна медицина Розувастатин і розувастатин/езетиміб у лікуванні гіперхолестеринемії

Дисліпідемія та атеросклеротичні серцево-судинні захворювання (АСССЗ) є провідною причиною передчасної смерті в усьому світі (Bianconi V. et al., 2021). Гіперхолестеринемія – ​третій за поширеністю (після артеріальної гіпертензії та дієтологічних порушень) фактор кардіоваскулярного ризику в світі (Roth G.A. et al., 2020), а в низці європейських країн і, зокрема, в Польщі вона посідає перше місце. Актуальні дані свідчать, що 70% дорослого населення Польщі страждають на гіперхолестеринемію (Banach M. et al., 2023). Загалом дані Польщі як сусідньої східноєвропейської країни можна екстраполювати і на Україну....

24.03.2024 Терапія та сімейна медицина Життя в дослідженні нових ліків

Однією із найвагоміших знахідок із часу відкриття дигіталісу Нобелівський комітет назвав синтез і дослідження β-блокаторів, які зараз мають провідні стабільні позиції у лікуванні більшості серцево-судинних хвороб (ішемічна хвороба серця – ​стенокардія, гострий коронарний синдром, інфаркт міокарда, артеріальна гіпертензія, серцева недостатність, тахіаритмії) (Радченко О.М., 2010). Це епохальне відкриття зроблено під керівництвом британського фармаколога Джеймса Блека (James Whyte Black), який отримав за нього Нобелівську премію в 1988 році. ...