Aeaaiay no?aieoa Eiioaeoiay eioi?iaoey Ea?oa naeoa
Последний номер Тематические номера Архив номеров Новости Подписка на Здоровье Украины
 


Архив номеров

статья размещена в номере 6/1 за апрель 2008 года, на стр. 46-47

Застосування ректальних свічок Реліф та Реліф Адванс у дитячій колопроктології

В.П. Притула, к.м.н., доцент кафедри дитячої хірургії Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, Українська дитяча спеціалізована лікарня «Охматдит», м. Київ

У дитячій колопроктології найчастіше доводиться мати справу з лікуванням вад розвитку ободової та прямої кишок, 
до яких належать доліхоколон, хвороба Гіршпрунга та аноректальні вади розвитку. Дещо рідше трапляються анальні тріщини, поліпи цієї ділянки, парапроктити, неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона тощо.
Клінічні симптоми зазначених аномалій з’являються переважно в ранньому віці, але вони не завжди отримують правильну оцінку, тому їх діагностика у багатьох дітей запізнена. Пізня діагностика і тривале малоефективне консервативне лікування призводять до розвитку незворотних атрофічних і дистрофічних змін у стінці товстої кишки та патологічних порушень в інших органах і системах [10].

Вторинні хронічні запальні зміни слизової товстої кишки вимагають адекватної цілеспрямованої терапії. На особливу увагу заслуговують заходи, спрямовані на профілактику й лікування запальних ускладнень слизової оболонки кишечнику та швидке відновлення його функції у разі як консервативного лікування, так і оперативного втручання. Після хірургічної корекції у дистальних відділах ободової кишки та в прямій кишці тривалий час можуть зберігатися вторинні зміни слизової оболонки як наслідок раніше перенесених глибоких запальних змін у цій ділянці, що суттєво впливають на функціональні результати [1, 4].
З огляду на це найбільшою проблемою післяопераційного ведення пацієнтів із вадами розвитку товстої кишки або набутою патологією у віддаленому періоді є ліквідація запальних змін у дистальних відділах ободової кишки та ампулі прямої кишки. На тлі дисбактеріозу кишечнику, що постійно розвивається, інтенсивно розмножується йодофільна мікрофлора, посилюються бродильні та гнилісні процеси в кишечнику, що, у свою чергу, сприяє розвитку диспепсії, болючості під час дефекації, зміні характеру випорожнень, відчутних морфологічних змін слизової оболонки дистального відділу кишечнику. У більшості випадків лікування запальних захворювань дистального відділу товстої кишки передбачає використання системних і місцевих протизапальних, імуномодулюючих препаратів, засобів, що стимулюють регенерацію пошкоджених ділянок слизової оболонки [5, 7, 9, 11].
Вибір лікарських засобів для лікування запальних ускладнень слизової оболонки кишечнику має значні труднощі. Так, більшість протизапальних засобів – ксенобіотики, що можуть призвести до алергізації організму, а препарати з імунодепресивною дією провокують подальше розмноження патогенної флори. Зважаючи на це, на сьогодні надзвичайно актуальною залишається проблема пошуку ефективного препарату (бажано несинтетичного походження), що має знеболюючий і протизапальний ефект, пригнічує збільшення патогенної флори, посилює місцевий імунітет і знижує інтенсивність аутоімунних процесів у вогнищі запалення. 
Слід зазначити, що останнім часом комбіновані лікувальні засоби, що ефективно впливають на ліквідацію запальних захворювань дистального відділу товстої кишки у дітей за консервативного лікування та у віддаленому періоді після операції, активно витісняють монопрепарати.
Зареєстровані в Україні ректальні свічки Реліф і Реліф Адванс виявляють протизапальну, знеболювальну, регенеративну, антибактеріальну, гемостатичну, імунопротекторну та антиоксидантну дію. Ректальні свічки Реліф містять масло печінки акули (3%) та фенілефрину гідрохлорид (0,25%) на основі масла какао; ректальні свічки Реліф Адванс – масло печінки акули (3%) та бензокаїн (10,3%) на основі масла какао.
Доведено, що масло печінки акули містить алкілгліцерол, сквален, скваламін, вітаміни А, Е, D, цинк, залізо, мідь. Ранозагоювальну дію свічок групи Реліф пов’язують із вмістом у маслі печінки акули алкілгліцеролу, що позитивно впливає на продукцію і активність макрофагів, які захищають від вірусів, бактерій та грибків. Оскільки в печінці акули алкілгліцерол міститься в найбільшій концентрації, у цих свічках використовують саме масло печінки акули. Сквален має ранозагоювальну та протизапальну дію унаслідок насичення клітини киснем, поліпшення їх регенераторної і захисної функцій. Крім того, скваламін активний до більшості грибкових та бактеріальних агентів. Вітаміни А, Е, D, цинк, залізо та мідь мають гемостатичні, ранозагоювальні та антиоксидантні властивості.
Важливою перевагою свічок Реліф Адванс є їх знеболювальна властивість, що забезпечується наявністю концентрованого розчину бензокаїну.
Ректальні свічки Реліф і Реліф Адванс широко застосовують у «дорослій» колопроктології – як у консервативній терапії, так і у відновлювальному лікуванні після операцій у цій ділянці [2, 3, 6, 8]. Використання цих засобів у дитячій практиці вивчено недостатньо.

Мета дослідження
Оцінка ефективності ректальних свічок Реліф і Реліф Адванс (виробництва «Сагмел, Інк.», США) в лікуванні різних захворювань дистальних відділів товстої кишки у дітей.

Матеріали і методи
Нами узагальнено досвід застосування ректальних свічок Реліф і Реліф Адванс у 89 дітей віком від 5 до 16 років із різними захворюваннями дистальних відділів товстої кишки. Всі вони лікувались у клініці дитячої хірургії Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця на базі Української дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит». Зазначені препарати застосовували в комплексному лікуванні як при консервативній терапії, так і в післяопераційному веденні пацієнтів із колоректальною патологією.
Ректальні свічки Реліф і Реліф Адванс застосовували в лікуванні захворювань дистальних відділів товстої кишки у 40 дітей у консервативній терапії, 49 – у післяопераційному періоді. Комплекс лише консервативних заходів із використанням ректальних свічок групи Реліф проводили у 23 пацієнтів із доліхоколоном, у 5 – із анальними тріщинами, у 2 – із неспецифічним виразковим колітом. У післяопераційному періоді лікували 22 дітей із хворобою Гіршпрунга, 19 – із аноректальними вадами розвитку, 6 – із поліпами прямої кишки, 2 – із парапроктитом. Пацієнти застосовували ректальні свічки стаціонарно та амбулаторно. 
Пацієнтам із доліхоколоном призначали по 1 свічці Реліф ректально двічі на добу (зранку та ввечері) протягом 10-12 днів; за 30 хв до процедури проводили очисну клізму.
При неспецифічному виразковому коліті призначали свічки Реліф по 1 свічці двічі на добу протягом 2 тижнів, далі 1 раз на добу. Ці хворі застосовували ректальні свічки Реліф разом із Салофальком.
Пацієнтам із анальними тріщинами через помірні больові відчуття в ділянці ануса призначали ректальні свічки Реліф Адванс по 1 свічці двічі на добу протягом 7 днів. Крім того, цим дітям місцево ззовні прикладали пов’язки з маззю Реліф.
У групі оперованих дітей ректальні свічки призначали різними курсами залежно від характеру проведеного втручання. Пацієнтів із хворобою Гіршпрунга було прооперовано за методикою Болея у модифікації клініки дитячої хірургії НМУ з накладанням первинного колоректального анастомозу. Дітям із аноректальними вадами розвитку виконано трьохетапне хірургічне лікування – колостомію, анопроктопластику, закриття колостоми. За парапроктиту висікали норичний хід із подальшим зашиванням дефекту. Після таких операцій дітям через 2-3 тижні з часу втручання призначали ректальні свічки Реліф Адванс по 1 свічці двічі на добу протягом 7-10 днів. У віддаленому періоді для комплексного реабілітаційного лікування застосовували ректальні свічки Реліф по 1 свічці 1 раз на добу протягом 10-12 днів. Через тиждень після поліпектомії ректальні свічки Реліф Адванс призначали в такому ж дозуванні протягом 7-10 днів.
Місцеве лікування в обох групах пацієнтів обов’язково поєднували із загальним.
Комплекс лікування та диспансерного спостереження під час корекції колоректальної патології здійснювали протягом 1-3 років. Батьків інструктували про правильне харчування і необхідність контролю за регулярністю дефекації. До загальної терапії включали вітаміно- й ферментотерапію, корекцію дисбактеріозу кишечнику, фізіотерапію та ЛФК.
За консервативної терапії доліхоколону та у період реабілітації після хірургічної корекції хвороби Гіршпрунга або аноректальних вад розвитку використовували електростимуляцію прямої кишки, регулярно проводили очисні клізми в один і той же час доби (з метою вироблення умовного рефлексу на акт дефекації), призначали прозерин, тренування анального сфінктера, лікувальну гімнастику. Щоденну електростимуляцію ректальним електродом апарату «Ампліпульс» тривалістю 15-20 хв здійснювали протягом 10-15 днів, повторюючи цикли через 3 міс. 
До контрольної групи пацієнтів із колоректальною патологією увійшли діти з доліхоколоном, анальними тріщинами, парапроктитом, хворобою Гіршпрунга, аноректальними вадами розвитку та поліпами прямої кишки, яким місцеве лікування запальних явищ у колоректальній ділянці проводили за традиційною методикою. Через два тижні після радикальної операції пацієнтам контрольної групи призначали лікувальні клізми. Для процедури використовували шприц Жане або інший шприц великого об’єму та м’який ректальний катетер, який вводили в просвіт прямої кишки на відстань 8-12 см (залежно від віку дитини). Лікувальні розчини (настій квітів ромашки, лепехи, листя кропиви, кори дуба тощо) використовували в теплому вигляді по 30-50 мл на одну мікроклізму. Після процедури дитина мала 15-20 хв перебувати в колінно-ліктьовому положенні або лежати на животі. Через 2-3 год після очисної клізми пацієнти щодня отримували 1-2 мікроклізми.
За наявності анастомозитів використовували антимікробні мікроклізми, що містили 10% емульсії синтоміцину або 5% емульсії стрептоміцину. На одну мікроклізму використовували 10-12 мл емульсії. Масляні мікроклізми рекомендували проводити перед сном. Виявлені гіпергрануляції у місці анастомозу лікували дубильними розчинами коларголу або галаскорбіну, по 50-60 мл розчину на одну мікроклізму. Курс лікування тривав 10-20 днів.
Таку методику раніше використовували і для лікування доліхоколону.
Оцінка ефективності лікування складалась із суб’єктивних відчуттів, відзначених пацієнтами та їхніми батьками, об’єктивними ознаками, зареєстрованими лікарем, і даними ректороманоскопії. Результати дослідження зіставляли із традиційною методикою ліквідації запальних захворювань дистального відділу товстої кишки у дітей, яку проводили до початку програми з використанням ректальних свічок Реліф і Реліф Адванс.

Результати та обговорення
Під час застосування ректальних свічок Реліф і Реліф Адванс не було зареєстровано алергічних реакцій, побічних негативних явищ і больових відчуттів під час їх використання, що дуже важливо в дитячій практиці. Пацієнт утримував свічку в просвіті заднього проходу протягом 1 хв, що давало змогу їй повністю розчинитися і повноцінно діяти на ранові поверхні стінки кишки.
У всіх дітей, прооперованих з приводу колопроктологічної патології, на 5-7-й день із часу введення свічок зникали болі під час дефекації, на 7-9-й день значно зменшувалися (або повністю зникали) диспептичні явища, поліпшувався загальний стан, на 7-10-й день повністю нормалізувалися випорожнення, через 8-10 днів у всіх пацієнтів відзначено поліпшення ендоскопічної картини.
Пацієнтів, які застосовували ректальні свічки Реліф і Реліф Адванс, було виписано з лікарні вже на 10-ту добу, натомість хворих із контрольної групи – на 14-20-ту добу.
У групі пацієнтів, які отримували лише консервативну терапію, після застосування ректальних свічок Реліф і Реліф Адванс на 3-5-ту добу від початку лікування було ліквідовано болючість при дефекації, на 6-8-му добу значно зменшились (або повністю зникли) диспептичні явища, поліпшився загальний стан, на 9-14-ту добу нормалізувалися випорожнення (при стандартній терапії – на 21-28-му добу), через 8-10 днів поліпшилася ендоскопічна картина.
Крім того, маніпуляції у контрольній групі були травматичнішими як для місцевих тканин аноректальної ділянки, так і для психологічного стану дитини. Діти легше переносять введення свічок в анальну ділянку, ніж часті клізми. У контрольній групі місцеві больові відчуття в анальній ділянці не усувалися без використання загальних знеболюючих препаратів, що також викликало певні незручності.

Висновки
• Ректальні свічки Реліф і Реліф Адванс є патогенетично обґрунтованими засобами лікування різних захворювань колоректальної ділянки у дітей.
• Застосування ректальних свічок Реліф і Реліф Адванс із маслом печінки акули як місцевого протизапального та імуномодулюючого засобу в комплексному лікуванні захворювань дистального відділу товстої кишки у дітей сприяє швидкій ліквідації больових відчуттів, загоєнню і усуненню запальних явищ у цій ділянці.
• Місцеве лікування вторинних змін у дистальному відділі кишечнику сприяє швидшому одужанню дітей із колопроктологічною патологією. Поєднання місцевого лікування вторинних змін у кишечнику із загальною терапією поліпшує віддалені функціональні результати у цих пацієнтів. 

Література
1. Атакулов Д.О., Зольников З.И., Асадов Я. Причины неудовлетворительных результатов хирургического лечения болезни Гиршпрунга у детей // Хирургия. -1989. – № 11. – С. 29-32.
2. Захараш М.П., Пойда О.І. Використання препаратів Реліф Ультра та Реліф Адванс у практиці колопроктологічного відділення // Клінічна хірургія. – 2005. – № 10. – С. 9-12.
3. Захараш М.П., Пойда О.І. Досвід використання Реліф та Реліф Адванс у практиці лікування хворих колопроктологічного профілю // Клінічна хірургія. – 2004. – № 7. – С. 18-21.
4. Кривченя Д.Ю., Грегуль В.В., Сорока В.П., Притула В.П., Джам О.П., Грегуль Н.О. Аноректальні вади розвитку у дітей: сучасний підхід до лікування та реабілітації // Мистецтво лікування. – 2007. – № 1. – С. 75-82.
5. Кривченя Д.Ю., Сільченко М.І., Притула В.П., Сорока В.П., Хурсін В.М. Сучасні підходи до діагностики та хірургічного лікування хвороби Гіршпрунга у дітей: Матеріли II з’їзду колопроктологів України за міжнародною участю (1-2 листопада 2006 р.). – К.: Медицина, 2006. – С. 298-301.
6. Лазарев И.А., Антипова Е.В., Помазков А.А., Ефимов А.Б. Оценка эффективности применения свечей Релиф и Релиф Адванс у больных хроническим геморроем стационарного и амбулаторного режима // Русский медицинский журнал. – 2005. – Т. 13, № 26. – С. 1-3.
7. Ленюшкин А.И. Детская колопроктология: Руководство для врачей. – М.: Медицина, 1990. – С. 146-185.
8. Силява В.Л., Яковенко Г.В., Войткевич Н.М. Применение суппозиториев Релиф Адванс в послеродовом периоде у родильниц // Рецепт. – 2004. – № 3 (35). – С. 1-3.
9. Connors R.H., Schlatter M.G. Hirschsprung’s disease // Surgery of the colon, rectum, and anus / Еd. by W.P. Mazier, D.H. Livien, M.A. Luchtefeld, A.J. Sanagore. – W.B. Saunders Company, 1996. – P. 1119-1226.
10. Hirschsprung-Krankheit (Megacolon congenitum) // Das akute Abdomen in Kindesalter: Diagnoses und Differentialdiagnose von Jurgen Waldschmidt. – Weinheim; Basel; Cambriage; New York: Ed. Magazin, VCH, 1990. – S. 265-278.
11. Philippart A. Hirschsprung’s disease // Pediatric surgery / Еd. by K.W. Ashcraft, T.M. Holder. – Philadelphia, WB. Saunders, 1993. – P. 365.

статья размещена в номере 6/1 за апрель 2008 года, на стр. 46-47

Аллергология
Антибиотикотерапия
Гастроэнтерология
Гепатология
Геронтология
Гинекология
Дерматология
Иммунология
Интенсивная кардиология
Инфекционные заболевания
Кардиология
Кардиохирургия
Междисциплинарные проблемы
Неврология
Нефрология
Онкология
Отоларингология
Офтальмология
Педиатрия
Психиатрия
Пульмонология
Ревматология
Сексология
Стоматология
Токсикология
Травматология
Урология
Фармакология
Хирургия
Эндокринология
Веб обзоры
Здравоохранение
История медицины
Клинический случай
Конференции
Правовые вопросы
Разное
Рекомендации
Стандарты лечения
О газете
Подписка на наши издания
Требования к авторам
Реклама в газете
Реклама на сайте
Direct Mail
Связаться с нами

ìåäèöèíñêàÿ ãàçåòà «Г‡Г¤Г®Г°Г®ГўГјГҐ Óêðàèíû»  
© медицинская газета «Здоровье Украины» 2001-2014
использование материалов только с согласия редакции
Пользовательское соглашение
 
 
  Ramblers Top100