Одночасно з поширенням пандемії коронавірусної хвороби (COVID‑19) зростає кількість осіб, які відчули на собі тягар довготривалих наслідків для здоров’я після одужання. Не всі реконвалесценти з негативним тестом на SARS-CoV‑2 повністю позбулися симптомів. У багатьох відзначаються залишкові явища, зокрема виснаження, біль у кістках і суглобах, серцебиття, головний біль, запаморочення та безсоння. Страх перед ускладненнями хвороби, вимушена соціальна ізоляція й невпевненість у майбутньому роблять свій внесок, спричиняючи тривожні та стресові розлади. Крім психосоціального стресу, пов’язаного з пандемією, науковці вивчають прямі ефекти вірусу SARS-CoV‑2 на центральну нервову систему (ЦНС)....

У березні 2020 року Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила COVID‑19 пандемією. Експерти передбачили пов’язане з нею «цунамі» психічних захворювань із тривалим впливом на психічне здоров’я. Очікується, що поширеність психічних розладів зросте після пандемії через її довгострокові наслідки, обмежувальні заходи, такі як соціальне дистанціювання і карантин, а також соціально-економічне навантаження....

Поява та швидке розповсюдження нового патогенного коронавірусу (SARS-CoV‑2), пандемія коронавірусної хвороби (COVID‑19) стали причинами швидкого пошуку ефективних методів лікування тяжкої патології. Оскільки однією з провідних клінічних ознак COVID‑19 є пневмонія з тяжким гострим респіраторним синдромом (ГРС) або без нього, багато вчених ретельно аналізували доцільність використання макролідного антибіотика азитроміцину....

Всесвітня пандемія COVID‑19, яка триває вже більше року, зумовила значний прогрес у методах діагностики, профілактики та лікування інфікованих хворих, що сприяло зростанню показника виживання та зменшення інвалідизуючих ускладнень. Водночас у пацієнтів, що перенесли коронавірусну інфекцію, лікарі-практики стикаються із загостренням та прогресуючим перебігом хронічних захворювань, виникненням нових випадків серцево-судинної та метаболічної патології. ...

Пандемія COVID-19, яка швидко поширюється у світі, спричинила перенавантаження систем охорони здоров’я. Для виходу із кризи уряди країн працюють над створенням контрзаходів, щоб зупинити руйнівні ефекти коронавірусу SARS-CoV‑2. Медичні організації координують інформаційні потоки і видають директиви й рекомендації для ефективного зниження ризиків, тоді як вчені зосереджені на розробці діагностичних процедур, стратегій профілактики та лікування. ...

Однією з важливих особливостей нової коронавірусної хвороби (COVID‑19) є підвищений ризик венозної тромбоемболії (ВТЕ). Цей систематичний огляд підсумовує поточні дані про ризик ВТЕ, лабораторні маркери, їхню прогностичну цінність й ефективність антикоагуляції при COVID‑19. Також надано настанови щодо профілактики та лікування ВТЕ при COVID‑19 від міждисциплінарної групи спеціалістів клініки Мейо....

2020 рік минув в умовах безпрецедентних зусиль людства в боротьбі з пандемією, спричиненою коронавірусною хворобою (COVID‑19), і став надзвичайно складним випробуванням для систем охорони здоров’я всіх без винятку країн. COVID‑19 – це інфекційне захворювання, зумовлене новим коронавірусом SARS-CoV‑2. Патофізіологія інфекції пов’язана з посиленою запальною реакцією організму пацієнта, що спричиняє ушкодження не тільки легеневої тканини, а й інших систем організму, включаючи серцево-судинну. Наявні на сьогодні дані свідчать про те, що від 30 до 60% хворих на COVID‑19 страждають на ішемічну хворобу серця (ІХС) та гіпертонічну хворобу, тобто наявність серцево-судинних захворювань (ССЗ) в анамнезі сприяє тому, що пацієнти стають сприйнятливішими до COVID‑19....

На початку пандемії коронавірусної хвороби (COVID‑19) вважалося, що спричинене вірусом SARS-CoV‑2 захворювання є швидкоплинним (як і більшість респіраторних вірусних інфекцій). Згодом Всесвітня організація охорони здоров’я повідомила, що тривалість нової коронавірусної інфекції від появи перших симптомів до клінічного одужання за легкого перебігу становить ≈2 тиж, а в тяжких або середньої тяжкості випадках – ​від 3 до 6 тиж. Однак надалі стало зрозуміло, що в багатьох пацієнтів (незалежно від форми та тяжкості перебігу коронавірусної інфекції) протягом тижнів і навіть місяців зберігається комплекс виснажливих симптомів, які суттєво знижують якість життя. ...

Питання реабілітації пацієнтів після перенесеної коронавірусної хвороби – COVID‑19 (постковідний синдром) наразі розглядається багатьма міжнародними авторитетними організаціями, що пов’язано зі значним поширенням патологічних проявів: за даними різних авторів, 67-80% осіб, які перехворіли на COVID‑19, мають хоча б один резидуальний симптом. Серед різноманітних проявів постковідного синдрому домінують утома й астенія, появу котрих вважають провісником можливого формування синдрому хронічної втоми – СХВ (Gaber Т., 2021)....

Зрошення носової порожнини сольовими розчинами є традиційним методом догляду за дихальними шляхами, а також застосовується в комплексному лікуванні гострих респіраторних вірусних захворювань. Нещодавнє невелике дослідження серед амбулаторних пацієнтів із коронавірусною хворобою (COVID-19) свідчить про можливість значного полегшення симптомів при застосуванні сольового розчину, у зв’язку з чим існує інтерес щодо механізмів дії й ефектів сольових розчинів, які можуть бути корисними в лікуванні та профілактиці інфекції SARS-CoV-2....

Останнім часом інтерес науковців щодо потенційного застосування вітаміну D з метою профілактики та лікування багатьох захворювань значно зріс; як виявилося, він не лише бере участь у регуляції кальцієво-фосфорного обміну, а й має виражені імуномодулювальні властивості. Зокрема, доведено, що низький рівень вітаміну D у плазмі крові асоціюється зі зростанням частоти та тяжкості гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ), що свідчить про його важливу потенційну роль у профілактиці та лікуванні вірусних інфекцій (Hansdottir S. et al., 2010). Результати робіт інших дослідників продемонстрували наявність помітного захисного ефекту препаратів вітаміну D на зниження частоти чи тяжкості ГРВІ в пацієнтів із його дефіцитом (Beard J. et al., 2011). ...