Минув рік з оголошення масового локдауну в Україні, і за цей час пандемія COVID‑19 внесла суттєві зміни в життя кожної людини і систему охорони здоров’я. Упродовж року медична спільнота перебувала в пошуках найбільш оптимальних і ефективних шляхів подолання пандемії. 12-13 березня 2021 року відбувся один із наймасштабніших інформаційних медичних онлайн-заходів – ​ІІ Міжнародний конгрес «Pandemic STOP!», присвячений обговоренню найважливіших питань ведення хворих на COVID‑19 в амбулаторних і стаціонарних умовах, проблем вакцинації, правового захисту лікаря під час пандемії тощо. Провідні закордонні і вітчизняні експерти галузі поділилися з учасниками заходу найактуальнішою інформацією і власним досвідом щодо клінічних аспектів діагностики й лікування коронавірусної інфекції. ...

Виявлення SARS-CoV‑2 у слині пацієнтів, хворих на коронавірусну хворобу (COVID‑19), зробило цю біологічну рідину значущою з точки зору діагностики і передачі інфекції. Як результат, з огляду на ризик потенційної передачі вірусу через краплі та аерозолі, стоматологічні клініки стали вважатися небезпечним середовищем для медичного персоналу і пацієнтів. Для запобігання перехресному зараженню під час проведення стоматологічних процедур було запропоновано проводити попередню обробку (полоскання) ротової порожнини розчинами, що містять окисники, зокрема 1% перекис водню і 0,2% повідон-йод. Цей протокол, із невеликими змінами, був прийнятий однією з провідних професійних асоціацій світу – ​Американською стоматологічною асоціацією (ADA, 2020). Згодом перед лікарями постало питання – ​якщо антисептичний розчин для полоскання ротової порожнини продемонстрував віруліцидну активність, навіщо обмежувати його застосування умовами стоматологічної клініки, чому б не розпочати рутинне використання цього антисептика для запобігання передачі коронавірусу в популяції? ...

Метою роботи був аналіз особливостей ураження легень у зіставленні з патогістологічними відомостями про ­пошкодження нирок при COVID‑19 зі спробою знайти об’єктивні причини зазначеної патології. ...

Всесвітній тиждень імунізації – ​2021 ...

История развития клинической медицины характеризуется длительной борьбой конкурирующих гипотез. Особенно активна борьба в период, когда не проведены рандомизированные клинические исследования (РКИ). Тогда главная опора гипотетических взглядов – ​конкуренция мнений, порой диаметрально противоположных и острых. В то же время нет никакого сомнения, что каждая гипотеза может быть продвинута в результате РКИ и аналитической работы ученых, готовых ее принять, отстаивать и внедрять. В результате на этапе своего становления практические рекомендации трансформируются в законченную форму благодаря метаанализу. ...

Коронавірусна хвороба 2019 (COVID‑19) спричинила кризу громадського здоров’я пандемічного масштабу. Найчастішими симптомами інфекції, спричиненої коронавірусом 2, тяжкого гострого респіраторного синдрому (SARS-CoV‑2) є кашель, лихоманка та задишка, але можуть також спостерігатися позалегеневі симптоми, зокрема неврологічні та гастроентерологічні прояви. ...

Зростаючий тягар мультирезистентного туберкульозу (МР ТБ), що визначається як ТБ із резистентністю до ізоніазиду та рифампіцину, загрожує державним програмам боротьби з ТБ. За різними оцінками, у 2014 р. майже 480 тис осіб в усьому світі захворіли на МР ТБ. Однак лише 26% (123 тис) дізналися про свій діагноз і приблизно 23% (111 тис) розпочали лікування. МР ТБ украй важко лікується: більш як у 50% випадків лікування не дає результатів, і не більше ніж 1 із 10 хворих на МР ТБ ефективно ідентифікують і лікують....

Безрецептурні препарати для лікування кашлю є однією з найбільш використовуваних груп лікарських засобів, проте об'єктивна користь більшості з них не є доведеною, зокрема й класичних муколітиків. Відсутні також результати рандомізованих контрольованих досліджень (РКД) ефективності рослинних лікарських препаратів (РЛП), незважаючи на тривалу історію їх застосування. Тому для узагальнення та оцінки наявних достовірних даних із використання РЛП для лікування кашлю в дорослих і дітей було проведено систематичний огляд і метааналіз, до якого увійшли 34 РКД із Кокранівської бібліотеки, баз даних Scopus, MEDLINE/PubMed і Embase. ...

Станом на 11 липня 2020 року тяжким гострим респіраторним синдромом коронавірусу 2 (SARS-CoV‑2) – ​вірус, відповідальний за пандемію коронавірусу 2019 (COVID‑19), – ​було інфіковано понад 12,7 млн людей в усьому світі. Понад 560 тис смертей стали наслідком цієї хвороби [1]. З огляду на руйнівний вплив, який COVID‑19 може мати на легені, природно його побоюватися пацієнтам з основним хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ). Оцінка надмірного ризику зараження цієї когорти пацієнтів COVID‑19 і, зокрема, його більш серйозних респіраторних проявів була складною справою в цій пандемії з різних причин. ...

Гострий риносинусит (ГРС) являє собою симптоматичне запалення носової порожнини і придаткових пазух носа, яке триває переважно не більше 4 тижнів. Термін «риносинусит» використовують частіше за «синусит», оскільки запалення носових пазух украй рідко виникає ізольовано, без супутнього запалення слизової оболонки носової порожнини. ...

Запальні захворювання ЛОР-органів – ​найпоширеніша причина звернень до лікарів-отоларингологів і сімейних лікарів. За даними епідеміологічних досліджень, проведених у США, щороку реєструють приблизно 32 млн випадків риносинуситів, 25 млн гострих ­середніх отитів (ГСО) і 15 млн тонзилітів (Anand V. еt al., 2004; Schappert S. et al., 1992; Shulman S. et al., 2012). Водночас в Україні, за даними ДЗ «Центр медичної статистики МОЗ України», поширеність гострих ринітів, риносинуситів і ринофарингітів становить 49 випадків на 1 тис населення, тоді як захворюваність –​ 5-15 випадків (залежно від сезону) на 1 тис населення. ...

Спадковий ангіоневротичний набряк (САН) – ​рідкісне генетичне захворювання, спричинене дефіцитом інгібітора C1-естерази (C1-INH) і характеризується повторюваними епізодами виражених набряків кінцівок, обличчя, кишечнику й дихальних шляхів (ДШ). Оскільки набряк гортані є загрозливим для життя станом із ризиком задухи, швидка і правильна постановка діагнозу, а також лікування САН мають без перебільшення життєво важливе значення. Напади САН опосередковуються брадикініном (БК), синтез якого регулюється C1-INH. Терапія САН ґрунтується на лікуванні гострих нападів, а також на короткочасній та довготривалій їх профілактиці. Рекомендоване самостійне лікування, адже воно сприяє підвищенню якості життя осіб, які страждають на САН. Сучасні досягнення в діагностиці й лікуванні цього захворювання значно поліпшили результати терапії та якість життя таких пацієнтів. ...