Евгений Гончарук: «Большинство наших студентов пришли в медицину сознательно» (укр)

27.03.2015

Євген ГончарукБерезень 2000 року — за внесок у розвиток медичної освіти та науки Національний медичний університет ім. 0. 0. Богомольця нагороджено дипломом Міжнародного відкритого рейтингу популярності «Золота Фортуна».Грудень 2000 року — отримано грамоту від «Золотої Фортуни» за перемогу в півфіналі.Червень 2001 року — Національний медичний університет визнано кращим серед вищих медичних закладів освіти України, нагорода — золота статуетка «Софія Київська».І це перемоги і досягнення лише останніх років. А позаду — 160-річна історія уславленого закладу.Уже майже двадцять років Національний медичний університет ім. 0. 0. Богомольця незмінно очолює доктор медичних наук, професор,академік НАН, АМН та АПН України, РАМН, заслужений діяч науки і техніки, член багатьох іноземних та міжнародних академій Євген Гнатович Гончарук. Сьогодні ректор НМУ ім. 0. 0. Богомольця є нашим співрозмовником.

— Євгене Гнатовичу, ви добре обізнані з усіма науковими напрямами, що розробляються в Національному медичному університеті (раніше Київському медичному інституті) з кінця 40-х років. Що змінилося за останні роки в житті вузу, яких успіхів досягнуто?

— Національний медичний університет ім. 0. 0. Богомольця, маючи уславлену 160-річну історію, зберігає і примножує свої найкращі традиції. Чимало його вихованців — слава і гордість науки та культури України. За останнє десятиліття авторитет нашого закладу значно зріс не лише в Україні, а й у світі. Як і раніше, університет приділяє значну увагу педагогічній, лікувальній, виховній діяльності і, звичайно, науково-дослідній роботі. Адже науковий потенціал університету є потужним і відповідає високому академічному рівню.

Плідній творчій праці колективу сприяє винятково професійний, відповідальний професорсько-викладацький склад університету, який налічує понад 1000 осіб, серед них 46 дійсних членів та членів-кореспондентів Національної, галузевих і громадських академій наук, 37 членів зарубіжних академій, 40 заслужених діячів науки та техніки, вищої школи, народної освіти, 55 лауреатів державних та іменних премій. Треба відзначити, що здобутки вчених університету та вагомий внесок до скарбниці світової медичної науки зроблено завдяки застосуванню наукових технологій, розробці та впровадженню нових методів діагностики та лікування, які використовуються на багатьох кафедрах НМУ. Для підтримки науково-технічного рівня наукових досліджень з діагностики та лікування хвороб університет виділяє кошти для придбання відповідного обладнання. Наприклад, нами були закуплені найсучасніші ультразвукові діагностичні установки, мультимедійні системи, лабораторія полімеразної ланцюгової реакції, ендоскопічне обладнання. Науково-дослідний лабораторний центр університету проводить дослідження за різними напрямами, серед яких особливе значення приділяється космічній біомедицині. Щодо лікувально-консультативної роботи, то її здійснюють 48 клінічних кафедр університету на базах 120 відділень 65 лікувально-профілактичних закладів. У стінах нашого закладу видається 12 наукових журналів, колективи кафедр активно працюють над створенням нових навчальних програм, підручників, посібників. Міністерство освіти і науки України доручило нашим спеціалістам очолити роботу з розробки державних стандартів вищої медичної освіти.

При університеті плідно функціонує фахова рада з «Медицини» і «Фармації» та Центр тестування МОЗ України. Учені НМУ є активними учасниками не лише українських, але й світових форумів. Ми постійно беремо участь у спеціалізованих виставках «Україна сьогодні» та «Сучасна освіта в Україні».

До речі, 1991 року нашому університету надано статус головного серед вищих медичних закладів освіти країни ІІІ-IV рівнів акредитації. Сертифікатом Міжнародної кадрової академії ЮНЕСКО його визнано кращим вищим медичним закладом освіти України.

— Чи відбувається безперервний розвиток вузу, я маю на увазі зростання кількості факультетів, кафедр, викладачів паралельно з підвищенням якості навчання студентів?

— Звичайно. Протягом 1995-2001 років у НМУ створено такі нові факультети, як медичний у Чернігівському філіалі, факультет підготовки лікарів для Збройних сил України, фармацевтичний, медико-психологічний. Нині, за спільним рішенням учених рад Національного технічного університету та нашого закладу, ми відкриваємо медико-інженерний факультет. Надалі планується відкрити факультети підготовки медичних сестер із вищою медичною освітою, підготовки науково-педагогічних кадрів, медичних менеджерів, а також медико-спортивний факультет. З урахуванням сучасних досягнень науки і практики в університеті протягом останніх років створені кафедри клінічної імунології та алергології з курсом дитячої імунології, госпітальної хірургії з курсом грудної та судинної хірургії, реабілітаційної медицини, поліклінічної підготовки та сімейної медицини, медичної інформатики та комп’ютерних технологій.

Просто неможливо обійти увагою Український медичний ліцей, який є органічною складовою нашого університету. Обов’язково треба сказати і про те, що в НМУ активно діє факультет підвищення кваліфікації викладачів, де щорічно вдосконалюють свою педагогічну майстерність понад 2000 викладачів вищих медичних закладів освіти України ІІІ-ІV рівнів акредитації, а також працівники НМУ. Треба відмітити, що за останні п’ять років 17 фахівців нашого закладу отримали звання заслуженого діяча науки і техніки України, а академік О. Ф. Возіанов за видатні наукові досягнення удостоєний звання Героя України. У жовтні в Запоріжжі на нараді ректорів вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладів традиційно було підбито підсумки державного рейтингу за результатами їх діяльності у 2001/2002 навчальному році. І дуже приємно, що в загальному підсумку НМУ набрав найбільшу кількість балів і вийшов, як і торік, на перше місце. Вважаю, що це почесна перемога виборена лише завдяки значному внеску кожного співробітника нашого вузу. Тож і відкриття нових факультетів та кафедр, і професіоналізм професорсько-викладацького складу, і такого роду перемоги — все це «працює» на кінцевий результат — якість знань наших студентів.

— Які кафедри ви вважаєте на сьогодні найбільш розвинутими, чи можна казати про те, що всі вони працюють на майбутнє медицини?

— Упевнено можу сказати, що всі 79 кафедр Національного медичного університету ім. 0. 0. Богомольця є потужними колективами, які на високому рівні, згідно з сучасними вимогами до вищої освіти, здійснюють навчально-методичну, наукову, лікувально-профілактичну та виховну роботу. Зокрема, про це свідчить той факт, що 45 кафедр НМУ, тобто 57%, визнані в Україні як опорні. Про що це свідчить? Про те, що наша вища медична освіта за своїм рівнем та якістю поступово входить до світового медичного простору.

— Чи є пріоритети в цьому процесі самовдосконалення?

— Так, я б сказав, що пріоритетом є якісна підготовка сімейного лікаря для майбутньої системи первинної медико-санітарної допомоги. Взагалі, науковці НМУ проводять наполегливу науково-дослідну роботу.

Тепер, коли внаслідок втілення новітніх технологій і проведення досліджень на молекулярно-біологічному та генетичному рівнях змінюється методологія науки, на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології створено найсучаснішу генетичну лабораторію, яка співпрацює з НАН України. На базі кафедри проводяться цінні дослідження в галузі ентеровірусології з питань вивчення біологічних, генетичних, патогенних властивостей ентеровірусів, зроблено важливий внесок у вирішення проблеми ліквідації поліомієліту, що визнано ВООЗ.

На кафедрі урології, завдяки впровадженню найновітніших діагностичних технологій, на ранніх стадіях захворювання виявляються злоякісні пухлини сечового міхура, розроблені та широко впроваджені малоінвазивні методи лікування урологічних захворювань. Нині — фактично вперше в Україні — починають застосовувати лазерні методи, які розроблені науковцями цієї кафедри.

Найбільшим серед хірургічних клінік України та країн СНД є набутий кафедрою факультетської хірургії № 1 досвід виконання лапароскопічних втручань на товстому кишечнику. Науковцями кафедри разом з Інститутом електрозварювання НАН України вперше у світі була розроблена найсучасніша методика хірургічного електрозварювання тканин і органів, яка суттєво покращує результати оперативних втручань. Кафедрою фармакології досліджені нові фізико-хімічні, квантово-хімічні та біохімічні аспекти дії Суфану — нового кардіопротекторного та кардіотонічного засобу метаболічної природи як in vitro, так і in vivo, зокрема, експериментально доведено його високу ефективність при антрацикліновій кардіоміопатії. Кафедрою шкірних і венеричних хвороб з курсом проблем СНІДу організовані широкомасштабні обстеження близько 100 тисяч людей у різних містах України. Встановлено високу, близько 35%, захворюваність на мікози шкіри та нігтів, що негативно впливає на загальний стан організму, спричинює його десенсибілізацію та погіршує клінічний перебіг соматичних захворювань. Розроблено й впроваджено ефективні схеми лікування та профілактики зазначеної патології.

На кафедрі гістології та ембріології докладно досліджено реактивні зміни у спинному мозку, спинномозкових гангліях, регенератів шкіри та тканин культі кінцівок за умов дії деяких факторів на периферійні відділи нервової системи. В експерименті встановлено можливість прискорення або гальмування відновлення тканин різних органів після їх ушкоджень при застосуванні алопластики та нейротрансмітерних систем. На кафедрі медичної і біологічної фізики методом фазових переходів та синергетики вперше вивчено особливості перебігу процесів синаптичної передачі інформації на підставі гіпотези про міжклітинні взаємодії в системі «медіатор-рецептор». Результати дослідження вже втілено у навчальний процес. У свою чергу, на базі гігієнічних кафедр НМУ створено потужний Науково-лабораторний гігієнічний центр, основними напрямами роботи якого є проведення досліджень з токсико-гігієнічної оцінки речовин хімічного і біологічного походження, фізичних та хімічних факторів навколишнього й виробничого середовища, умов і характеру трудового процесу з метою обгрунтування необхідних профілактичних заходів та гігієнічної регламентації небезпечних факторів.

На кафедрі комунальної гігієни та екології людини особливу увагу приділяють дослідженням, які спрямовані на вивчення особливостей поєднаної дії пестицидів, мінеральних добрив, солей важких металів та іонізуючого опромінення на здоров’я людини, оскільки ця проблема має велике соціально-медичне значення у зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС. Проводяться також фундаментальні дослідження, спрямовані на профілактику вірусних, бактеріальних, кишкових інфекцій шляхом розробки і впровадження нових сучасних очисних споруд.

Розмірковуючи над перспективою розвитку медичної науки, я б представив її основні задачі таким чином. Це, у першу чергу, формування стратегії збереження і зміцнення здоров’я населення, розробка наукових основ боротьби з найпоширенішими хворобами; одержання нових і поглиблення існуючих знань щодо як здорового, так і хворого організму людини, адаптації його до умов навколишнього середовища; удосконалення існуючих методів профілактики, діагностики й лікування захворювань, відновлення втраченого здоров’я; розробка нових ефективних медичних технологій, раціональних схем організації медичної допомоги населенню.

Ви запитаєте, а що для цього потрібно? Відповідь буде такою. Для цього необхідна концентрація науково-технічного потенціалу і ресурсів на пріоритетних напрямах охорони здоров’я, удосконалення технології планування наукових досліджень і впровадження їхніх результатів у практику охорони здоров’я, підвищення якості наукової експертизи на всіх етапах інноваційного циклу. Звичайно, не обійтись без достатнього бюджетного фінансування фундаментальних і прикладних досліджень на конкурсних засадах. Потрібна державна підтримка колективів, що роблять значний внесок у розвиток вітчизняної і світової біомедичної науки, а також удосконалення системи захисту прав на інтелектуальну власність у галузі сучасної медицини.

І обов’язково треба згадати Студентське наукове товариство, яке плідно працює в нашому університеті, об’єднує понад 450 студентів, які є активними членами наукових гуртків при більшості кафедр. Молоді дослідники беруть участь у розробках наукових тем, проводять дослідження в провідних лабораторіях НАН та АМН України. Про це подбало керівництво вузу і президенти обох академій.

При науково-дослідному лабораторному центрі створено студентську наукову лабораторію. Маємо значні досягнення студентської науки. Так, п’ятикурсниця В. Кундіна удостоєна премії АМН України за кращу наукову роботу, а четвертокурсник В. Короленко став переможцем міського конкурсу за наукові дослідження у номінації «Природничі науки». Тож упевнено можемо сказати: росте гідна зміна.

— Євгене Гнатовичу, ви сказали про те, що наша вища медична освіта за своїм рівнем та якістю поступово входить до світового медичного простору. Але багато викладачів, які мали нагоду на власні очі ознайомитися з принципами викладання за кордоном, вважають, що наша освіта є набагато якіснішою і фундаментальнішою. Чи згодні ви з такою думкою?

— В Україні сучасна вища медична освіта ґрунтується на поєднанні столітніх вітчизняних традицій з підготовки медичних кадрів із новими освітніми технологіями світового рівня. Тож не дивно, що диплом лікаря, отриманий у наших вищих навчальних закладах взагалі і в Національному медичному університеті зокрема, не лише визнається в зарубіжних країнах, а й дозволяє, після певної процедури, отримати ліцензію на право працювати за фахом. Процедури верифікації і ліцензування в країнах Європи та Північної Америки різні, але необхідною передумовою є акредитація вищого медичного навчального закладу Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Національний медичний університет як провідний медичний освітній заклад України зареєстрований ВООЗ, тому випускники нашого вузу мають можливість продовжити освіту або приступити до практичної діяльності за кордоном, звісно, після виконання певних вимог. У США, скажімо, до таких вимог належить складання іспитів. З цього приводу хочу розповісти, як приклад, історію нашого випускника 1980 року, громадянина Лівану Фейді Байєдін. Нещодавно він відвідав свою alma mater з метою встановлення співробітництва. Зараз він є не лише успішно практикуючим лікарем, а й викладачем у США. Доктор Фейді з вдячністю згадував, як вже за кілька місяців після приїзду до Нью-Джерсі йому вдалося успішно скласти іспит. Можу сказати, що він був приємно здивований динамікою розвитку нашого стоматологічного факультету і повертався до США з переконанням про перспективність подальшої співпраці.

Треба сказати, що одним із стратегічних напрямів роботи відділу міжнародних зв’язків є подальша інтеграція медичної науки і освіти до міжнародного простору. До цього ініціюються і здійснюються довготривалі дво- та багатосторонні проекти як у галузі медичної науки, так і в галузі підготовки кадрів. Зараз, зокрема, ми розглядаємо пропозиції зі США щодо навчання американських громадян на лікувальному факультеті. Що ж до визнання дипломів зарубіжних країн, то в Україні воно не відбувається автоматично, а лише, згідно з тимчасовим порядком визнання і встановлення еквівалентності документів іноземних держав про освіту, після ретельного аналізу та за умови, що не менше 75% предметно-орієнтованих дисциплін співпадають за переліком і обсягом навчальних годин з діючими в Україні вимогами державних стандартів.

— За останні роки фахівцями університету було розроблено і видано чимало нових підручників, посібників, іншої медичної літератури. На вашу думку, чи всі ці розробки є досконалими, чи потребують перевидання підручники, створені 20-30 років тому? І взагалі, яким чином вищий навчальний заклад має поповнювати свій книжковий фонд, аби він був якісним і відповідав умовам сьогодення?

— Дійсно, з 1991 року, коли Україна стала незалежною державою, виникла гостра потреба у забезпеченні студентів сучасною україномовною навчальною літературою. На сьогодні у вищих медичних навчальних закладах III-IV рівнів акредитації ця проблема значною мірою вирішена. Зусиллями фахівців-медиків створено сучасні підручники, навчально-методичні посібники з більшості дисциплін. Поки що таких підручників немає з багатьох стоматологічних дисциплін, але вони вже чекають на друк у видавництвах. Тільки викладачами НМУ протягом останніх п’яти років видано 49 підручників і 288 навчально-методичних посібників. Звичайно, за цим стоїть величезна й копітка праця. Визнанням якості цієї напруженої роботи є державні премії, отримані НМУ за створення підручників.

Гарантією якості підручника чи навчально-методичного посібника має бути гриф, який надає МОЗ України або Центральний методичний кабінет з вищої медичної освіти МОЗ України. Видавати і використовувати навчальну літературу без грифа забороняє відповідний документ Міністерства освіти і науки України, в якому зазначено: «Для забезпечення навчального процесу високоякісною навчально-методичною літературою ректорам, директорам вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації необхідно посилити контроль щодо змісту літератури, яка видається і використовується в межах навчального закладу. У навчальному процесі використовуються підручники і навчальні посібники лише з відповідним грифом Міністерства освіти і науки України». Цієї вимоги необхідно суворо дотримуватися.

Щодо підручників, створених 20-30 років тому, то перевидавати їх, враховуючи стрімкий розвиток науки, я вважаю за недоцільне. Створені підручники треба доповнювати новими даними та перевидавати кожні п’ять-сім років. Але, на жаль, складна економічна ситуація в державі не дозволяє це робити. Проте і Міністерство охорони здоров’я України і Центральний методичний кабінет з вищої медичної освіти МОЗ України повинні оперативно аналізувати ситуацію із забезпеченням підручниками студентів вищих медичних навчальних закладів, замовляти колективам авторів підготовку найнеобхідніших підручників і фінансувати їх видання за кошти держави. Для того, аби до бібліотеки навчального закладу потрапляла лише якісна і дійсно необхідна для навчання студентів література, слід обов’язково враховувати думку фахівців про те чи інше видання, про його зміст, відповідність навчальній програмі, сучасність, доступність викладеного тощо. І лише з урахуванням цієї думки слід вирішувати питання щодо придбання видання бібліотекою. У Національному медичному університеті існує очолювана проректором з навчальної роботи комісія, яка з урахуванням думки фахівців робить висновок про доцільність закупівлі закладом кожного конкретного підручника, посібника, що вийшов в Україні.

— І наостанку мені хотілося б почути від вас, яким повинен бути студент, що прагне стати справжнім професіоналом в обраній ним нелегкій праці?

— Особистість студента… Його життєві пріоритети — проблема вічна. І ми часто замислюємось, який же він сьогодні і яким має бути в майбутньому? Що, наприклад, спостерігаємо ми нині? Риса, яка домінує над іншими, — це прагматизм. Сучасний студент хоче мати мотивацію до навчання, яка приведе його до кінцевої мети: «Яким чином я буду матеріально заохочений за свою працю?» Отже, майбутні лікарі зосереджують свою увагу на таких спеціальностях, як стоматолог, уролог, акушер, гінеколог, хірург. У свою чергу, залежно від цього формується і ставлення до навчання, яке, на жаль, дещо викривлене. Інколи чуєш таке міркування, що стоматологу або іншому вузькому фахівцеві окрім спеціальних дисциплін нічого більше не потрібно. Це хибна позиція, бо саме наша київська медична школа славилася підготовкою лікарів із ґрунтовним фундаментальним світоглядом, масштабним аналітичним баченням проблем, пов’язаних із здоров’ям людини. Тож більшість наших студентів — це юнаки і дівчата, які свідомо прийшли в медицину, і прагнення допомогти хворому органічно увійшло в їхню свідомість. Тому виховання в собі таких рис, як милосердя, доброта, сердечність разом із високим професіоналізмом і є тим мірилом, до якого прагнуть наші вихованці. Їх спонукають на, відверто скажемо, нелегке навчання прекрасні імена М. І. Пирогова, В. О. Караваєва, а також приклад учителів, з якими вони спілкуються щодня і, сподіваюся, пишаються.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

18.04.2024 Пульмонологія та оториноларингологія Терапія та сімейна медицина Програма «Доступні ліки» в Україні

Реімбурсація – ​це повне або часткове відшкодування аптечним закладам вартості лікарських засобів або медичних виробів, що були відпущені пацієнту на підставі рецепта, за рахунок коштів програми державних гарантій медичного обслуговування населення. Серед громадськості програма реімбурсації відома як програма «Доступні ліки». Вона робить для українців лікування хронічних захворювань доступнішим....

18.04.2024 Алергія та імунологія Пульмонологія та оториноларингологія Ефективність і безпека підвищення дозування антигістамінних препаратів ІІ покоління в лікуванні неконтрольованої хронічної спонтанної кропив’янки

Хронічна кропив’янка (ХК) – ​це патологія, яка характеризується рецидивними нестійкими висипаннями з/без ангіоневротичного набряку, які виникають мало не щодня впродовж більш як 6 тиж [1]. Розрізняють два варіанти ХК – ​хронічна індукована кропив’янка (ХІК), або фізична кропив’янка, зумовлена певними фізичними подразниками, такими як тиск, тепло або холод, і більш поширена хронічна спонтанна кропив’янка (ХСК), яка розвивається у 80-90% випадків і характеризується відсутністю відомих екзогенних чинників і причин [2]. На це захворювання страждає від 0,5 до 1% населення світу, переважно особи жіночої статі [3]. Повторні симптоми часто призводять до порушень сну та чинять виражений негативний вплив на якість життя (QoL) [4]. ...

18.04.2024 Гастроентерологія Можливості терапевтичної корекції метаболічноасоційованої жирової хвороби печінки: фокус на комбінацію адеметіоніну та глутатіону

Метаболічноасоційована жирова хвороба печінки (МАЖХП) є однією з найактуальніших проблем сучасної гепатології та внутрішньої медицини в цілому. Стрімке зростання поширеності ожиріння та цукрового діабету (ЦД) 2 типу в популяції призвело до істотного збільшення кількості хворих на МАЖХП, яка охоплює спектр патологічних станів від неускладненого стеатозу до алкогольної хвороби печінки та цирозу, що розвиваються на тлі надлишкового нагромадження ліпідів у гепатоцитах. ...

18.04.2024 Гастроентерологія Маастрихтський консенсус VI щодо лікування інфекції Helicobacter pylori: фокус на стандартну потрійну терапію

Інфекція Helicobacter pylori (H. pylori) офіційно визнана інфекційним захворюванням і включена до Міжнародної класифікації хвороб (МКХ) 11-го перегляду, тому рекомендовано лікувати всіх інфікованих пацієнтів. Проте, зважаючи на широкий спектр клінічних проявів, пов’язаних із гастритом, викликаним H. pylori, лишаються специфічні проблеми, які потребують регулярного перегляду для оптимізації лікування. ...