0 %

Ідеї професора А.І. Гнатишака і сучасна гормонотерапія раку грудної залози

Дата: 21.04.2017

Імунотерапія стала ще одним методом лікування, упровадженим у повсякденну онкологічну практику. Ще професор А.І. Гнатишак писав, що одним з основних аспектів індивідуалізації лікування є стан імунної системи. У 1973 р. лауреат Нобелівської премії Ральф Стейман ввів у клінічну практику поняття «дендритна клітина», в основі якого закладена ідея імунотерапії. У 2000 р. президент США Білл Клінтон анонсував проект розшифрування геному людини. Під керівництвом віце-президента США Джо Байдена була створена група експертів, одним із 10 завдань якої була організація мережі клінічних випробувань, присвячених винятково імунотерапії раку. У 2011 р. вийшла друком стаття D. Hanahan і R. Weinberg, в якій йшлося про те, що вплив на імунні мішені є перспективним методом терапії раку. Першими препаратами нової генерації були антитіла проти CTLA-4: ідея полягала в тому, щоб заблокувати рецептори, які пригнічують дію Т-клітин. Сьогодні значного розвитку набув ще один варіант імунотерапії – вплив на зв’язування PD-1 з PD-L1, які маскують пухлинні клітини від імунного нагляду.
Чутливість пухлини до імунотерапії залежить від кількості мутацій, а саме кількості антигенів на поверхні ракових клітин. Найбільше мутацій спостерігається при меланомі, недрібноклітинному раку легені (НДРЛ), раку нирки. При меланомі анти-PD-1 терапія довела свою ефективність у хворих, рефрактерних до анти-CTLA-4 препаратів. У пацієнтів із занедбаною меланомою через три роки досягається плато кривої виживаності на рівні 20%. Перспективною виглядає комбінація анти-CTLA-4 та анти- PD-1 препаратів.
У хворих на НДРЛ анти-PD-1/PD-L1 терапія довела свою ефективність при формах, рефрактерних до ХТ. У першій лінії ефективність імунотерапії вища порівняно з ХТ. У хворих на задавнений НДРЛ плато кривої ЗВ досягає рівня 20-25% через 18 міс від початку лікування.
Основним негативним наслідком імунотерапії є розвиток імунозалежних побічних реакцій, пов’язаних з дезорганізацією імунної системи, що призводить до токсичності, подібної до такої при аутоімунних захворюваннях.
У той час як побічні ефекти (ПЕ) ХТ добре вивчені, імунозалежні побічні явища непередбачувані й різноманітні. Існує необхідність у постійному моніторингу пацієнтів з метою усунення побічних явищ на ранніх етапах. З іншого боку, імунопрепарати мають переваги відносно профілю безпеки порівняно з хіміопрепаратами. Boutrous і співавт. розробили алгоритм контролю побічних ефектів на тлі імунотерапії, згідно з яким за наявності ПЕ 1 ступеня імунотерапія не скасовується і проводиться симптоматична терапія. За наявності ПЕ 2 ступеня імунотерапія припиняється і проводиться симптоматична терапія; якщо вираженість ПЕ зменшується до рівня 1 ступеня – терапія поновлюється. Крім цього, можливе введення кортикостероїдів (метилпреднізолон) у дозі 0,5-1 мг/кг/добу, якщо тривалість ПЕ перевищує 5-7 днів. За наявності ПЕ 3-4 ступеня імунотерапію припиняють взагалі (окрім випадків токсичності шкіри та ендокринної системи), проводять терапію кортикостероїдами в дозі 1-2 мг/кг/добу.
Виправлення до друкованої версії статті

ЧИТАТИ НАСТУПУ ДОПОВІДЬ:

 

Білиньский

Роботу конференції розпочав професор кафедри онкології та медичної радіології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького (ЛНМУ), доктор медичних наук Борис Тарасович Білинський , який поділився з учасниками спогадами про Анатолія Івановича Гнатишака і презентував книгу, присвячену 100-річному ювілею видатного вченого.

ЧИТАТИ

Думаньский

Член-кореспондент НАМН України, голова правління Національної асоціації онкологів України, ректор Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, доктор медичних наук, професор Юрій Васильович Думанський представив доповідь «Розвиток онкологічної освіти в Україні: від кафедри онкології Анатолія Івановича Гнатишака до сьогодні».

ЧИТАТИ

Держко

Завідувач кафедри філософії та економіки ЛНМУ ім. Данила Галицького, доцент, кандидат філософських наук Ігор Зиновійович Держко в доповіді «Світоглядно-філософські аспекти теоретичної і практичної діяльності професора А.І. Гнатишака» поділився з присутніми спогадами про свого вчителя.

ЧИТАТИ

Фецич

Завідувач кафери онкології ЛНМУ ім. Данила Галицького, доктор медичних наук, професор Тарас Григорович Фецич виступив із доповіддю «Кафедра онкології у Львові. Сьогодення і майбутнє».

ЧИТАТИ

Ковальчук

Виступ головного лікаря ЛДОРЛДЦ, головного онколога Львівської ОДА Ігора Васильовича Ковальчука був присвячений діяльності Львівського онкоцентру від часів А.І. Гнатишака до сьогодення та перспективам його розвитку.

ЧИТАТИ

Ковалев1

Наукову частину конференції розпочав головний експерт МОЗ України за спеціальністю «Онкологія», завідувач кафедри онкології Запорізької медичної академії післядипломної освіти, доктор медичних наук, професор Олексій Олексійович Ковальов, який представив доповідь «Індивідуалізація лікування – можливості хіміотерапії раку ще не вичерпані».

ЧИТАТИ

Володько

Професор кафедри онкології та медичної радіології ЛНМУ ім. Данила Галицького, доктор медичних наук Наталія Антонівна Володько представила доповідь «Теоретична спадщина професора А.І. Гнатишака: пророчі ідеї в лікуванні раку яєчника».

ЧИТАТИ

Шпарик

Завідувач відділу хіміотерапії ЛДОРЛДЦ, доцент, кандидат медичних наук Ярослав Васильович Шпарик у своїй доповіді «Сучасні тенденції імунотерапії злоякісних пухлин» розглянув актуальні аспекти ГТ РМЗ.

ЧИТАТИ

Дійчук

Завідувач відділення урології ЛДОРЛДЦ Юрій Петрович Дійчук виступив із доповіддю «Еволюція підходів в онкоурології та сучасні досягнення».

ЧИТАТИ

Милян

Радіологічні аспекти діагностики пухлин.

Радіологічні критерії відповіді на лікування розглянув завідувач кабінету комп’ютерної томографії, лікар-радіолог ЛДОРЛДЦ Юрій Петрович Милян .

ЧИТАТИ

Тріль

Заступник головного лікаря ЛДОРЛДЦ Орест Володимирович Тріль розпочав свою доповідь «Історія радіології у Львові та радіологічний компонент проекту Світового банку у Львівській області» з історії становлення радіології як науки у м. Львові.

ЧИТАТИ