Когнитивные нарушения в практике терапевта и невролога

В Україні захворюваність на інсульт і смертність від нього є надзвичайно актуальною проблемою. Окрім тяжкої фізичної інвалідизації, інсульт асоціюється також із розвитком когнітивних порушень. Під постінсультними когнітивними порушення ми слід розуміти будь-які когнітивні розлади, які мають тимчасовий зв’язок з інсультом, тобто виявляються у перші 3 місяці після інсульту або згодом, але зазвичай не пізніше року після інсульту. Найбільш вираженими формами когнітивного дефіциту у пацієнтів, які перенесли інсульт, є деменція або тяжка афазія. Досить часто зустрічаються також легкі й помірні форми когнітивного дефіциту.
Ніцерголін, напівсинтетичне похідне ерголіну, зареєстрований більш ніж у 50 країнах і протягом п’яти десятиліть використовується в лікуванні когнітивних, афективних і поведінкових розладів у літніх пацієнтів. Ефективність препарату при цих захворюваннях забезпечується його впливом на холінергічний дефіцит та інші зміни нейротрансмітерів. Порівняно з іншими похідними ерголіну, ніцерголін має кращий профіль безпеки і не асоціюється з фіброзом або ерготизмом. Метою цього систематичного огляду та метаанілізу було порівняти профіль безпеки ніцерголіну з відповідним показником для плацебо й інших активних препаратів.

Когнитивные нарушения развиваются у 16-60% больных в течение года после перенесенного инсульта. Уже через 6 месяцев после инсульта когнитивную дисфункцию разной степени тяжести выявляют практически у половины пациентов. Для клинической практики важными являются ранняя диагностика постинсультных когнитивных нарушений и проведение адекватной патогенетической терапии, которая могла бы замедлить или предотвратить наступление деменции.
В основі відновлення функцій, порушених внаслідок інсульту, лежить індивідуальна пластичність мозку – здатність до компенсації структурних, функціональних і біохімічних порушень. Для активації процесів пластичності мозку можуть застосовуватися фізіотерапевтичні та медикаментозні методи лікування. Багатосторонній підхід до реабілітації хворих на інсульт визначає доцільність використання засобів з мультимодальним механізмом дії.

Старение мозга ассоциировано со снижением когнитивного функционирования, обычно выходящим за пределы возрастной нормы, но не достигающим порогового для деменций уровня. Для обозначения таких состояний была введена диагностическая категория «легкие когнитивные нарушения». У лиц с такими нарушениями отмечается различный риск развития слабоумия: в случае болезни Альцгеймера – высокий, при сосудистых деменциях – ниже, при физиологическом старении – низкий. В данной статье рассматривается эволюция клинических взглядов на легкие когнитивные нарушения, обсуждаются биомаркеры, которые могут помочь установить этиопатогенетическую специфичность нейродегенеративного процесса, разработать стратегию терапии.
Ведение пациентов с дисциркуляторной энцефалопатией представляет собой сложную задачу. Сегодня на фармацевтическом рынке Украины представлено большое количество лекарственных препаратов, в показаниях к применению которых значится этот диагноз. Однако далеко не все лекарственные средства или другие методы лечения, применяющиеся в терапии дисциркуляторной энцефалопатии, прошли клинические испытания с соблюдением надлежащих требований. В связи с этим при выборе терапии необходимо отдавать преимущество препаратам с доказанными эффективностью и безопасностью.

Разработка ницерголина, полусинтетического производного алкалоида спорыньи, состоящего из 5-бромоникотиновой кислоты, этерифицированной эрголином, датируется концом 1960-х годов. Впервые этот препарат был одобрен в 1972 году в Италии, а затем – в различных европейских странах, в Латинской Америке и Японии. На данный момент он зарегистрирован более чем в 50 странах мира под торговым названием Сермион® (Pfizer).
Ежегодно в мире регистрируется более 15 млн инсультов. Доля ишемических инсультов в общей структуре острых нарушений мозгового кровообращения составляет около 70-80%. Именно по причине своей колоссальной распространенности, высокой медико-социальной значимости и очевидных трудностей терапия ишемического инсульта является важным вопросом современной медицины, и затрагивает он не только область неврологии, а практически все врачебные специальности.