0 %

Журнал «Дитячий лікар» № 4 (49) (Тема номеру: Інфекційні захворювання) ‘ 2016

Інфекційні захворювання

5-15 стр. Орфанні захворювання в практиці дитячого інфекціоніста
С.О. Крамарьов1, д.мед.н., професор, завідувач кафедри, Л.О. Палатна1, к.мед.н., доцент, О.В. Виговська1, д.мед.н., професор, В.К. Буяло3, О.В. Головач3, О.Ф. Зарудня2, С.О. Онисько2, А.В. Лисий1, С.В. Сміхун1, Х.І. Личак1, 1кафедра дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, м. Київ, 2Національна дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАТДИТ», м. Київ, 3 Київська міська дитяча клінічна інфекційна лікарня
Пацієнт із рідкісним захворюванням – сирота системи охорони здоров’я, частіше за все без діагнозу, без лікування, без наукових досліджень, а отже, – і без надії» (Rare Diseases: Understanding this Public Health Priority. Eurordis, November 2005). Щороку 28 лютого світ відзначає міжнародний день орфанних (рідкісних, «сирітських») захворювань, які є важливою медичною та соціальною проблемою XXI століття. [ . . . ]
16-27 стр. Вивчення особливостей перебігу менінгітів (клінічної картини, етіології, характеру захворювання) залежно від віку у дітей, які перебували на стаціонарному лікуванні в Київській міській дитячій клінічній інфекційній лікарні в 2010-2015 рр.
О.В. Виговська1, д.мед.н., професор, С.О. Крамарьов1, д.мед.н., професор, завідувач кафедри, І.Ю. Ковалюх1, О.В. Давиденко1, Н.В. Чемеркіна2, Є.В. Басенко1, 1кафедра дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, м. Київ. 2Київська міська дитяча клінічна інфекційна лікарня
Менінгіт є найбільш поширеною формою ураження центральної нервової системи (ЦНС), що посідає провідне місце серед причин первинної інвалідизації населення. У розвинутих країнах середня частота гнійних менінгітів становить 3 на 100 тис. населення на рік. В Україні щорічно на менінгіти хворіє від 800 до 1200 дітей, летальність становить 4-15%. [ . . . ]
52-55 стр. Кашлюк у дітей – актуальна проблема сьогодення
В.С. Андрух, лікар вищої атестаційної категорії за спеціальністю «Педіатрія», В.Н. Андрух, лікар вищої атестаційної категорії за спеціальністю «Підліткова терапія», Міська дитяча лікарня, м. Долина, Івано-Франківська область
У зв’язку із катастрофічною ситуацією зі щепленнями у державі та епідеміологічним неблагополуччям, до педіатрів або сімейних лікарів усе частіше звертаються батьки з дітьми, які мають прояви нападоподібного кашлю. Нападоподібний кашель часто супроводжується почервонінням чи навіть посинінням обличчя й завершується виділенням густого прозорого слизу та блюванням. Такі ознаки хвороби переважно є проявами кашлюку (коклюшу) – дитячого гострого інфекційного захворювання, що передається повітряно-крапельним шляхом. Нерідко діти заражаються й від дорослих членів сім’ї, які впродовж тривалого часу кашляють і виділяють мікроби Bordetella pertussis, частіше вірулентного серотипу 1.0.3. Важливо пам’ятати, що кашлюкоподібний синдром можуть спричиняти й інші мікроорганізми, зокрема B. parapertussis, B. halmesii, B. bronchoseptica, Mycoplasma pneumoniae, хламідії, аденовіруси. [ . . . ]
56-58 стр. Рожистая инфекция у детей
В.В. Николов, врач-дерматовенеролог, инфекционист, кафедра инфекционных болезней с эпидемиологией и курсом дерматовенерологии Тернопольского государственного медицинского университета
По своей сути рожистая инфекция (erysipelas) [МКБ-10: А46] – классическая стрептодермия, вызываемая β-гемолитическим стрептококком группы А (Streptococcus pyogenes), поражающая эпидермальный и дермальный этажи наружного покрова, клинически манифестирующая характерным инфекционно-воспалительным локусом и проявлениями интоксикационного синдрома. [ . . . ]
59-63 стр. Найпоширеніші гельмінтози у дітей: коротке керівництво для лікаря-практика

Актуальність проблеми гельмінтозів у дітей зумовлена, з одного боку, їх великою поширеністю переважно серед педіатричної популяції, вираженим різнобічним негативним впливом на організм дитини та поліморфізмом клінічних проявів, а з іншого – недостатньою настороженістю лікарів щодо гельмінтозів, оскільки, на жаль, ці захворювання часто є останньою ланкою у ланцюгу диференційно-діагностичного мислення лікаря. [ . . . ]
64-67 стр. Катамнестичне спростереження за реконвалесцентами після інфекційного мононуклеозу Епштейна – Барр вірусної етіології
О.В. Виговська, д.мед.н., професор, Н.С. Кириця, аспірант, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ
Захворюваність на інфекційний мононуклеоз (ІМ) у різних країнах коливається від 4 до 45 на 100 тис. населення. До недавнього часу ІМ, викликаний Епштейна – Барр вірусом (ЕБВ), вважався абсолютно доброякісним захворюванням, оскільки основними клініко-патогенетичними проявами цієї інфекції є доброякісний лімфопроліферативний процес. Однак на сучасному етапі вчені накопичили знання, що висвітлюють питання імунопатології та імунорегуляції при ЕБВ-інфекції, які змусили переглянути ставлення до цього захворювання як до абсолютно доброякісного і довести можливість його затяжного, персистуючого і хронічного перебігу. [ . . . ]
68-71 стр. Герпесвирусная инфекция у часто болеющих детей с латентно протекающей патологией центральной нервной системы
Т.Г. Подгорная1, к.мед.н., врач-педиатр, Н.Б. Кирпичева1, врач-невролог, А.Г. Шаповалов1, врач-кардиолог, Э.А. Демус1, к.мед.н., врач-нефролог, В.С. Бирюков2, к.мед.н., доцент кафедры социальной медицины, медицинского права и менеджмента, 1Городская детская больница имени академика Б.Я. Резника, г. Одесса, 2Одесский национальный медицинский университет
Герпесвирусная инфекция (ГВИ) входит в число наиболее распространенных и плохо контролируемых инфекций человека. Связь патологии детского возраста с TORCH-инфекцией в настоящее время не вызывает сомнений. Значительное количество исследований касается патологий нервной системы у детей с частыми острыми респираторными вирусными инфекциями (ОРВИ), этиологическим фактором которых являются ТORCH-инфекции. Причем на лидирующие позиции среди 8 представителей герпесвирусов выдвигается вирус герпеса 6-го типа (HHV-6). [ . . . ]

Гастроентерологія

29-33 стр. Обґрунтування практичних рекомендацій щодо терапевтичних заходів при транзиторній лактазній недостатності у дітей грудного віку
Ю.В. Марушко, д.мед.н., професор, завідувач кафедри, Т.В. Іовіца, аспірант, кафедра педіатрії післядипломної освіти Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, м. Київ
Проблема терапії лактазної недостатності у дітей, адекватного підбору стартової дози ферменту лактази є актуальною для педіатричної практики. Лактазна недостатність (ЛН), в основі якої лежить порушення розщеплення лактози в тонкій кишці ферментом лактазою, значно поширена й трапляється практично у всіх вікових групах. Захворюваність на ЛН не однакова у різних регіонах земної кулі: Швеція, Данія – 3%, Фінляндія, Швейцарія – 16%, Англія – 20-30%, Франція – 42%, країни Південо-Східної Азії (а також серед афро­американців США) – 80-100%, європейська частина Росії – 16-18%. [ . . . ]
75-79 стр. Сучасні підходи до нутрітивного забезпечення і регідратаційної терапії при секреторних діареях у дітей грудного віку
О.К. Колоскова, д.мед.н., професор, завідувач кафедри, Т.М. Білоус, к.мед.н., доцент, кафедра педіатрії та дитячих інфекційних хвороб Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці
Діареї є актуальною проблемою педіатрії і за частотою в дітей поступаються лише гострим респіраторним інфекціям. Майже 50% випадків тяжких секреторних діарей спричиняються ротавірусами. Щороку у світі реєструється близько 111 млн гострих гастроентеритів ротавірусної етіології. Вони є причиною втрат близько 600 тис. дітей щороку, а причиною смерті виступає тяжка дегідратація. Вважають, що до досягнення 5-річного віку дитина має щонайменше один епізод ротавірусного гастроентероколіту. [ . . . ]
80-82 стр. Лікування гострого гастроентериту у дітей: ключові практичні положення

Гострий гастроентерит (ГГЕ) – це одне із найпоширеніших захворювань серед дітей раннього віку. Тому педіатрам, сімейним лікарям та іншим медичним фахівцям доволі часто доводиться мати справу з цією патологією. Наводимо ключові моменти, яких повинен дотримуватися лікар, призначаючи лікування дитині з гострим гастроентеритом. Це – основні положення чинних рекомендацій Європейського товариства дитячих гастроентерологів, гепатологів і нутриціологів (ESPGHAN) та Європейського товариства дитячих інфекціоністів (ESPID). [ . . . ]

Алергологія

34-40 стр. Необхідність лікування, сфокусованого на пацієнті, у дітей та підлітків з алергічним ринітом: огляд випадків із сучасної європейської практики

Алергічний риніт – це поширена патологія серед дітей і підлітків. Певною мірою це є причиною того, що часто захворювання недостатньою мірою усвідомлюється пацієнтами та їхніми родинами, не завжди виявляється лікарями, а його вплив на життя хворого недооцінюється. Алергічний риніт проявляється хронічними симптомами, які непокоять дитину чи підлітка та чинять негативну дію на психічний, соціальний та психологічний комфорт, а також на успішність в школі. З ринітом асоціюються й супутні захворювання, які призводять до прямих та непрямих витрат, пов’язаних із ринітом. [ . . . ]

Пульмонологія

72-74 стр. Ефективність небулайзерного методу доставки ліків у процесі терапії бронхіальної астми у дітей
В.Б. Сем’янчук, к.мед.н., доцент кафедри дитячих хвороб ПО, ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»
Поширеність бронхіальної астми (БА) серед дитячого населення невпинно зростає. Через низьку прихильність пацієнтів та їхніх батьків до базової терапії БА продовжують реєструватися випадки захворювання з неконтрольованим перебігом. В Україні хворі з БА та їхні батьки все ще мають страх перед застосуванням інгаляційних глюкокортикостероїдів (іГКС) та дозованих інгаляторів (ДІ). Порушення техніки використання останніх часто призводить до зниження ефективності терапії та відмови від базової терапії у дітей молодшого шкільного віку. Натомість більшість батьків позитивно ставляться до небулайзерної терапії, що варто враховувати, призначаючи лікування пацієнтам, хворим на БА. [ . . . ]

Без теми

41-51 стр. Герпесвірусні інфекції у дітей: класифікація, клінічні форми, прояви, соціально-медичні аспекти
О.В. Виговська, д.мед.н., професор, кафедра дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, м. Київ
Комітет експертів ВООЗ спрогнозував серйозну захворюваність на вірусні інфекції в цьому столітті, а Європейське бюро ВООЗ ще в 1987 році опублікувало доповідь, де йшлося про те, що «герпесвірусні інфекції будуть визначати майбутнє інфекційної патології в ХХІ столітті». За останні 40 років відкрито близько 20 нових, раніше не відомих вірусів, деякі з них викликають смертельно небезпечні захворювання: вірус Зіка, вірус Марбург, вірус Ебола, вірус Західного Нілу, вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), віруси гепатитів С, D, E, G та ін. За рішенням Міжнародного комітету з номенклатури вірусів кожні п’ять років номенклатура вірусів оновлюється. Досліджено більш ніж 500 вірусів, здатних викликати різноманітні захворювання у людей. [ . . . ]