Патологія гепатобіліарної системи у дітей все більше привертає увагу педіатрів у зв’язку з поширеністю та формуванням тяжких хронічних форм захворювання. Формування її в ранньому дитячому віці пов’язують зі зростанням частоти опортуністичних інфекцій та збільшенням генетичного навантаження. Останніми десятиліттями почастішали герпетичні інфекції, токсоплазмоз, кандидоз, які є найбільш небезпечними для дітей перших років життя. Забрудненість навколишнього середовища разом із токсичними впливами несе небезпеку генетичних змін. За даними світової статистики, близько 5% усіх новонароджених мають генетичні дефекти, а генетичний тягар (мутації хромосомні, зчеплені зі статтю, полігенні хвороби) за останні 30 років зріс у десятки разів. [ . . . ]

Актуальність проблеми транзиторної лактазної недостатності у дітей грудного віку зумовлена її значною частотою і тим, що клінічні прояви суттєво погіршують якість життя дитини й непокоять батьків. Лактазна недостатність (ЛН) трапляється у 15-30% дітей грудного віку, найчастіше на перших місяцях життя дитини, і має транзиторний характер (О.Г. Шадрін, 2012; Ю.В. Марушко, Т.В. Іовіца, 2016; E. Sibley, 2004; R. Arroyo, 2010). Така ситуація пов’язана з анатомо-фізіологічними особливостями грудних дітей, особливо недоношених, у яких спостерігається функціональна незрілість ентероцитів і низька активність лактази (А.И. Хавкин, Н.С. Жигарева, 2009; M.B. Heyman, 2006). [ . . . ]

Формування мікробіоти кишечника новонародженого розпочинається після народження на світ та відбувається швидкими темпами із постійними змінами в якісному та кількісному складі. На цей процес суттєво впливають такі фактори, як характер вигодовування, родинне оточення, захворювання, медичні втручання тощо. У свою чергу, від збалансованості складу мікробіоценозу залежать темпи розвитку дитини, загальний стан її здоров’я. Такого критичного значення мікробіота кишечника набуває завдяки своїй участі у процесах травлення, продукції метаболітів та вітамінів, захисту слизової від колонізації патогенами, позитивному впливу на систему імунітету. [ . . . ]

Гострий гастроентерит є одним із найпоширеніших захворювань дитячого віку та другою за вагою причиною захворюваності й смертності у світі. У США щороку з приводу гастроентериту відбувається понад 1,5 млн візитів до лікаря та 200 000 госпіталізацій. Чинні рекомендації щодо лікування гострого гастроентериту зосереджені переважно на усуненні дегідратації та корекції рівня електролітів. Пероральна регідратаційна терапія є ефективною й безпечною, їй надають перевагу в разі зневоднення (від легкого до помірного). У більш тяжких випадках рекомендовано введення внутрішньовенних розчинів. [ . . . ]

Мета: проаналізувати ефективність лікування ондансетроном у дітей із гострим гастроентеритом у відділенні невідкладної допомоги, оцінити його вплив на частоту введення внутрішньовенних розчинів та госпіталізації. [ . . . ]

Мета: визначити, наскільки пероральний ондансетрон сприяє успішній регідратації у маленьких дітей із діареєю. [ . . . ]

Серед хронічних захворювань травної системи важливе місце посідають захворювання кишечника. Формуючись у періоди інтенсивного росту і розвитку дитини, коли фізіологічні функції незрілі, ці захворювання призводять до розвитку хронічної патології дорослих, зумовлюючи розвиток тривалої непрацездатності і навіть інвалідизацію дорослого населення. До запальних захворювань кишечника (ЗЗК), які характеризуються хронічним ідіопатичним запаленням шлунково-кишкового тракту, відносять. [ . . . ]

Однією з найбільш актуальних проблем сучасної педіатрії є алергічна патологія у дітей, зокрема бронхіальна астма (БА). За даними ВООЗ, поширеність БА серед дитячого населення становить 10%. У різних регіонах України цей показник коливається від 5 до 9% дитячої популяції. Особливо гостро наразі стоїть питання підвищення ефективності терапії цього захворювання та досягнення такого рівня контролю, який би давав змогу дитині жити активним соціальним життям. [ . . . ]

С 19 по 21 апреля 2016 года в ВЦ «КиевЭкспоПлаза» состоялся VII Международный медицинский форум «Инновации в медицине – здоровье нации». Форум объединил научную, дискуссионную, деловую площадки, а также крупнейшие в Украине специализированные выставки последних достижений рынка здравоохранения и фармацевтики. Высокий профессиональный уровень подготовки и проведения этого события позволил специалистам повысить квалификацию, обменяться опытом, ознакомиться с международными достижениями, наладить партнерские отношения, представить инновационные разработки, которые уже в ближайшее время будут внедряться в практику здравоохранения Украины. [ . . . ]

Оцінювання за шкалою Апгар є загальноприйнятим і зручним методом для звітування про стан немовляти відразу після народження і про відповідь на реанімацію, якщо вона знадобилася. Саму лише кількість балів за шкалою Апгар не можна розглядати й використовувати як:доказ наявності асфіксії або її наслідків;предиктор індивідуальної неонатальної смертності або неврологічних ускладнень. Показник за шкалою Апгар, визначений під час реанімації, не є еквівалентним показнику для немовляти зі спонтанним диханням. Спеціалісти Американської академії педіатрів та Американської колегії акушерів і гінекологів заохочують до використання розширеної форми звітності за шкалою Апгар, яка містить відомості про реанімаційні втручання. [ . . . ]