Применение местных анестетиков (МА) берет свое начало с 1884 г., когда Карл Колер открыл способность раствора кокаина обезболивать роговицу глаза. Большинство реакций на МА являются вазомоторными, токсическими, после неожидаемого внутривенного введения, и сопровождаются симптомами, вызванными добавлением адреналина к растворам МА. [ . . . ]

Нова стратегія ВООЗ «Подолати туберкульоз» (End TB) передбачає амбітні цілі повного викорінення туберкульозу (ТБ) у світі до 2035 р. Візія цієї стратегії: нуль смертей, випадків захворювання, страждань і витрат, пов’язаних з ТБ, тобто досягнення кінцевої мети – повного подолання ТБ у світі. Позитивні зрушення у контролі за епідемічною ситуацією щодо ТБ, яких досягнуто за останні 5 років, тенденція до вірогідного зниження основних епідеміологічних показників чутливої туберкульозної інфекції не створюють на сьогодні платформу для оптимізму. Соціально-економічна ситуація в Україні, зростання питомої ваги випадків ТБ за участі медикаментозно-стійких штамів мікобактерій туберкульозу (МБТ), зокрема поширення мультирезистентного ТБ та ТБ із розширеною резистентністю (МРТБ та РРТБ), і збільшення випадків коморбідності ВІЛ/ТБ є тими чинниками, що становлять серйозну проблему і є викликом для фтизіатричної та медичної служби загалом. [ . . . ]

Туберкульоз (ТБ) – глобальна проблема охорони здоров’я, яка щороку призводить до погіршення здоров’я мільйонів людей у світі та стоїть поруч з вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) як провідна причина смерті. Не дивлячись на те що майже всі випадки даної патології можна вилікувати, ТБ залишається однією з найбільших загроз у світі. Завдяки системним організаційним заходам боротьби з цією недугою в світовому масштабі захворюваність на ТБ знижувалась в середньому на 1,5% на рік з 2000 р. Нині рівень захворюваності на ТБ у світі на 18% нижче порівняно з показником 2000 р., а показник смертності знизився на 47% порівняно з 1990 р. Загалом 2-3 млрд людей у світі мають латентну ТБ-інфекцію та лише у відносно невеликої частини (5-15%) ТБ виникає протягом життя. [ . . . ]

Щороку все частіше реєструються випадки вперше виявленої бронхіальної астми (БА) серед дитячого населення, однак нерідко зі значним запізненням. Особливо актуальною є проблема діагностики БА у пацієнтів раннього віку, у яких відсутня класична клінічна картина захворювання. В Україні і надалі відмічається неконтрольований перебіг захворювання, що зумовлено низькою прихильністю пацієнтів та їх батьків до базової терапії БА. Серед населення побутує страх перед інгаляційними кортикостероїдами (ІКС) та дозованими аерозольними інгаляторами (ДАІ). Порушення техніки використання останніх часто призводить до зниження ефективності терапії та відмови від базової терапії у дітей молодшого шкільного віку. Саме тому в останні роки антилейкотрієнові препарати (АЛТП) почали займати вагому нішу у лікуванні БА. [ . . . ]

Як відомо, первинні імунодефіцити виникають внаслідок генетичних порушень у розвитку клітин імунної системи. Частота народження дітей з первинними імунодефіцитами значно варіює: від 1:500 (селективний дефект продукції імуноглобуліну IgА) до 1:500 000 (множинний комбінований імунодефіцит). Дефекти в розвитку і дозріванні клітин імунної системи призводять до виникнення основних імунопатологічних синдромів: інфекційного, алергічного, автоімунного та онкологічного. Найбільш частим проявом імунодефіцитів є збільшення чутливості організму до інфекцій. [ . . . ]

Проблема гострих запальних захворювань верхніх дихальних шляхів (ДШ), гострого риносинуситу (ГРС) зокрема, є однією з найактуальніших у сучасній клінічній медицині. Останніми роками спостерігається зростання частоти захворювань носа та приносових пазух, що проявляється збільшенням як абсолютних (захворюваності та поширеності), так і відносних (частка в структурі оториноларингологічної патології) показників. В Україні показник поширеності гострих ринітів, риносинуситів та ринофарингітів досяг 489,9 випадку на 10 000 населення, а захворюваність – 5–15 випадків на 1 000 населення залежно від сезону. Такі хворі становлять 60–65% амбулаторних пацієнтів спеціалістів-оториноларингологів. [ . . . ]

Продовження. Початок у № 1 (90) 2016. Антигенами (АГ) при медикаментозній алергії (МА) можуть виступати практично будь-які лікарські засоби (ЛЗ), але серед них є такі з більш і менш вираженими сенсибілізувальними властивостями. Зрозуміло, що структура медикаментозних АГ постійно змінюється, оскільки зазнає змін технологія лікування пацієнтів з різними захворюваннями. Можемо відмітити, що характерних для певного ЛЗ клінічних проявів побічних медикаментозних алергічних реакцій не існує. Загальновідомим також є їх виникнення при застосуванні ЛЗ, що мають спільні АГ-детермінанти. [ . . . ]

Литературное наследие архиепископа Луки (в миру хирург, доктор медицинских наук, профессор В.Я. Войно-Ясенецкий) огромно (35 научных работ по клинической медицине, в том числе классическая книга «Очерки гнойной хирургии», за которую автор, находящийся в заключении, был удостоен Сталинской премии и которая при жизни трижды переиздавалась; 1 250 проповедей, из которых 750 записано и издано). Но сам В.Я. Войно-Ясенецкий основным своим трудом считал, в общем-то, небольшую книжку «Дух, душа и тело», которая должна была стать первой частью его двухтомного трактата о взаимоотношении религии и науки. Почему она играла такую огромную роль в его жизни, мы можем только догадываться, так как сам Войно-Ясенецкий ответа на этот вопрос нам не оставил. [ . . . ]

Бронхиолит – наиболее частое инфекционное заболевание нижних дыхательных путей (ДП) у детей младше 1 года, является основной причиной госпитализации в этом возрасте, проявляется острым воспалением, отеком и некрозом эпителиальных клеток мелких бронхиол диаметром от 75 до 300 мкм. Обычно бронхиолит проходит самостоятельно, проявляется насморком, сухим кашлем с незначительным втяжением межреберных промежутков и диффузными аускультативными хрипами, однако примерно 1% младенцев, имеющих факторы риска, нуждаются в госпитализации, чаще во время сезонных эпидемий респираторных инфекций. По данным ВОЗ, во всем мире за год по причине бронхиолита происходит 18 000–75 000 госпитализаций и 90–1 900 смертей. [ . . . ]

Для лечения симптомов аллергического ринита (АР) эффективно используют топические кортикостероиды (КС). Для обеспечения эффективной терапии водная суспензия КС назальных спреев (НС) должна представлять собой дисперсионную взвесь липофильных частиц лекарственного средства в водной среде, доставлять эти частицы в носовую полость посредством аэрозольного спрея, обеспечивать доставку препарата в целевые ткани полости носа. [ . . . ]