0 %

Журнал «Гострі та невідкладні стани в практиці лікаря» № 5 (62) ‘ 2016

Стандарти лікування

5-13 стр. Особливості планування функції та структури відділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги багатопрофільних лікарень на основі досвіду США
Н.І. Іскра1, В.П. Печиборщ2, В.Ю. Кузьмін1, 1Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, 2ДЗ «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України», м. Київ
Одним із перших кроків щодо реформування екстреної медичної допомоги (ЕМД) було прийняття Верховною Радою Закону України «Про екстрену медичну допомогу» від 05.07.2012 р. № 5081-V1. Згідно зі ст. 10 цього Закону, однією з нових складових системи ЕМД України було визначено відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги (Е(Н)МД) за типом таких відділень у лікарнях США, Великобританії, Австралії, ЄС тощо. [ . . . ]
15-19 стр. Відділення Emergency Department як компонент системи екстреної медичної допомоги та структурний підрозділ багатопрофільної лікарні
Н.І. Іскра1, В.П. Печиборщ2, М.М. Михайловський2, В.Ю. Кузьмін1, В.О. Крилюк2, 1Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, 2ДЗ «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України», м. Київ
Відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги (Е(Н)МД) багатопрофільних лікарень вперше були створені в США під назвою «emergency department» (ЕD). Натепер вони використовуються в системах Е(Н)МД на ранньому госпітальному етапі у більшості країн з розвиненою ринковою економікою – як у повсякденних умовах, так і за умов надзвичайних ситуацій (НС) в мирний час та в особливий період. Статтями 5 та 10 Закону України «Про екстрену медичну допомогу» від 05.07.2012 р. передбачено введення до складу системи екстреної медичної допомоги (ЕМД) України відділень Е(Н)МД у багатопрофільних лікарнях, в яких у цілодобовому режимі повинно забезпечуватися надання ЕМД пацієнтам (хворим/постраждалим), доставленим бригадами швидкої медичної допомоги (ШМД) чи іншими особами, та пацієнтам, які звернулися за такою допомогою чи іншою невідкладною медичною допомогою особисто  [ . . . ]

Інтенсивна терапія

20-28 стр. Отруєння трициклічними антидепресантами
С.М. Недашківській, О.А. Галушко, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ
Трициклічні антидепресивні препарати становлять групу психотропних речовин, які зменшують прояви ендогенних депресій і застосовуються для лікування депресивних станів: депресивної фази маніакально-депресивного психозу, інволюційних депресій, шизофренічних психозів (на тлі продовження терапії нейролептиками), депресій при органічному ушкодженні головного мозку, реактивних та невротичних депресій, енурезу, абстинентного синдрому на фоні зловживання алкоголем, наркотичними речовинами, у комплексній терапії хронічного больового синдрому тощо. [ . . . ]
30-33 стр. Черезшкірна дилатаційна трахеостомія у пацієнтів відділення інтенсивної терапії
С.І. Бабак1, С.О. Третьяченко1, О.О. Кобець1, О.А. Галушко2, 1КЗ КОР «Київська обласна клінічна лікарня», 2Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ
У відділеннях інтенсивної терапії (ВІТ) трахеостомія є повсякденною операцією, основним показанням до якої є необхідність тривалої штучної вентиляції легень (ШВЛ). Водночас виконання традиційної трахео­стомії пов’язане з багатьма незручностями: необхідністю транспортувати хворого в операційну, значною тривалістю втручання, розвитком стенозів у віддалений період тощо. Тому продовжуються пошуки альтернативних методик трахеостомії. [ . . . ]
34-37 стр. Актуальные вопросы диагностики и лечения сепсиса

Системная воспалительная реакция, или сепсис, становится все большей проблемой для врачей, пытающихся вылечить своих пациентов. Это обусловлено несколькими причинами: значительной частотой заболевания, высокой летальностью и, следовательно, значительным экономическим ущербом, причиняемым этим патологическим состоянием в экономически развитых странах. Необходимость описания сепсиса как нозологической формы в различных областях медицины привело к появлению большого количества различного рода определений и классификаций, в основу которых положены такие признаки, как клиническое течение (молниеносный, острый, подострый, хронический, рецидивирующий), локализация и наличие возбудителя на месте входных ворот (первичный, вторичный, криптогенный), характер входных ворот (раневой, гнойно-воспалительный, ожоговый), локализация первичного очага (акушерско-гинекологический, ангиогенный, пупочный, уросепсис), этиологический признак (грамотрицательный, грамположительный, стафилококковый, стрептококковый, колибациллярный, псевдомонадный, грибковый) и другие. [ . . . ]

Інфузіологія

38-41 стр. Колоїди
Д.О. Дзюба, О.А. Галушко, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ
Ми продовжуємо публікацію серії матеріалів, об’єднаних тематикою «Академії інфузійної терапії». Як і в попередніх випусках «Академії…», перший матеріал присвячений розгляду теоретичних проблем інфузійної терапії, а другий – практичним можливостям застосування цього методу лікування при окремих патологічних станах. У цьому випуску ми продовжуємо розмову про використання розчинів колоїдів, зокрема препаратів гідроксиетильованих крохмалів, а в «практичному» розділі буде висвітлено особливості проведення періопераційної інфузійної терапії. [ . . . ]
42-45 стр. Інфузійна терапія в періопераційному періоді
С.М. Недашківській, О.А. Галушко, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ
У хворих, які надходять на лікування в хірургічний стаціонар, досить часто спостерігаються порушення водно-електролітного балансу (ВЕБ). Причиною цих порушень є як сама хірургічна патологія (наприклад, перитоніт, кишкова непрохідність, пілородуоденальний стеноз), так і наявна у хворого супутня патологія (декомпенсований цукровий діабет, серцева недостатність і т.д.). Від правильної оцінки і корекції наявних у хворого порушень багато в чому залежить успіх проведеного оперативного лікування. [ . . . ]

Ортопедія і травматологія

46-59 стр. Масивна кровотеча з кінцівок

Уніфікований клінічний протокол екстреної медичної допомоги (далі – УКПМД) «Масивна кровотеча з кінцівок» розроблений з урахуванням сучасних вимог доказової медицини з метою створення єдиної комплексної та ефективної системи надання екстреної медичної допомоги пацієнтам з масивною кровотечею з кінцівок. УКПМД розроблений на основі адаптованої настанови «Тактична екстрена медична допомога», яка ґрунтується на принципах доказової медицини з урахуванням сучасних міжнародних рекомендацій, відображених в клінічних настановах – третинних джерелах. [ . . . ]

Антибіотикотерапія

60-63 стр. Тяжелый сепсис, вызванный Aeromonas hydrophila, развившийся на фоне терапии тоцилизумабом: клинический случай

Aeromonas hydrophila – бактерия, которая широко распространена в прес­ной и соленой воде, содержится в пище и обработанной питьевой воде, обнаруживается в системах хозяйственного водоснабжения и в водопроводных системах медучреждений. Инфицирование представителями рода Aeromonas происходит, как правило, при употреблении загрязненной воды или морепродуктов или при непосредственном контакте с ними. Наиболее распространенные формы проявления патологии – гастроэнтерит и инфекции мягких тканей от легкой до умеренной тяжести. У лиц с ослабленным иммунитетом (например, страдающих циррозом печени, злокачественными заболеваниями, хронической почечной недостаточностью, сахарным диабетом), или пациентов, принимающих стероиды, широкий спектр инфекций Aeromonas spp. (гепатобилиарная инфекция, инвазивные инфекции кожи и мягких тканей, первичная бактериемия, ожоговые и плевролегочные инфекции, менингит и эндокардит) ассоциирован со значительной смертностью. Более чем в 85% случаев причиной инфекций у человека являются виды А. hydrophila, А. caviae и А. veronii биовар sobria. Инфекция представителями Aeromonas часто полимикробная, уровень смертности составляет от 28 до 46% в случаях бактериемии, вызванной в основном А. hydrophila и А. veronii биовар sobria. [ . . . ]

Аналгезії

64-66 стр. Проблемы в лечении послеоперационной боли у детей в возрасте до 16 лет

На Восьмом Британско-Украинском симпозиуме, состоявшемся в Киеве в апреле этого года, была затронута одна из очень важных проблем в области анестезиологического обеспечения – послеоперационная аналгезия у детей. Данной теме был посвящен доклад Д.В. Дмитриева (Винницкий национальный медицинский университет). Актуальность проблемы лечения послеоперационной боли у детей обусловлена тем, что большинство препаратов, применяемых для подавления боли у взрослых пациентов, не могут быть назначены детям. Кроме того, несмотря на обширный арсенал опиоидных и неопиоидных анальгетиков, эффективность послеоперационной аналгезии не превышает 30-70%. А сама адекватность аналгезии зависит от медицинского учреждения и опыта врача, который ее применяет. [ . . . ]