Одним із перших кроків щодо реформування екстреної медичної допомоги (ЕМД) було прийняття Верховною Радою Закону України «Про екстрену медичну допомогу» від 05.07.2012 р. № 5081-V1. Згідно зі ст. 10 цього Закону, однією з нових складових системи ЕМД України було визначено відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги (Е(Н)МД) за типом таких відділень у лікарнях США, Великобританії, Австралії, ЄС тощо. [ . . . ]

Відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги (Е(Н)МД) багатопрофільних лікарень вперше були створені в США під назвою «emergency department» (ЕD). Натепер вони використовуються в системах Е(Н)МД на ранньому госпітальному етапі у більшості країн з розвиненою ринковою економікою – як у повсякденних умовах, так і за умов надзвичайних ситуацій (НС) в мирний час та в особливий період. Статтями 5 та 10 Закону України «Про екстрену медичну допомогу» від 05.07.2012 р. передбачено введення до складу системи екстреної медичної допомоги (ЕМД) України відділень Е(Н)МД у багатопрофільних лікарнях, в яких у цілодобовому режимі повинно забезпечуватися надання ЕМД пацієнтам (хворим/постраждалим), доставленим бригадами швидкої медичної допомоги (ШМД) чи іншими особами, та пацієнтам, які звернулися за такою допомогою чи іншою невідкладною медичною допомогою особисто  [ . . . ]

Трициклічні антидепресивні препарати становлять групу психотропних речовин, які зменшують прояви ендогенних депресій і застосовуються для лікування депресивних станів: депресивної фази маніакально-депресивного психозу, інволюційних депресій, шизофренічних психозів (на тлі продовження терапії нейролептиками), депресій при органічному ушкодженні головного мозку, реактивних та невротичних депресій, енурезу, абстинентного синдрому на фоні зловживання алкоголем, наркотичними речовинами, у комплексній терапії хронічного больового синдрому тощо. [ . . . ]

У відділеннях інтенсивної терапії (ВІТ) трахеостомія є повсякденною операцією, основним показанням до якої є необхідність тривалої штучної вентиляції легень (ШВЛ). Водночас виконання традиційної трахео­стомії пов’язане з багатьма незручностями: необхідністю транспортувати хворого в операційну, значною тривалістю втручання, розвитком стенозів у віддалений період тощо. Тому продовжуються пошуки альтернативних методик трахеостомії. [ . . . ]

Системная воспалительная реакция, или сепсис, становится все большей проблемой для врачей, пытающихся вылечить своих пациентов. Это обусловлено несколькими причинами: значительной частотой заболевания, высокой летальностью и, следовательно, значительным экономическим ущербом, причиняемым этим патологическим состоянием в экономически развитых странах. Необходимость описания сепсиса как нозологической формы в различных областях медицины привело к появлению большого количества различного рода определений и классификаций, в основу которых положены такие признаки, как клиническое течение (молниеносный, острый, подострый, хронический, рецидивирующий), локализация и наличие возбудителя на месте входных ворот (первичный, вторичный, криптогенный), характер входных ворот (раневой, гнойно-воспалительный, ожоговый), локализация первичного очага (акушерско-гинекологический, ангиогенный, пупочный, уросепсис), этиологический признак (грамотрицательный, грамположительный, стафилококковый, стрептококковый, колибациллярный, псевдомонадный, грибковый) и другие. [ . . . ]

Ми продовжуємо публікацію серії матеріалів, об’єднаних тематикою «Академії інфузійної терапії». Як і в попередніх випусках «Академії…», перший матеріал присвячений розгляду теоретичних проблем інфузійної терапії, а другий – практичним можливостям застосування цього методу лікування при окремих патологічних станах. У цьому випуску ми продовжуємо розмову про використання розчинів колоїдів, зокрема препаратів гідроксиетильованих крохмалів, а в «практичному» розділі буде висвітлено особливості проведення періопераційної інфузійної терапії. [ . . . ]

У хворих, які надходять на лікування в хірургічний стаціонар, досить часто спостерігаються порушення водно-електролітного балансу (ВЕБ). Причиною цих порушень є як сама хірургічна патологія (наприклад, перитоніт, кишкова непрохідність, пілородуоденальний стеноз), так і наявна у хворого супутня патологія (декомпенсований цукровий діабет, серцева недостатність і т.д.). Від правильної оцінки і корекції наявних у хворого порушень багато в чому залежить успіх проведеного оперативного лікування. [ . . . ]

Уніфікований клінічний протокол екстреної медичної допомоги (далі – УКПМД) «Масивна кровотеча з кінцівок» розроблений з урахуванням сучасних вимог доказової медицини з метою створення єдиної комплексної та ефективної системи надання екстреної медичної допомоги пацієнтам з масивною кровотечею з кінцівок. УКПМД розроблений на основі адаптованої настанови «Тактична екстрена медична допомога», яка ґрунтується на принципах доказової медицини з урахуванням сучасних міжнародних рекомендацій, відображених в клінічних настановах – третинних джерелах. [ . . . ]

Aeromonas hydrophila – бактерия, которая широко распространена в прес­ной и соленой воде, содержится в пище и обработанной питьевой воде, обнаруживается в системах хозяйственного водоснабжения и в водопроводных системах медучреждений. Инфицирование представителями рода Aeromonas происходит, как правило, при употреблении загрязненной воды или морепродуктов или при непосредственном контакте с ними. Наиболее распространенные формы проявления патологии – гастроэнтерит и инфекции мягких тканей от легкой до умеренной тяжести. У лиц с ослабленным иммунитетом (например, страдающих циррозом печени, злокачественными заболеваниями, хронической почечной недостаточностью, сахарным диабетом), или пациентов, принимающих стероиды, широкий спектр инфекций Aeromonas spp. (гепатобилиарная инфекция, инвазивные инфекции кожи и мягких тканей, первичная бактериемия, ожоговые и плевролегочные инфекции, менингит и эндокардит) ассоциирован со значительной смертностью. Более чем в 85% случаев причиной инфекций у человека являются виды А. hydrophila, А. caviae и А. veronii биовар sobria. Инфекция представителями Aeromonas часто полимикробная, уровень смертности составляет от 28 до 46% в случаях бактериемии, вызванной в основном А. hydrophila и А. veronii биовар sobria. [ . . . ]

На Восьмом Британско-Украинском симпозиуме, состоявшемся в Киеве в апреле этого года, была затронута одна из очень важных проблем в области анестезиологического обеспечения – послеоперационная аналгезия у детей. Данной теме был посвящен доклад Д.В. Дмитриева (Винницкий национальный медицинский университет). Актуальность проблемы лечения послеоперационной боли у детей обусловлена тем, что большинство препаратов, применяемых для подавления боли у взрослых пациентов, не могут быть назначены детям. Кроме того, несмотря на обширный арсенал опиоидных и неопиоидных анальгетиков, эффективность послеоперационной аналгезии не превышает 30-70%. А сама адекватность аналгезии зависит от медицинского учреждения и опыта врача, который ее применяет. [ . . . ]