Повышение фактора ингибирования миграции макрофагов в плазме как фактор риска развития постинсультной депрессии при ишемическом инсульте
Известно, что фактор ингибирования миграции макрофагов (ФИММ) – центральный цитокин врожденного иммунитета и воспалительных реакций – связан с патофизиологией сердечно-сосудистых заболеваний и депрессии. Целью этого исследования было проверить возможную связь между плазменным ФИММ и развитием постинсультной депрессии (ПИД) у пожилых пациентов с острым ишемическим инсультом (ОИИ).
Методы
В исследование были включены пациенты с ОИИ, госпитализированные в период с ноября 2015 по сентябрь 2017 года. Неврологические и нейропсихологические оценки проводились в течение 3-месячного наблюдения. Плазменные концентрации ФИММ были проверены с помощью иммуноанализа Quantikine Human MIF. Измерялись также уровни плазменного гомоцистеина, C-реактивного белка и интерлейкина‑6. Результаты были выражены в процентах для категориальных переменных и в виде медиан (межквартильный размах) для непрерывных переменных.
Результаты
В исследовании приняли участие 333 пациента с инсультом, 95 (28,5%) из которых были классифицированы как больные с большим депрессивным расстройством. У пациентов с тяжелой депрессией уровни ФИММ в плазме были выше, чем у участников без депрессии (27,3 (межквартильный размах 23,5-34,9) нг/мл против 20,9 (межквартильный размах 17,0-24,8) нг/мл; р <0,001). Для каждого увеличения ФИММ на одну единицу нескорректированный и скорректированный показатели риска ПИД увеличивались на 18% (коэффициент рисков (КР) 1,18; 95% доверительный интервал (ДИ) 1,13-1,23; р<0,001) и 11% (КР 1,11; 95% ДИ 1,02-1,16; р=0,001) соответственно. В многомерной модели с использованием повышенных уровней ФИММ (равных или выше медианы) против нормального (медиана) вместе с другими значимыми клиническими переменными маркер показывал прогностическую информацию (ПИД: КР для четвертого квартиля 3,05; 95% ДИ 1,65-6,11; р<0,001). Когда ФИММ был добавлен к модели, содержащей установленные значительные факторы риска, показатель площади под кривой увеличился с 0,81 (0,025) до 0,86 (0,019). Наблюдалась значительная разница в площади под кривой между установленными факторами риска с добавлением ФИММ и без такового (разница 0,05 (0,006); р=0,004).
Выводы
Данное исследование продемонстрировало, что повышенный уровень ФИММ в плазме крови связан с увеличением риска развития ПИД в течение последующих 3 мес и может быть полезен при выявлении предрасположенности к ПИД в ранних стратегиях профилактики.
Xu T. et al. J Neuroimmunol, 2018.
Подготовила Дарья Мазепина
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 9 (430), травень 2018 р.
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Неврологія
Дослідники з Кельнського університету в Німеччині знайшли нове застосування кніцину, речовини, що отримується з розторопші. Розторопша (Cnicus benedictus) – рослина з родини айстрових, яка в Україні росте як бур'ян – на полях, уздовж доріг, у сухих місцях. Століттями її використовували як лікарську речовину у вигляді екстракту або чаю, наприклад, для покращення травлення. Науковці Центру фармакології Університетської лікарні Кельна та Медичного факультету Кельнського університету знайшли абсолютно нове застосування кніцину. Моделі тварин, а також клітини людини показали, що кніцин значно прискорює ріст аксонів, тобто нервових волокон, що йдуть від тіла клітини до органів, що іннервуються, та інших нервових клітин....
Дослідники Університету Пердью (Вест-Лафайетт, штат Індіана, США) розробляють і перевіряють метод лікування невиліковних пухлин головного мозку – гліобластом. Гліобластоми мають середній термін виживання 14 місяців і майже завжди закінчуються летально . Традиційні підходи до лікування, які зазвичай застосовуються до інших видів новоутворень, такі як хіміо- та імунотерапія, при гліобластомі часто неефективні. Сандро Матошевич, доцент кафедри промислової та молекулярної фармацевтики Фармацевтичного коледжу Пердью, очолює групу дослідників, які розробляють новий метод лікування цього виду пухлин. Матошевич також є викладачем Інституту дослідження раку Пердью та Інституту відкриття ліків Пердью....
Згідно з даними Центру з контролю за захворюваннями, більшість черепно-мозкових травм виникає в результаті падінь, автомобільних аварій або насильницьких нападів, доволі часто вони виникають під час спортивних змагань або є наслідками воєнних дій. У кожному випадку зовнішня сила достатньо інтенсивна, щоби змістити мозок усередині черепа, спричиняючи значне порушення руху крові та функції гематоенцефалічного бар’єра (ГЕБ). ГЕБ – це високоселективний напівпроникний кордон, утворений ендотеліальними клітинами, який регулює перенесення речовин між системою кровообігу та центральною нервовою системою, захищаючи мозок від шкідливих або небажаних речовин у крові....