Статеві відмінності у переносимості анти-PD‑1-терапії

05.06.2018

За матеріалами конгресу Американського товариства клінічної онкології (ASCO), 1-4 червня 2018 р., м. Чикаго, США

Тематичний номер «Онкологія» № 2 (53), травень 2018 р.Імуноопосередковані небажані події (ІОНП) є серйозною клінічною проблемою при застосуванні інгібіторів імунних контрольних точок. Етіологія і фактори ризику розвитку цих потенційно фатальних ускладнень продовжують вивчатися. Метою цього дослідження було встановити, чи існують статеві відмінності у переносимості анти-PD‑1-терапії.

В аналіз включили всіх пацієнтів із метастатичною меланомою (крім очних форм), які отримували анти-PD‑1-­терапію в клініці Мейо (США) у 2014-2017 рр. З-поміж 245 пацієнтів було 148 (60%) чоловіків, 30 (12%) жінок у пременопаузі та 67 (27%) жінок у постменопаузі. Вихідні клінічні характеристики в трьох групах були подібними.

У жінок у пременопаузі ІОНП розвивалися значно частіше, ніж у жінок у постменопаузі та чоловіків (67 vs 60 vs 46%; р=0,04). Через ІОНП анти-PD‑1-терапію були змушені припинити 23% жінок у пременопаузі та 12% чоловіків. Також у жінок у пременопаузі порівняно з чоловіками частіше спостерігались ендокринопатії (35 vs 10%; р<0,02) і реакції з боку шкіри (25 vs 15%; р<0,02). Усі випадки діабетичного кетоацидозу визначалися лише в жінок у премено­паузі (n=6). Пацієнти з ІОНП мали вищу вірогідність радіографічної відповіді на анти-PD‑1-терапію незалежно від статі (68 vs 44%; р<0,002). У чоловіків з ІОНП виживаність без прогресування була кращою порівняно з чоловіками без ІОНП (16,5 vs 9,7 міс; р<0,05).

На думку авторів, виявлені статеві відмінності у відповіді на анти-PD‑1-терапію та зв’язок між ІОНП і виживаністю без прогресування потребують подальшого вивчення у дослідженнях за участі більшої кількості пацієнтів.

Duma N. et al. Sex differences in tolerability to Anti-PD1 therapy: Are we all equal? J Clin Oncol 36, 2018 (suppl; abstr 9547).

Тематичний номер «Онкологія» № 2 (53), травень 2018 р.

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Онкологія та гематологія

Тривале застосування деяких гормональних препаратів може бути причиною підвищеного ризику розвитку пухлин мозку 28.03.2024 Акушерство/гінекологія Онкологія та гематологія Тривале застосування деяких гормональних препаратів може бути причиною підвищеного ризику розвитку пухлин мозку

Як виявило дослідження у Франції, тривале застосування деяких прогестагенних гормональних препаратів спричиняє підвищений ризик розвитку типу пухлини мозку, відомого як внутрішньочерепна менінгіома. Учені зазначають, що це перша робота, яка оцінює ризик, пов’язаний із прогестагенами, які використовують мільйони жінок у всьому світі, тому необхідні подальші дослідження, аби краще зрозуміти цей ризик. Гестагени подібні до природного гормону прогестерону, який широко застосовується для лікування гінекологічних захворювань, таких як ендометріоз і синдром полікістозних яєчників, а також при гормональній терапії в період менопаузи та для оральної контрацепції. ...

20.03.2024 Діагностика Онкологія та гематологія Рівень циркулюючої пухлинної ДНК – предиктор успішності лікування раку стравоходу

Моніторинг рівня ДНК, що виділяється пухлинами та циркулює у крові, може допомогти лікарям точно оцінити, як гастроезофагеальний рак реагує на лікування, і потенційно передбачити майбутній прогноз, свідчить нове дослідження під керівництвом співробітників Комплексного онкологічного центру Сідні Кіммела при Університеті Джона Гопкінса в Балтіморі (штат Меріленд, США). Науковці відстежували кількість пухлинних клітин, що залишилися після лікування, аналізуючи циркулюючу ДНК пухлини (ctDNA) і досліджуючи, як ці показники можуть надати цінну інформацію про результати лікування. Було виявлено, що відсутність ctDNA відбувається разом зі специфічною активацією Т-клітин, які є частиною імунної системи розпізнавання та боротьби з раком. ...

15.03.2024 Онкологія та гематологія Дослідники розробляють подвійну протипухлинну вакцину

Дослідницька група медичного факультету Університету Гонконгу виявила, що екзосоми, отримані з γδ-T-клітин, не лише мають пряму протипухлинну дію, але також, будучи розробленими у вигляді вакцини, можуть ефективно індукувати пухлиноспецифічну імунну відповідь. Висновки, які забезпечують новий підхід до лікування раку, були опубліковані в Journal of Extracellular Vesicles....