Инсулинотерапия и риск развития рака печени у пациентов с сахарным диабетом: метаанализ эпидемиологических исследований

15.06.2018

Поскольку в выполненных к настоящему времени эпидемиологических исследованиях по оценке связи между инсулинотерапией и риском развития рака печени у пациентов с сахарным диабетом (СД) были получены противоречивые результаты, исследователи из Китая предприняли попытку объективизировать их с помощью метаанализа. С этой целью был проведен поиск всех релевантных эпидемиологических исследований, статьи о результатах которых были размещены в базах данных PubMed, Web of Science и Embase до 29 июня 2017 г. В результате в метаанализ было включено 5 когортных исследований и 9 исследований типа «случай-контроль», участие в которых в общей сложности приняли 285 008 пациентов с СД и в ходе которых было зарегистрировано 4329 случав развития рака печени.

При дальнейшем сравнении группы пациентов с СД, получавших инсулинотерапию, с группой больных, которым она не назначалась, была выявлена статистически значимая взаимосвязь между использованием этого метода лечения и повышением риска возникновения рака печени, при этом общий показатель ОР составил 1,90 (95% ДИ 1,44-2,50; I=76,1%). Исследователи не обнаружили гетерогенности между подгруппами, стратифицированными в зависимости от характеристик исследования и скорректированных потенциальных искажающих факторов, за исключением подгрупп, выделенных в соответствии с количеством лет последующего наблюдения в когортных исследованиях. Комбинированная оценка была надежной с позиции анализа чувствительности; также не было выявлено систематической ошибки, связанной с предпочтительной публикацией поло­жительных результатов исследования.

На основании установленной ассоциации инсулинотерапии с повышенным риском развития рака печени у лиц с СД и с учетом высокой распространенности этого заболевания, авторы метаанализа высказали мнение, что следует избегать необоснованного назначения инсулина с целью контроля уровня гликемии. Дальнейшие масштабные когортные исследования с большой выборкой могут пролить свет на связь между конкретными характеристиками инсулино­терапии (типы инсулина, дозы и длительность применения) и степенью повышения риска развития рака печени.

X.L. Liu et al., Eur J Gastroenterol Hepatol. 2018 Jan; 30(1): 1-8.
 

Тематичний номер «Гастроентерологія. Гепатологія. Колопроктологія» № 2 (48), травень 2018 р.

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Гастроентерологія

Препарат-кандидат для успішної боротьби із жировою хворобою печінки 05.04.2024 Гастроентерологія Препарат-кандидат для успішної боротьби із жировою хворобою печінки

Стеатотична хвороба печінки, пов’язана з метаболічною дисфункцією (MASLD), – назва, прийнята у 2023 році для стану, раніше відомому як неалкогольна жирова хвороба печінки (NAFLD). Цей стан діагностується, коли відбувається надмірне накопичення жиру в печінці (стеатоз) і наявний принаймні один метаболічний фактор ризику, як-от ожиріння та діабет 2 типу, надмірна вага, метаболічний синдром, дієта з високим вмістом фруктози, літній вік. Патологія може прогресувати до розвитку фіброзу і стеатогенного цирозу печінки та спричиняти гепатоцелюлярну карциному....

26.03.2024 Гастроентерологія Інфекційні захворювання Випадок пацієнта, який вилікувався від гепатиту С, допомагає вченим у створенні вакцини

Вивчаючи людей, які випадково захворіли на гепатит С, команда дослідників визначила життєздатні мішені вакцини проти хвороби, яка інфікує 70 мільйонів людей у всьому світі, причому кількість випадків зростає щороку. Противірусні засоби прямої дії, розроблені близько десяти років тому, ефективні на 98 %. ...

21.03.2024 Гастроентерологія Терапія та сімейна медицина Клітковина, гени та мікробіом: дослідження виявило можливі тригери запальних захворювань кишечника

Біль у животі, діарея, втрата ваги – ці та інші симптоми запальних захворювань кишечника (ЗЗК) можуть значно впливати на життя людини. І хоча вчені з’ясували, що ЗЗК мають генетичний компонент, патологія розвивається не у всіх пацієнтів з обтяженим сімейним анамнезом. На сьогодні тригери хвороби Крона та виразкового коліту, відомих представників ЗЗК, залишаються в основному невідомими. Нове дослідження Університету Мічигану виявляє складну взаємодію між дієтою, генами та кишковою мікробіотою, яка може пояснити, чому розвиваються ЗЗК....