Лейкоареоз независимо связан с тяжестью оптикомнестической постинсультной афазии
Целью данного исследования было проверить гипотезу о том, что выраженный лейкоареоз в непораженном полушарии в начале заболевания ассоциируется с более тяжелым течением оптикомнестической постинсультной афазии независимо от объема инфаркта, повреждения 3 критических областей, отвечающих за речь (левая нижняя лобная извилина, верхний продольный пучок и верхняя височная извилина), сопутствующей патологии и времени после инсульта.
Методы. В этом кросс-секционном исследовании был оценен процесс номинации объектов (>3 мес после инсульта) у 42 пациентов, у которых первоначально была отмечена афазия после инсульта. Был оценен лейкоареоз в правом полушарии от 1 до 4 нед с момента возникновения инсульта с использованием шкалы оценки сердечно-сосудистых заболеваний.
Оценивались связь между выраженностью лейкоареоза и трудностями при номинации объектов с использованием шкалы корреляции Спирмена, а также независимый вклад лейкоареоза, объема поражения, количества месяцев с начала заболевания, сопутствующей патологии и повреждения критических зон, отвечающих за речевую функцию, с использованием логистической регрессии. Кроме того, оценивали ассоциацию между дихотомически определенным лейкоареозом и результатами оценки речи с использованием тестов χ2.
Результаты. Выраженность лейкоареоза в начале заболевания коррелировала с трудностями в наименовании объектов (ρ= -0,56; p=0,0008) и беглостью речи (ρ= -0,37; p=0,01). Выраженный лейкоареоз был связан с худшими результатами речевых тестов.
Тяжесть лейкоареоза была связана с качеством результатов речевых тестов после контроля объема поражения, количеством месяцев после инсульта, сопутствующей патологией и повреждением определенных областей мозга.
Выводы. Исход постинсультной афазии зависит от начальной тяжести лейкоареоза непораженного полушария независимо от других переменных. Степень афазии может зависеть от сохранности не пораженной инсультом ткани головного мозга.
Wright A. Leukoaraiosis is independently associated with naming outcome in poststroke aphasia.
Neurology. 2018 Jul 6.
Подготовила Дарья Мазепина
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 17 (438), веесень 2018 р.
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Неврологія
19.04.2024
Неврологія
Сполуки канабіноїдів є перспективними для лікування неврологічних розладів
Кожна десята людина старше 65 років має такий віковий неврологічний розлад, як хвороба Альцгеймера або Паркінсона, але варіанти лікування залишаються неточними. Останнім часом вчені почали досліджувати, чи можуть канабіноїди – сполуки, отримані з рослини коноплі, такі як ТГК (тетрагідроканабінол) і КБД (канабідіол), – запропонувати рішення. Менш відомий канабіноїд під назвою КБН (канабінол) нещодавно зацікавив дослідників, які почали вивчати клінічний потенціал менш психоактивної речовини....
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, розсіяний склероз (РС) вражає понад 1,8 мільйона людей, і хоча є методи, які запобігають рецидивам і покращують якість життя, повноцінного лікування не існує. Основною проблемою сучасних способів терапії РС є нездатність лікувати хронічне активне нейрозапалення в мозку та пов’язану із цим нездатність відновити втрату мієліну, який покриває та захищає аксони, електричні «дроти» мозку. Із часом це призводить до постійного пошкодження нервових клітин і повільної прогресуючої втрати неврологічної функції в пацієнтів....
Епілепсія є одним із найпоширеніших неврологічних розладів у світі. Для третини пацієнтів з епілепсією, які не мають належного контролю над судомами за допомогою наявних протисудомних препаратів, стандартом лікування є хірургічна резекція або абляція підлеглої епілептичної тканини. Медіальна скронева епілепсія є поширеною формою резистентної до ліків епілепсії, яку лікують хірургічним шляхом, що полягає у видаленні переднього відділу гіпокампа та мигдалеподібного тіла. Проте приблизно третина пацієнтів, які перенесли операцію, усе ще страждають від нападів. Це порушує питання про те, чи залишається вогнище нападу в задній частині гіпокампа....