Биомаркеры в диагностике заболеваний плевральной полости: обновления 2018 года
Оценка биомаркеров, полученных из образцов плевральной жидкости (ПЖ), может помочь процессу принятия решений и улучшить клиническую диагностику. Примерами диагностических случаев являются сердечная недостаточность, туберкулез и злокачественные опухоли. Повышенная концентрация аминоконцевого фрагмента предшественника мозгового натрийуретического пептида (>1500 пг/мл) в ПЖ является признаком острой декомпенсированной сердечной недостаточности. Аденозиндеаминаза, интерферон-γ и интерлейкин‑27 являются ценными биомаркерами для диагностики туберкулезного плеврита, но только первый из них прочно утвердился в клинической практике. Диагностические биомаркеры ПЖ для злокачественных новообразований могут быть классифицированы на растворимые белки, иммуноцитохимические маркеры и нуклеиновые кислоты. Растворимые маркеры (например, карциноэмбриональный антиген (СЕА), углеводный антиген 15-3, мезотелин) не только указывают на рак, но и подтверждают диагноз. Иммуноцитохимические исследования клеточных блоков ПЖ позволяют: а) отличить мезотелиому от реактивной мезотелиальной пролиферации (например, потеря ядерной экспрессии BAP1, дополненная делецией p16 с использованием флуоресцентной гибридизации in situ, указывает на мезотелиому); б) дифференцировать мезотелиому от аденокарциномы (например, кальретинин, CK 5/6, WT‑1 и D2-40 являются маркерами мезотелиомы, тогда как CEA, EPCAM, TTF‑1, напсин A и клаудин‑4 – карциномы); в) выявить происхождение опухоли в метастазах плевры неизвестной первичной локализации (например, TTF‑1 и напсин A для аденокарциномы легкого, p40 для плоскоклеточного рака легкого, GATA3 и маммаглобин для рака молочной железы, синаптофизин и хромогранин A для нейроэндокринных опухолей). Наконец, ПЖ может предоставить адекватную пробу для анализа молекулярных маркеров, чтобы направлять пациентов с немелкоклеточным раком легкого на соответствующую таргетную терапию. Молекулярное тестирование должно включать по крайней мере мутации рецептора эпидермального фактора роста и BRAF V600E, транслокации гена остеосаркомы и киназы анапластической лимфомы, экспрессию лиганда белка программируемой смерти 1.
Porcel J. M. Biomarkers in the diagnosis of pleural diseases: a 2018 update. Ther. Adv. Respir. Dis. 2018 Jan-Dec; 12: 1753466618808660.
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 5 (450), березень 2019 р.
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Пульмонологія та оториноларингологія
12.04.2024
Пульмонологія та оториноларингологія
Фармакологічне відновлення нижніх дихальних шляхів як спосіб лікування легеневого фіброзу
Для багатьох прогресуючих захворювань легень, таких як ідіопатичний легеневий фіброз (ІЛФ), ключовою проблемою є низький запас нових стовбурових клітин для відновлення та усунення пошкодження. Альвеолярні епітеліальні клітини 2 типу (AEC2s) відповідають за регенерацію та прискорення росту здорової тканини – без них функція легень знижується, і може виникнути низка важких захворювань. Але група вчених зі Scripps Research (дослідницький заклад у Каліфорнії) та його підрозділу з розроблення ліків, Інституту інноваційної медицини, створили невелику молекулу, що здатна стимулювати ріст легеневих стовбурових клітин. Ці нові відкриття, опубліковані у Proceedings of the National Academy of Sciences, забезпечують біологічне підтвердження концепції активації одного з регенеративних шляхів організму та відновлення пошкодженої легеневої тканини....
Команда медичних дослідників із Чжецзянського університету в Китаї розробила спосіб використання кріошокових пухлинних клітин для боротьби з раком легенів. У своєму дослідженні, опублікованому в журналі Science Advances, група застосовувала швидку обробку рідким азотом для модифікації пухлинних клітин із метою подальшої боротьби з пухлинами на моделях мишей. Як зазначають дослідники, інструменти редагування геному за допомогою методу CRISPR мають великі перспективи для лікування раку. ...
Використовуючи найсучасніші методи тканинної інженерії та 3D-принтер, дослідники Корнелльського університету створили точну копію вуха дорослої людини. Вони запропонували трансплантати із чітко визначеною анатомією та правильними біомеханічними властивостями для тих, хто народився із вродженою вадою розвитку вуха або втратив його....